15 листопада 2017 р. Справа № 554/6309/17
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Перцової Т.С.
Суддів: Жигилія С.П. , Дюкарєвої С.В.
за участю секретаря судового засідання Ващук Ю.О.,
представника позивача - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_2, Головного управління Національної поліції в Полтавській області на постанову Октябрського районного суду м. Полтава від 25.09.2017р. по справі № 554/6309/17
за позовом ОСОБА_2
до Міністерства внутрішніх справ України , Головного управління Національної поліції в Полтавській області
про визнання дій і бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити дії,
15.03.2017 року ОСОБА_2 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_2.) звернулась до суду із адміністративним позовом до Міністерства внутрішніх справ України (далі по тексту - МВС України, перший відповідач), Головного управління Національної поліції в Полтавській області (далі по тексту - ГУНП в Полтавській області, другий відповідач), в якому просить суд :
1) визнати протиправними дії МВС України щодо повернення матеріалів на виплату ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги, як інваліда 2 групи, у зв'язку з невідповідністю вимогам законодавства до ГУНП в Полтавській області та неналежного їх розгляду Міністерством внутрішніх справ України, згідно з вимогами постанови Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 року № 850 «Про затвердження порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції» з урахуванням порядку та вимог законодавства, встановлених постановою Октябрського районного суду м. Полтави від 27.03.2017 року по справі № 554/2095/17, яка набрала законної сили 06.06.2017 року, та ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.06.2017 року по справі № 554/2095/17;
2) визнати протиправною бездіяльність МВС України щодо неприйняття рішення на виплату ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги, як інваліду 2 групи, згідно з вимогами постанови Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 року № 850 «Про затвердження порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції» по обставинам та порядку, встановленим постановою Октябрського районного суду м. Полтави від 27.03.2017 року по справі № 554/2095/17, яка набрала законної сили 06.06.2017 року, та ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.06.2017 року по справі № 554/2095/17;
3) зобов'язати МВС України повторно розглянути висновок з відповідними документами відносно ОСОБА_2 про призначення виплати одноразової грошової допомоги, як інваліду 2 групи, в розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 року № 850, з урахуванням обставин, встановлених судами;
4) зобов'язати МВС України прийняти рішення на виплату ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги, як інваліду 2 групи, згідно з вимогами постанови Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 року № 850 «Про затвердження порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції» по обставинам та порядку, встановленим постановою Октябрського районного суду м. Полтави від 27.03.2017 року по справі № 554/2095/17, яка набрала законної сили 06.06.2017 року, та ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.06.2017 року по справі № 554/2095/17;
5) зобов'язати МВС України здійснити призначення та виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_2, як інваліду 2 групи, в розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 року № 850.
Постановою Октябрського районного суду м. Полтави від 25.09.2017 року по справі № 554/6309/17 адміністративний позов ОСОБА_2 задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Полтавській області щодо неприйняття у встановлений законодавством строк рішення про призначення виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_2, шляхом видання наказу про виплату такої допомоги.
Зобов'язано керівника Головного управління Національної поліції в Полтавській області повторно розглянути заяву ОСОБА_2 про виплату одноразової грошової допомоги внаслідок втрати нею працездатності та прийняти рішення відповідно до розділу ІV Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України № 4 від 11 січня 2016 року (з відповідними змінами), з урахуванням обставин, викладених у даній справі.
У задоволенні решти вимог відмовлено.
Позивач, не погодившись із вказаною постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин справи, ненадання належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам, просить суд апеляційної інстанції постанову Октябрського районного суду м. Полтави від 25.09.2017 року по справі № 554/6309/17 скасувати, прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначила, що судом першої інстанції розглянуто позовні вимоги, які нею заявлені не були. З посиланням на розділ ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію» стверджує, що право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про міліцію», зберігається за позивачкою та здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію». Вважає, що за колишніми працівниками міліції, які перейшли на роботу до поліції і звільнились саме з Національної поліції, яким встановлено інвалідність внаслідок захворювання, що пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ, зберігається право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про міліцію», виплата якої здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 року № 850. Отже, позивач має право на отримання допомоги по ІІ групі інвалідності в порядку та розмірі, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 року № 850, а не наказом Міністерства внутрішніх справ України № 4 від 11 січня 2016 року. Той факт, що позивачка після звільнення зі служби в органах внутрішніх справ була прийнята на службу в органи поліції, на її думку, не позбавляє її права на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до постанови КМУ № 850 від 28.10.2015 року. Вказує, що право на отримання нею одноразової грошової допомоги саме за постановою КМУ встановлено постановою Октябрського районного суду м. Полтави від 27.03.2017 року по справі № 554/2095/17, що набрала законної сили, однак, була проігнорована відповідачем по справі. Отже, відмова МВС України у виплаті позивачці одноразової грошової допомоги згідно з постановою КМУ від 21.10.2015 року № 850, з посиланням на невідповідність вимогам законодавства є протиправною.
Другий відповідач, не погодившись із вказаною постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, ненадання належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам, просить суд апеляційної інстанції постанову Октябрського районного суду м. Полтави від 25.09.2017 року по справі № 554/6309/17 скасувати в частині визнання протиправною бездіяльності ГУНП в Полтавській області, прийняти нову постанову, якою в задоволенні цієї частини позовних вимог.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги пояснив, що на виконання постанови Октябрського районного суду м. Полтави від 27.03.2017 року по справі № 554/2095/17 Головним управлінням Національної поліції в Полтавській області було надіслано матеріали щодо виплати допомоги ОСОБА_2 до МВС України, яке своїм листом від 19.07.2017 року повернуло їх без затвердження у зв'язку з невідповідністю вимогам законодавства. Вказана невідповідність полягала у неможливості здійснення виплат згідно з постановою КМУ № 850 від 21.10.2015 року "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції", оскільки ОСОБА_2 була звільнена з органів поліції, а не міліції. Оскільки ОСОБА_2 звільнена зі служби в органах поліції, спірні відносини повинні регулюватися Законом України «Про Національну поліцію». Отже, суд першої інстанції повинен був відмовити позивачці у задоволенні позовних вимог, направлених на отримання позивачкою одноразової грошової допомоги виключно згідно з постановою КМУ № 850 від 21.10.2015 року.
Вказує, що судом першої інстанції не враховано, що посадові особи ГУНП в Полтавській області, які згідно зі ст.19 Конституції України мають діяти виключно у спосіб та в порядку, визначені законодавством, були повністю позбавлені можливості здійснювати розгляд та вирішувати по суті заяву позивачки. Судом не надано оцінки тому факту, що з метою соціального захисту позивачки посадові особи ГУНП в Полтавській області здійснили дії, направлені на реалізацію прав останньої, - роз'яснили суть вищевказаних законодавчих змін та запропонували подати звернення з наданням відповідного зразку. З огляду на викладене, на думку другого відповідача, протиправна бездіяльність ГУНП в Полтавській області не мала місця, позовні вимоги в цій частині не могли бути задоволені судом першої інстанції.
Пояснив, що до 12.07.2017 року стаття 97 цього Закону, як і наказ МВС України № 4 від 11.01.2016 року, не містили положень щодо виплати допомоги поліцейському, у зв'язку з інвалідністю від захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ. Однак, Законом України від 08.06.2017 року № 2097-VIIІ, який набрав чинності 12.07.2017 року, внесено зміни, що регулюють соціальний захист поліцейських, які до прийняття на службу в поліції втратили працездатність внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в ОВС, в частині призначення і виплати їм одноразової грошової допомоги. Оже, на даний час наявні підстави для розгляду документів ОСОБА_2 згідно із Законом України «Про Національну поліцію» та наказом МВС України від 11.01.2016 року № 4.
Представник позивача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав з підстав, викладених в останній, просив суд апеляційної інстанції постанову Октябрського районного суду м. Полтави від 25.09.2017 року по справі № 554/6309/17 скасувати, прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Представники відповідачів у судове засідання не прибули, відповідачі про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином.
Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
З огляду на наведену норму, враховуючи, що відповідачі по справі належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, колегія суддів вважає за можливе розглянути адміністративну справу без участі представників відповідачів.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційних скарг, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга ГУНП в Полтавській області підлягає задоволенню, апеляційна скарга ОСОБА_2 - частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що позивачка ОСОБА_2 з січня 2001 року по 06.11.2015 року проходила службу в органах внутрішніх справ України, а з 07.11.2015 року по 15.07.2016 року продовжувала службу в Національній поліції України.
Наказом №213 о/с від 15.07.2016 року була звільнена з Національної поліції відповідно до п.2 (через хворобу) ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію».
19.09.2016 року позивачці була встановлена 2 група інвалідності захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ (а.с.9-12).
За заявою ОСОБА_2 із доданими в установленому порядку документами про виплату одноразової грошової допомоги позивачці листом ГУ НП в Полтавській області від 19.02.2017 року за № 29/КУ-116/Кц відмовлено за відсутністю відповідного нормативно-правового регулювання.
Не погодившись із вказаною відмовою ГУНП в Полтавській області, ОСОБА_2 оскаржила її в судовому порядку.
Постановою Октябрського районного суду м. Полтави від 27.03.2017 року по справі № 554/2095/17 адміністративний позов ОСОБА_2 - задоволено повністю.
Визнано протиправною бездіяльність ГУНП в Полтавській області щодо відмови в прийнятті та направленні у встановлений законодавством строк до Міністерства внутрішніх справ України висновку із додатками щодо виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_2 в зв'язку із встановленням їй II групи інвалідності.
Зобов'язано ГУНП в Полтавській області прийняти та направити до Міністерства внутрішніх справ України висновок із додатками щодо виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_2 в зв'язку із встановленням їй II групи інвалідності захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ у відповідності до Постанови КМУ від 21.10.2015 року № 850.
Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.06.2017 року по справі № 554/2095/17 апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Полтавській області залишено без задоволення.
Постанову Октябрського районного суду м. Полтава від 27.03.2017р. по справі № 554/2095/17 залишено без змін.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що Головним управлінням Національної поліції в Полтавській області на виконання постанови Октябрського районного суду м. Полтави від 27.03.2017 року та ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.06.2017 року по справі № 554/2095/17 було направлено на адресу Департаменту фінансово-облікової політики МВС України пакет документів на виплату ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги згідно з постановою КМУ № 850 від 21.10.2015 року.
Департаментом ФОП МВС України вказані документи було повернуто до ГУНП в Полтавській області з посиланням на те, що призначення і виплата позивачці одноразової грошової допомоги у відповідності до ст.ст.97-100 Закону України «Про Національну поліцію» повинні здійснюватись за рахунок асигнувань, передбачених у державному бюджеті на зазначені цілі для Національної поліції, про що позивачку повідомлено листом Департаменту ФОП МВС України від 19.07.2017 року № 15/2-К-328, 345, 346 (а.с.15).
Не погодившись з такою відмовою першого відповідача, ОСОБА_2 звернулась до суду з даним позовом про визнання протиправними дій МВС України щодо неналежного розгляду та повернення документів позивачки до ГУНП в Полтавській області, визнання протиправною бездіяльності МВС України щодо неприйняття рішення на виплату ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги відповідно до вимог постанови КМУ № 850 від 21.10.2015 року, зобов'язання МВС України повторно розглянути висновок з відповідними документами про призначення ОСОБА_2 вказаної допомоги, прийняти рішення про виплату позивачці одноразової грошової допомоги згідно з вимогами постанови КМУ № 850 від 21.10.2015 року, здійснити призначення і виплату вказаної допомоги в розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб станом на дату встановлення інвалідності.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з наявності у позивачки права на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку з втратою працездатності, причиною якої є наявність у нього захворювання, яке пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ. За висновком суду першої інстанції виплата особі одноразової грошової допомоги у зв'язку з втратою працездатності здійснюється на підставі рішення начальника територіального органі поліції у формі наказу, яким затверджується висновок, що підготовлений працівниками фінансового підрозділу відповідного територіального органу поліції, на підставі поданих заявником документів. Оскільки ГУНП в Полтавській області за результатом розгляду заяви позивачки не було прийнято відповідного рішення, відповідача слід зобов'язати повторно розглянути заяву ОСОБА_2 про виплату одноразової грошової допомоги та прийняти рішення відповідно до вимог законодавства.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з наступних підстав.
Так, судом першої інстанції не було встановлено жодних обставин, які слугували підставою для звернення ОСОБА_2 до суду з позовом по справі № 554/6309/17. Також, судом вирішено позовні вимоги, яких позивачкою в цій справі заявлено не було, при цьому посилання на ч.2 ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України, яка регламентує вихід суду за межі позовних вимог, в оскаржуваній постанові відсутнє.
Як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови від 25.09.2017 року, вона фактично дублює текст постанови Октябрського районного суду м. Полтави від 27.03.2017 року по справі № 554/2095/17, що вказує на те, що судом першої інстанції оскаржувана постанова прийнята за фактичними обставинами, що передували спірним.
Зазначене вище вказує на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення ним норм процесуального права та за приписами п.3, п.4 ч.1 ст.202 КАС України є підставою для скасування постанови суду першої інстанції, з наступних підстав.
З 07.11.2015 року набрав чинності Закон України "Про Національну поліцію", в тому числі положення про виплату одноразової грошової допомоги в разі втрати працездатності поліцейських.
Одночасно пунктом 5 Прикінцевих положень Закону України "Про Національну поліцію" визнано таким, що втратив чинність, Закон України "Про міліцію", зокрема, положення ст.23 цього Закону, які передбачали виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва працівника міліції.
Відповідно до ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Конституційний Суд України в п.3 мотивувальної частини рішення від 03.10.1997 р. по справі за № 4-зп (справа про набуття чинності Конституцією України) зазначив: "Конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше".
Даючи оцінку спірним відносинам у цій частині, необхідно виходити з позиції Конституційного Суду України наведеній у пункті 2 мотивувальної частини рішення у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) від 9 лютого 1999 року № 1-7/99, викладеної стосовно дії загально - правового принципу норми права у часі. Позиція Конституційного Суду України за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним, чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
У відповідності до п.2 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затверджених постановою КМУ № 850 від 21.10.2015 року, так і згідно з п.1 розділу ІІ Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затверджених наказом МВС України від 11.01.2016 року № 4 (далі по тексту - Порядок № 4) днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.
У свою чергу, пунктом 2 розділу ІІ Порядку № 4 встановлено, що одноразова грошова допомоги у разі втрати працездатності поліцейського призначається та виплачується у випадках та в розмірах, визначених Законом України "Про Національну поліцію", особам, які мають право на її отримання, відповідно до цього Закону.
Враховуючи, що позивачці встановлена інвалідність 19.09.2016 року в період дії Закону України "Про Національну поліцію", і саме з цієї дати позивач набула право на отримання одноразової грошової допомоги, беручи до уваги, що позивач на час звільнення була поліцейським, а не працівником органів внутрішніх справ, колегія суддів вважає, що до спірних відносин щодо виплати позивачці одноразової грошової допомоги слід застосовувати норми ст.97 Закону України "Про Національну поліцію" та Порядку № 4.
Згідно зі ст.97 Закону України "Про Національну поліцію" (в редакції, чинній на час набуття позивачкою права на отримання одноразової грошової допомоги) одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського (далі - одноразова грошова допомога) є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, у разі:
1) загибелі поліцейського, що настала внаслідок протиправних дій третіх осіб, або під час учинення дій, спрямованих на рятування життя людей або усунення загрози їхньому життю, чи в ході участі в антитерористичній операції, під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України або смерті працівника поліції внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого за зазначених обставин;
2) смерті поліцейського, що настала під час проходження ним служби в поліції;
3) визначення поліцейському інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, пов'язаних із виконанням повноважень та основних завдань поліції відповідно до цього Закону, чи участі в антитерористичній операції, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті;
4) визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням ним служби в поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті;
5) отримання поліцейським поранення (контузії, травми або каліцтва) під час виконання ним службових обов'язків, пов'язаних із здійсненням повноважень та основних завдань поліції відповідно до цього Закону, чи участі в антитерористичній операції, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, наслідком якого є часткова втрата працездатності без визначення йому інвалідності;
6) отримання поліцейським поранення (контузії, травми або каліцтва), пов'язаного із проходженням служби в поліції, наслідком якого є часткова втрата працездатності без визначення йому інвалідності.
Згідно з пп. "б" п. 4 ст. 99 Закону України "Про Національну поліцію" розміри одноразової грошової допомоги поліцейським визначаються виходячи з розміру прожиткового мінімуму, визначеного законом для працездатних осіб на час виплати такої допомоги поліцейському внаслідок причин, зазначених у пункті 4, інвалідності II групи - 90 розмірів прожиткового мінімуму, визначеного законом для працездатних осіб.
Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського встановлюється Міністерством внутрішніх справ України (ч.2 ст.97 Закону України "Про Національну поліцію").
За приписами п.1 розділу ІІІ Порядку № 4 формування пакета документів для призначення та виплати одноразової грошової допомоги у поліції здійснюється підрозділами фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Національної поліції, фінансовими підрозділами головних управлінь Національної поліції в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, областях, місті Києві (далі - фінансові підрозділи) у взаємодії з підрозділами кадрового забезпечення, службами державного нагляду за охороною праці (далі - СДНОП) цих органів та фахівцями військово-лікарської комісії (далі - ВЛК).
Згідно з п.3 розділу ІІІ Порядку № 4 заява (рапорт) про виплату ОГД у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського (додаток 1) подається Голові Національної поліції (керівнику міжрегіонального, територіального органу поліції) за останнім місцем служби поліцейського.
У разі коли такий орган ліквідовано, заява подається до органу за місцем зберігання особової справи.
Для виплати одноразової грошової допомоги у разі часткової втрати працездатності без визначення інвалідності чи в разі визначення інвалідності поліцейський подає фінансовому підрозділу: 1) заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням втрати працездатності чи інвалідності; 2) довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках). До заяви додаються копії, які звіряються з оригіналом документа: 1) довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією; 2) постанови відповідної ВЛК щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; 3) акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) поліцейського, зокрема про те, що воно не пов'язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС; 4) сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; 5) документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідний контролюючий орган і має відповідну відмітку в паспорті) (п.5 розділу ІІІ Порядку № 4).
У відповідності до п.1 розділу ІV Порядку № 4 фінансові підрозділи в десятиденний строк з дня реєстрації документів готують висновок про призначення одноразової грошової допомоги, форма якого наведена у додатку 2.
Висновок про призначення одноразової грошової допомоги складається працівником фінансового підрозділу і підписується керівником фінансового підрозділу та керівником підрозділу, де проходить (проходив) службу поліцейський.
Висновок про призначення одноразової грошової допомоги затверджує/відмовляє:
в апараті Національної поліції - Голова Національної поліції України або особа, на яку покладено виконання таких функцій;
у міжрегіональних органах Національної поліції - начальник органу або особа, на яку покладено виконання таких функцій;
у головних управліннях Національної поліції в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, областях, місті Києві - начальник Головного управління Національної поліції або особа, на яку покладено виконання таких функцій.
Керівник Національної поліції (міжрегіонального, територіального органу поліції) у п'ятнадцятиденний строк приймає рішення про призначення виплати одноразової грошової допомоги, у якому проходив (проходить) службу поліцейський, шляхом видання наказу про виплату такої допомоги, а в разі відмови - письмовим повідомленням осіб із зазначенням мотивів відмови.
Таким чином, на час набуття позивачкою права на отримання одноразової грошової допомоги, та на час надіслання ГУНП в Полтавській області документів ОСОБА_2 на розгляд першого відповідача, МВС України не мало повноважень на вирішення питань про призначення і виплату такої допомоги, оскільки ані Законом України «Про Національну поліцію», ані Порядком № 4 на нього не було покладено жодних обов'язків у механізмі призначення і виплати одноразової грошової допомоги.
Таким чином, бездіяльність МВС України щодо розгляду складеного ГУНП в Полтавській області висновку та документів ОСОБА_2, та дії МВС України щодо повернення документів ОСОБА_2 до ГУНП в Полтавській області не можуть бути визнані протиправними.
Також колегія суддів зазначає, що з 12.07.2017 року набрав чинності Закон України від 08.06.2017 року № 2097-VІІІ «Про внесення змін до статті 97 Закону України "Про Національну поліцію" щодо виплати одноразової грошової допомоги поліцейському», яким установлено, що право на отримання одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності мають поліцейські з числа осіб, зазначених у пунктах 3 - 6 частини першої статті 97 Закону України "Про Національну поліцію", які визнані інвалідами або отримали поранення до набрання чинності цим Законом.
У зв'язку з набранням чинності цим Законом пункт 4 частини 1 ст.97 Закону України «Про Національну поліцію» викладено в редакції, яка передбачає, що одноразова грошова допомога виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, у разі: визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов'язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті.
Отже, станом на час розгляду Міністерством внутрішніх справ документів позивачки та надання за результатами розгляду відповіді від 19.07.2017 року № 15/2-К-328, 345, 346 Законом України «Про Національну поліцію» прямо було передбачено, що за цим Законом здійснюється виплата одноразової грошової допомоги працівникам поліції, інвалідність яких настала внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ.
Враховуючи викладене, першим відповідачем правомірно роз'яснено позивачеві, що призначення одноразової грошової допомоги позивачці повинні здійснюватись відповідно до вимог ст.97 Закону України «Про Національну поліцію» та за рахунок асигнувань, передбачених у державному бюджеті на зазначені цілі для Національної поліції.
З приводу доводів позивачки про те, що постановою Октябрського районного суду м. Полтави від 27.03.2017 року та ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.06.2017 року по справі № 554/2095/17 підтверджено наявність у неї права на отримання одноразової грошової допомоги в порядку та розмірі, що передбачені статтею 23 Закону України «Про міліцію» та Порядком № 850, колегія суддів зазначає, що у вказаних судових рішеннях, копії яких наявні в матеріалах справи, не зазначено про наявність у ОСОБА_2 такого права.
Цими судовими рішеннями не покладено на МВС України або ГУНП в Полтавській області обов'язку призначення і виплати ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги в певному розмірі, зокрема, в розмірі 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, як помилково вважає позивач, а лише встановлено протиправну бездіяльність ГУНП в Полтавській області щодо складення висновку про можливість виплати ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги та направлення такого висновку із додатками до МВС України.
Матеріалами справи підтверджено, та не заперечується що Головним управлінням Національної поліції в Полтавській області було виконано вимог постанови Октябрського районного суду м. Полтави від 27.03.2017 року по справі № 554/2095/17, а саме складено та направлено до МВС України висновок щодо виплати ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги.
У свою чергу, МВС України було розглянуто вказані документи та надано відповідь позивачці про те, що призначення і виплату одноразової грошової допомоги позивачці повинно здійснюватись відповідно до вимог ст.97 Закону України «Про Національну поліцію».
Враховуючи викладене, відсутні підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_2 про визнання протиправними дій МВС України щодо повернення документів позивачки до ГУНП в Полтавській області, визнання протиправною бездіяльності МВС України щодо неприйняття рішення на виплату ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги згідно вимог постанови КМУ № 850 від 21.10.2015 року, зобов'язання МВС України повторно розглянути висновок ГУНП в Полтавській області, прийняти рішення на виплату ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги, здійснити призначення і виплату позивачці одноразової грошової допомоги у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності відповідно до Порядку № 850.
Крім того, у спірних відносинах відсутні підстави також для визнання протиправною бездіяльності ГУНП в Полтавській області щодо неприйняття у встановлений законодавством строк рішення про призначення виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_2 шляхом видання наказу про виплату такої допомоги, оскільки, як зазначалось вище, другий відповідач виконав зобов'язання, покладені на нього постановою Октябрського районного суду м. Полтави від 27.03.2017 року по справі № 554/2095/17, склавши висновок про виплату ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги та направивши його разом з необхідними документами до МВС України.
При цьому, вказаною постановою було зобов'язано лише скласти та направити до МВС України висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_2 у відповідності до постанови КМУ № 850 від 21.10.2015 року, а не прийняти рішення про виплату одноразової грошової допомоги, як це передбачено Порядком № 4.
Крім того, ГУНП в Полтавській області направило на адресу ОСОБА_2 лист від 14.08.2017 року № 1091/115/29/01-2017, яким повідомило позивачку про внесення змін до Закону України "Про Національну поліцію" Законом № 2097-VІІІ, що дають можливість вирішити по суті питання виплати ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги згідно з Порядком № 4, та запропоновано звернутися до ГУНП в Полтавській області зі заявою встановленого зразка щодо проведення виплати одноразової грошової допомоги згідно із Законом України 2про Національну поліцію" та Наказу МВС України від 11.01.2016 року № 4.
Таким чином, ГУНП в Полтавській області у спірних відносинах діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Законом України "Про Національну поліцію".
У відповідності до ст.202 КАС України неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, є підставами для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення.
Згідно ч.2 ст.205 КАС України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може прийняти нову постанову, якою суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Октябрського районного суду м. Полтави від 25.09.2017 року по справі № 554/6309/17 підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, ст.ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Полтавській області - задовольнити.
Постанову Октябрського районного суду м. Полтава від 25.09.2017р. по справі № 554/6309/17 скасувати.
Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Міністерства внутрішніх справ України, Головного управління Національної поліції в Полтавській області про визнання дій і бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Перцова Т.С.
Судді Жигилій С.П. Дюкарєва С.В.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 20.11.2017 р.