15 листопада 2017 рокуЛьвів№ 876/2930/17
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді Судової-Хомюк Н.М.,
суддів Гуляка В.В., Коваля Р.Й.
за участі секретаря судового засідання Дідик Н.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті, Управління Укртрансбезпеки у Закарпатській області на постанову Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 03.02.2017р. по справі № 303/7640/16-а,2-а/303/36/17 за позовом ОСОБА_1 до Державної служба України з безпеки на транспорті, Управління Укртрансбезпеки у Закарпатській області про накладення адміністративного стягнення,
19.12.2017 року представник позивача ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до відповідача- Управління Укртрансбезпеки у Закарпатській області Державної служби України з безпеки на транспорті та просив: поновити строк оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення №0001121 від 25.11.2016 року котра винесена начальником Управління Укртрансбезпеки у Закарпатській області Слободанюк Сергієм Миколаєвичем, якою визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.133-1 КУпАП та накладено на нього штраф у розмірі 510,00 грн. та скасувати її.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що дане правопорушення довіритель не вчиняв, вина його довірителя нічим не доведена, а в постанові не зазначено що саме порушено. Зазначає, що ОСОБА_1 використовував транспортний засіб у особистих цілях, а не у сфері господарювання, як перевізник - ФОП.
Постановою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області поновлено строк оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення №0001121 від 25.11.2016 року; адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Укртрансбезпеки у Закарпатській області Державної служби України з безпеки на транспорті - задоволено; постанову про накладення адміністративного стягнення №0001121 від 25.11.2016 року, винесену начальником Управління Укртрансбезпеки у Закарпатській області Слободянюк С.М., якою визнано громадянина ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 133-1 КУпАП та накладено на нього штраф у розмірі 510 грн. - скасувано, справу про адміністративне правопорушення закрито.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції зазначив, що причини пропуску позивачем встановленого законом строку звернення з позовом до суду визнані поважними, тому з метою забезпечення доступу позивача до правосуддя вказаний строк необхідно поновити. Представник відповідача твердження, обгрунтування і доводи позивача жодними доказами не спростував, а подані представником відповідача документи не доводять того, що ОСОБА_1 є суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 133-1 КУпАП, і вчинив це правопорушення. За таких обставин суд прийшов до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідач -Державна служба України з безпеки на транспорті, Управління Укртрансбезпеки у Закарпатській області подала апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити. Вважає, що постанова суду є незаконна, прийнята з порушенням норм матеріального права та не відповідає обставинам справи, а тому підлягає скасуванню.
В апеляційній скарзі звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що посадові особи Управління Укртрансбезпеки у Закарпатській області при виконанні своїх службових обов'язків діяли в межах правового поля та у спосіб, передбачений Конституцією і Законами України. При здійсненні рейдової перевірки працівниками управління було виявлено факт надання послуг з перевезення пасажирів, без документів, які передбачені ЗУ «Про автомобільний транспорт».
Заслухавши суддю - доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Закарпатській області на підставі направлень на перевірку від 08.11.2016 року №014269, 14 листопада 2016 року була проведена рейдова перевірка у м.Мукачеві ( а.с. 55).
14 листопада 2016 року посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Закарпатській області було зупинено транспортний засіб марки «Мерседес» д.р.н. НОМЕР_1, який належить ОСОБА_1 у салоні якого знаходилось 18 пасажирів.
За наслідками перевірки на позивача було складено протокол про адміністративне правопорушення № 0006249 від 14.11.2016 року за порушення ч.1 ст.133-1 КУпАП здійснення регулярних перевезень пасажирів на постійних маршрутах без укладення договору на перевезення пасажирів автомобільним транспортом або без паспорта маршруту.
Протокол про адміністративне правопорушення № 0006249 від 14.11.2016 року засвідчений підписом посадової особи Управління Укртрансбезпеки у Закарпатській області та двома свідками. Водій транспортного засобу ОСОБА_5 відмовився від підпису та будь яких пояснень чи заперечень по факту виявлених порушень, а також від отримання другого примірника протоколу, про що зроблена відповідна відмітка ( а.с. 71).
15 листопада 2016 року ОСОБА_1 було направлено рекомендованим листом другий примірник протоколу про адміністративне правопорушення №0006249 від 14.11.2016 року.
18 листопада 2016 року на адресу Управління надійшла заява від представника ОСОБА_1 з проханням перенести розгляд справи у зв'язку з ознайомленням з матеріалами справи. Заява представника була задоволена, розгляд справи було перенесено на 25 листопада 2016 року.
25 листопада 2016 року за наслідками розгляду справи за протоколом про адміністративне правопорушення №0006249 керівником Управління Укртрансбезпеки у Закарпатській області була винесена постанова про накладення адміністративного стягнення № 0001121 від 25.11.2016 року за порушення ОСОБА_1 ч.1 ст.133-1 КУпАП, в присутності ОСОБА_1 та його представника. Цього ж дня була направлена рекомендованим листом з повідомленням про вручення засобами поштового зв'язку позивачу для добровільної сплати.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції керувався тим, що подані представником відповідача документи не доводять того, що ОСОБА_1 є суб'єктом адміністративного правопорушення , передбаченого ч. 1 ст. 133-1 КУпАП, і вчинив це правопорушення.
Натомість колегія суддів апеляційної інстанції не може погодитись з висновком суду першої інстанції щодо можливості задоволення позову, виходячи з наступного.
У ст.245 КУпАП йдеться, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, які встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, тощо.
На підставі ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно ч.1 ст.1 Закону України «Про автомобільний транспорт», пасажирські перевезення - це перевезення пасажирів легковими автомобілями або автобусами, а послуга з перевезення пасажирів чи вантажів - перевезення пасажирів чи вантажів транспортними засобами на договірних умовах із замовником послуги за плату.
Згідно ч.4 ст.20 Закону України «Про автомобільний транспорт», до перевезень пасажирів автобусами у нічний час (з двадцять другої до шостої години), крім тих, що використовуються на маршрутах загального користування в режимі регулярних пасажирських перевезень, допускаються автобуси, обладнані контрольними приладами (тахографами) реєстрації режимів праці та відпочинку водіїв.
На підставі ст.29 Закону України «Про автомобільний транспорт», автомобільним перевізником та автомобільним самозайнятим перевізником, які здійснюють перевезення пасажирів на договірних умовах, є суб'єкти господарювання, які відповідно до законодавства та одержаної ліцензії надають послуги за договором перевезення пасажирів транспортним засобом, що використовується ними на законних підставах.
Як встановлено ст.35 Закону України «Про автомобільний транспорт» послуги пасажирського автомобільного транспорту поділяють, у т.ч. і на послуги з перевезення пасажирів автобусами, які за видами режимів організації перевезень можуть бути регулярні, регулярні спеціальні, нерегулярні. Перевезення пасажирів автобусами в режимі регулярних пасажирських перевезень здійснюють автомобільні перевізники на автобусних маршрутах загального користування на договірних умовах із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.
Постановою Кабінету Міністрів України № 1567 від 08.11.2006 року затверджено Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті.
Зокрема, п.2 п.3, п.4 вказаного Порядку передбачено, що державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб'єктів господарювання, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України; органами державного контролю на автомобільному транспорті є Укртрансінспекція, її територіальні органи - управління в Автономній Республіці Крим, обласні, Київське та Севастопольське міські, районні управління; державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок.
Згідно пунктів 12, 13, 14 вказаного Порядку, рейдова перевірка додержання суб'єктом господарювання, зокрема іноземним, вимог, визначених пунктом 15 цього Порядку, здійснюється на підставі щотижневого графіка. Графік проведення рейдових перевірок складається територіальним управлінням Укртрансінспекції з урахуванням стану аварійності, періоду, що пройшов від попередньої перевірки, забезпечення належного рівня транспортного обслуговування в окремих регіонах, інформації про діяльність осіб, що незаконно надають послуги з перевезень, та інших обставин. Щотижневий графік складається з урахуванням проведення рейдових перевірок не частіше ніж один раз на квартал. Рейдова перевірка транспортних засобів проводиться на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях вантаження та розвантаження вантажних автомобілів, контрольно-вагових комплексах, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, у пунктах пропуску через державний кордон за погодженням з начальником органу охорони державного кордону.
За приписами п. 15 вказаного вище Порядку визначено, що під час проведення рейдової перевірки перевіряється, зокрема, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.
У відповідності до вимог ч.1 ст.39 ЗУ «Про автомобільний транспорт», автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.
Згідно ч.2 ст.39 Закону України «Про автомобільний транспорт», для регулярних пасажирських перевезень такими документами для автомобільного перевізника є ліцензія, договір із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування чи їх дозвіл, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України.
За приписами п. 16 , 17 Порядку, рейдова перевірка проводиться групою посадових осіб у кількості не менш як дві особи відповідно до завдання на перевірку. Рейдова перевірка проводиться із зупиненням транспортних засобів або без їх зупинення. Зупинення транспортних засобів здійснюється відповідно до вимог пункту 15 Правил дорожнього руху.
Відповідно до п.20,21,22 Порядку, за результатами планової або позапланової перевірки за місцезнаходженням суб'єкта господарювання складається акт за формою. Акт складається у двох примірниках, кожен з яких підписується посадовими особами, що провели перевірку, та посадовою особою суб'єкта господарювання або фізичною особою - суб'єктом господарювання (далі - уповноважена особа суб'єкта господарювання). Один примірник акта передається уповноваженій особі суб'єкта господарювання, щодо якого було проведено перевірку, інший - до органу державного контролю. Виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму. У разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3. Про результати перевірки транспортного засобу (відсутність порушення або зазначення номера складеного акта) посадова особа робить запису дорожньому листі (за наявності такого) із зазначенням дати, часу, місця перевірки, свого прізвища, місця роботи і посади, номера службового посвідчення та ставить свій підпис. У разі відмови уповноваженої особи суб'єкта господарювання або водія від підписання акта перевірки суб'єкта господарювання або акта перевірки транспортного засобу посадові особи, що провели перевірку, роблять про це запис.
Зокрема, п.26,27,28,29,30 вказаного Порядку передбачено, що справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб'єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб'єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням. У разі неявки уповноваженої особи суб'єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування фінансових санкцій, яка оформляється згідно з додатком 5.Фінансова санкція повинна бути перерахована суб'єктом господарювання на зазначений у постанові рахунок не пізніше ніж протягом п'ятнадцяти днів після отримання ним копії постанови про застосування фінансових санкцій, про що повідомляється орган державного контролю, посадовою особою якого винесено відповідну постанову. Копія постанови видається не пізніше ніж протягом трьох днів після її винесення уповноваженій особі суб'єкта господарювання під розписку чи надсилається рекомендованим листом із повідомленням. У разі оскарження постанови про застосування фінансових санкцій стягнення сплачується не пізніше ніж протягом п'ятнадцяти днів після отримання повідомлення про залишення скарги без задоволення. За наявності в діях фізичної особи - суб'єкта господарювання ознак адміністративного правопорушення притягнення правопорушника до відповідальності здійснюється в порядку, встановленому Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ст. 133-1 КУпАП, здійснення регулярних перевезень пасажирів на постійних маршрутах без укладення договору на перевезення пасажирів автомобільним транспортом або без паспорта маршруту - тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб, громадян - суб'єктів підприємницької діяльності в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Як вбачається із наявного в матеріалах справи акта перевірки від 14 листопада 2016 року №АПД014375, під час перевірки зафіксовано факт надання послуг перевезення пасажирів транспортним засобом марки «Мерседес», номерний знак НОМЕР_1, який належить ФОП ОСОБА_1. В акті перевірки зазначено, що водій з актом ознайомлений, від підпису та письмового пояснення відмовився.
При цьому в матеріалах справи міститься направлення на перевірку № 014269 від 08 листопада на період з 08 листопода 2016 року по 14 листопода 2016 року. Направлення видане на чотирьох осіб: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9
В силу п.16 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, рейдова перевірка проводиться групою посадових осіб у кількості не менш як дві особи відповідно до завдання на перевірку.
Судом апеляційної інстанції також встановлено, що рейдова перевірка проведена в строк зазначений у направленні.
Покликання позивача про те, що відповідач зобов'язаний здійснювати рейдову перевірку з залученням працівників Національної поліції суд апеляційної інстанції не бере до уваги, оскільки відповідно до ч.3 п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року № 1567 «Про затвердження Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті», рейдові перевірки можуть проводитися із залученням спеціалістів уповноважених підрозділів Національної поліції, територіальних органів з надання сервісних послуг МВС і науково-дослідних установ (за погодженням з їх керівниками) з питань, що належать до їх компетенції.
Досліджуючи матеріали справи, судом апеляційної інстанції встановлено правомірність дій суб'єкта владних повноважень щодо проведення рейдової перевірки, складання акта № АПД014375 від 14 листопада 2016 року та протоколу про адміністративне правопорушення №0006249 від 14 листопада 2016 року про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт, на підставі якого прийнята постанова № 0001121 про накладення адміністративного стягнення від 25 листопада 2016 року.
Таким чином, відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України, а позовні вимоги про скасування постанови №0001121 про накладення адміністративного стягнення від 25 листопада 2016 року з підстав, наведених позивачем у позовній заяві, задоволенню не підлягають.
Оцінюючи в сукупності обставини справи та враховуючи вищенаведені положення законодавства, колегія суддів приходить до переконання про те, що заявлений позов є безпідставним та необґрунтованим, через що задоволенню не підлягає.
За наведених обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції допущено порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, що відповідно до пункту 4 частини 1 статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову.
Керуючись ч.3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,-
Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті, Управління Укртрансбезпеки у Закарпатській області задовольнити.
Постанову Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 03.02.2017р. по справі № 303/7640/16-а,2-а/303/36/17 - скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Державної служба України з безпеки на транспорті, Управління Укртрансбезпеки у Закарпатській області про накладення адміністративного стягнення - відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили, а у разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України - з дня складення постанови в повному обсязі.
Головуючий суддя Н. М. Судова-Хомюк
судді В. В. Гуляк
Р. Й. Коваль
Повний текст судового
рішення виготовлено 20.11.2017 року.