Апеляційний суд Житомирської області
Справа №287/262/17-к Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Категорія ст. 286 ч.1 КК України Доповідач ОСОБА_2
15 листопада 2017 року Апеляційний суд Житомирської області
в складі: головуючого ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю: секретаря ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
потерпілого ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальне провадження №287/262/17 за апеляційною скаргою прокурора Коростенської місцевої прокуратури ОСОБА_9 на ухвалу Олевського районного суду Житомирської області від 02 жовтня 2017 року, якою обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_10 обвинуваченого за ч.1 ст.286 КК України повернуто прокурору -
В апеляційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу суду, постановити нову ухвалу, якою повернути вказане кримінальне провадження до суду першої інстанції для його розгляду зі стадії підготовчого засідання. Вважає, що висновки суду не відповідають вимогам кримінального процесуального закону, тому є безпідставними, а рішення суду - незаконним. Зазначає, що обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України. Вказує, що ОСОБА_11 не є потерпілою в даному кримінальному провадженні, оскільки остання зазнала легких тілесних ушкоджень. В обвинувальному акті відносно ОСОБА_10 обвинуваченого за ч.1 ст. 286 КК України потерпілим визнано ОСОБА_7 , який зазнав середньої тяжкості тілесні ушкодження. Враховуючи наведене, апелянт вважає, що обвинувальний акт не може бути повернутий з причин не визнання потерпілим. Крім того, звертає увагу, що під час підготовчого судового засідання, суд вдався до оцінки тих обставин, які мають бути досліджені під час судового розгляду обвинувального акту по суті.
В ухвалі суду зазначено, що у підготовчому судовому засіданні ОСОБА_11 звернулася до суду з позовною заявою до обвинуваченого ОСОБА_10 про відшкодування шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та письмовою заявою про залучення її до провадження як потерпілої в порядку ч.2 ст. 55 КПК України .
Перевіривши обвинувальний акт, суд вважав, що він не відповідає вимогам ст.291 КПК України з огляду на наступне.
Відповідно до п.3 ч.2 ст. 291 КПК України, обвинувальний акт має містити, зокрема анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство). У даному випадку зазначено лише одного потерпілого від злочину ОСОБА_7 , а відомості відносно потерпілої ОСОБА_11 містяться лише в реєстрі. В мотивувальній частині обвинувального акту взагалі відсутні відомості про наявність ще одного потерпілого, та не надана оцінка діям ОСОБА_10 з врахуванням двох потерпілих, тобто обвинувачення пред'явлене не в повному обсязі та не сформульовано належним чином (п.5 ч.2 ст.291 КПК України) .
За таких обставин, суд першої інстанції вважав, що обвинувальний акт не відповідає вимогам ст.291 КПК України, а тому підлягає поверненню прокурору.
Заслухавши доповідача, пояснення прокурора в підтримання апеляційної скарги, думку адвоката ОСОБА_8 та потерпілого ОСОБА_7 в заперечення апеляційної скарги, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали кримінального провадження в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
За змістом положень ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває особі обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам ст. 291 КПК України.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 283 КПК України обвинувальний акт є формою закінчення досудового розслідування та формою звернення прокурора до суду.
Згідно з п.3 ч.2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт повинен містити у собі, зокрема, анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство).
Як вбачається зі змісту обвинувального акту, прокурором викладено обвинувачення щодо ОСОБА_10 згідно обставин кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України, які прокурор вважає встановленими (а.п. 2-5).
Апеляційний суд вважає, що посилання суду першої інстанції на те, що в обвинувальному акті не містяться відомості щодо усіх потерпілих у вказаному кримінальному провадженні, а саме: не зазначено у якості потерпілого ОСОБА_11 , є безпідставним.
Так, відповідно ч.1 ст. 55 КПК України, потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.
Згідно ч.2 ст. 55 КПК України права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого. Потерпілому вручається пам'ятка про процесуальні права та обов'язки особою, яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення.
У вказаному обвинувальному акті потерпілим визнано ОСОБА_7 (із зазначенням його анкетних відомостей), який зазнав середньої тяжкості тілесні ушкодження.
Апеляційний суд звертає увагу, що основним безпосереднім об'єктом кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України, являється встановлені правила безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, а другорядним життя, здоров'я особи.
Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони вказаного кримінального правопорушення є наявність суспільно-небезпечних наслідків у вигляді спричинення середньої тяжкості тілесних ушкоджень особі, яка у подальшому відповідно до ст. 55 КПК України визнається потерпілою.
Разом з тим, ОСОБА_11 , згідно висновку судово-медичної експертизи №39 від 14.04.2017 року, зазнала легких тілесних ушкоджень, про що зазначає в апеляційній скарзі прокурор.
Враховуючи наведене, ОСОБА_11 не може бути визнана потерпілою в даному кримінальному провадженні, оскільки в останньої не встановлено тілесних ушкоджень, які охоплюються диспозицією ч.1 ст.286 КК України.
Крім того, апеляційний суд вважає, що під час підготовчого судового засідання, суд першої інстанції вдався до оцінки тих обставин, які мають бути досліджені під час судового розгляду обвинувального акту по суті.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов передчасного помилкового про невідповідність обвинувального акту вимогам ст. 291 КПК України та безпідставно повернув прокурору обвинувальний акт в даному кримінальному провадженні.
На підставі викладеного ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню, а кримінальне провадження - направленню на розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 404, 407 КПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу прокурора Коростенської місцевої прокуратури ОСОБА_9 задовольнити.
Ухвалу Олевського районного суду Житомирської області від 02 жовтня 2017 року, якою обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_10 обвинуваченого за ч.1 ст.286 КК України повернуто прокурору - скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її винесення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді: