Окрема думка
В порядку ч. 3 ст. 25 КАС України
"13" листопада 2017 р. Справа № 543/772/17
З постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2017 року по справі № 543/772/17 частково незгодна, з наступних підстав.
Стаття 287 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) передбачає право особи, щодо якої прийнято постанову в справі про адміністративне правопорушення на оскарження цієї постанови, а у ст. 288 цього Кодексу визначений порядок оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до п. 3 ч. 1, ч. 2 ст. 288 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено: постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом. Скарга подається в орган (посадовій особі), який виніс постанову по справі про адміністративне правопорушення, якщо інше не встановлено законодавством України.
Згідно із ст. 293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень:
1) залишає постанову без зміни, а скаргу без задоволення;
2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд;
3) скасовує постанову і закриває справу;
4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Якщо буде встановлено, що постанову винесено органом (посадовою особою), неправомочним вирішувати цю справу, то така постанова скасовується і справа надсилається на розгляд компетентного органу (посадової особи).
Статтею 245 КУпАП встановлено завдання провадження в справах про адміністративні правопорушення, якими є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, її вирішення відповідно до закону.
Розглядаючи справи, орган (посадова особа) повинні з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, які пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ст. 280 КпАП).
Оскільки при прийнятті рішення про задоволення адміністративного позову та скасування оскаржуваної позивачем постанови в справі про адміністративне правопорушення, судом встановлено, що рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності прийняте відповідачем з порушенням процедури його прийняття, справу про адміністративне правопорушення по відношенню до позивача слід було направити на новий розгляд.
На мій погляд, положення ч. 2 ст. 162 КАС України не позбавляють суд такої можливості і саме в цьому полягають особливості, про які мається застереження в п. 3 ч. 1 ст. 288 КУпАП.
Суддя
Харківського апеляційного
адміністративного суду Мельнікова Л.В.