ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
15 листопада 2017 року 15:18 № 826/15654/16
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Бояринцевої М.А., суддів Аверкової В.В., Вєкуа Н.Г. при секретарі судового засідання Бесєді А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України та Головного територіального управління юстиції у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення,
Позов заявлено про визнання протиправним та незаконним наказу Головного територіального управління юстиції у Київській області № 573/6 від 04.10.2016 року «Про тимчасове зупинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса ОСОБА_1» із застосуванням наслідків незаконності наказу з моменту його прийняття.
В обгрунтування позову позивач вказує на порушення відповідачами Закону України «Про нотаріат» та Порядку проведення перевірки організації роботи державних нотаріальних контор, державних нотаріальних архівів, організації нотаріальної діяльності приватних нотаріусів, дотримання державними і приватними нотаріусами порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства щодо підстав зупинення діяльності приватного нотаріуса та порядку видачі доручення Міністерством юстиції України. Крім того, позивач зазначає, що фактично нею були направлені запитувані документи пізніше встановленого терміну, оскільки часу на їх підготовку було встановлено мало, але фактично вона не відмовила у їх наданні.
Представник відповідачів проти позову заперечив з огляду на положення Закону України «Про нотаріат» та вказав, що Міністерством було надано доручення розглянути звернення фізичної особи та надіслати відповідь та матеріали у тижневий термін, проте у тижневий термін приватним нотаріусом ні документів, ні пояснень на факсограму територіального управління надано не було, а необгрунтована відмова від надання документів на перевірку є підставою для тимчасового зупинення нотаріальної діяльності нотаріуса, тому оспорений наказ виданий в межах повноважень та відповідно до законодавства.
Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив наступне.
Наказом Головного територіального управління юстиції у Київській області № 573/6 від 04.10.2016 року «Про тимчасове зупинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса ОСОБА_1» тимчасово з 05.10.2016 року зупинена нотаріальна діяльність позивача до надання нею до Головного територіального управління юстиції у Київській області письмових пояснень та копій документів, на виконання доручення Міністерства юстиції України від 26.09.2016 № К-23579/19.6 щодо розгляду звернення ОСОБА_3
Спірний наказ прийнято Головним територіальним управлінням юстиції у Київській області (далі - відповідач-2) на підставі пункту 4 частини першої статті 29-1 Закону України «Про нотаріат», на підставі статті 29-2 Закону України «Про нотаріат», у зв'язку з невиконанням приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу ОСОБА_1 доручення Головного територіального управління юстиції у Київській області від 28.09.2016 № 618 щодо надання до відділу з питань нотаріату Головного територіального управління юстиції у Київській області письмових пояснень на звернення ОСОБА_3, копії посвідченого ОСОБА_1 договору іпотеки від 16.09.2005 між ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_4, копій документів, на підставі яких його посвідчено, а також копій документів щодо накладення заборони відчуження нерухомого майна внаслідок посвідчення договору іпотеки, та витягу з реєстру для реєстрації нотаріальних дій, а також копії документів щодо здійснення державної реєстрації прав та їх обтяжень щодо майна, яке є предметом звернення, копій інших документів стосовно предмета звернення (рішень та ухвал суду, листів громадян та юридичних осіб або їх представників з даного питання та відповіді на них, тощо),
У контексті викладеного суд зазначає наступне.
Відповідно до Закону України від 02.09.1993 № 3425-ХІІ «Про нотаріат» (в редакції, яка діяла на час винесення спірного наказу) державне регулювання нотаріальної діяльності полягає, зокрема, у визначенні порядку зупинення і припинення приватної нотаріальної діяльності, проведенням перевірок організації нотаріальної діяльності нотаріусів, дотримання ними порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства; визначенні органів та осіб, які вчиняють нотаріальні дії, здійснюють контроль за організацією нотаріату, проводять перевірки організації нотаріальної діяльності нотаріусів, дотримання ними порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства.
Контроль за організацією нотаріату, перевірка організації нотаріальної діяльності нотаріусів, дотримання ними порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства здійснюються Міністерством юстиції України, Головним управлінням юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головними управліннями юстиції в областях, містах Києві та Севастополі.
До обов'язків нотаріуса, визначених статтею 5 Закону України «Про нотаріат», зокрема, належить обов'язок надавати документи, інформацію і пояснення на вимогу Міністерства юстиції України, Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі при здійсненні ними повноважень щодо контролю за організацією діяльності та виконанням нотаріусами правил нотаріального діловодства.
Правила ведення нотаріального діловодства затверджуються Міністерством юстиції України за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері архівної справи і діловодства (стаття 14 Закону України «Про нотаріат»).
Відповідно до Правил ведення нотаріального діловодства, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 22.12.2010 № 3253/5, нотаріальне діловодство включає:
ведення реєстрів для реєстрації нотаріальних дій відповідно до вимог порядку, установленого Мін'юстом, книг, журналів реєстрації (обліку), передбачених номенклатурою, у яких реєструються нотаріальні документи і документи, на підставі яких вчиняються нотаріальні дії;
зберігання, облік, видачу і використання нотаріальних документів і документів, на підставі яких вчинені нотаріальні дії;
складання, оформлення, реєстрацію, облік і виконання конторою, архівом, приватним нотаріусом документів по витребовуванню і наданню відомостей і (або) документів, необхідних для вчинення нотаріальної дії, у тому числі передбачених міжнародними договорами, у зв'язку з наданням правової допомоги;
реєстрацію, облік, зберігання та передачу конторою, архівом, приватним нотаріусом довідок, документів і відомостей про вчинені нотаріальні дії, у тому числі відомостей, переданих до органів державної податкової служби про посвідчені договори, видані свідоцтва про право на спадщину тощо;
розгляд звернень фізичних та юридичних осіб з питань вчинення нотаріальних дій у строки, визначені законодавством;
тимчасове зберігання документів у конторі, у приватного нотаріуса та їх підготовку для передавання до державного нотаріального архіву.
Тобто, до нотаріального діловодства входить розгляд звернень приватних осіб самим нотаріусом і тільки по певному колу питань - з питань вчинення нотаріальних дій у строки, визначені законодавством.
Щодо проведення перевірки суб'єктом владних повноважень, в даному випадку відповідачами, діяльності нотаріусів з приводу звернень фізичних та юридичних осіб суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 33 Закону України «Про нотаріат» Міністерство юстиції України, Головне управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головні управління юстиції в областях, містах Києві та Севастополі проводять перевірку організації нотаріальної діяльності приватного нотаріуса, дотримання ним порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства за певний період. Проведення повторної перевірки з тих питань, які вже були предметом перевірки, не допускається, крім перевірки звернень громадян чи юридичних осіб у межах предмета звернення та повноважень Міністерства юстиції України, Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі.
У разі виявлення під час перевірки порушень в організації нотаріальної діяльності приватного нотаріуса або неодноразових порушень ним правил нотаріального діловодства Міністерство юстиції України, Головне управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головні управління юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, які проводили перевірку, можуть зупинити або припинити нотаріальну діяльність приватного нотаріуса з підстав та у порядку, передбачених цим Законом.
Порядок проведення перевірки організації нотаріальної діяльності приватних нотаріусів, дотримання ними порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства затверджується Міністерством юстиції України.
Наказом Міністерства юстиції України від 17.02.2014 № 357/5 затверджено Порядок проведення перевірки організації роботи державних нотаріальних контор, державних нотаріальних архівів, організації нотаріальної діяльності приватних нотаріусів, дотримання державними і приватними нотаріусами порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства (далі - Порядок проведення перевірки).
Відповідно до наведеного Порядку позапланова перевірка - не запланована Міністерством юстиції, головним управлінням юстиції комплексна, цільова або контрольна перевірка організації роботи державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, організації нотаріальної діяльності приватного нотаріуса, дотримання державними і приватними нотаріусами порядку вчинення нотаріальних дій та виконання ними правил нотаріального діловодства, а також перевірка за зверненнями фізичних і юридичних осіб.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом перевірки було саме звернення до Міністерства юстиції України ОСОБА_3 В дорученні від 26.09.2016 року № К-23579/19.6, отримане відповідачем-2 26.09.2016 року, йшлося про розгляд звернення ОСОБА_3, за результатами якого відповідь, матеріали перевірки та пояснення нотаріуса мали бути надіслані на електронну адресу Міністерства до 03.10.2016 року.
Відповідно до пункту 14 Порядку проведення перевірки перевірка за зверненнями фізичних та юридичних осіб проводиться у межах предмета звернення та повноважень Міністерства юстиції, головного управління юстиції шляхом витребування від державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, приватного нотаріуса (особи, яка заміщує тимчасово відсутнього нотаріуса) необхідних документів та відомостей, що стосуються фактів, викладених у такій інформації, та письмових пояснень нотаріуса або з виїздом за місцезнаходженням державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, робочого місця приватного нотаріуса.
Пунктом 29 Порядку проведення перевірки встановлено, що при перевірці організації роботи державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, організації нотаріальної діяльності приватного нотаріуса перевіряються:
правові підстави для зайняття приміщення, у якому розміщується державна нотаріальна контора, державний нотаріальний архів або яке займає приватний нотаріус, кількість кімнат та їх площа;
правові підстави для здійснення приватним нотаріусом нотаріальної діяльності;
наявність акта про сертифікацію робочого місця;
відповідність робочого місця вимогам, установленим чинним законодавством;
пристосованість приміщення, де знаходиться робоче місце (контора) приватного нотаріуса, для роботи з технічним персоналом та забезпечення нотаріальної таємниці;
наявність приміщення для очікування прийому громадянами;
забезпечення доступу населення до приміщення, у якому знаходиться державна нотаріальна контора, державний нотаріальний архів, розміщено робоче місце приватного нотаріуса;
захищеність від несанкціонованого проникнення в приміщення (наявність засобів захисту на вхідних дверях, дверях робочого кабінету нотаріуса, вікнах тощо);
наявність засобів охоронної та пожежної сигналізації;
наявність окремого входу з вулиці у приміщення;
наявність осіб, що працюють на умовах цивільно-правових чи трудових договорів, та дотримання вимог щодо оформлення з ними трудових відносин;
наявність вакантних посад у державній нотаріальній конторі та додатково залучених працівників;
забезпечення виконання приватним нотаріусом вимог чинного законодавства щодо страхування цивільно-правової відповідальності (наявність договору(ів) страхування його цивільно-правової відповідальності за весь період, що підлягає перевірці, відповідність страхової суми встановленому Законом України "Про нотаріат" мінімальному розміру страхової суми);
умови зберігання архіву нотаріуса;
умови зберігання спеціальних бланків нотаріальних документів, документів нотаріального діловодства, печаток, штампів;
наявність технічного обладнання (комп'ютерна та інша оргтехніка);
наявність довідково-інформаційних матеріалів для відвідувачів;
наявність інформаційної вивіски та графіка прийому громадян при вході до приміщення, дотримання встановленого режиму роботи;
підвищення професійного рівня нотаріусів шляхом проходження курсів підвищення кваліфікації, взяття участі у конференціях, семінарах, дотримання правил професійної етики тощо;
дотримання приватним нотаріусом вимог законодавства щодо заміщення нотаріуса;
своєчасність розгляду звернень фізичних та юридичних осіб.
Пунктом 30 Порядку проведення перевірки визначено, що при перевірці виконання державними і приватними нотаріусами правил нотаріального діловодства перевіряються:
наявність номенклатури справ, затвердженої та погодженої у встановленому порядку (номенклатури справ за попередні роки мають бути належним чином закриті підсумковими записами; для перевірки надаються всі справи (наряди), передбачені номенклатурою);
наявність статистичних звітів за період, який підлягає перевірці;
впорядкування та забезпечення зберігання документів нотаріального діловодства та нотаріального архіву;
наявність складених та погоджених в установленому порядку описів справ (нарядів), актів про вилучення для знищення документів, не внесених до Національного архівного фонду та які не підлягають зберіганню;
дотримання форм та правильність ведення реєстрів, алфавітних, інших книг, журналів тощо;
правильність реєстрації, формування та оформлення спадкових справ;
правильність застосування нотаріусами посвідчувальних написів та видачі свідоцтв за формами, установленими правилами ведення нотаріального діловодства;
наявність документів, а у випадках, передбачених чинним законодавством, копій з них, які на вимогу законодавства долучаються до примірника правочину, свідоцтва тощо, який залишається у справах нотаріуса, відповідність таких документів чинному законодавству, а також наявність проставлених нотаріусом необхідних відміток;
дотримання державними і приватними нотаріусами нотаріальної таємниці, принципу неупередженості та запобігання судовим спорам, а також обмежень у праві вчинення нотаріальних дій;
виконання державними та приватними нотаріусами вимог чинного законодавства щодо порядку витрачання, обігу та звітності спеціальних бланків нотаріальних документів та дотримання порядку їх передавання іншому нотаріусу;
виконання державними і приватними нотаріусами вимог чинного законодавства про Єдині та державні реєстри інформаційної системи Міністерства юстиції.
Виходячи з системного аналізу наведених норм права суд зазначає, що розгляд звернень фізичних та юридичних осіб підпадає під визначення перевірки, порядок якої передбачений Порядком проведення перевірки, проте є окремим видом перевірки та не підпадає під визначення перевірки організації нотаріальної діяльності та виконання правил нотаріального діловодства.
При виданні спірного наказу відповідачем-2 застосовано норми статті 29-1 Закону України «Про нотаріат», відповідно до якої нотаріальна діяльність приватного нотаріуса тимчасово зупиняється на час дії таких обставин: 4) у разі необґрунтованої відмови приватного нотаріуса від надання Міністерству юстиції України, Головному управлінню юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головними управліннями юстиції в областях, містах Києві та Севастополі в порядку, передбаченому цим Законом, документів для перевірки організації нотаріальної діяльності та виконання правил нотаріального діловодства - до усунення цієї обставини.
Таким чином, до позивача застосовано обмеження, яке не передбачено діючим законодавством за результатами перевірки звернення громадянина.
При цьому, доводи позивача щодо перевищення повноважень при розгляді звернення ОСОБА_3 на дії виконавчої служби судом до уваги не приймаються, оскільки в дорученні Міністерства, яке видано відповідно до закону, чітко визначено про надання пояснень нотаріусом.
Разом з тим суд вважає за необхідне звернути увагу на наступне.
Надіслання відповідачем-2 факсограми від 28.09.2016 року приватному нотаріусу з вимогою в термін до 29.09.2016 року до 16 годин надати до відділу з питань нотаріату Головного територіального управлінню юстиції у Київській області пояснення, копію посвідченого договору іпотеки від 16.09.2005 між ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_4, копі документів, на підставі яких його посвідчено, а також копії документів щодо накладення заборони відчуження нерухомого майна внаслідок посвідчення договору іпотеки, та витягу з реєстру для реєстрації нотаріальних дій, а також копії документів щодо здійснення державної реєстрації прав та їх обтяжень щодо майна, яке є предметом звернення, копії інших документів стосовне предмета звернення (рішень та ухвал суду, листів громадян та юридичних осіб або їх представників з даного питання та відповіді на них, тощо) суд оцінює як таку, що вчасно виконати не можливо, оскільки передбачає необхідність аналізу та пошуку багатої кількості документів - рішень та ухвал суду, листів громадян та юридичних осіб або їх представників з даного питання та відповіді на них, тощо.
Так, представник відповідачів вказав на наявність терміну, встановленого Міністерством юстиції України - до 03.10.2016 надати відповідь за результатом розгляду звернення.
Проте суд не приймає такі доводи як належні, оскільки відповідно до пункту 10 Порядку проведення перевірки строк проведення перевірки (комплексної, цільової, контрольної перевірки) визначається, виходячи з необхідності всебічного, повного вивчення матеріалів, документів та підготовки об'єктивного висновку.
Строк перевірки може бути продовжений.
Разом з тим, відповідачем-2 не надано суду доказів щодо дати та часу отримання позивачем факсограми управління.
З доказів, наданих позивачем, вбачається, що факсограму вона отримала електронною поштою 29.09.2016 року о 12 годин 06 хвилин, що позбавило позивача своєчасно надати запитувану інформацію. Разом з тим, приватним нотаріусом 30.09.2016 року об 11 годині 10 хвилин (згідно фіскального чеку УДППЗ «Укрпошта») направлено на адресу відповідача-2 копії документів, витребуваних для перевірки, отримано відповідачем-2 06.10.2016 року. Додатково позивачем повідомлено відповідача-2 засобами електронної пошти 03.10.2016 року о 12 годині 24 хвилини про виконання доручення із запізненням та надіслання копій документів поштою. При цьому суд звертає увагу, що позивач був позбавлений прибути до Головного територіального управління юстиції у Київській області у м. Київ, оскільки робоче місце позивача розташовано не у м. Києві.
Таким чином, приватним нотаріусом було вчинено дії на виконання доручення Міністерства юстиції України та факсограми Головного територіального управління юстиції у Київській області щодо розгляду звернення ОСОБА_3
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, виходячи з системного аналізу вище викладених норм та з'ясованих обставин суд прийшов до висновку, що позов є обгрунтованим та визнається таким, що підлягає задоволенню.
Щодо застосування наслідків незаконності наказу з моменту його прийняття суд зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 07.10.2016 року Головним територіальним управлінням юстиції у Київській області прийнято наказ № 579/6 «Про поновлення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса ОСОБА_1».
В судовому засіданні позивач повідомила суду, що її діяльність поновлено, вона працює.
Таким чином, наказ № 573/6 від 04.10.2016 року припинив свою дію та на час розгляду справи не обмежує право позивача на здійснення нотаріальної діяльності.
Отже, спірний наказ суб'єкта владних повноважень є актом одноразового застосування, вичерпує свою дію фактом його виконання, тому не може бути скасованим чи зміненим після його виконання (за аналогією рішення Конституційного Суду України від 16.04.2009 № 7-рп/2009).
Враховуючи надання оцінки судом дій Міністерства юстиції України, проте заявлення позивачем вимог тільки по відношенню до Головного територіального управління юстиції у Київській області, а також з огляду на позицію позивача щодо залишення у справі двох відповідачів, суд зазначає, що позов підлягає до задоволення у повному обсязі.
Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити.
2. Визнати протиправним наказ Головного територіального управління юстиції у Київській області № 573/6 від 04.10.2016 року "Про тимчасове зупинення нотаріальнрої діяльності приватного нотаріуса ОСОБА_1".
3. Присудити на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 551 (п'ятсот п'ятдесят одна) грн. 21 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного територіального управління юстиції у Київській області.
Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Головуючий М.А. Бояринцева
Судді В.В. Аверкова
Н.Г. Вєкуа
Повний текст постанови складений 20.11.2017