Ухвала від 20.11.2017 по справі 810/3269/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа 810/3269/16

Суддя доповідач Губська О.А.

УХВАЛА

20 листопада 2017 року м. Київ

Суддя Київського апеляційного адміністративного суду Губська О.А., перевіривши апеляційну скаргу Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ

У жовтні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 11.06.2015 №4848-17, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем "транспортний податок з фізичних осіб" у розмірі 25000,00 грн.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2016 року позов задоволено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

Перевіривши апеляційну скаргу, вважаю, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху з таких підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

За змістом наведеної норми, суддя, при вирішенні питання про відкриття апеляційного провадження у справі, повинен установити момент, з якого починається перебіг строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції.

З матеріалів справи вбачається, що копію постанови суду першої інстанції від 07.11.2016 відповідач отримав 12.11.2016.

21.11.2016 скаржником вперше подано апеляційну скаргу на зазначене судове рішення

Ухвалою судді Київського апеляційного адміністративного суду від 16.12.2016 апеляційну скаргу залишено без руху, а скаржникові встановлено строк для усунення недоліків його скарги шляхом подання документу про сплату судового збору у розмірі 606,32 грн.

Ухвалою від 24.01.2017 апелянту відмовлено у задоволенні клопотання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги, а апеляційну скаргу повернуто особі, яка її подала.

Зазначене рішення було оскаржене у касаційному порядку.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 02.08.2017 касаційну скаргу Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області відхилено, а ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду 24.01.2017 залишено без змін.

Наразі апелянт повторно оскаржує постанову Київського окружного адміністративного суду від 07.11.2016, при цьому апеляційну скаргу на це рішення ним подано 07.11.2017, тобто в останній день річного строку.

Скаржник просить поновити строк подання апеляційної скарги, вказуючи на те, що вперше апеляційна скарга була подана ним своєчасно, відповідно, намір здійснення процесуальної дії у строк є, на переконання скаржника, безумовною підставою для визнання причин пропуску строку поважними та його поновлення.

З цього приводу суддя зазначає наступне.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

В силу положень КАС України повернення апеляційної скарги не позбавляє права на повторне її подання у порядку, встановленому законом (ч. 3 ст. 189, ч. 6 ст. 108 КАС України).

Разом з тим, право на повторне подання апеляційної скарги не може розумітися таким чином, що якщо вперше апеляційну скаргу було подано у встановлений КАС України строк і у подальшому повернуто апелянту, то повторно таку скаргу може бути подано протягом будь-якого строку, і строк на звернення до апеляційного суду в такому випадку однозначно підлягає поновленню як такий, що пропущений з поважних причин.

Таке тлумачення не відповідає принципу юридичної визначеності та наведеним нормам процесуального закону, якими передбачено право на повторне подання скарги виключно у порядку, встановленому законом. Відповідно, поважність причин пропуску строку підлягає оцінці у кожному конкретному випадку з урахуванням конкретних обставин.

Так, судом враховано, що у розглядуваному випадку відповідачем було оскаржено ухвалу про повернення апеляційної скарги від 24.01.2017 до суду касаційної інстанції і ухвалою Вищого адміністративного суду України від 02.08.2017 (провадження К/800/6832/17) зазначену ухвалу судді апеляційної інстанції залишено в силі.

Це означає, що фактично можливість повторного подання апеляційної скарги виникла у відповідача після отримання ним копії ухвали Вищого адміністративного суду України від 02.08.2017.

З матеріалів справи вбачається, що копію цього рішення було направлено на адресу відповідача 11.08.2017. Апеляційну скаргу подано 07.11.2017.

Відповідно до абзацу 1 частини 4 статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 186 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідач, який є органом державної влади, здійснює реєстрацію вхідної кореспонденції, в тому числі і копій судових рішень.

Отже, з метою надання оцінки доводам апелянта з приводу поважності пропуску ним строку подання апеляційної скарги, вважаю необхідним залишити його апеляційну скаргу без руху, а скаржника зобов'язати надати документально підтверджені відомості щодо моменту отримання ним копії ухвали Вищого адміністративного суду України від 02.08.2017 (провадження К/800/6832/17).

Окрім того, всупереч вимогам ч. 6 ст. 187 КАС України апелянтом не додано документа про сплату судового збору.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Положеннями цієї ж статті у редакції на час подання позовної зави передбачено, що за подання фізичною особою до адміністративного суду позову майнового характеру ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати.

За правилами ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Положеннями Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» розмір мінімальної заробітної плати станом на 1 січня 2016 року встановлено на рівні 1378 грн.

З огляду на наведені правові норми, сума, яку наразі належить сплатити апелянту за подану ним скаргу становить: 1378 х 0,4 х 110% = 606,32 (грн.).

Згідно з приписами ч. 3 ст. 189 КАС України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 Кодексу, застосовуються правила статті 108 Кодексу, відповідно до яких апеляційна скарга залишається без руху, а апелянту надається строк для усунення недоліків.

З урахуванням наведеного, вважаю, що апеляційна скарга відповідача підлягає залишенню без руху із наданням скаржникові тридцятиденного строку для усунення наведених недоліків.

Недоліки можуть бути усунуті шляхом подання до суду апеляційної інстанції заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із документально підтвердженими відомостями про те, коли скаржником отримано копію ухвали Вищого адміністративного суду України від 02.08.2017 (провадження К/800/6832/17), а також оригіналу документа, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 606 грн. 32 коп.

Реквізити для сплати судового збору за подачу апеляційних скарг:

Отримувач коштів: УДКСУ у Печерському р-ні; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38004897; Банк отримувача - ГУДКCУ у м. Києві; Код банку отримувача (МФО) 820019; Рахунок отримувача 31211206781007; Код класифікації доходів бюджету 22030101.

На підставі наведеного та керуючись статтями 108, 186, 187, 189 КАС України, суддя

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без руху.

Надати апелянту тридцятиденний строк з моменту отримання даної ухвали для усунення вказаних у ній недоліків.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Суддя О.А. Губська

Попередній документ
70340506
Наступний документ
70340508
Інформація про рішення:
№ рішення: 70340507
№ справи: 810/3269/16
Дата рішення: 20.11.2017
Дата публікації: 22.11.2017
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Київський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації податкової політики та за зверненнями податкових органів із деякими видами вимог, зокрема зі спорів щодо:; адміністрування окремих податків, зборів, платежів у тому числі:; місцевих податків і зборів, крім єдиного податку