15 листопада 2017 р.м.ОдесаСправа № 468/195/17-а
Категорія: 6.3 Головуючий в 1 інстанції: Янчук С.В.
Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Федусика А.Г.,
суддів - Шевчук О.А. та Зуєвої Л.Є.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на постанову Баштанського районного суду Миколаївської області від 28 серпня 2017 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Баштанської міської ради, треті особи - ОСОБА_4 та Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області, про зобов'язання вчинити певні дії,-
У лютому 2017 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулись до суду з адміністративним позовом до Баштанської міської ради, треті особи - ОСОБА_4 та Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області, про зобов'язання виключити з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень відомості про право власності ОСОБА_4 на житловий будинок АДРЕСА_1 (далі Адреса), загальною площею 258,3 кв.м..
Постановою Баштанського районного суду Миколаївської області від 28 серпня 2017 року позов залишено без задоволення.
Не погоджуючись з постановою суду, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 подали апеляційну скаргу, в яких зазначається, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову.
Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 07 травня 2014 року в Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області було зареєстровано повідомлення про початок виконання будівельних робіт за Адресою.
19 червня 2014 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області було зареєстровано декларацію про готовність об'єкта до експлуатації.
З наявних в матеріалах справи копій свідоцтва про право власності на нерухоме майно та інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, щодо об'єкта нерухомого майна від 03 грудня 2014 року вбачається, що 14 серпня 2014 року державним реєстратором Реєстраційної служби Баштанського районного управління юстиції Миколаївської області, на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 15180205 від 15 серпня 2014 року, за ОСОБА_4 було зареєстровано право власності на житловий двоповерховий будинок за Адресою. Підставою виникнення права власності було свідоцтво про право власності на нерухоме майно серія та номер НОМЕР_1, видане 15 серпня 2014 року Реєстраційною службою Баштанського районного управління юстиції Миколаївської області.
Проведення реєстрації за ОСОБА_4 права власності на житловий будинок і стало підставою для звернення з даним позовом до суду.
Вирішуючи справу та відмовляючи в позові, суд першої інстанції виходив з того, що ні положеннями Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», ні іншим нормативним актом не передбачено повноваження державного реєстратора щодо скасування запису про державну реєстрацію прав, а лише необхідність внесення ним відповідного запису до Державного реєстру.
Колегія суддів, дослідивши спірні правовідносини, вважає за необхідне зазначити наступне.
Положеннями ст.9 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі Закон) (в редакції станом на час внесення спірних відомостей) передбачено, що державний реєстратор:
- встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема:
відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у випадках, встановлених законом);
відповідність повноважень особи, яка подає документи на державну реєстрацію прав та їх обтяжень;
відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах;
наявність обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до вимог цього Закону;
наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав;
- у разі потреби вимагає подання передбачених законодавством додаткових документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень.
Відповідно до ч.1 ст.15 Закону державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; внесення записів до Державного реєстру прав.
За змістом п.1-6 ч.1 ст.19 Закону вбачається, що державна реєстрація прав проводиться на підставі:
- договорів, укладених у порядку, встановленому законом;
- свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону;
- свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді; 4) державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом;
- рішень судів, що набрали законної сили;
- інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.
Так, судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 07 травня 2014 року в Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області було зареєстровано повідомлення ОСОБА_4 про початок виконання будівельних робіт за будівельною Адресою.
19 червня 2014 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області було зареєстровано декларацію про готовність об'єкта до експлуатації.
З наявних в матеріалах справи копій свідоцтва про право власності на нерухоме майно та інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо об'єкта нерухомого майна від 03 грудня 2014 року вбачається, що 14 серпня 2014 року державним реєстратором Реєстраційної служби Баштанського районного управління юстиції Миколаївської області, на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 15180205 від 15 серпня 2014 року, за ОСОБА_4 було зареєстровано право власності на житловий двоповерховий будинок. Підставою виникнення права власності було свідоцтво про право власності на нерухоме майно серія та номер НОМЕР_1, видане 15 серпня 2014 року Реєстраційною службою Баштанського районного управління юстиції Миколаївської області.
Разом з тим, рішенням Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області від 21 квітня 2016 року за №38 було скасовано реєстрацію вищевказаного повідомлення про початок виконання будівельних робіт та декларації про готовність об'єкта до експлуатації.
Також, наказами Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області від 21 квітня 2016 року за №50,51 було визнано скасованими реєстрацію вищевказаного повідомлення про початок виконання будівельних робіт та декларації про готовність об'єкта до експлуатації.
З аналізу наведеного можна дійти висновку, що внаслідок скасування Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації та самої декларації, документ, що підтверджує виникнення прав на нерухоме майно, перестав існувати, тобто, на думку колегії суддів, відпала підстава для реєстрації права власності на нерухоме майно за ОСОБА_4 на житловий будинок АДРЕСА_1 за Адресою.
Відповідно до ч.2 ст.11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
З прохальної частини позову вбачається, що позивачі просили зобов'язати відповідача виключити з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень відомості про право власності ОСОБА_4 житловий будинок за Адресою, загальною площею 258,3 кв.м.. Разом з тим, з метою повного захисту прав, свобод та інтересів позивачів, колегія суддів вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та скасувати рішення державного реєстратора Реєстраційної служби Баштанського районного управління юстиції Миколаївської області про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №15180205 від 15 серпня 2014 року.
Враховуючи наведені положення діючого законодавства, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при ухвалені постанови припустився порушень норм права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим судове рішення підлягає скасуванню з постановленням по справі нового рішення про задоволення позовних вимог в частині.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 201, 205, 207, 254 КАС України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - задовольнити частково.
Постанову Баштанського районного суду Миколаївської області від 28 серпня 2017 року - скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Баштанської міської ради, треті особи ОСОБА_4 та Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області про зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Скасувати рішення державного реєстратора Реєстраційної служби Баштанського районного управління юстиції Миколаївської області про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №15180205 від 15 серпня 2014 року.
В решті позову відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає чинності через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий: А.Г. Федусик
Суддя: Суддя: Л.Є. Зуєва О.А. Шевчук