15 листопада 2017 р. Справа № 820/1362/17
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Бондара В.О.
Суддів: Калиновського В.А. , Кононенко З.О.
за участю секретаря судового засідання Струкової Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.07.2017р. по справі № 820/1362/17
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Національної поліції в Харківській області
про визнання протиправними дій та стягнення грошової допомоги, середнього заробітку і моральної шкоди,
ОСОБА_1 ( далі - позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд: визнати протиправними дії відповідача щодо несвоєчасної та не в повному обсязі виплати одноразової грошової допомоги при звільненні на користь позивача та стягнути з відповідача на користь позивача недоотриману ним одноразову грошову допомогу при звільненні у розмірі 56236,48 грн., а також інфляційні втрати у розмірі 4122,11 грн. та стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час затримки виплати одноразової грошової допомоги, що складає на день подання позовної заяви 40801,20 грн. та стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду у розмірі 30000 грн.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 11.07.2017 адміністративний позов Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання протиправними дій та стягнення грошової допомоги, середнього заробітку і моральної шкоди - задоволено частково.
Зобов'язано Головне управління Національної поліції в Харківській області (61002, м.Харків, вул.Жон Мироносець,5) повторно розглянути питання нарахування та виплати ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н.) одноразової грошової допомоги при звільненні на підставі пункту 4 частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію", згідно з наказом Головного управління Національної поліції в Харківській області від 27.12.2016р. №590 о/с, відповідно до ст.102 Закону України "Про національну поліцію", ст.9 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", Постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992р. №393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей", пункту 23 розділу 1 Порядку та умовами виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання (затверджено наказом МВС України від 06.04.2016р. №260, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29.04.2016р. за №669/28799) з вирахуванням всіх належних до утримання податків (зборів, обов'язкових платежів) та урахуванням всіх попередньо проведених з цього приводу платежів.
Стягнено на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н.) сплачений при поданні позову судовий збір в розмірі 640 (шістсот сорок) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Харківській області (61002, м. Харків, вул. Жон Мироносець,5, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 40108599).
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу , в якій вона просить оскаржувану постанову скасувати частково та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм процесуального права, а саме: ст. 3, ч. 2 ст. 71 КАС України та неповне з'ясування судом обставин справи, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які прибули в судове засідання перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що позивач наказом ГУ НП в Харківській області від 27.12.2016р. №590 о/с у зв'язку з скороченням штатів або проведенням організаційних заходів був звільнений з посади заступника начальника відділу (у складі управління) кримінальної поліції ГУНП в Харківській області з 31.12.2016 на підставі п.2 ч.1 ст.77 Закону України "Про Національну поліцію.
21.02.2017р. на рахунок позивача у ПАТ "МЕГАБАНК" Головним управлінням Національної поліції в Харківській області була перерахована сума одноразової грошової допомоги у розмірі 139031,57 грн.
Вирішуючи спір в частині вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача недоотриману ним одноразову грошову допомогу при звільненні у розмірі 56236,48 грн., а також інфляційні втрати у розмірі 4122,11 грн. ,судом першої інстанції зроблено висновок, що відповідача у силу приписів ч.1 ст.71 КАС України належить обтяжити обов'язком повернутись до повторного розгляду питання про нарахування та виплату позивачу одноразової грошової допомоги при звільненні через недоведення правильності проведених розрахунків вимогам ч.3 ст.2 КАС України.
Колегія суддів зазначає, що правовідносини з приводу виплати поліцейському одноразової грошової допомоги при звільненні унормовані ст.102 Закону України "Про Національну поліцію", ст.9 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", Постановою КМУ від 17.07.1992р. №393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей", Порядком та умовами виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання (затверджено наказом МВС України від 06.04.2016р. №260, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29.04.2016р. за №669/28799; далі за текстом - Порядок №260).
Відповідно до ч. 2 та ч. З ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» днем звільнення зі служби в поліції вважається день видання наказу про звільнення або дата, зазначена в наказі про звільнення, день звільнення вважається останнім днем служби. В даному випадку останнім днем служби ОСОБА_1 було 31.12.2016.
За положеннями ч.1 ст. 9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деякий інших осіб», а також п. 10 постанови КМУ від 17.07. 1992 № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей» поліцейським, які звільняються зі служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
У п.23 розділу І Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затвердженому наказом МВС України від 06.04.2016 №260 визначено, що поліцейським, які звільняються зі служби в поліції та в установленому порядку мають право на отримання одноразової грошової допомоги при звільненні, нарахування такої допомоги здійснюється з розрахунку місячного грошового забезпечення з урахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, що мають постійний характер, та премій, установлених на день звільнення.
З аналізу викладеного вбачається, що п.23 розділу 1 Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затвердженому наказом МВС України від 06.04.2016 №260, що нарахування одноразової грошової допомоги при звільненні здійснюється з розрахунку місячного грошового забезпечення з урахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, що мають постійний характер, та премій, установлених на день звільнення, тобто з розрахунку грошового забезпечення за останній місяць служби.
Положеннями п. 1 постанови КМУ № 988 від 11.11.2015р. «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», а також п. З Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затвердженого наказом МВС України № 260 від 06.04.2016, які не взяті до уваги судом, визначено, що грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Таким чином, нормативними актами врегульоване питання про те, що розрахунок одноразової грошової допомоги при звільненні проводиться з урахуванням суми нарахованого місячного грошового утримання поліцейського, а після визначення розміру одноразової грошової допомоги проводяться вирахування податків, зборів, обов'язкових платежів.
Враховуючи зазначені положення нормативних актів, а також те, що позивач був звільнений з 31.12.2016, розрахунок одноразової грошової допомоги при звільненні повинен був здійснений з урахуванням грошового забезпечення установленого та отриманого на день звільнення, тобто виходячи з розрахунку грошового забезпечення за грудень 2016 року.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, разом з тим колегія суддів зазначає, що судом вибрано не той спосіб захисту позивача.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач навів наступний розрахунок:
У грудні 2016 р. розмір грошового забезпечення Позивача складав 16520,14 грн., де посадовий оклад -3000,00 грн., оклад за спеціальне звання-2200,00 грн., надбавка за вислугу років-2340,00 грн., премія- 8980,14 грн.
Таким чином, одноразова грошова допомога при звільненні повинна складати 198241,68 грн (16520,14 грн. х 24 х 50%).
Фактично підлягало до перерахування 195268,05 грн., оскільки:
195268,05=198241,68 грн. - 2973,63 грн. військового збору(1,5% ).
Перераховано було 21.02.2017 як одноразова грошова допомога 139031,57 грн. (141148,80 грн. - 2117,23 грн. військовий збір).
Недоотриманий розмір одноразової грошової допомоги з урахуванням (утриманням військового збору) при звільненні складає 56236,48 грн. (195268,05 грн. -139031,57 грн.).
Отже, розрахунок недоотриманої одноразової грошової допомоги при звільненні проведений вірно, з урахуванням положень законодавства України.
Таким чином, колегія суддів вважає, що в частині позовних вимог про стягнення з Головного управління Національної поліції в Харківській області на користь ОСОБА_1 недоотриману ним одноразову грошову допомогу при звільненні у розмірі 56236,48 грн., а також інфляційні втрати у розмірі 4122,11 грн. позов підлягає задоволенню.
Вирішуючи спір в частині вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки, колегія суддів зазначає, що статтею 94 Закону України "Про Національну поліцію" передбачено, що поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання (ч.1 ст.94); Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України (ч.2 ст.94); За поліцейськими, які тимчасово проходять службу за межами України, зберігається виплата грошового забезпечення в національній валюті та виплачується винагорода в іноземній валюті за нормами і в порядку, що визначаються Кабінетом Міністрів України (ч.3 ст.94); Поліцейські, відряджені до інших органів державної влади, установ, організацій та прикомандировані відповідно до цього Закону, отримують грошове забезпечення, враховуючи посадовий оклад за посадою, яку вони займають в органі, установі чи організації, до якої вони відряджені, а також інші види грошового забезпечення, визначені цим Законом (ч.4 ст.94); Грошове забезпечення поліцейських індексується відповідно до закону (ч.5 ст.94).
Згідно з п.3 Порядку №260 грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання. До складу грошового забезпечення входять: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.
З наведеної норми Порядку №260 вбачається, що одноразова грошова допомога при звільненні не входить до структури грошового забезпечення поліцейського, а між тим, саме грошове забезпечення у правовідносинах з проходження публічної служби у поліції є аналогом згаданої законодавцем у нормах ст.1 Закону України "Про оплату праці" та ст.94 КЗпП України заробітної плати як належної працівникові винагороди за виконану роботу.
Відповідно до ст.116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану нею суму.
У відповідності до ст.117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.
При вирішенні спору судом достовірно встановлено, що між поліцейським та територіальним органом Національної поліції існує спір про розмір належного до виплати платежу.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відсутні правові підстави для задоволення позову в цій частині.
Вирішуючи спір у частині стягнення моральної шкоди, колегія суддів зазначає.
Відповідно до ст.23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав (ч.1 ст.23); моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи (ч.2 ст.23).
Згідно з ч.1 ст.1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Таким чином, позивач до суду доказів наявності моральної шкоди у спірних правовідносинах не надав. За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, шодо відсутності правових підстав для задоволення позову в цій частині
Згідно частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Тобто, в адміністративних справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція вини позивача . Презумпція вини покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанову суду першої інстанції слід змінити і як наслідок апеляційну скаргу ОСОБА_1 частково задовольнити.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.07.2017р. по справі № 820/1362/17 змінити, виклавши в такій редакції:
Стягнути з Головного управління Національної поліції в Харківській області на користь ОСОБА_1 недоотриману ним одноразову грошову допомогу при звільненні у розмірі 56236,48 грн., а також інфляційні втрати у розмірі 4122,11 грн.
В іншій частині залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Бондар В.О.
Судді Калиновський В.А. Кононенко З.О.
Повний текст постанови виготовлений 17.11.2017 р.