13 листопада 2017 року справа № 823/1454/17 м. Черкаси
10 год. 40 хв.
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Гараня С.М., суддів - Рідзеля О.А., Тимошенко В.П.,
секретаря - Гордієнка Ю.П.,
за участю:
представника позивача приватного акціонерного товариства "Продтовари" - Блохи Я.М. (за довіреністю),
представника відповідача Державної служби України з безпеки на транспорті - Бичека О.А. (за довіреністю),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом приватного акціонерного товариства "Продтовари" до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови,
До Черкаського окружного адміністративного суду звернулось приватне акціонерне товариство "Продтовари", в якому просить скасувати постанову Управління Укртрансбезпеки у Черкаській області від 25.07.2017 № 0220515 про застосування адміністративно-господарського штрафу.
В обґрунтування вимог позивач вказує на неправомірність застосування адміністративно-господарського штрафу згідно оскаржуваної постанови, оскільки у відповідності до приписів Закону України «Про автомобільний транспорт», наказу Міністерства транспорту та зв'язку України «Про затвердження положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів» та Постанови КМУ від 25.02.2009 № 207 «Про затвердження Переліку документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом внутрішнього сполучення» серед переліку документів, які повинен мати при собі водій або перевізник, відсутній такий документ як протокол перевірки та адаптації тахографа, адже обов'язковість наявності вказаного документа передбачена виключно при здійсненні міжнародних перевезень. Оскільки позивач не здійснював міжнародних перевезень, управління Укртрансбезпеки у Кіровоградській області не мало права проводити відповідну перевірку, а тому оскаржувана постанова є протиправною та підлягає скасуванню. Додатково наголосив, що Постановою КМУ від 25.02.2009 № 207 визначено, що особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху забороняється вимагати у водія юридичної особи або ФОП документи, не передбачені Переліком, який затверджений даною постановою.
В судовому засіданні представник позивача вимоги позовної заяви підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.
Представник відповідача проти задоволення позовних вимог ПрАТ "Продтовари" заперечив в повному обсязі з підстав викладених в запереченні, додатково наголосив, що під час проведення перевірки додержання позивачем вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів встановлено, що останній надавав послуги з перевезення вантажу без оформлення протоколу перевірки та адаптації тахографа. Так, ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» дійсно не надає вичерпного переліку документів, які водії та автомобільні перевізники повинні мати при собі. Натомість, пунктом 3.3 Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті від 24.06.2010 р. № 385 визначено, що водій транспортного засобу, обладнаного тахографом, повинен мати при собі протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу. Відсутність на момент перевірки у позивача як у суб'єкта господарювання протоколу про перевірку та адаптацію тахографа свідчить про порушення ним вимог чинного законодавства та правомірність застосування до нього адміністративно-господарського штрафу у сумі 1 700,00грн.
Заслухавши пояснення учасників процесу, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов висновку, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити з оглядну на наступне.
Матеріалами справи встановлено, що 13.06.2017 о 21год. 50хв. на 244 км. автодороги Київ-Знам'янка Кіровоградської області, посадовими особами Укртрансбезпеки у Кіровоградській області на підставі завдання на перевірку від 12.06.2017 № 021208 була проведене перевірка додержання ПрАТ "Продтовари" вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, про що складено акт № ВА 0112624.
Вказана перевірка була проведена у присутності водія ОСОБА_3, який керував ТЗ марки Volvo д.н.з. НОМЕР_1.
Судом встановлено, що вищевказаний транспортний засіб є власністю ФОП ОСОБА_4 та перебуває в користуванні ПрАТ "Продтовари" на підставі договору оренди № 11 від 02.01.2016.
Висновками акту перевірки встановлено, що ПрАТ "Продтовари" надавало послуги з перевезення вантажу без оформлення документів, а саме: протоколу перевірки та адаптації тахографа, чим порушено вимоги Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів та ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт».
За результатами розгляду акту перевірки Чорноморським міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки винесено постанову від 25.07.2017 СА № 0220515, якою до ПрАТ "Продтовари" застосовано адміністративно-господарський штраф у сумі 1700 грн.
Не погоджуючись із даною постановою, позивач звернувся до суду з позовом про її скасування.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступних приписів законодавства.
Постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 затверджено Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті (далі - Порядок № 1567), який визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій і ліцензійних карток, виконанням суб'єктами господарювання ліцензійних умов, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами, а також диспетчерського контролю за роботою автомобільних перевізників.
Пунктом 21 Порядку № 1567 передбачено, що у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.
Відповідно до абз.1 п.25 Порядку № 1567 справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб'єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб'єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.
Згідно абз.2 п.27 Порядку № 1567 за наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.
Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень, регулює Закон України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 № 2344-ІІІ (далі - Закон № 2344-ІІІ).
Автомобільним перевізником та автомобільним самозайнятим перевізником, які здійснюють перевезення пасажирів на договірних умовах, є суб'єкти господарювання, які відповідно до законодавства та одержаної ліцензії надають послуги за договором перевезення пасажирів транспортним засобом, що використовується ними на законних підставах (ст.29 Закону № 2344-ІІІ).
Згідно вимог ст.34 Закону № 2344-ІІІ автомобільний перевізник повинен, зокрема, виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства.
Відповідно до ст.48 Закону № 2344-ІІІ автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
Зі змісту даної норми слідує, що вказаний у цій статті перелік документів не є вичерпним, тобто законодавцем передбачено можливість його доповнення іншими визначеними законодавством документами (одним із таких документів є протокол перевірки та адаптації тахографа).
Тахограф - це обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв.
Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затверджене наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 07.06.2010 № 340 (далі - Положення № 340) встановлює особливості регулювання робочого часу та відпочинку водіїв колісних транспортних засобів та порядок його обліку.
Відповідно до п.1.3 Положення № 340 його вимоги поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами.
Згідно приписів п.п.6.1 Положення № 340 вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонни повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.
В даному випадку законодавець в імперативному порядку визначає умови для встановлення та транспортний засіб тахографа.
Порядок установлення, технічного обслуговування та використання тахографів визначений Інструкцією з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженою наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 24.06.2010 № 385 (далі - Інструкція № 385).
Згідно п.1.3 Інструкції № 385 встановлено, що її норми поширюється на суб'єктів господарювання, які провадять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі).
Відповідно до п.1.4 Інструкції № 385 адаптація тахографа до транспортного засобу - оновлення або підтвердження параметрів автомобільного транспортного засобу, що зберігаються у пам'яті тахографа, до яких залежно від типу тахографа належать: ідентифікаційний номер (VIN-код) та номерний знак (цифри та літери, нанесені на номерному знаку, - VRN) автомобільного транспортного засобу, розмір застосованих пневматичних шин, результати визначення константи тахографа "k", характеристичного коефіцієнта автомобільного транспортного засобу "w", ефективного кола шини "l", а також показники часу, пробігу, граничного значення швидкості, на яке налаштований обмежувач швидкості транспортного засобу (за наявності).
Згідно п.3.3 Інструкції № 385 водій транспортного засобу, обладнаного тахографом: забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа; своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом; у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв); у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.
Перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами та здійснюють періодичні інспекції (п.3.6 Інструкції № 385).
Аналіз вищевказаного дає суду підстави зробити висновок, що зазначеними нормами чинного законодавства чітко врегульовані вимоги встановлення, технічного обслуговування та використання тахографів, які передбачені для автомобільних перевізників та водіїв, що здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами вагою понад 3,5 тонни.
При цьому, наявність встановленого на транспортному засобі тахографа покладає на автомобільного перевізника обов'язок його періодичної повірки, тримання при собі протоколу перевірки та адаптації тахографа, а також пред'явлення його особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху.
Відповідно до п.7.1 Положення № 340 перевірка додержання режиму праці та відпочинку водія здійснюється Державною службою України з безпеки на транспорті з дотриманням вимог Порядку № 1567.
Статтею 49 Закону № 2344-ІІІ передбачено, що водій транспортного засобу при перевезенні вантажу у внутрішньому сполученні зобов'язаний, зокрема, мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам документи, передбачені законодавством, для здійснення зазначених перевезень; дотримуватися визначеного режиму праці та відпочинку.
Статтею 60 Закону № 2344-ІІІ визначено відповідальність автомобільних перевізників за порушення законодавства про автомобільний транспорт. Так, за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Отже, враховуючи наявність у відповідача підстав для здійснення перевірки, беручи до уваги, що позивач в даному випадку виступає саме як перевізник, який здійснював 13.06.2017 перевезення вантажів автомобілем з повною масою понад 3,5 тонни, тому обов'язковим документом для останнього, в даному випадку, є протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу, а встановлення контролюючим органом його відсутності під час здійснення вантажних перевезень - є правовою підставою для застосування відповідного адміністративно-господарського штрафу.
Вказана позиція викладена в ухвалі КААС від 22.07.2017 у справі № 712/9251/16-а та постанові Вищого адміністративного суду України від 29.03.2017 у справі № К/800/16628/15.
Відповідно до ч.1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ч.ч.1, 2 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З огляду на вищевикладене, враховуючи доведеність відповідачем правомірності винесення оскаржуваної постанови, суд приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог ПрАТ "Продтовари" щодо скасування постанови Управління Укртрансбезпеки у Черкаській області від 25.07.2017 № 0220515 про застосування адміністративно-господарського штрафу слід відмовити.
Оскільки підстав для задоволення позовних вимог суд не встановив, сплачений за позовну заяву судовий збір поверненню позивачу згідно з вимогами ст.94 КАС України, не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись статтями 159 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка підлягає поданню до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. У разі застосування судом частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною 4 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Головуючий суддя С.М. Гарань
Судді О.А. Рідзель
В.П. Тимошенко
Повний текст постанови виготовлений 20.11.2017