Справа: № 825/1186/17 Головуючий у 1-й інстанції: Клопот С.Л.
Суддя-доповідач: Шелест С.Б.
Іменем України
14 листопада 2017 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуюча суддя: Шелест С.Б.
Судді: Кузьмишина О.М., Пилипенко О.Є.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства науково-виробниче об'єднання «Чернігівеліткартопля» на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 25.09.17р. у справі №825/1186/17 за позовом Приватного акціонерного товариства науково-виробниче об'єднання «Чернігівеліткартопля» до Приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу Слєдовського Михайла Станіславовича, треті особи: Відділ Держгеокадастру у Городянському районі Чернігівської області, Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЛОРУСЬ», ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання протиправними та скасування рішень
Позивач звернувся до суду з позовом, у якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив:
визнати протиправним та скасувати рішення Приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу Слєдовського М.С. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 04.04.16р., номер запису: 14082038, а саме державну реєстрацію іншого речового права - права оренди земельної ділянки, кадастровий номер НОМЕР_1, згідно договору оренди землі, укладеного між гр. ОСОБА_3 та ТОВ «БІЛОРУСЬ»;
визнати протиправним та скасувати рішення Приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу Слєдовського М.С. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 28.01.17р., індексний номер: 33608503, а саме: державну реєстрацію іншого речового права - права оренди земельної ділянки, кадастровий номер НОМЕР_2, згідно договору оренди землі, укладеного між гр. ОСОБА_4 та ТОВ «БІЛОРУСЬ».
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 25.09.17р. у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись з вказаною постановою, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати постанову з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про задоволення адміністративного позову.
Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції безпідставно не враховано, що у зв'язку із прийняттям оспорюваних рішень виникла подвійна реєстрація права оренди на одні і ті ж земельні ділянки з кадастровими номерами НОМЕР_1 та НОМЕР_2.
Розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу позивача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як установлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, між гр. ОСОБА_3 та позивачем було укладено договір оренди землі від 25.03.08р., згідно умов якого ОСОБА_3 передав позивачу в оренду земельну ділянку для сільськогосподарського використання площею 3.25 га, у тому числі рілля - 3.25 га, кадастровий номер НОМЕР_1, яка знаходиться на території Івашківської сільської ради, строком на 10 років.
Вказаний договір було зареєстровано в Городнянському районному відділі регіональної філії Центру ДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 28.03.08р. за №040884000110 (а.с.11-12).
Між гр. ОСОБА_4 та позивачем було укладено договір оренди землі від 02.04.08р., згідно умов якого ОСОБА_4 передала позивачу в оренду земельну ділянку для сільськогосподарського використання площею 3,92 га, у тому числі рілля - 3,92 га, кадастровий номер НОМЕР_2, яка знаходиться на території Івашківської сільської ради, строком на 10 років.
Вказаний договір було зареєстровано в Городнянському районному відділі регіональної філії Центру ДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 11 квітня 2008 року за №040884000175 (а.с.18-19).
У подальшому, власниками землі були укладені договори оренди спірних земельних ділянок з ТОВ «Білорусь», які зареєстровані приватним нотаріусом Следовським М.С. у Державному реєстрі прав, про що свідчить інформація, наявна у довідці з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 10.04.17р. №84671692 (а.с. 17) та від 08.04.16 № 56970751 (а.с.87); Інформація з державного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку (а.с.11); рішення про державну реєстрацію прав від 04.04.16р. номер запису: 14082038 та від 28.01.17р. №33608503 (а.с. 113).
Вважаючи протиправними рішення приватного нотаріуса про реєстрацію за ТОВ «БІЛОРУСЬ» права оренди земельних ділянок, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що рішення і дії реєстратора відповідають вимогам закону; право оренди земельних ділянок за позивачем не було зареєстровано належним чином.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду, виходячи з наступного.
Відповідно до частини 4 статті 124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.
Згідно із статтею 125 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Статтею 2 Закону України від 01.07.04р. № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (надалі Закон № 1952-IV) передбачено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Державний реєстр речових прав на нерухоме майно - це єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів таких прав.
Стаття 3 Закону №1952-IV визначає першою засадою державної реєстрації прав - гарантування державою об'єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження.
Відповідно до частини 3 статті 3 вищезазначеного Закону, речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов:
1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення;
2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов'язкової реєстрації.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 10 Закону № 1952-IV, державним реєстратором є, зокрема, нотаріус.
Частиною 3 статті 10 Закону № 1952-IV визначено, що державний реєстратор:
1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема:
відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом;
відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав;
відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах;
наявність обтяжень прав на нерухоме майно;
наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов'язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації;
2) перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення;
3) під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, обов'язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником.
Органи державної влади, підприємства, установи та організації зобов'язані безоплатно протягом трьох робочих днів з моменту отримання запиту надати державному реєстратору запитувану інформацію в паперовій та (за можливості) в електронній формі;
4) під час проведення реєстраційних дій обов'язково використовує відомості Державного земельного кадастру та Єдиного реєстру дозвільних документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, а також використовує відомості, отримані у порядку інформаційної взаємодії Державного реєстру прав з Єдиним державним реєстром судових рішень;
5) відкриває та/або закриває розділи в Державному реєстрі прав, вносить до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідні відомості про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів таких прав;
6) присвоює за допомогою Державного реєстру прав реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна у випадках, передбачених цим Законом;
7) виготовляє електронні копії документів, поданих у паперовій формі, та розміщує їх у реєстраційній справі в електронній формі у відповідному розділі Державного реєстру прав (у разі якщо такі копії не були виготовлені під час прийняття документів за заявами у сфері державної реєстрації прав);
8) формує за допомогою Державного реєстру прав документи за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав;
9) формує реєстраційні справи у паперовій формі;
10) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.
Згідно із статтею 18 Закону №1952-IV, державна реєстрація прав проводиться в такому порядку:
1) прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрація заяви в базі даних заяв;
2) виготовлення електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та їх розміщення у Державному реєстрі прав;
3) встановлення черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв;
4) перевірка документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень;
5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав);
6) відкриття розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідних відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів цих прав;
7) формування витягу з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав для подальшого використання заявником;
8) видача/отримання документів за результатом розгляду заяви.
Відповідно до частини 1 статті 24 Закону №1952-IV у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо:
1) заявлене речове право, обтяження не підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону;
2) заява про державну реєстрацію прав подана неналежною особою;
3) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом;
4) подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження;
5) наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями;
6) наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно;
7) заяву про державну реєстрацію обтяжень щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем;
8) після завершення строку, встановленого частиною 3 статті 23 цього Закону, не усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав;
9) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію;
10) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка згідно із законодавством не має повноважень подавати заяви в електронній формі;
11) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене речове право, обтяження вже зареєстровано у Державному реєстрі прав;
12) заявника, який звернувся із заявою про державну реєстрацію прав, що матиме наслідком відчуження майна, внесено до Єдиного реєстру боржників.
Аналіз наведених правових норм дає підстави вважати, що приватний нотаріус під час проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно зобов'язаний перевірити інформацію про наявність або відсутність вже зареєстрованих речових прав з метою недопущення одночасного існування їх подвійної державної реєстрації.
Крім того, законодавець ставить перед приватним нотаріусом обов'язок під час проведення державної реєстрації прав запитувати від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року.
У зв'язку з такими вимогами Закону, Державна реєстраційна служба України у своєму листі від 06.08.13р. №2951/05-15-13 надала роз'яснення «Щодо запобігання випадків подвійної реєстрації прав оренди на земельну ділянку за різними набувачами» вказавши, що з метою недопущення одночасного існування державної реєстрації декількох прав оренди на одну земельну ділянку, у випадку проведення державної реєстрації права оренди на земельну ділянку, сформовану у результаті виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв), державному реєстратору слід запитувати інформацію про наявність або відсутність зареєстрованих договорів у органів, що здійснювали таку реєстрацію до 01.01.2013 року, зокрема виконавчих комітетів сільської, селищної, міської ради за місцем розташування земельної частки (паю).
Втім, в порушення вимог вказаних норм Закону, Приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу Слєдовський М.С. при проведенні державної реєстрації речового права за договорами оренди землі, укладеними між ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ТОВ «БІЛОРУСЬ», належним чином не перевірив, чи має місце вже зареєстроване право оренди на спірні земельні ділянки, внаслідок чого неправомірно здійснив повторну реєстрацію договорів оренди одних і тих самих земельних ділянок, тоді як реєстрація договорів оренди землі за новим орендарем можлива лише після закінчення строку дії або дострокового розірвання договорів оренди землі з попереднім орендарем та відповідної реєстрації цих фактів.
Так, відповідно до статті 18 Закону України «Про оренду землі» (в редакції чинній на момент укладення договорів оренди землі із позивачем), договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.
Згідно із статтею 202 Земельного кодексу України (в редакції чинній на момент укладення договорів оренди землі із позивачем), державний реєстр земель складається з двох частин:
а) книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок;
б) Поземельної книги, яка містить відомості про земельну ділянку.
Пунктом 1.2 Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель, затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 02.07.2003 року № 174, чинного на момент укладення договорів оренди землі із Позивачем, Книга записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі - це документ суворого обліку, який є складовою частиною державного реєстру земель та містить відомості про зареєстровані державні акти на право власності на земельну ділянку, на право постійного користування земельною ділянкою та договори оренди (суборенди) землі із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок.
Державний реєстр земель - це складова частина державного земельного кадастру, який складається з книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок та Поземельної книги, яка містить відомості про земельну ділянку і формується за допомогою АС ДЗК.
Оператори державного реєстру земель - це структурні підрозділи Центру ДЗК, що проводять приймання, перевірку та систематизацію реєстраційних карток земельних ділянок, здійснюють видачу та реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди (суборенди) землі, ведуть книгу реєстрації, формують Поземельну книгу та не мають прямого доступу до бази даних АС ДЗК.
Поземельна книга - це документ, який є складовою частиною державного реєстру земель, містить відомості про земельну ділянку, в тому числі кадастровий план, відомості про державний акт на право власності на землю, державний акт на право постійного користування землею, договір оренди землі та власника, користувача, орендаря (суборендаря) земельної ділянки і формується за допомогою АС ДЗК.
Реєстратори державного реєстру земель - це структурні підрозділи Центру ДЗК, які мають доступ та вносять відомості до бази даних АС ДЗК, ведуть Поземельну книгу, здійснюють видачу та реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди (суборенди) землі, а також ведуть книгу реєстрації.
Відповідно до пункту 2.5 цього Тимчасового порядку, територіальний орган земельних ресурсів за актом приймання-передавання передає реєстраційну картку оператору (реєстратору) разом з усіма примірниками державного акта на право власності на земельну ділянку, державного акта на право постійного користування земельною ділянкою, договору оренди землі для їх видачі та державної реєстрації.
Згідно із пунктом 2.6 Тимчасового порядку, оператор (реєстратор) приймає від територіального органу земельних ресурсів державний акт на право власності на земельну ділянку, державний акт на право постійного користування земельною ділянкою, договір оренди землі та реєстраційну картку. У разі виявлення розбіжностей в державному акті на право власності на земельну ділянку, державному акті на право постійного користування земельною ділянкою, договорі оренди землі та реєстраційній картці вони за актом приймання-передавання повертаються до територіального органу земельних ресурсів для доопрацювання
Пунктом 2.7 Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель передбачено, що у разі оформлення договору оренди (суборенди) землі територіальний орган земельних ресурсів надає за актом приймання-передавання Оператору (реєстратору) реєстраційну справу для створення реєстраційної картки. Оператор (реєстратор) у 10-денний термін заповнює реєстраційну картку.
Згідно із пунктом 2.8 Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель, Оператор (реєстратор) здійснює видачу та реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку, на право постійного користування земельною ділянкою та видачу договорів оренди (суборенди) землі. Видача державного акта на право власності на земельну ділянку, на право постійного користування земельною ділянкою та договору оренди (суборенди) землі супроводжується внесенням запису про державну реєстрацію до відповідних розділів книги реєстрації. При цьому оператор (реєстратор) відображає дані державної реєстрації на всіх примірниках державних актів на право власності на земельну ділянку, на право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди (суборенди) землі.
До реєстраційної картки оператором (реєстратором) вносяться відомості про державну реєстрацію згідно з пунктом 3.4 цього Порядку.
Після внесення відомостей про державну реєстрацію до реєстраційної картки вона засвідчується підписом керівника з зазначенням прізвища та ініціалів і печаткою оператора (реєстратора).
Другий примірник державного акта на право власності на земельну ділянку, на право постійного користування земельною ділянкою, примірники договору оренди (суборенди) землі оператор (реєстратор) передає до територіальних органів земельних ресурсів за актом приймання-передавання.
Пунктом 2.9 Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель визначено, що Оператор передає реєстратору перший примірник реєстраційної картки, після чого реєстратор вносить відомості з реєстраційної картки до бази даних АС ДЗК. Після внесення реєстратором відомостей до бази даних АС ДЗК на першій сторінці реєстраційної картки ставиться штамп реєстратора та підпис особи, яка внесла відомості.
Згідно із пунктом 2.10 Тимчасового порядку, перший примірник реєстраційної картки передається на зберігання до архіву реєстратора. Другий примірник реєстраційної картки включається до Поземельної книги, формування та зберігання якої здійснює оператор.
Відповідно до пункту 4.2 Тимчасового порядку, державна реєстрація державного акта на право власності на земельну ділянку, державного акта на право постійного користування земельною ділянкою, договору оренди землі здійснюється шляхом внесення записів реєстрації до книги реєстрації.
Пунктом 4.3 Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель визначено, що у книзі реєстрації реєструються:
- державні акти на право власності на земельну ділянку;
- державні акти на право постійного користування земельною ділянкою;
- договори оренди землі.
Відповідно до пункту 4.5 Тимчасового порядку, державну реєстрацію державного акта на право власності на земельну ділянку, державного акта на право постійного користування земельною ділянкою, договору оренди землі у книзі реєстрації здійснює оператор (реєстратор), у межах повноважень якого є земельна ділянка.
Згідно із пунктом 4.6 Тимчасового порядку, внесення записів реєстрації до книги реєстрації здійснює особа, яка призначається згідно з наказом оператора (реєстратора).
Пунктом 8.1 Тимчасового порядку визначено, що реєстраційний номер присвоюється державному акту на право власності на земельну ділянку, державному акту на право постійного користування земельною ділянкою, договору оренди землі в момент здійснення його державної реєстрації.
Пунктами 12.3, 12.4 Тимчасового порядку передбачено, що дані для формування Поземельної книги вносяться до бази даних АС ДЗК після внесення записів до книги реєстрації.
Відповідальність за формування та ведення поземельних книг покладається на осіб, які призначаються наказом оператора (реєстратора).
Відповідно до пунктів 14.1, 14.2, 14.3 Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель, для внесення до Поземельної книги відомостей про земельну ділянку, на яку було оформлено державний акт на право власності на земельну ділянку, державний акт на право постійного користування земельною ділянкою, договір оренди землі до введення в дію цього Порядку, оператор (реєстратор) звертається з письмовим запитом про отримання відомостей про земельну ділянку до територіальних органів земельних ресурсів
Територіальний орган земельних ресурсів у тижневий термін з моменту подання письмового запиту надає за актом приймання-передавання оператору (реєстратору) технічну документацію або реєстраційну справу для створення реєстраційної картки.
У разі неможливості відтворення інформації територіальний орган земельних ресурсів надає офіційний висновок про відсутність відомостей для внесення їх до бази даних АС ДЗК.
Колегією суддів установлено, що на договорі оренди землі від 25.03.08р. укладеному між позивачем та ОСОБА_3, та договорі від 02.04.08р. укладеному між позивачем та ОСОБА_4 містяться відмітки про те, що такі договори були зареєстровані у Городянському районному відділі регіональної філії Центру ДЗК - 28.03.08р. за №040884000110 (а.с.11-12) та 11.04.08р. за №040884000175 (а.с.18-19) відповідно.
Окрім того, згідно інформації наданої Відділом у Городянському районі ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області та ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області договори оренди землі, укладені між позивачем та ОСОБА_3, ОСОБА_4 були належним чином зареєстровані в книзі записів реєстрації, втім інформація про такі договори до поземельної книги не вносилась, у зв'язку з відсутністю електронного документу (а.с.57-60).
З цього приводу колегія суддів зазначає, що відсутність реєстраційних справ, реєстраційних карток, відсутність відомостей в базі даних АС ДЗК та у Поземельній книзі не свідчить про незавершеність чи відсутність державної реєстрації як такої та не може ставитись у вину позивачу, оскільки обов'язок щодо внесення відомостей у Поземельну книгу покладався на реєстратора державного реєстру земель та оператора (реєстратора).
У свою чергу, відповідно до наведених положень Тимчасового порядку державна реєстрація договорів оренди земельної ділянки вважається здійсненою з моменту внесення даних до книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі.
Таким чином, враховуючи наявність у книзі записів реєстрації даних про реєстрацію договорів оренди земельних ділянок з кадастровими номерами НОМЕР_1 та НОМЕР_2 за позивачем, згідно укладених договорів оренди землі від 25.03.08р. та від 02.04.08р., колегія суддів приходить до висновку про те, що державна реєстрація таких договорів є здійсненою.
Отже, в силу положень абзацу 3 частини 3 статті 10 Закону №1952-IV відповідач повинен був запитати в органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, копії документів тощо) щодо фактів реєстрації договорів оренди землі на відповідні земельні ділянки для встановлення відповідності заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженням.
Невиконання державним реєстратором такого обов'язку обумовило повторну реєстрацію права оренди одних і тих самих земельних ділянок, внаслідок чого істотно порушено законні права та інтереси позивача як правомірного орендаря земельних ділянок.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 29.09.2015 року у справі № 21-760а15 та від 15.11.2016 року у справі № 21-3030а16, згідно яких державний реєстратор під час проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно зобов'язаний перевірити інформацію про наявність або відсутність вже зареєстрованих речових прав з метою недопущення одночасного існування їх подвійної державної реєстрації, а реєстрація нових договорів оренди є неможливою до закінчення строку дії попередніх договорів та відповідної реєстрації цього факту.
Такої ж правової позиції у спірних правовідносинах притримується ВАСУ (ухвали ВАСУ від 15.12.16р. у справі №К/800/26933/16, від 23.03.17р. у справі №К/800/16005/16 та від 03.08.17р. у справі №К/800/14539/17).
Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про наявність правових підстав для скасування постанови та ухвалення нової постанови про задоволення адміністративного позову шляхом визнання протиправними та скасування оспорюваних у даній справі рішень відповідача.
Судові витрати за правилами статті 94 КАС України покладаються на відповідача, який у спірних правовідносинах виступав суб'єктом владних повноважень в розумінні КАС.
Керуючись ст.ст. 94, 195, 197, 202, 205, 207 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд
апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства науково-виробниче об'єднання «Чернігівеліткартопля» на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 25.09.17р. у справі №825/1186/17 - задовольнити.
Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 25.09.17р. у справі №825/1186/17- скасувати та прийняти нову постанову про задоволення адміністративного позову.
Визнати протиправним та скасувати рішення Приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу Слєдовського Михайла Станіславовича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 04.04.16р., номер запису: 14082038, а саме державну реєстрацію іншого речового права - права оренди земельної ділянки, кадастровий номер НОМЕР_1, згідно договору оренди землі, укладеного між гр. ОСОБА_3 та Товариством з обмеженою відповідальністю «БІЛОРУСЬ».
Визнати протиправним та скасувати рішення Приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу Слєдовського Михайла Станіславовича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 28.01.17р., індексний номер: 33608503, а саме державну реєстрацію іншого речового права - права оренди земельної ділянки, кадастровий номер НОМЕР_2, згідно договору оренди землі, укладеного між гр. ОСОБА_4 та Товариством з обмеженою відповідальністю «БІЛОРУСЬ».
Стягнути з Приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу Слєдовського Михайла Станіславовича на користь Приватного акціонерного товариства науково-виробниче об'єднання «Чернігівеліткартопля» (адреса: Чернігівська область, Чернігівський район, смт. Седнів, вул. Я.Лигозуба,13; код ЄДРПОУ: 00497377) судові витрати у розмірі 6 720 грн. (шість тисяч сімсот двадцять) грн. 00 коп.
Дана постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до вимог КАС України.
Головуюча суддя Шелест С.Б.
Судді : Кузьмишина О.М.
Пилипенко О.Є.