Справа № 366/3260/17
Провадження № 2/366/627/17
07 листопада 2017 року смт.Іванків
Іванківський районний суд Київської області у складі: головуючого судді - Корчкова А.А., за участю секретаря судового засідання Онищенко В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Оранської сільської ради Іванківського району Київської області про встановлення факту належності правовстановлюючого документу та визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування, -
13 жовтня 2017 року позивач звернулася з позовом до суду, в якому просить встановити факт належності правовстановлюючого документу, а саме: державного акту на право власності на земельну ділянку, розміром 2, 6381 га серії НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_2 та визнати за ОСОБА_1 право власності на нерухоме майно в порядку спадкування, що залишилося після смерті ОСОБА_3, а саме на житловий будинок з господарськими будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1.
Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла її мати - ОСОБА_3, яка на день смерті проживала в селі Оране, Іванківського району Київської області. За життя вона склала заповіт на користь позивача. ОСОБА_1 подала заяву про прийняття спадщини до приватного нотаріуса Іванківського районного нотаріального округу Білана Є.Г. , однак, у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом їй було відмовлено, оскільки не було пред'явлено правовстановлюючого документу на спадковий будинок, а також не було встановлено належність правовстановлюючого документу спадкодавиці (в державному акті на право власності на земельну ділянку неправильно вказане прізвище матері - «ОСОБА_2», замість правильного - «ОСОБА_2»). Позивач вважає, що вищевказана обставина не дає їй змоги належним чином оформити спадщину, тому вона змушена звертатися до суду.
Відповідач у судове засідання не з'явився, подав до суду заяву, в якій вказав, що заперечень проти задоволення позову не має, просив розгляд справи проводити без участі їх представника.
Позивач в судовому засіданні позов підтримала та просила його задовольнити.
Суд, встановивши обставини справи, що підтвердженні засобами доказування, дослідивши матеріали цивільної справи та оцінивши докази в їх сукупності вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_2, актовий запис № 19.
На випадок своєї смерті ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, склала заповіт, яким житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1 та все своє майно де б воно не було і з чого б воно не складалось заповіла своїй донці ОСОБА_1.
Відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_1 серії НОМЕР_3, позивач є донькою ОСОБА_3. Після укладення шлюбу ОСОБА_1 присвоїли прізвище «ОСОБА_1».
Позивач звернулася до приватного нотаріуса Іванківського районного нотаріального округу із заявою про прийняття спадщини, але їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину (постановою нотаріуса № 158/02-31 від 12.10.2017 року) у зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документу на будинок, а також не було встановлено належність правовстановлюючого документу спадкодавиці (в державному акті на право власності на земельну ділянку неправильно вказане прізвище матері - «ОСОБА_2», замість правильного - «ОСОБА_2»).
Судом встановлено, що відповідно до довідки Оранської сільської ради Іванківського району Київської області від 11.10.2017 року № 739, житловий будинок в АДРЕСА_1 рахується за ОСОБА_3. Також, згідно довідки № 740 від 11.10.2017 року, в використанні ОСОБА_3 були дві земельні ділянки: для обслуговування житлового будинку - 0, 25 га та для ведення особистого селянського господарства - 0, 29 га. Земельні ділянки не приватизовані.
Відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку розміром 2,6381 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, серії НОМЕР_4, виданого Іванківською районною державною адміністрацією Київської області, 29 січня 2007 року на підставі розпорядження Іванківської районної державної адміністрації №313 від 26 червня 2006 року та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010734400168, його видано на ім'я ОСОБА_2.
В судовому засіданні свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 підтвердили, що спадкодавиці ОСОБА_3 належить будинок в АДРЕСА_1 та в дійсності її прізвище «ОСОБА_2».
Також, при вирішені вказаного спору суд враховує та оцінює у сукупності інші докази, а саме: технічний паспорт на об'єкт нерухомого майна, з якого вбачається, що житловий будинок загальною площею 61, 2 кв.м., дійсно розташований в АДРЕСА_1.
Так, у відповідності до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно зі ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.
Відповідно до ст.ст. 1296, 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину. Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п. 24 постанови від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Аналізуючи зібрані по справі докази та оцінюючи їх в сукупності, враховуючи що відповідач не заперечує проти задоволення позову, суд вважає що є всі підстави встановити факт належності правовстановлюючого документу, а саме, що державний акт на право власності на земельну ділянку розміром 2,6381 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, серії НОМЕР_4 в дійсності належить ОСОБА_3, а також вважає можливим визначити за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно, а саме житловий будинок в АДРЕСА_1.
Питання щодо судових витрат вирішується судом відповідно до положень ст. 88 ЦПК України. Позивачка просить судові витрати покласти на неї.
На підставі викладеного, керуючись статтями 1233 - 1257 ЦК України, статтями 57, 60, 64, 88, 213- 215, 292, 294, 296 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до Оранської сільської ради Іванківського району Київської області про встановлення факту належності правовстановлюючого документу та визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування - задовольнити повністю.
Встановити факт належності ОСОБА_3, 1927 р.н., яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3, правовстановлюючого документу, а саме: Державного акту на право власності на земельну ділянку, розміром 2,6381 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, серії НОМЕР_4, виданого на підставі розпорядження Іванківської районної державної адміністрації №313 від 26 червня 2006 року та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010734400168.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно, що залишилося після смерті ОСОБА_3, 1927 р.н., яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3, а саме на житловий будинок, загальною площею 61,2 кв.м. з господарськими будівлями, що знаходиться АДРЕСА_1.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Суддя А.А. Корчков