про залишення позовної заяви без руху
20 листопада 2017 р. м. Чернівці справа № 824/866/17-а
Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Левицький В.К., розглянув адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Чернівецькій області про скасування податкових повідомлень-рішень.
ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просить визнати протиправними та скасувати наступні податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Чернівецькій області:
- №10562492-13 від 05.09.2017 р., яким визначено суму податкового зобов'язання зі сплати земельного податку з фізичних осіб за 2017 р. у розмірі 3226,32 грн;
- №10562494-13 від 05.09.2017 р., яким визначено суму податкового зобов'язання зі сплати земельного податку з фізичних осіб за 2017 р. у розмірі 3871,58 грн;
- №10562496-13 від 05.09.2017 р., яким визначено суму податкового зобов'язання зі сплати земельного податку з фізичних осіб за 2017 р. у розмірі 8603,52 грн;
- №10562498-13 від 05.09.2017 р., яким визначено суму податкового зобов'язання зі сплати земельного податку з фізичних осіб за 2017 р. у розмірі 645,26 грн;
- №10562502-13 від 05.09.2017 р., яким визначено суму податкового зобов'язання зі сплати земельного податку з фізичних осіб за 2017 р. у розмірі 1075,53 грн;
- №10562505-13 від 05.09.2017 р., яким визначено суму податкового зобов'язання зі сплати земельного податку з фізичних осіб за 2017 р. у розмірі 2688,81 грн.
Статтею 6 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Згідно зі ст. 105 КАС України позов пред'являється до адміністративного суду у формі позовної заяви, яка має відповідати вимогам, встановленим ст. 106 КАС України.
Перевіривши позовну заяву на предмет дотримання вимог, встановлених ст. 106 КАС України, суд залишає її без руху з наступних підстав.
Частиною 3 ст. 106 КАС України визначено, що до позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" від 08.07.2011 р. № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI).
Згідно ст. 1 цього Закону судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Відповідно до ст. 3 Закону № 3674-VI судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством. Платники судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом (ч. 1 ст. 2 Закону № 3674-VI).
Розміри ставок судового збору визначено ст. 4 цього Закону. Так, за подання до адміністративного суду адміністративного позову фізичною особою або фізичною особою - підприємцем майнового характеру, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб
Відповідно до ст. 8 Закону України "Про державний бюджет України на 2017 р." з 1 січня 2017 р. розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 1600,00 грн.
Частиною 3 ст. 6 Закону № 3674-VI передбачено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Як вбачається з позовної заяви, зміст та характер заявлених вимог має майновий характер. Оскільки, позовна заява містить шість позовних вимог майнового характеру, то судовий збір має бути сплачений позивачем за кожну вимогу окремо.
Отже, при подачі позову до суду позивачу необхідно було сплатити судовий за ставками для позовних заяв майнового характеру у розмірі 3840,00 грн (640,00 грн х 6).
Натомість позивачем сплачено судовий збір у розмірі 640,00 грн, що підтверджується квитанцією № 0.0.894433574.1 від 16.11.2017 р. Виходячи із вищезазначеного, недоплата судового збору складає 3200,00 грн.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позовна заява подана без додержання вимог ст. 106 КАС України.
Частина 1 ст. 108 КАС України передбачає, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.
Суд вважає, що без усунення вказаного вище недоліку, неможливо вирішити питання про відкриття провадження у справі, тому надає позивачеві строк для його усунення.
На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 108, ст. ст. 105, 106, 160, 165 КАС України,-
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. Встановити п'ятиденний строк для усунення недоліку, зазначеного в мотивувальній частині ухвали, з дати отримання копії ухвали.
3. Копію ухвали невідкладно направити позивачу.
4. У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатися неподаною і буде повернута позивачу.
Ухвала, відповідно до ч. 3 ст. 186 КАС України, може бути оскаржена в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 5-денний строк з дня отримання копії ухвали апеляційної скарги.
Суддя В.К. Левицький