20 листопада 2017 року справа № 215/3553/17(2-а/215/156/17)
Суддя Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду Білак С.В., перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Тернівського районного суду м.Кривого Рогу від 18.08.2017 року у справі №215/3553/17(2-а/215/156/17) (головуючий суддя І інстанції - Демиденко Ю.Ю.) за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Тернівської районної у м.Кривий Ріг ради в особі Управління праці та соціального захисту населення про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди,-
До Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду надійшла адміністративна справа №215/3553/17(2-а/215/156/17) з апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Тернівського районного суду м.Кривого Рогу від 18.08.2017 року.
Відповідно до ч.2 ст.189 Кодексу адміністративного судочинства України, отримавши апеляційну скаргу, суддя-доповідач протягом трьох днів перевіряє її відповідність вимогам статті 187 цього Кодексу і за відсутності перешкод постановляє ухвалу про відкриття апеляційного провадження.
Як свідчать матеріали справи, суддею Тернівського районного суду м.Кривого Рогу 18.08.2017 року без виклику осіб, що беруть участь у справі було прийнято ухвалу, якою відмовлено позивачу у клопотанні про звільнення від сплати судового збору, відкрито провадження у справі, призначено праву до розгляду та відстрочено позивачу сплату судового збору у розмірі 1280 грн. до 22.09.2017 року.
Згідно штемпеля суду на супровідному листі, копія ухвали Тернівського районного суду м.Кривого Рогу від 18.08.2017 року була направлена на адресу позивача 23.08.2017 року. (а.с.7)
З матеріалів справи вбачається, що 10.10.2017 року на адресу Тернівського районного суду м.Кривого Рогу повернувся конверт з ухвалою суду від 18.08.2017 року, із позначкою поштового відділення про причину невручення адресату «За закінченням терміну зберігання». (а.с.32)
Відповідно до ч.3 ст.167 КАС України судове рішення вважається врученим, у тому числі у разі повернення поштового відправлення, яке не вручено адресату з незалежних від суду причин.
З огляду на вищевикладену норму, ухвала Тернівського районного суду м.Кривого Рогу від 18.08.2017 року вважається врученою позивачу, оскільки поштове відправлення повернулось з незалежних від суду причин.
Частиною ч.3 ст.186 КАС України передбачено, що апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
07.11.2017 року позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою на ухвалу Тернівського районного суду м.Кривого Рогу від 18.08.2017 року, в якій зазначив, що копію ухвали отримав 06.11.2017 року, доказ отримання ухвали залишився в матеріалах справи, а тому просив поновити строк звернення до суду.
Жодних доказів на підтвердження дати отримання позивачем копії оскаржуваної ухвали в матеріалах справи не міститься та позивачем не надано.
Враховуючи те, що копія ухвали вважається належним чином врученою позивачу 10.10.2017 року, суд не вбачає підстав для поновлення позивачу пропущеного строку, оскільки ним не наведено жодних поважних причин пропуску такого строку.
Згідно з ч.4 ст.189 КАС України, апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 186 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.
Також, згідно з ч.6 статті 187 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
В апеляційній скарзі апелянт просив звільнити його від сплати судового збору згідно норми ч.1 ст.11 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права держави, ст.1 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні пільги». В обґрунтування клопотання зазначив, що його місячний дохід складає 27,90 грн., що у десятки разів менше ніж мінімальна заробітна плата та є належним доказом тяжкого майнового стану. Звільнення від сплати судового збору це обов'язок суду відповідно до державних соціальних гарантій.
Необхідно зазначити, що положення частини 1 статті 11 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права та статті 1 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" не регулюють механізм та порядок звільнення від сплати судового збору, а тому посилання позивача на зазначені норми є безпідставними.
Відповідно до ч.1 ст.88 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до сплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
При цьому, вирішуючи такі клопотання суд повинен враховувати те, що якщо при сплаті необхідних судових витрат середньомісячний дохід особи буде меншим від рівня прожиткового мінімуму, встановленого законом для відповідної категорії осіб, тоді в суду є підстава для застосування заходів щодо зменшення, звільнення, розстрочення або відстрочення сплати судового збору.
Повне звільнення від оплати усіх судових витрат застосовується до тих осіб, рівень статків яких не дозволяє взагалі робити будь-які судові витрати, інакше вони не спроможні будуть забезпечити свої найнеобхідніші життєві потреби (житло, харчування, тощо).
Позивачем на підтвердження скрутного майнового стану посилається на відомості з інформаційного фонду Державного реєстру фізичних осіб ДФС України про суми виплачених доходів та утриманих податків, відповідно до яких позивач у першому, другому та третьому кварталі 2016 року отримував дохід у сумі 48,48 гривень кожного кварталу. Також до суду надано копію довідки Тернівського УПСЗН м.Кривого Рогу від 06.117.2017 року, відповідно до якої позивач у період з травня 2017 року по жовтень 2017 року отримував компенсацію по догляду за інвалідом I групи ОСОБА_2, у розмірі 26,94 грн. щомісяця - з травня по липень 2017 року, у розмірі 27,90 грн.щомісяця - з серпня по жовтень 2017 року.
Відомості з інформаційного фонду Державного реєстру фізичних осіб ДФС України, які надавались позивачем до суду першої інстанції та містяться в матеріалах справи про суми виплачених доходів та утриманих податків містять інформацію про отримані позивачем суми доходу за перший, другий та третій квартал 2016 року, а тому не можуть підтверджувати скрутний майновий стан позивач на час подання апеляційної скарги - листопад 2017 року.
Щодо довідки Тернівського УПСЗН м.Кривого Рогу від 06.11.2017 року, то вона не підтверджує відсутність у позивача інших доходів ніж щомісячна компенсаційна виплата, оскільки не містить відомостей про майновий стан заявника, який може мати інші джерела доходу (в тому числі інші пенсії, вклади, нерухоме та рухоме майно, грошові допомоги та компенсації тощо), а тому не є належним доказом неможливості сплатити судовий збір.
Належних доказів на підтвердження відсутності достатніх коштів для оплати судових витрат (скрутного матеріального стану) на момент звернення до суду з апеляційною скаргою апелянт до суду не надав, а тому неможливість сплатити судовий збір належним чином не довів, що свідчить про відсутність підстав для звільнення його від сплати судового збору.
Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір" (в редакцій чинній на момент звернення апелянта до суду з апеляційною скаргою), судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Станом на 1 січня 2017 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом становить 1600 грн.
Згідно змісту пп. 5 п.3 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції чинній на момент звернення апелянта до суду з апеляційною скаргою) за подання до адміністративного суду апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду сплачується судовий збір у розмірі 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1600 грн.).
Таким чином, апелянтом повинно бути сплачено судовий збір у розмірі 1600 грн., проте документ про сплату судового збору до суду не надано.
Несплачену суму судового збору належить перераховувати за наступними реквізитами: Отримувач коштів: УДКСУ у Шевченківському районі м.Дніпра; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37989274; Банк отримувача: ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області м.Дніпропетровськ; Код банку отримувача (МФО) 805012; Рахунок отримувача 31217206781004; Код класифікації доходів бюджету 22030101; Призначення платежу*; 101.
За приписами ч.5 ст. 189 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ч.1 ст.108 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.
Оскільки апеляційна скарга подана після закінчення строку, установленого статтею 186 цього Кодексу та апелянт не наводить обґрунтувань поважності причин пропуску строку звернення, враховуючи не надання апелянтом належних доказів неможливості сплатити судовий збір (скрутного матеріального становища на момент звернення з апеляційною скаргою) або документу підтверджуючого сплату судового збору, суд прийшов до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без руху, з наданням строку для усунення вказаних недоліків.
Керуючись статтями 108, 186, 187, 189 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Тернівського районного суду м.Кривого Рогу від 18.08.2017 року у справі №215/3553/17(2-а/215/156/17) - залишити без руху.
Встановити ОСОБА_1 строк для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги протягом тридцяти днів з наступного дня після отримання копії цієї ухвали шляхом надіслання на адресу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду: докази підтверджуючі дату отримання оскаржуваної ухвали; заяви про поновлення пропущеного строку, з зазначенням обґрунтованих причин поважності пропуску строку на звернення з апеляційною скаргою; належних доказів неможливості сплатити судовий збір або документу про сплату судового збору.
Після усунення недоліків апеляційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважатиметься поданою у день первинного її подання до суду.
Роз'яснити скаржнику, якщо заяву про поновлення строку апеляційного оскарження не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.
Роз'яснити скаржнику, що при невиконанні вимог даної ухвали в частині надання належних доказів неможливості сплатити судовий збір або документу про сплату судового збору, апеляційна скарга повертається особі, яка її подала.
Ухвала про залишення апеляційної скарги без руху може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів.
Суддя С.В. Білак