20 листопада 2017 рокуЛьвів№ 876/9687/17
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:
головуючого-судді Довга О.І.,
судді Запотічний І.І.
судді Сапіга В.П.
секретар судового засідання Гнатик А.З.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2017 року у справі № 819/1262/17 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - управління Державної казначейської служби України у м.Тернополі про зобов'язання вчинити певні дії, -
28 липня 2017 року ОСОБА_1 звернулася в суд з адміністративним позовом до Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача управління Державної казначейської служби у місті Тернополі (надалі УДКСУ у м.Тернополі) про зобов'язання Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області сформувати та подати до Управління Державної казначейської служби України у місті Тернополі подання про повернення сплаченого ОСОБА_1 збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу квартири в розмірі 7397,60 гривень
В обґрунтування заявлених вимог позивач покликалась на те, що 27 червня 2017 року вона придбала двокімнатну квартиру на підставі договору купівлі-продажу, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. При укладенні договору позивач сплатила збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 7397,60 грн. Позивач придбала житло вперше, а тому вважала, що відповідно до пункту 9 статті 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» сплатила такий збір безпідставно. ОСОБА_1 зазначила, що 30 червня 2017 року вона звернулась до Тернопільського об'єднаного УПФУ Тернопільської області про повернення помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, проте отримала відмову у поверненні таких коштів. Позивач вважала таку відмову необґрунтованою.
Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2017 року позов задоволено, зобов'язано Тернопільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області сформувати та подати до Управління Державної казначейської служби України у м.Тернополі Тернопільської області подання про повернення ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1, адреса реєстрації: АДРЕСА_2) збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 7397 (сім тисяч триста дев'яносто сім) грн 60 (шістдесят) коп.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, покликаючись на порушення норм матеріального права, Тернопільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржену постанову суду та прийняти нову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити.
В обгрунтування вимог апеляційної скарги, відповідач покликається на те, що Пенсійний фонд України не володіє інформацією щодо реєстрації права власності громадян на нерухоме майно, тому не має можливості встановити факти придбання житла фізичними особами вперше. Також вказують на те, що представлені документи не можуть вважатися достатніми для обгрунтування вимог позивача, оскільки зазначені документи не підтверджують факт придбання ним житла вперше.
В судове засідання сторони не з'явились, хоча були повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи у суді, а тому суд вважає за можливе розглянути справу без їх участі та відповідно до вимог ч. 1 ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювати.
Заслухавши суддю-доповідача, позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, з наступних підстав..
Судом встановлено, що 27.06.2017 року між ОСОБА_1 (покупець) та ПрАТ "Компанія з управління активами "Національний резерв" (продавець) було укладено договір купівлі-продажу квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Договір купівлі-продажу посвідчений приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу ОСОБА_2 та зареєстрований в реєстрі за № 1592. Відповідно до пункту 2.1 договору купівлі-продажу ціна квартири встановлена в розмірі 739760,00 грн.
Перед укладенням вищезазначеного договору купівлі-продажу квартири ОСОБА_1 сплатила збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 1 відсотка від вартості придбаного житла - 7379,60 грн. відповідно до квитанції ПАТ "Приват Банк" від 27.06.2017 року №0.0.795336517.1.
Позивач 30.06.2017 року звернулась до Тернопільського об'єднаного УПФУ Тернопільської області із заявою, в якій просила повернути безпідставно сплачений збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 7379,60 грн.
За результатами розгляду даної заяви, 04.07.2017 року Тернопільське об'єднане УПФУ Тернопільської області надало відповідь заявнику за №11616/07 про те, що підстав для повернення збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в сумі 7379,60 грн немає, з посиланням на відсутність у Пенсійного фонду України інформації щодо реєстрації права власності громадян на нерухоме майно.
Не погоджуючись із таким рішенням суб'єкта владних повноважень позивач звернулась до суду із даним адміністративним позовом.
Суд першої інстанції задоволив адміністративний позов з тієї підстави, що ОСОБА_1 дійсно 27.06.2017 року вперше придбала житло за договором купівлі-продажу нерухомого майна - квартиру за адресою: АДРЕСА_1, і при оформленні документів безпідставно сплатила збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 7397,60 грн, відповідно до квитанції ПАТ "Приват Банк" від 27.06.2017 року №0.0.795336517.1.
Надаючи оцінку законності та обґрунтованості рішенню суду першої інстанції колегія суду враховує наступне.
Відповідно до абз. 1 п. 9 ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» платниками збору на обов'язкове пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об'єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів, та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.
Питання сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, згідно із Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», врегульовані Порядком сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1740 від 03.11.1998 р. (далі - Порядок).
Згідно з п. 15-1 Порядку збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Пунктом 15-3 Порядку визначено, що нотаріальне посвідчення або реєстрація на біржі договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
Таким чином, із загального правила про обов'язковість сплати збору при придбанні нерухомого майна законодавцем встановлено винятки для громадян, які придбавають житло і перебувають на черзі на одержання житла, або придбавають житло вперше.
Як встановлено з інформаційної довідки з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта (номер інформаційної довідки 95895317) сформованої 31.08.2017 року, за результатом розгляду заяв у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно є відомості про реєстрацію права власності за ОСОБА_1 квартири за адресою: Тернопільська область, м.Тернопіль, вул.Дружби (вул.Пігорєва), будинок 11а. квартира 47, яка виникла на підставі договору купівлі-продажу від 27.06.2017 року посвідченого приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу ОСОБА_2 та зареєстрований в реєстрі за № 1592.
Відповідно до довідки ТзОВ "Міське бюро технічної інвентаризації" від 29.08.2017 року № 2011, станом на 29.12.20112 року ОСОБА_1, згідно обліку технічної інвентаризації в м.Тернополі, не має зареєстрованого права приватної власності на будинок (квартиру) в м.Тернополі.
У відповідності до Довідки від 31.08.2017 року за № 120-66-11/511 Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України", ОСОБА_1 не використовувала житлові чеки на приватизацію житла у м.Красилів.
Як встановлено судом, власником квартири за адресою: АДРЕСА_2, є ОСОБА_3, що підтверджується Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно за № 25931541 від 21.04.2010 року.
Будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували твердження позивача про придбання житла вперше, чи підтверджували б реєстрацію на праві приватної власності за нею будь-якого іншого нерухомого майна та свідчили б про відсутність у неї права на звільнення від сплати збору, відповідачем не надано, судом не здобуто.
Керуючись наведеним вище суд апеляційної інстанції погоджується з твердженням суду першої інстанції про те, що позивач дійсно 27.06.2017 року вперше придбала житло за договором купівлі-продажу нерухомого майна - квартиру за адресою: АДРЕСА_1, і при оформленні документів безпідставно сплатила збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі продажу нерухомого майна, а будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували твердження позивача про придбання житла вперше, чи підтверджували б реєстрацію на праві приватної власності за ним будь-якого іншого нерухомого майна та свідчили б про відсутність у нього права на звільнення від сплати збору, відповідачем не надано.
Частиною 2 ст. 45 Бюджетного кодексу України передбачено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.
Процедура повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії, визначена Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 р. № 787 (далі - Порядок № 787).
Підпунктами. 3, 5 Порядку № 787 передбачено, що повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів у національній валюті здійснюється органами Державної казначейської служби України (далі - органи Казначейства) з відповідних бюджетних рахунків для зарахування надходжень (далі - рахунки за надходженнями), відкритих в органах Казначейства відповідно до законодавства, шляхом оформлення розрахункових документів.
Повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету. Подання подається до органу Казначейства за формою, передбаченою нормативно-правовими актами з питань повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету коштів, або в довільній формі на офіційному бланку установи за підписом керівника установи (його заступника відповідно до компетенції), скріпленим гербовою печаткою (у разі наявності) або печаткою із найменуванням та ідентифікаційним кодом установи, з обов'язковим зазначенням такої інформації: обґрунтування необхідності повернення коштів з бюджету, найменування платника (суб'єкта господарювання), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), сума платежу, що підлягає поверненню, дата та номер документа на переказ, який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету.
Відповідно до пункту 7.2 Порядку ведення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум платежів, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 27.09.2010 р. № 21-2, механізм здійснення органами Пенсійного фонду України обліку надходження, зокрема, сум збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, суми помилково сплачених платежів зараховуються в рахунок майбутніх платежів або повертаються платникам на підставі заяви.
Аналогічна правова позиція висловлена в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 20.04.2017 р. (справа № К/800/12555/17), від 27.04.2017 року (справи № К/800/13581/17, № К/800/13707/17).
Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Доводи апеляційної скарги практично повністю повторюють зміст заперечень відповідача, що були подані ним у суді першої інстанції та спростовуються обставинами справи, наведеними вище.
Статтею 159 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З врахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції є законною, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було, тому, відсутні підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
апеляційну скаргу Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області залишити без задоволення, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2017 року у справі № 819/1262/17 - без змін.
Ухвала набирає законної з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя О. І. Довга
судді І. І. Запотічний
В. П. Сапіга