Справа № 367/4881/17
Провадження № 1-кп/367/434/2017
Іменем України
06 листопада 2017 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:
головуючого судді: ОСОБА_1
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3
при секретарі: ОСОБА_4
за участю:
прокурора: ОСОБА_5
захисника: ОСОБА_6
обвинуваченого: ОСОБА_7
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Ірпеня кримінальне провадження внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 22017101110000174 по обвинуваченню:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Верхня Сироватка Сумської області, громадянина України, одруженого, працюючого директором в ТОВ "Метал ЮА", раніш не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у скоєнні кримінального злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України,-
До Ірпінського міського суду Київської області з Прокуратури м. Києва надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за № 22017101110000174 за обвинуваченням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у скоєнні кримінального злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України.
Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 27.07.2017р. матеріали кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 призначені до розгляду у підготовчому судовому засіданні.
У підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 просив суд призначити кримінальне провадження до судового розгляду в відкритому судовому засіданні, зазначив, що дане кримінальне провадження підсудне Ірпінському міському суду Київської області, підстав для закриття провадження немає, обвинувальний акт відповідає вимогам Кримінального процесуального законодавства, а тому можливо призначити судовий розгляд даного кримінального провадження у відкритому судовому засіданні у строки, визначені КПК України, з викликом в судове засідання обвинуваченого та свідків.
У підготовчому судовому засіданні захисник ОСОБА_6 , якого підтримав обвинувачений ОСОБА_8 просили повернути обвинувальний акт прокурору, оскільки він не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, викладений не конкретно, сумбурно та незрозуміло, про що надали суду письмове клопотання, яке було оголошено та долучено до матеріалів кримінального провадження.
Заслухавши думку учасників підготовчого судового засідання, вивчивши обвинувальний акт, додані до нього додатки, суд дійшов до висновку, що обвинувальний акт підлягає поверненню прокурору, у зв'язку з його невідповідністю вимогам КПК України, з наступних підстав.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акту, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.
Так, у відповідності до вимог п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт має містити зокрема виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини цієї статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення. Всі відомості, вказані в даній статті повинні бути узгоджені та не суперечити одна одній.
Пунктом «а» ч. 3 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України №475/97-ВР від 17 липня 1997 року, передбачено, що кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має право бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причини обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення.
Як вбачається з обвинувального акту затвердженого прокурором 26.07.2017р. у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_7 , у скоєнні кримінального злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, вищевказаних вимог кримінального процесуального законодавства дотримано не було, оскільки в ньому відсутній конкретний і зрозумілий виклад фактичних обставин кримінальних правопорушень, які прокурор вважає встановленими, а ті, обставини, які викладені не узгоджені між собою та мають суперечності одна одній. Також в даному обвинувальному акті пред'явлене обвинувачення не було сформулювано належним чином, оскільки обвинувачення, викладене в обвинувальному акті, містить істотні недоліки, що стосуються обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, є неконкретним, не зрозумілим та викладено сумбурним, важким для сприйняття текстом.
Так, з вказаного обвинувального акту вбачається, що при викладі фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, було допущено протиріччя при викладенні послідовності дій та часу вчинення обвинуваченим ОСОБА_7 інкрімінованого йому правопорушення.
Так, на початку викладення фактичних обставин вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України описуються події початку 2016р. та квітня-травня 2016 року, однак після цього на третьому аркуші обвинувального акту описуються події продовження вчинення кримінального правопорушення, щодо повідомлення ОСОБА_7 ОСОБА_9 про місцезнаходження труб МНЗ сплав 5-1, які відбулись 21.05.2017р.. Після цього, знову викладено, що з метою реалізації свого злочинного умислу ОСОБА_8 27.05.2016р. сприяв вчиненню привласнення труб МНЗ сплав 5-1.
Таким чином, при викладені фактичних обставин вчинення ОСОБА_7 кримінального злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, які прокурор вважає встановленеми було допущено викладення цих обставин не послідовно та суперечливо, без зрозумілого зазначення часу їх вчинення обвинуваченим.
При вивчені обвинувального акту встановлено, що в ньому викладені обставини, невстановлені досудовим слідством, за яких ОСОБА_9 , ОСОБА_8 та ОСОБА_10 вступили у злочинну змову, спрямовану на заволодіння чужим майном, а саме труб МНЗ сплав 5-1, які були реалізовані ДСП «Чорнобильська АЕС».
Таким чином, фактично в даному обвинувальному акті викладено обставини вчинення злочину іншими особами - ОСОБА_9 та ОСОБА_11 , як окремо так і спільно із обвинуваченим, які не є обвинуваченими по даному провадженню, відсутні й відомості виділення провадження відносно цих осіб в окреме провадження, або інформація про наявність щодо цих осіб прийнятого процесуального рішення або судового, що є порушенням вимог ст. 291 КПК України.
Крім того, в обвинувальному акті зазначено, що ОСОБА_8 умисно, з корисливих мотивів, сприяв у вчиненні привласнення чужого майна, що було ввірене ОСОБА_11 , яке передано останньому на відповідальне зберігання, а саме труб МНЗ сплав 5-1 вагою 96 255 кг на загальну суму 6 441 384,6 грн., що у 600 і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян і є особливо великим розміром. Такий розрахунок суми завданих збитків був проведений відповідно до висновку експерта КНДІСЕ МЮУ № 17928/16-53 від 14.06.2017 року, ринкова вартість труби із мідно-нікелевого сплаву арки МНЗ 5-1 за 1 кілограм, з урахуванням ступеню фізичного зносу, станом на 09.09.2016 року складала 66 грн. 93 коп.. Таким чином, суд, прийшов до висновку, що такий розрахунок не відповідає дійсності, оскільки по-перше вартість труби із мідно-нікелевого сплаву арки МНЗ 5-1 за 1 кілограм, з урахуванням ступеню фізичного зносу повинна бути встановлена на момент вчинення злочину, по-друге, при проведенні математичних розрахунків, судом було встановлено, що 96 255 кг труб із мідно-нікелевого сплаву арки МНЗ 5-1, вартість яких складає 66 грн. 93 коп. за 1 кілограм, становить - 6 442 347,15 грн., а не як вказано в обвинувальному акті 6 441 384,6 грн..
Крім того, всупереч п. 3 ч. 1 ст. 291 КПК України в обвинувальному акті відсутні данні потерпілої юридичної особи в даному кримінальному провадженні, оскільки в ньому вказано, що потерпілим у даному кримінальному провадженні є ТОВ «Контракт-Кабель» в особі директора ОСОБА_12 , що суперечить вимогам КПК України, тому, що потерпілим в кримінальному провадженні може бути або юридична особа з вказівкою про її представника, або фізична особа, а не як зазначено в даному обвинувальному акті юридична особа в особі директора, з такого викладу не зрозуміло хто є потерпілим в даному кримінальному провадженні, чи юридична особа ТОВ «Контракт-Кабель», чи фізична особа директор ТОВ «Контракт-Кабель» ОСОБА_12 ..
Відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 03.10.2012 № 223-1430/0/4-12, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акту прокурору, якщо він не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, зокрема, якщо цей документ містить положення, що суперечать одне одному, до нього не долучено передбачені законом додатки.
Вивчивши обвинувальний акт, суд вважає, що такий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, який міститься в даному обвинувальному акті є не зрозумілими та його положення суперечать одне одному, оскільки з викладеного не можливо встановити час та місце вчинення вказаного злочину ОСОБА_7 ..
Відсутність в обвинувальному акті зрозумілого формулювання обвинувачення унеможливлює якісно і в повній мірі здійснювати захист від пред'явленого обвинувачення, що безперечно, порушує право особи на захист та ухвалене судове рішення за таких обставин, у будь-якому разі повинно бути визнано незаконним у зв'язку із істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.
Враховуючи викладене, суд вважає, що даний обвинувальний акт всупереч ст. 291 КПК України не містить у собі належним чином сформульованого обвинувачення, та послідовних фактичних обставин кримінального правопорушення, яке прокурор вважає встановленими, що порушує вимоги норм як чинного законодавства України, так і міжнародної практики, оскільки для повноцінного захисту своїх прав особа має право знати, в чому вона обвинувачується.
Крім того, відповідно до вимог ст. 337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.
Обвинувачення, відповідно до ч. 1 ст. 3 КПК України - це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено те, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у справі «Абрамян проти Росії» від 09.10.2008р. зазначив, що у тексті підпункту «а» п. 3 ст. 6 Конвенції вказано на необхідність приділяти особливу увагу роз'ясненню «обвинувачення» особі, стосовно якої порушено кримінальну справу. Деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час судового розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваному він вважається офіційно письмово повідомлений про фактичні та юридичні підстави пред'явленого йому обвинувачення. Крім того, Європейський суд з прав людини нагадує, що положення зазначеного вище підпункту «а» п. 3 ст. 6 Конвенції необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 цієї статті. У кримінальній справі надання повної детальної інформації щодо пред'явленого особі обвинувачення, а також про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду (рішення від 20.04.2006р. у справі І.Н. та інші проти Австрії, п.34).
Справедливість під час провадження у справі необхідно оцінювати, беручи до уваги розгляд справи в цілому(рішення від.01.03.2001р., справа «Даллос проти Угорщини, п. 47). Крім того право бути поінформованим про характер і причини обвинувачення потрібно розглядати у світлі права обвинуваченого мати можливість підготуватися до захисту, гарантованого підпунктом «b» п. 3 ст. 6 Конвенції (рішення у справі «Пелісьє та Сассі проти Франції», п. 54).
Так, формулювання обвинувачення повинно складатися з обставин, які свідчать про наявність доведених даних про подію (час, місце, спосіб) кримінального правопорушення, форму вини, мотив і мету його вчинення, обставини, які впливають на ступень тяжкості кримінального правопорушення, тощо.
Правова кваліфікація дій особи в обвинувальному акті повинна містити не тільки посилання на окрему статтю і частину цієї статі кримінального закону, а й точне формулювання у тому числі і об'єктивної сторони та кваліфікуючих ознак конкретного кримінального правопорушення.
Відсутність в обвинувальному акті формулювання обвинувачення унеможливлює якісно і в повній мірі здійснювати захист від пред'явленого обвинувачення, що безперечно, порушує право особи на захист та ухвалене судове рішення за таких обставин, у будь-якому разі повинно бути визнано незаконним у зв'язку із істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.
Враховуючи викладене, суд вважає, що даний обвинувальний акт всупереч ст. 291 КПК України не містить у собі належним чином сформульованого обвинувачення, та послідовних фактичних обставин кримінальних правопорушень, які прокурор вважає встановленими, що порушує вимоги норм як чинного законодавства України, так і міжнародної практики, оскільки для повноцінного захисту своїх прав особа має право знати, в чому вона обвинувачується.
Судом звертається увагу на те, що статтею 314 КПК України не передбачено можливості виправлення технічних помилок, а також внесення якихось додаткових відомостей до обвинувального акту, реєстру матеріалів досудового розслідування або розписки про отримання копії обвинувального акту після їх надходження до суду, зокрема, у підготовчому судовому засіданні.
Крім того, в порушення вказаних вимог закону, до обвинувального акту, додано не належним чином оформлений реєстр матеріалів досудового розслідування, оскільки він не відповідає вимогам ч. 2 ст. 109 КПК України, у відповідності до якої, реєстр матеріалів досудового розслідування повинен містити: 1) номер та найменування процесуальної дії, проведеної під час досудового розслідування, а також час її проведення; 2) реквізити процесуальних рішень, прийнятих під час досудового розслідування; 3) вид заходу забезпечення кримінального провадження, дату і строк його застосування.
У доданому реєстрі матеріалів досудового розслідування в супереч вимогам ст.ст. 109, 110 КПК України, у частині 1 «Проведені в ході досудового розслідування процесуальні дії» п.п. 1-4, 7, 8, 11-13, 15-17, 21, 22, 24, 25, 29, 30, 46, 47, 113, 117, 118, 120-128, 141-160, 168, 173, 175, 179, 186 не є процесуальними діями, які проводяться в ході досудового розслідування, крім того у решті пунктів даної частини Реєстру також не вказано процесуальних дій, а зазначено процесуальні документи. При цьому, у п. 31 вказано, що ОСОБА_7 було повідомлено про підозру 16.03.2017 року, у п. 32 - допит підозрюваного ОСОБА_7 відбувся 20.03.2017 року, потім у п. 34 вказано - ще один допит підозрюваного ОСОБА_13 31.03.2017 року, однак у п. 36 зазначено, що підозрюваному ОСОБА_7 лише 13.04.2017 року були роз'ясненні лише обов'язки, тобто з такого викладу вбачається, що права підозрюваного ОСОБА_7 взагалі не були роз'яснені, а обов'язки роз'яснили вже після повідомлення йому про підозру та проведення його допиту в якості підозрюваного.
Крім того, у частині 2 «Прийняті під час досудового розслідування процесуальні рішення» відсутнє таке процесуальне рішення як «Внесення відомостей до ЄРДР» та взагалі відсутнє таке процесуальне рішення як «Обвинувальний акт», яким закінчується досудове слідство.
Вищеописані порушення вимог Кримінального процесуального кодексу України, дають підстави дійти висновку, що складений обвинувальний акт в даному кримінальному провадженні не відповідає вимогам Кримінального процесуального кодексу України та порушує гарантовані законом процесуальні права сторін кримінального провадження, а також порушує основні засади кримінального провадження, зокрема верховенство права, а тому обвинувальний акт, з доданими до нього документами підлягає поверненню прокуророві, який направив його до суду, для усунення допущених недоліків та приведення його у відповідність до вимог статті 291 КПК України, впродовж розумного строку, який суд визначає у продовж 7 днів з моменту його отримання.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 3, 110, 291, 314, 315, 376 КПК України, суд,-
Обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеному в ЄРДР за № 22017101110000174 по обвинуваченню ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у скоєнні кримінального злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, повернути прокурору прокуратури м. Києва для усунення недоліків та приведення обвинувального акту у відповідність до вимог Кримінального процесуального кодексу України, впродовж розумного строку, який буде об'єктивно достатнім для усунення цих недоліків, а саме протягом 10 днів з моменту його отримання.
Повний текст ухвали був складений, в межах строків, визначених ч. 2 ст. 376 КПК України та оголошено 13 листопада 2017 року о 13 годині 30 хвилин.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Київської області через Ірпінський міський суд Київської області протягом семи днів з дня оголошення ухвали
Головуючий суддя: ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_3
ОСОБА_2