14 листопада 2017 рокуЛьвів№ 876/7542/17
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Гулида Р.М.,
суддів - Кузьмича С.М., Улицького В.З.,
за участю:
секретаря судового засідання - Гнатик А.З.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Львівській області на ухвалу Львівсьського окружного адміністративного суду від 12 червня 2017 року про забезпечення адміністративного позову у справі за позовом приватного підприємства «ДН і КО» до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправними дій та скасування наказу, -
ПП «ДН і КО» звернулося з позовом до ГУ ДФС у Львівській області, в якому просить: визнати протиправними дії посадових осіб ДФС України ГУ ДФС у Львівській області щодо порушення порядку повідомлення про проведення документальної виїзної планової перевірки; визнати протиправним та скасувати наказ про проведення документальної виїзної планової перевірки від 11.05.2017 №1749 ДФС ГУ ДФС у Львівській області.
06.06.2017 року представник позивача подав до суду клопотання про забезпечення позову шляхом зупинення дії наказу відповідача №1749 «Про проведення документальної виїзної планової перевірки» від 11.05.2017. Клопотання обґрунтоване тим, що наказ №1749 «Про проведення документальної виїзної планової перевірки» від 11.05.2017 видано контролюючим органом поза межами наданих повноважень, з порушеннями норм п.82.2, п.82.4 ст.82 ПК України. Тому вважає, що вказані дії відповідача можуть завдати істотної шкоди правам, свободам та інтересам позивача та для відновлення таких прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
Ухвалою судді Львівського окружного адміністративного суду від 12 червня 2017 року, клопотання задоволено.
Зупинено дію наказу Головного управління ДФС у Львівській області №1749 «Про проведення документальної виїзної планової перевірки» від 11.05.2017 до прийняття рішення у справі.
Не погодившись з даною ухвалою суду, ГУ ДФС у Львівській області подало апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду, в котрій просить скасувати ухвалу суду про забезпечення позову.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що приймаючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції порушив норми матеріального права, ухвала не відповідає вимогам законодавства і є незаконною.
Особи, які беруть участь в справі, в судове засідання не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до ч.1 ст.41, ч.4 ст.196 КАС України, суд розглядає справу за їхньої відсутності без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Заслухавши доповідь судді Львівського апеляційного адміністративного суду, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що в задоволенні скарги слід відмовити, мотивуючи це наступним.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову: забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що є учасниками даного судового процесу.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та майнових наслідків заборони відповідачеві вчинити певні дії.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції вірно покликався на вимоги ч. 1 ст. 117 КАС України, за змістом яких, суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, а для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що заява про забезпечення позову підлягала до задоволення шляхом зупинення дії наказу Головного управління ДФС у Львівській області №1749 «Про проведення документальної виїзної планової перевірки» від 11.05.2017 до прийняття рішення у справі, оскільки в разі продовження дії оскаржуваного наказу існуватиме очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача.
Також, слід наголосити на тому, що не допуск до проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення (в тому числі і наказу) або від допуску посадових осіб контролюючого органу є підставою для застосування адміністративного арешту майна платника податків, відповідно до п. 94.1, п.п. 94.2.3 п. 94.2 ст. 94 ПК України або звернення контролюючого органу до суду з позовом про арешт коштів на рахунку платника податків, відповідно до п.п. 94.6.2 п. 94.6 ст. 94 ПК України.
Відтак, захист прав, свобод та інтересів ПП «ДН і КО» може стати значно утрудненим без вжиття заходів забезпечення позову, і для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, що, виходячи з аналізу норм ст. 117 КАС України є підставою для вжиття заходів забезпечення позову.
Поряд з цим, вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії наказу №1749 «Про проведення документальної виїзної планової перевірки» від 11.05.2017 буде мати наслідком збереження існуючого становища на підприємстві до розгляду справи по суті.
Відтак, з врахуванням викладеного та керуючись ст.200 КАС України, колегія суддів прийшла до переконання про те, що ухвалу Львівського окружного адміністративного суду про забезпечення адміністративного позову слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, постановив ухвалу з дотриманням норм процесуального та матеріального законодавства.
Керуючись ч.1 ст. 41, ст.ст. 117, 118, ст. 160, ст. 195, ст. 196, ст. 206, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Львівській області - залишити без задоволення, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 12 червня 2017 року про забезпечення адміністративного позову у справі №813/1946/17 - без змін.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Р. М. Гулид
судді С. М. Кузьмич
В. З. Улицький
Повний текст судового рішення виготовлено 20.11.2017 року