14 листопада 2017 рокуЛьвів№ 876/5503/17
Львівський апеляційний адміністративний суду складі колегії суддів:
головуючого-судді Кузьмича С. М.,
суддів Матковської З.М., Запотічного І.І.,
за участю секретаря Мельничук Б.Б.
позивача ОСОБА_1
розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Львові справу за апеляційною скаргою Залізничного об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова на постанову Залізничного районного суду м. Львова від 09 березня 2017 року у справі № 462/5209/16-а за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Львова про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідача в якому просить визнати протиправними дії відповідача щодо відмови йому в перерахунку пенсії відповідно ч. 1 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», зобов'язати відповідача здійснити з 01.12.2015 перерахунок та виплату йому пенсії відповідно до ч. 1 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» в розмірі 90% від середнього заробітку на підставі довідки № 18/1293 від 16.09.2016 та виплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати, починаючи з 01.01.2016 до моменту перерахунку без застосування будь-яких обмежень максимального розміру пенсії та здійснювати її подальшу виплату на вказаних умовах.
В обґрунтування позовних вимог вказує на те, що 19.09.2016 він звернувся до відповідача з заявою про здійснення перерахунку та виплати пенсії у зв'язку з підвищенням посадових окладів працівників прокуратури відповідно до Постанови КМУ від 31.05.2012 № 505 «Про упорядкування структури та умов праці працівників органів прокуратури» в редакції постанови КМУ від 30.09.2015 № 763 і від 09.12.2015 № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів». Однак рішенням УПФУ йому було відмовлено у такому перерахунку і вважає, що такі дії відповідача порушують його конституційні права.
Постановою Залізничного районного суду м. Львова від 09.03.2017 адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправними дії Управління Пенсійного фонду України у Залізничному районі м. Львова щодо відмови ОСОБА_2 у перерахунку пенсії за вислугу років відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (зі змінами, внесеними згідно із Законом України від 05.10.1995 № 358/95-ВР, у редакції Закону України від 17.02.2002).
Зобов'язано управління Пенсійного фонду України у Залізничному районі м. Львова здійснити з 01.04.2016 перерахунок пенсії ОСОБА_2 відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (зі змінами, внесеними згідно із Законом України від 05.10.1995 № 358/95-ВР, у редакції Закону України від 17.02.2002), виходячи з розрахунку 90 % від середнього заробітку відповідно до довідки прокуратури Львівської області № 18/1293 від 16.09.2016, починаючи з 01.04.2016 без обмеження граничного розміру та здійснити відповідні виплати з врахуванням отриманих доплат.
Вказану постанову в апеляційному порядку оскаржило Залізничне об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Львова, у апеляційній скарзі покликається на те, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права та є незаконною, просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову.
Зокрема в апеляційні скарзі зазначає, що судом першої інстанції не взято до уваги той факт, що відповідно до чинної редакції ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» умови та порядок перерахунку пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України і на даний час проведення перерахунків не передбачено.
В судовому засіданні позивач заперечив щодо задоволення та надав пояснення. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Інші особи які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, що не перешкоджає розгляду справи в їх відсутності згідно з ч.4 ст. 196 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати, з наступних підстав.
З матеріалів справи слідує, що позивач з 01.02.1999 перебуває на обліку в УПФУ в Залізничному районі м.Львова та отримує пенсію за вислугою років відповідно до ч. 1 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру».
19.09.2016 ОСОБА_2 звернувся до відповідача із заявою про здійснення перерахунку пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати працівникам органів прокуратури згідно з довідки від 16.09.2016 № 18/1293.
З довідки, виданою Прокуратурою Львівської області від 16.09.2016 № 18/1293, вбачається, що заробітна плата позивача на 01.12.2015 складається : основний оклад 1996, 00грн , класний чин 130 грн , вислуга років 850, 40 грн, премія на яку нараховуються внески 7842, 81 грн. Інші виплати, які передбачені чинним законодавством: надбавка за виконання особливо важкої роботи 2083, 48 грн , матеріальна допомога на оздоровлення - 421, 66 грн, матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових потреб - 421, 66 грн.
Листом № 10589/03-12 від 21.09.2016 управління відмовило позивачу у здійсненні перерахунку пенсії, посилаючись на те, що Законом України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» № 76 - VIII від 28.12.2014 внесено зміни до Закону України «Про прокуратуру», зокрема статтею 86 визначено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України
Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з відповідними позовними вимогами.
Приймаючи оскаржене рішення суд першої інстанції виходив з того, що при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, а тому внесені Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» зміни до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії прокурорам і слідчим у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом та механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм проведення перерахунку пенсії за вислугу років прокурорам, є ч. 13 та ч. 18 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), які змін у зв'язку з прийняттям Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» не зазнали.
Проаналізувавши матеріали справи та законодавчі положення, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про помилкове застосування норм матеріального та процесуального права та неповне з'ясування обставин справи судом першої інстанції.
Згідно з ч. 18 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, у якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.
Законом України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України"» від 28.12.2014 № 76-VIII, який набрав чинності 01.01.2015, частину 18 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 викладено у наступній редакції: «Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України».
15.07.2015 набув чинності Закон України «Про прокуратуру» № 1697-VII від 14.10.2014 .
Відповідно до Розділу ХІІ Прикінцевих положень Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 визнано такими, що втратили чинність із набранням чинності цим Законом положення: Закон України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 , крім п. 8 ч. 1 ст. 15, ч. 4 ст. 16, абз. 1 ч. 2 ст. 46-2, ст. 47, ч. 1 ст. 49, ч. 5 ст. 50, ч. 3 , 4, 4 та 11 ст. 50-1, ч. 3 ст. 51-2, ст. 53 щодо класних чинів (їх дія поширюється на осіб, яким присвоєно класні чини до набрання чинності цим Законом), ст. 55 щодо посвідчення працівника прокуратури, ст. 2 у частині підстав звільнення з посади Генерального прокурора України, а також ст. 13 щодо функціонування в системі органів прокуратури міських, районних, міжрайонних, районних у містах прокуратур, яка втрачає чинність з 15.12.2015.
Таким чином, на час звернення позивача до відповідача із заявою про перерахунок пенсії частини 13, 17 та 18 ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991, які регулювали порядок перерахунку пенсій, втратили чинність.
Правове регулювання питання пенсійного забезпечення працівників органів прокуратури закріплено ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII.
Закон України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII не містить аналогічної норми, яка б визначала умови та порядок перерахунку пенсій у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників.
Наведені положення Закону України «Про прокуратуру» № 1697-VII не були визнані неконституційними у встановленому порядку та є діючими.
Згідно з ч. 20 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин, умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що зазначені зміни законодавства не позбавляють позивача права на перерахунок пенсії, який був йому гарантований ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року при призначені пенсії, а лише покладають визначення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури на Кабінет Міністрів України.
Поряд з цим, на час звернення позивача за перерахунком пенсії Кабінетом Міністрів України відповідний нормативно-правовий акт прийнято не було.
Таким чином з 15.12.2015 та на час виникнення спірних правовідносин діючим законодавством України не було визначено механізму перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991.
Відсутність на час звернення позивача до відповідача затвердженого Кабінетом Міністрів України порядку перерахунку пенсій, призначених працівникам прокуратури, не є доказом неправомірності дій відповідача, оскільки він має діяти на підставі закону та в межах наданих повноважень, та не може провести перерахунок пенсії позивачу за умови відсутності відповідного законодавства.
Судова колегія також враховує рішення Європейського суду з прав людини «Великода проти України»,в якому зазначено, що законодавчі норми можуть змінюватися, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.
Крім цього, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що до спірних правовідносин не підлягають застосуванню норми Закону України «Про прокуратуру» 05.11.1991 в попередній редакції, оскільки на час звернення позивача із заявою про перерахунок пенсії набула чинності та діяла інша редакція ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 , яка передбачала принципово інший порядок перерахунку пенсій, без можливості здійснення перерахунку у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників.
Враховуючи те, що на момент коли, як вважає позивач, виникло право на перерахунок пенсії, в законодавстві були відсутні норми, які б регламентували умови та порядок проведення такого перерахунку, у відповідача не було правових підстав для здійснення її перерахунку, а тому є підстава для скасування постанови суду першої інстанції та прийняття нової постанови про відмову задоволенні позову з наведених вище підстав.
Відповідно до ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення та ухвалює нове, коли має місце неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність таких обставин, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи чи питання.
Зважаючи на викладене вище, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було неправильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційні скарги слід задовольнити, а рішення суду першої інстанції - скасувати.
Керуючись статтями 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Апеляційну скаргу Залізничного об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова задовольнити, а постанову Залізничного районного суду м. Львова від 09 березня 2017 року у справі № 462/5209/16-а - скасувати та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя С. М. Кузьмич
судді З. М. Матковська
І. І. Запотічний
Повний текст постанови складено 20 листопада 2017 року