15 листопада 2017 рокуЛьвів№ 876/9890/17
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Коваля Р.Й.,
суддів Гуляка В.В.,
Судової-Хомюк Н.М.,
з участю секретаря судового засідання Чигер І.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 05 вересня 2017 року в адміністративній справі № 161/4078/17 за позовом ОСОБА_2 до управління патрульної поліції у м. Луцьку Департаменту патрульної поліції в особі інспектора роти № 1 батальйону управління патрульної поліції у м. Луцьку лейтенанта поліції Соханського Дмитра Михайловича про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
13 березня 2017 року ОСОБА_2 звернулася до Луцького міськрайонного суду Волинської області із зазначеним позовом, у якому просила визнати протиправною та скасувати постанову серії АР № 862180 від 05.03.2017 про адміністративне правопорушення, винесену інспектором роти № 1 батальйону управління патрульної поліції у м. Луцьку лейтенантом поліції Соханським Д.М.
Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що в її діях відсутні ознаки правопорушення, навпаки, її права порушено, а постанова винесена незаконно і підлягає скасуванню.
Постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 05 вересня 2017 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись із зазначеною постановою, її оскаржила ОСОБА_2, яка вважає, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи і порушив норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Тому просила скасувати постанову суду першої інстанції і ухвалити нове рішення про задоволення її позовних вимог. Вимоги апеляційної скарги обгрунтовує тими ж аргументами і обставинами, що й вимоги позовної заяви.
Відповідно до частини першої статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі - ПДР).
Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до підпунктів а, б, ґ пункту 2.1 ПДР водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі:
- посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії;
- реєстраційний документ на транспортний засіб (для транспортних засобів Збройних Сил, Національної гвардії, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, Держспецзв'язку, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - технічний талон);
- поліс (сертифікат) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення).
Частиною першою статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) передбачено, що керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка») тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Як встановлено судом, 05 березня 2017 року інспектором роти № 1 батальйону управління патрульної поліції у м. Луцьку лейтенантом поліції Соханським Д.М. відносно позивача ОСОБА_2 винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення серії АР № 862180 та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 126 КУпАП.
З цієї постанови видно, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що 05 березня 2017 року о 16.00 год. вона керувала транспортним засобом марки «Ford Fiesta», д.н.з. НОМЕР_1 по вул. Євгена Сверстюка, 1 у м. Луцьку Волинської області без посвідчення водія, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу та полісу обо-в'зкового цивільно-правового страхування наземних транспортних засобів, чим порушила п.п. 2.1 «а», 2.1 «б», 2.1 «ґ» ПДР України, та вчинила правопорушення, передбачене частиною першою статті 126 КУпАП (а.с. 18).
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що в діях ОСОБА_2 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 126 КУпАП, а тому постанова у справі про адміністративне правопорушення винесена у відповідності до вимог чинного законодавства.
Такі висновки суду першої інстанції, на переконання колегії суддів, відповідають нормам матеріального та процесуального права, фактичним обставинам справи і є правильними, а доводи позивача щодо її необгрунтованого зупинення працівниками поліції є безпідставними, з огляду на таке.
Частиною першою статті 35 Закону України «Про Національну поліцію» встановлено, що поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, зокрема, якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об'єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення.
Відповідно до частини другої статті 35 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов'язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті.
Згідно із частиною першою статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень; виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення; здійснює своєчасне реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події.
З наведеного видно, що виявивши правопорушення, поліцейський має відреагувати на нього належним чином. Крім того, працівник поліції зобов'язаний своєчасно реагувати на заяви та повідомлення про адміністративні правопорушення, в тому числі усні.
Як встановлено судом, перевірка документів у ОСОБА_2 була проведена у зв'я-зку з повідомленням про те, що водій вищевказаного автомобіля перебуває в нетверезому стані, про що ОСОБА_2 неодноразово пояснював працівник поліції.
Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються, зокрема, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.
Відсутність у ОСОБА_2 посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії; реєстраційного документа на транспортний засіб; поліса (сертифіката) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів підтверджується матеріалами адміністративної справи, зокрема, відеозаписами з нагрудних відеокамер працівників поліції (копії яких є в матеріалах справи), із яких видно, що ОСОБА_2 заявляла про те, що вищезазначених документів у неї немає, оскільки випадково їх забула і зараз їх чоловік підвезе.
З наведеного видно, що ОСОБА_2 вчинила правопорушення, передбачене частиною першою статті 126 КУпАП, що підтверджено належними доказами, а тому інспектор поліції правомірно, у межах своїх повноважень виніс щодо позивача оскаржувану постанову про накладення адміністративного стягнення.
За таких обставин колегія суддів приходить до переконання, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
У відповідності до статті 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Статтею 200 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Із урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції є законною, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було, тому підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції відсутні.
Керуючись ст.ст.160 ч.3, 195, 196, 198 п.1 ч.1, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 05 вересня 2017 року в адміністративній справі № 161/4078/17 - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення ухвали в повному обсязі.
Головуючий суддя Р. Й. Коваль
судді В. В. Гуляк
Н. М. Судова-Хомюк
Ухвала в повному обсязі складена 20 листопада 2017 року.