Головуючий у 1 інстанції - Секірська А.Г.
Суддя-доповідач - Міронова Г.М.
16 листопада 2017 року справа №812/918/17
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Міронової Г.М., суддів: Арабей Т.Г., Геращенка І.В., секретаря судового засідання Куленка О.Д., за участю представника позивача Анохіної Г.О., представника відповідача Приходько Є.В., розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2017 року у справі № 812/918/17 за позовом Головного управління ДФС у Луганській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кларіант Україна» про накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться на рахунках у банках,
Позивач 30.06.2017 року звернувся до суду з позовом, в якому просив накласти арешт на кошти та інші цінності Товариства з обмеженою відповідальністю «Кларіант Україна» (код ЄДРПОУ 31337612, 93403, Луганська обл., м. Сєвєродонецьк, вул. Пивоварова, 5-ИЗ/1), що знаходяться на рахунках у банках, обслуговуючих відповідача,
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2017 року у справі № 812/918/17 у задоволенні адміністративного позову відмовлено (а.с. 124-126).
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою задовольнити адміністративний позов повністю.
В обґрунтування апеляційної скарги позивач вказує на те, що на підставі наказу ГУ ДФС у Луганській області від 24.04.2017 року № 238 про проведення планової виїзної документальної перевірки ТОВ «Кларіант Україна» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 року по 30.09.2016 року, податку на додану вартість за період з 01.03.2014 року по 30.09.2016 року, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2014 року по 30.09.2016 року та правильності нарахування, обчислення та сплати військового збору з 02.08.2014 року по 30.09.2016 року здійснено відповідну перевірку, за результатами якої складено акт від 18.05.2017 року № 142/12-32-14-11-31337612.
Відповідачем до акта подано заперечення від 13.05.2017 року № 176. При цьому, відповідач просив Головне управління ДФС у Луганській області внести відповідні зміни до акта перевірки з огляду на позицію ТОВ «Кларіант Україна», викладену в них.
Зазначені заперечення були розглянуті позивачем, результати розгляду доведені до відома платника податків листом від 01.06.2017 року № 1081/10/12-32-14-00-08. Так, платника було повідомлено, що з метою якісного розгляду додатково наданих документів та надання обґрунтованої відповіді на питання, викладені в них, призначено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Кларіант Україна».
20.06.2017 року контролюючим органом здійснено вихід за місцезнаходженням платника податків з метою вручення направлень на перевірку та вручення копії наказу про її проведення від 01.06.2017 року № 338. В результаті здійснення виходу за місцезнаходженням платника податків директор ТОВ «Кларіант Україна», ознайомившись з направленнями на перевірку, повідомив про недопуск працівників Головного управління ДФС у Луганській області до перевірки у зв'язку з тим, що, на його думку, повторна перевірка вважається незаконною та неправомірною.
Таким чином, апелянт вважає, що в результаті недопуску посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки ТОВ «Кларіант Україна» платник податків діяв в порушення вимог п.п. 16.1.13 п. 16.1 статті 16 Податкового кодексу України.
Згідно з пп. 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України арешт майна може бути застосовано, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.
Відповідно до п. 20.1.33 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.
На твердження апелянта податковим законодавством України на платника податків покладено обов'язок у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки за наявності законних підстав для їх проведення, тому в разі такого протиправного не допуску, платник податків несе відповідальність, зокрема, у вигляді арешту коштів на рахунках.
Апеляційна скарга не містить критики судового рішення, що оскаржується.
Відповідно до ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Представник позивача доводи апеляційної скарги підтримав у повному обсязі. Представник відповідача проти доводів апеляційної скарги заперечував з урахуванням наданих заперечень.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що за наслідками проведення планової виїзної документальної перевірки ТОВ «Кларіант Україна» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 року по 30.09.2016 року, податку на додану вартість за період з 01.03.2014 року по 30.09.2016 року, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2014 року по 30.09.2016 року та правильності нарахування, обчислення та сплати військового збору з 02.08.2014 року по 30.09.2016 року Головним управлінням ДФС у Луганській області було складено акт від 18 травня 2017 року № 142/12-32-14-11-31337612 «Про результати планової виїзної документальної перевірки Товариства з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 року по 30.09.2016 року, податку на додану вартість за період з 01.03.2014 року по 30.09.2016 року, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2014 року по 30.09.2016 року та правильності нарахування, обчислення та сплати військового збору з 02.08.2014 року по 30.09.2016 року».
Товариство з обмеженою відповідальністю «Кларіант Україна» подало до акту № 142/12-32-14-11-31337612 від 18.05.2017 року заперечення (а.с. 29-52).
Наказом ГУ ДФС у Луганській області від 01.06.2017 № 338 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки» призначено проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Кларіант-Україна» код ЄДРПОУ 31337612 за період з 01.01.2014 по 30.09.2016, з обставин, визначених у запереченнях до акта перевірки від 18.05.2017 № 142/12-32-14-11-31337612, з урахуванням додатково наданих підприємством документів. Перевірку розпочати з 20.06.2017, тривалістю 10 робочих днів (а.с. 27-28).
20.06.2017 контролюючим органом здійснено вихід за місцезнаходженням платника податків, з метою вручення направлень на перевірку та вручення копії наказу про її проведення від 01.06.2017 № 338. В результаті здійснення виходу за місцезнаходженням платника податків, директор ТОВ «Кларіант Україна» Балан Ю.М. повідомив про недопуск працівників ГУ ДФС у Луганській області до перевірки, у зв'язку з чим контролюючим органом складено акт відмови від допуску до проведення перевірки ТОВ «Кларіант Україна» від 20.06.2017 № 111, з яким директора ознайомлено (а.с. 20).
Спірним питанням даної справи є правомірність звернення податкового органу за накладенням арешту на кошти та інші цінності відповідача, що знаходяться на рахунках у банках, обслуговуючих останнього, на підставі пп. 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог з огляду на наступне.
Згідно із ст. 21 Податкового кодексу України, посадові особи контролюючих органів зобов'язані: зокрема, дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.
Відповідно до п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право: зокрема, проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення; запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов'язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.
Пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України визначено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України передбачено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.
Підпунктом 78.1.5 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України встановлено, що наказ про проведення документальної позапланової перевірки з підстав, зазначених у цьому підпункті, видається, зокрема, у разі розгляду заперечення до акта перевірки та/або додаткових документів у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, - контролюючим органом, який проводив перевірку.
Відповідно до п. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.
Пункт 94.1 ст. 94 Податкового кодексу України передбачає, що адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.
Арешт майна може бути застосовано, зокрема, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу ( пп. 94.2.3 п. 94.2 ст. 94 Податкового кодексу України).
Згідно положень п. 94.6 ст. 94 Податкового кодексу України арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.
Матеріалами справи підтверджено, що наказ Головного управління ДФС у Луганській області від 01.06.2017 № 338 «Про проведення позапланової виїзної перевірки» відповідачем оскаржено до суду.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 16.06.2017 у справі № 812/783/17, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 01.08.2017, адміністративний позов ТОВ «Кларіант-Україна» задоволено повністю, визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління ДФС у Луганській області від 01.06.2017 № 338 «Про проведення позапланової виїзної перевірки». Рішення суду набрало законної сили 01.08.2017 року (а.с. 112-115).
Постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватись в іншій судовій справі за участю тих самих сторін (ст. 255 КАС України).
Крім того, згідно з частиною 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Таким чином, судовими рішеннями у справі № 812/783/17 встановлено відсутність законних підстав для проведення перевірки відповідача, призначеної наказом від 01.06.2017 № 338. Зазначена обставина є преюдиційною, відповідно у товариства відсутній обов'язок допуску посадових осіб контролюючого органу, і, як наслідок, - відсутні підстави для накладення арешту коштів на рахунках ТОВ «Кларіант Україна», визначені п.п. 94.2.3 п. 94.2 ст. 94 Податкового кодексу України.
З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.
Керуючись ст. ст. 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Луганській області - залишити без задоволення.
Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2017 року у справі № 812/918/17 - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого адміністративного суду України, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.
Повний текст виготовлений 20 листопада 2017 року.
Головуючий суддя Г.М. Міронова
Судді Т.Г. Арабей
І.В. Геращенко