Справа № 369/11981/16-к
Провадження № 1-кс/369/3310/17
Іменем України
17.11.2017 року м. Київ
Слідчий суддя Києво-Святошинського району Київської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 за участю захисників обвинуваченого ОСОБА_3 , ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві заяву захисника ОСОБА_3 про відвід судді ОСОБА_5 від розгляду кримінального провадження №12016100000001620 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.222; ч.5 ст.27, ч.1 ст.358 КК України,-
Захисник обвинуваченого ОСОБА_3 звернувся в суд із заявою про відвід судді Києво-Святошинського районного суду Київської області ОСОБА_5 , під головуванням якого проводиться судовий розгляд у кримінальному провадженні за його обвинуваченням у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 222, ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358 КК України.
11.04.2017 за № 469 подавалася заява про відвід судді Києво- Святошинського районного суду Київської області ОСОБА_5 з підстав його упередженості при проведенні підготовчого судового засідання, яке мало місце 10 та 16 січня 2017 року.
В задоволенні цієї заяви 29.06.2017 ОСОБА_6 було відмовлено.
Разом з тим, після призначення судового розгляду на підставі обвинувального акта стосовно ОСОБА_6 , ним 20.01.2017 за № 462 подана судді ОСОБА_5 заява про роз'яснення судового рішення.
В ній ОСОБА_6 просив роз'яснити мотиви, з яких виходив суддя ОСОБА_5 і положення закону, яким він керувався, призначивши до судового розгляду обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_6 у скоєнні діяння, яке не є кримінально караним.
Водночас, суддя ОСОБА_5 упереджено віднісся до вищевказаного звернення сторони захисту, оскільки у установлений законом строк його не розглянув, запит від 21.08.2017 за № 483 про повідомлення причин з яких заява нерозглянута, проігнорував.
Вважають, що наведені факти прямо свідчать про упередженість судді Києво-Святошинського районного суду Київської області ОСОБА_5 при розгляді кримінального провадження за обвинуваченням його підзахисного ОСОБА_6 та, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 75 КПК України, є підставою для його відводу.
Захисники ОСОБА_6 - ОСОБА_3 , ОСОБА_7 в судовому засіданні заяву підтримали, просили суд задовольнити заяву про відвід судді.
Головуючий суддя у справі ОСОБА_5 подав письмові заперечення щодо заяви про відвід судді у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 222, ч. 5 ст.27 ч.1 ст. 358 КК України, що обставин, передбачених ст. 75 КПК України, які виключають участь його, як судді, в даному кримінальному провадженні відсутні.
У той же час просив врахувати, що у кожному клопотанні ОСОБА_6 та його захисників адвокатів ОСОБА_3 та ОСОБА_7 , заявлених під час проведення підготовчого судового засідання, а також під час судового розгляду, вбачаються дії, які явно спрямовані на затягування процесуальних строків та намагання перешкодити об'єктивному з'ясуванню необхідних обставин у даному кримінальному провадженні, тому йому, як головуючому, доводилось неодноразово робити їм відповідні зауваження і вказувати на невідповідність їх дій відповідним нормам законодавства України.
Суд заслухавши пояснення учасників розгляду справи, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Ст. 75 КПК України, надає вичерпний перелік обставин, що виключають участь судді в розгляді кримінального провадження.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Відповідно до ч.ч. 3, 4, 5 ст. 80 КПК України заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження. Заяви про відвід під час досудового розслідування подаються одразу після встановлення підстав для такого відводу. Заяви про відвід під час судового провадження подаються до початку судового розгляду. Подання заяви про відвід після початку судового розгляду допускається лише у випадках, якщо підстава для відводу стала відома після початку судового розгляду. Відвід повинен бути вмотивованим.
В судовому засіданні було з'ясовано, що автоматизованою системою документообігу суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.222, ч.5 ст.27 ч.1 ст.358 КК України внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016100000001620 від 03.10.2016 надійшов до Києво-Святошинського районного суду Київської області 23.12.2016 та головуючим у справі було визначено ОСОБА_5 .
Відповідно до ч.ч. 3, 4, 5 ст. 80 КПК України заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження. Заяви про відвід під час досудового розслідування подаються одразу після встановлення підстав для такого відводу. Заяви про відвід під час судового провадження подаються до початку судового розгляду. Подання заяви про відвід після початку судового розгляду допускається лише у випадках, якщо підстава для відводу стала відома після початку судового розгляду. Відвід повинен бути вмотивованим.
Статтею 81 КПК України, передбачено, що у разі заявлення відводу слідчому судді або судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку встановленому ч.3ст. 35 цього Кодексу.
Відповідно до п. 1.1. Бангалорських принципів поведінки судді суддя повинен здійснювати свою судову функцію незалежно, виходячи виключно з оцінки фактів, відповідно до свідомого розуміння права, незалежно від будь-якого стороннього впливу, спонукань, тисків, погроз або втручання, прямого чи опосередкованого, здійснюваного з будь-якої сторони та маючого на меті будь-які цілі.
Згідно ст. 15 Кодексу суддівської етики неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді.
Неупередженість є необхідною умовою виконанням суддею своїх обов'язків.
У пункті 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів зазначається, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього є неможливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Такий же обов'язок на суддю покладено також ч.1ст.80 КПК України.
Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Конвенцію ратифіковано Законом України No 475/97 - ВР від17 липня 1997 року) «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку».
Відповідно до п. 1.1, 1.2 «Бангалорських принципів поведінки суддів» суддя повинен здійснювати свою судову функцію незалежно, виходячи виключно з оцінки фактів, відповідно до свідомого розуміння права, незалежно від стороннього впливу, спонукання, тиску, загроз чи втручання, прямого чи опосередкованого, що здійснюється з будь-якої сторони та з будь-якою метою.Суддя дотримується незалежної позиції як щодо суспільства в цілому, так і щодо конкретних сторін судової справи, у якій він повинен винести рішення.
Згідно з позицією Європейського суду з прав людини, викладена в рішенні «Білуха проти України», в якому зазначено, що наявність безсторонності відповідно до п. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободмає визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критерієм.
Відповідно до п.1ст. 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод»кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи безстороннім судом.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду як джерело права.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 9 листопада 2006 року, справа «Білуха проти України», вказано, що наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції має визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто те, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у конкретній справі. Згідно з об'єктивним критерієм визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад умови, за яких були б неможливі будь-які сумніви в його безсторонності. При вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини сумніватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція відповідного судді є важливою, але не вирішальною. Головним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими. З огляду на це навіть зовнішні вияви можуть мати певне значення, або іншими словами, «правосуддя повинно не тільки здійснюватися, повинно бути також видно, що воно здійснюється». Важливим питанням є забезпечення у демократичному суспільстві довіри громадськості до суду.
Суд вважає, що неодноразове подання заяв про відвід судді ОСОБА_5 та сам факт недовіри сторони в справі, а саме обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисників в неупередженості та справедливості судді в розгляді справи в нього та в інших учасників процесу може створити враження необ"єктивності та упередженості судді в розгляді даної справи, а відтак в майбутньому призведе до недовіри в об"єктивності, справедливості, неупередженості та законності судового рішення в даній справі і, як наслідок, до недовіри громадян щодо їх права на справедливий судовий розгляд.
Зважаючи на вищевикладене та враховуючи те, що існують обставини, які викликають сумніви в об'єктивності та неупередженості судді ОСОБА_5 з боку обвинуваченого та його захисників, тому слідчий суддя приходить до висновку про задоволення заяви про відвід судді ОСОБА_5 від участі в розгляді кримінального провадення за №12016100000001620 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.222; ч.5 ст.27, ч.1 ст.358 КК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, п. 1.1, 1.2, 2.5 «Бангалорських принципів поведінки суддів», ст.ст. 75, 80-81 КПК України, -
Відвести суддю ОСОБА_5 від розгляду кримінального провадження №12016100000001620 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.222; ч.5 ст.27, ч.1 ст.358 КК України.
Справу № 369/11981/16-к за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.222; ч.5 ст.27, ч.1 ст.358 КК України передати на повторний автоматизований розподіл в порядку визначеному ст. 35 КПК України.
Ухвала суду оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: ОСОБА_1