Справа № 679/952/17
Головуючий у 1-й інстанції: Гавриленко О.М.
Суддя-доповідач: Загороднюк А.Г.
15 листопада 2017 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Загороднюка А.Г.
суддів: Драчук Т. О. Полотнянка Ю.П. ,
за участю:
секретаря судового засідання: Ременяк С.Я.,
позивача: ОСОБА_2,
представника відповідача: Лебедюка М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Славутського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на постанову Нетішинського міського суду Хмельницької області від 05 вересня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Славутського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій неправомірними, зобов'язання здійснити перерахунок та виплату різниці недоотриманої пенсії,
постановою Нетішинського міського суду Хмельницької області від 05 вересня 2017 року адміністративний позов задоволено частково.
Не погодившись із прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нову постанову про відмову в задоволені позову. В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування всіх обставин справи що призвело до неправильного її вирішення.
Позивач в судовому засіданні заперечив проти доводів апеляційної скарги, у зв'язку з чим просив залишити її без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
Представник відповідача в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, позивача та представника відповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах апеляційної скарги у відповідності до частини 1 статті 195 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Як встановлено з матеріалів справи, позивач перебуває на обліку в Славутському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Хмельницької області та з 17 листопада 2004 року отримує пенсію за віком, яка призначена йому відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
01 серпня 2017 року позивач звернувся до Славутського об'єднаного управлінні Пенсійного фонду України Хмельницької області з письмовою заявою, в якій просив виправити помилку у розрахунку його пенсії - перерахувати розмір його пенсії з її збільшенням на 1 % заробітку за кожен рік роботи понад мінімальний стаж 20 років відповідно до положень пункту 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та розрахувати доплату за понаднормативний стаж понад 20 років, починаючи з 01 січня 2014 року.
08 серпня 2017 року Славутське об'єднане управління Пенсійного фонду України Хмельницької області відмовило позивачу у перерахунку пенсії у зв'язку з тим, що пенсія позивачу призначена відповідного до вимог діючого законодавства на підставі статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Не погоджуючись з вказаною відмовою, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Суд першої інстанції частково задовольняючи адміністративний позов виходив з обґрунтованості позовних вимог в частині визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії позивачу та зобов'язання відповідача, починаючи з 10 лютого 2017 року, здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу відповідно до частини 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", шляхом збільшення пенсії на 1 % заробітку за кожний рік роботи понад 20 років стажу, але не вище 75 % заробітку, з урахуванням виплачених сум.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення.
Відповідно до частини 2 статті 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону.
Тобто, цією нормою надано право обирати умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, які встановлені загальним Законом - "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" або спеціальним Законом - "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Колегією суддів встановлено, що позивач обрав умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, встановлені спеціальним Законом - Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Згідно з частиною 2 статті 56 вказаного Закону право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорії 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на 1% заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75% заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85% заробітку.
У зв'язку з цим для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, порядок обчислення стажу роботи має пільговий характер та визначений частиною 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Аналіз викладеного положення Закону свідчить про те, що воно визначає особливі норми та умови пенсійного забезпечення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за кожний повний рік страхового стажу понад 35 років чоловікам і 30 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1% розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більш як на 1% мінімального розміру пенсії за віком, зазначеного в абзаці першому цієї частини.
Для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, ця розрахункова величина має пільговий характер і визначена частиною 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" як сума заробітку за кожний рік роботи понад установлений цим пунктом стаж роботи.
Таким чином, особам, яким призначена пенсія на підставі Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", перерахунок пенсії має здійснюватися за кожний повний рік стажу роботи понад установлений для них мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії (15 років - для жінок і 20 років - для чоловіків) шляхом збільшення пенсії на 1% заробітку за рік.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 20 вересня 2016 року № 21-1255а16.
Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо зобов'язання відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу відповідно до частини 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" щомісячної доплати до його пенсії за кожний повний рік стажу роботи понад 20 років, шляхом збільшення пенсії на 1 % його заробітку за кожний рік роботи понад 20 років, але не вище 75% заробітку.
Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами.
Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі вищевикладеного колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а відтак постанову Нетішинського міського суду Хмельницької області від 05 вересня 2017 року слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
апеляційну скаргу Славутського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а постанову Нетішинського міського суду Хмельницької області від 05 вересня 2017 року - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.
Ухвала суду складена в повному обсязі 20 листопада 2017 року.
Головуючий Загороднюк А.Г.
Судді Драчук Т. О. Полотнянко Ю.П.