Справа 826/12948/16
17 листопада 2017 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі судді Степанюка А.Г., перевіривши матеріали апеляційної скарги Міністерства оборони України на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 жовтня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, Міністерства оборони України про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити дії, -
У вересні 2016 року ОСОБА_1 (далі - Позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Кабінету Міністрів України (далі - Відповідач-1, КМ України), Міністерства оборони України (далі - Відповідач-2, Міноборони України) в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив:
- визнати протиправним рішення комісії Міноборони України про повернення документів, поданих для розгляду з призначення та виплати одноразової грошової допомоги на доопрацювання;
- зобов'язати Відповідача-2 видати довідку про те, що поранення (каліцтво, контузія, травма) не пов'язана із вчиненням кримінального або адміністративного правопорушення та не є наслідком алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або підтвердити цей факт;
- зобов'язання Міноборони України призначити та виплатити одноразову грошову допомогу згідно постанови КМ України від 25.12.2013 року №975.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.10.2017 року позов задоволено частково - визнано неправомірними дії Міноборони України щодо повернення на доопрацювання заяву з доданими документами про призначення та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІІ групи інвалідності пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії; скасовано Протокол засідання комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 13.05.2016 року № 34, затверджений 16.05.2016 року, в частині, а саме п. 80 про повернення документів ОСОБА_1 щодо призначення одноразової грошової допомоги на адресу Донецького обласного військового комісаріату; зобов'язано Міноборони України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням йому III групи інвалідності пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах де велись бойові дії та додані до неї документи і прийняти відповідне рішення, яке передбачене ч. 2 п. 13 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчання (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року № 975. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із вказаною постановою суду першої інстанції, Відповідач-2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
Перевіривши апеляційну скаргу, суд вважає, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. 187 КАС України.
При поданні апеляційної скарги Апелянтом не було дотримано вимог ч. 6 ст. 187 КАС України, а саме - до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору та її копії відповідно до кількості сторін, які беруть участь у справі.
Відповідно до ч. 6 ст. 187 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Суд вважає за необхідне зазначити, що правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені положеннями Закону України «Про судовий збір» (далі - Закон).
З огляду на те, що предметом позову є визнання неправомірними дій суб'єкта владних повноважень, скасування рішення, а також зобов'язати останнього вчинити дії, позовні вимоги є вимогами немайнового характеру.
Зі змісту постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 05.02.2016 року №2 «Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» у редакції Закону України від 22 травня 2015 року № 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» вбачається, що, перевіряючи правильність сплати позивачем судового збору та визначаючи кількість вимог немайнового характеру, звернених до суду, необхідно враховувати, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумови для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов'язати прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дій чи бездіяльності є однією вимогою.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» в редакції, яка діяла на момент подання позову до суду першої інстанції, ставка судового збору за подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, складала 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.
Положеннями ч. 1 зазначеної статті було передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Станом на 01.01.2016 року приписами Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» від 25.12.2015 року № 928-VIII встановлено мінімальну заробітну плату в розмірі 1378,00 грн.
З огляду на викладене, а також враховуючи те, що відповідно до положень ст. 5 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи, розмір судового збору за подання апеляційної скарги на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва складає 606,32 грн. (1378,00 х 0,4 х 110%).
Однак, всупереч вимог КАС України, Апелянтом до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору або належним чином обґрунтованого клопотання про звільнення від його сплати, відстрочення, розстрочення або зменшення.
Надаючи оцінку клопотанню Міноборони України про відстрочення сплати судового збору, суд вважає за необхідне зазначити таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 88 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
З наведеного випливає, що звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є дискреційним правом, а не обов'язком суду, можливість реалізації якого пов'язується з майновим станом особи.
Разом з тим, заявлене клопотання про відстрочення сплати судового збору не містить жодних доказів скрутного майнового стану особи та неможливості Відповідача-2 забезпечити сплату судового збору у встановленому Законом розмірі, у зв'язку з чим суд вважає за необхідне в його задоволенні відмовити.
Крім того, за правилами ч. 6 ст. 187 КАС України до апеляційної скарги додаються її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Однак, матеріали справи свідчать, що Міноборони України не додано до апеляційної скарги жодної її копії. Водночас, у справі разом з Апелянтом беруть участь три особи.
Згідно ч. 3 ст. 189 КАС України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 Кодексу, застосовуються правила статті 108 Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 108 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.
Відтак, враховуючи, що Апелянтом: не додано до апеляційної скарги її копій відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та документу про сплату судового збору, а клопотання про звільнення від сплати судового збору визнано необґрунтованим, суд приходить до висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без руху та надання Відповідачу-2 строку для усунення визначених недоліків шляхом: надання двох копій апеляційної скарги; надання документу про сплату судового збору у розмірі 606,32 грн. або обґрунтованого клопотання про звільнення від його сплати, зменшення його розміру, відстрочення чи розстрочення.
Керуючись ст.ст. 88, 186, 187, 189 КАС України, суд -
У задоволенні клопотання Міністерства оборони України про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 жовтня 2017 року - відмовити.
Апеляційну скаргу Міністерства оборони України на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 жовтня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, Міністерства оборони України про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.
Надати Апелянту строк для усунення недоліків - двадцять днів з моменту отримання копії вказаної ухвали.
У разі неусунення недоліків у зазначений вище строк апеляційна скарга буде повернута Апелянту.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку у відповідності до ст.ст. 211, 212 КАС України.
Суддя А.Г. Степанюк