ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
03.11.2017Справа №910/13535/17
за позовомКомунального підприємства Київської обласної ради «Київська обласна сільськогосподарська брокерсько-комерційна фірма «Обрій»
доПублічного акціонерного товариства «Київенерго»
провизнання протоколу недійсним
Суддя Отрош І.М.
Представники сторін:
від позивача: Деревенець Д.О. - представник за довіреністю № 366 від 21.08.2017;
від відповідача: Савчук Л.А. - представник за довіреністю № 41/2017/04/27- від 27.04.2017.
11.08.2017 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Комунального підприємства Київської обласної ради «Київська обласна сільськогосподарська брокерсько-комерційна фірма «Обрій» з вимогами до Публічного акціонерного товариства «Київенерго» про визнання Протоколу № 1174 від 03.07.2017 засідання Кормісії по розгляду акту про порушення № 048398 від 22.06.2017 Публічного акціонерного товариства «Київенерго» недійсним.
Звертаючись з даним позовом до суду, позивач зазначив, що між ним та відповідачем укладено Договір № 2121 про постачання електричної енергії від 10.12.1991/, на підставі якого відповідач постачає позивачу електричну енергію до приміщень за адресою: м. Київ, вул. Голосіївська, 9.
Позивач вказав на те, що 19.06.2017 за адресою: м. Київ, вул. Голосіївська, 9 невстановленими особами було викрадено електролічильник та кабеля, які знаходились в електрощитовій (по факту крадіжки відкрито кримінальне провадження), та про вказаний факт 20.06.2017 позивач повідомив відповідача.
22.06.2017 представниками Комунального підприємства Київської обласної ради «Київська обласна сільськогосподарська брокерсько-комерційна фірма «Обрій» та Публічного акціонерного товариства «Київенерго» було складено Акт про порушення № 048398 від 22.06.2017, яким було зафіксовано відсутність лічильника та пломб.
03.07.2017 відбулось засідання комісії Публічного акціонерного товариства «Київенерго» щодо розгляду вказаного Акту про порушення та було прийнято рішення, оформлене Протоколом № 1174 від 03.07.2017, яким було зобов'язано позивача сплатити 66859 грн. 58 коп. за недораховану електроенергію за період з 23.12.2016 по 22.06.2017.
Позивач зазначив, що відповідно до п. 4.2.5 Договору № 2121 про постачання електричної енергії від 10.12.1991 (в редакції Додаткової угоди від 01.10.2008) споживач не несе відповідальність перед постачальником відповідно до вимог п.п. 4.2.2. - 4.2.4 цього договору (в тому числі у випадку самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії; пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, зняття пломб з засобів обліку; інших умов, визначених методикою), якщо доведе, що порушення виникли з вини постачальника або внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).
Крім того, згідно з п. 4.3.1 Договору № 2121 про постачання електричної енергії від 10.12.1991 (в редакції Додаткової угоди від 01.10.2008) сторони не несуть відповідальність за повне або часткове невиконання своїх зобов'язань за цим договором, якщо воно є результатом дії форс-мажорних обставин. До форс-мажорних обставин належать зокрема, протиправні дії третіх осіб.
Враховуючи викладене, позивач зазначив, що ним не було порушено Правила користування електричною електроенергією, у зв'язку з чим просив суд визнати Протокол « 1174 від 03.07.2017 засідання комісії по розгляду акту про порушення № 048398 від 22.06.2017 Публічного акціонерного товариства «Київенерго» недійсним.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 16.08.2017 порушено провадження у справі № 910/13535/17, розгляд справи призначено на 29.09.2017.
Судове засідання, призначене на 29.09.2017, не відбулось.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.10.2017 розгляд справи призначено на 17.10.2017.
У судовому засіданні 17.10.2017 відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що позивач не повідомляв відповідача про викрадення лічильника та доказів своєчасного повідомлення про виявлене порушення ПКЕЕ (відсутність пломб електропередавальної організації) позивач відповідачу не надавав, з огляду на що для визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення Правил ПКЕЕ, правомірним є застосування відповідної методики.
При цьому, відповідач зазначив, що позивачем було обрано неправильний спосіб захисту, так як протокол засідання комісії є актом, який лише фіксує рішення комісії.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.10.2017, відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, продовжено строк розгляду спору на п'ятнадцять днів та, відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 03.11.2017.
01.11.2017 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли письмові пояснення по справі, в яких позивач зазначив, що після крадіжки невстановленою особою електролічильника та кабелів, які знаходились в електрощитовій за адресою: м. Київ, вул. Голосіївська, 9 представником позивача було подано заяву про вчинення злочину до Голосіївського управління поліції ГУ Національної поліції в місті Києві.
При цьому, позивач вказав на те, що 20.06.2017 він звернувся через електронну чергу до відділу обслуговування споживачів Публічного акціонерного товариства «Київенерго» та повідомив про крадіжку електролічильника, та працівник відповідача повідомив позивача, що додаткової письмової заяви подавати не потрібно.
Таким чином, оскільки позивач своєчасно повідомив відповідача про викрадення електролічильника, підстав для застосування Методики при визначенні обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення Правил ПКЕЕ, відсутні.
Представник позивача у судовому засіданні 03.11.2017 надав усні пояснення по справі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні 03.11.2017 надав усні пояснення по справі, проти задоволення позову не заперечив.
У судовому засіданні 03.1.12017 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані суду докази, суд
01.10.2008 між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго», яка змінила своє найменування на Публічне акціонерне товариство «Київенерго» (постачальник) та Комунальним підприємством Київської обласної ради «Київська обласна сільськогосподарська брокерсько-комерційна фірма «Обрій» (споживач) укладено Додаткову угоду до Договору № 2121 про постачання електричної енергії від 10.12.1991, якою вказаний договір викладено у новій редакції.
Відповідно до п. 1 Договору № 2121 про постачання електричної енергії від 10.12.1991 (в редакції Додаткової угоди від 01.10.2008) постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача згідно з умовами цього договору та додатками до нього, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної електроенергії та здійснює інші платежу згідно з умовами цього договору та додатками до договору.
Згідно з п. 2.1 Договору № 2121 про постачання електричної енергії від 10.12.1991 (в редакції Додаткової угоди від 01.10.2008) під час виконання умов цього договору, а також вирішенні всіх питань, не обумовлених цим договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством, зокрема Правилами користування електричною енергією, затвердженими в установленому порядку.
Відповідно до п. 2.3.5 Договору № 2121 про постачання електричної енергії від 10.12.1991 (в редакції Додаткової угоди від 01.10.2008) споживач зобов'язується забезпечувати безперешкодний доступ уповноважених осіб постачальника за пред'явленням службового посвідчення до засобів (систем) обліку електроенергії, вимірювання потужності та контролю за показниками якості електроенергії.
Відповідно до п. 2.2 Додатку № 2 до Договору № 2121 про постачання електричної енергії від 10.12.1991 (Порядок розрахунків) споживач протягом 30 календарних днів з дати отримання рахунка постачальника здійснює повну оплату вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем Правил користування електричною енергією (ПКЕЕ).
Згідно з п. 4.1.3 Додатку № 2 до Договору № 2121 про постачання електричної енергії від 10.12.1991 (Порядок розрахунків) разі порушення споживачем ПКЕЕ в частині обліку електроенергії або стану утримання розрахункових засобів обліку постачальник розраховує вартість не облікованої електроенергії за тарифами, що діяли у періоді, за який здійснюється перерахунок спожитої електроенергії.
Статтею 26 Закону України «Про електроенергетику» визначено, що споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов'язаний додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України. Правила користування електричною і тепловою енергією для населення затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Згідно ст. 27 Закону України «Про електроенергетику» правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність. Правопорушеннями в електроенергетиці є: порушення вимог нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, нормативних документів з питань технічної експлуатації електричних станцій і мереж, енергетичного обладнання і мереж суб'єктів електроенергетики та споживачів енергії, виготовлення, монтажу, налагодження та випробування енергоустановок і мереж, виконання проектних робіт на енергоустановках і мережах; крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку; пошкодження приладів обліку; розкомплектування та пошкодження об'єктів електроенергетики, розкрадання майна цих об'єктів; створення перешкод у здійсненні державного енергетичного нагляду та у виконанні робіт, пов'язаних з обслуговуванням об'єктів електроенергетики; порушення правил охорони електричних мереж; порушення правил користування енергією; дії, які перешкоджають оперативному персоналу та посадовим особам об'єктів електроенергетики виконувати свої службові обов'язки; незабезпечення енергією споживачів, що не допускають порушень своїх обов'язків перед енергопостачальниками; припинення або обмеження електропостачання навчального закладу незалежно від форми власності протягом навчального року.
Відповідно до п. 1.1 Правил користування електричною електроенергією (надалі - ПКЕЕ) ці Правила регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії).
Відповідно до п. 1.3 ПКЕЕ постачання електричної енергії для забезпечення потреб електроустановки здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, або договору про купівлю-продаж електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом.
Відповідно до п. 3.1 ПКЕЕ електроустановки споживачів мають бути забезпечені необхідними розрахунковими засобами обліку електричної енергії для розрахунків за спожиту електричну енергію, технічними засобами контролю і управління споживанням електричної енергії та величини потужності, а також (за бажанням споживача) засобами вимірювальної техніки для контролю якості електричної енергії. Розрахункові засоби обліку електричної енергії, технічні засоби контролю і управління споживанням електричної енергії та величини потужності, засоби вимірювальної техніки для контролю якості електричної енергії встановлюються відповідно до вимог ПУЕ, цих Правил та проектних рішень.
Відповідно до п. 3.31 ПКЕЕ розрахунковий засіб обліку електричної енергії має бути опломбований на кріпленні кожуха лічильника пломбою з тавром центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері технічного регулювання, а на затискній кришці - пломбою електропередавальної організації. Пломби з тавром електропередавальної організації мають бути встановлені також на пристроях, що закривають первинні і вторинні кола живлення засобу обліку, приводи і кнопки управління комутаційних апаратів та кришки автоматів, встановлених у цих колах, двері комірок трансформаторів напруги, кришки на зборках і колодках затискачів, випробувальних блоках, лінії зв'язку автоматизованих систем обліку та всі інші пристрої і місця, що унеможливлюють доступ до струмоведучих частин схеми обліку. Підготовка місць для опломбування здійснюється власником електроустановки згідно з переліком, наданим електропередавальною організацією. Перелік місць пломбування може бути розширений за обґрунтованою пропозицією однієї із сторін. У зазначених місцях можуть бути встановлені пломби інших заінтересованих сторін.
Відповідно до акту № 2263/2 від 13.11.2015 про опломбування засобів обліку споживачу - Комунальному підприємству Київської обласної ради «Київська обласна сільськогосподарська брокерсько-комерційна фірма «Обрій» за адресою: м. Київ, вул. Голосіївська, 9 було встановлено лічильник № 7674534 (копія акту долучена позивачем до матеріалів справи 12.09.2017).
Згідно з п. 4.4 Договору № 2121 про постачання електричної енергії від 10.12.1991 (в редакції Додаткової угоди від 01.10.2008) у разі виявлення однією стороною порушень умов договору іншою стороною, за які законодавством передбачене застосування санкцій чи які тягнуть за собою збитки, недоотриману продукцію або вигоду, тощо, на місці оформлюється двосторонній акт порушень. Акт складається у присутності представників обох сторін договору в двох примірниках. Сторона, дії або бездіяльність якої стали причиною складання акту, має право внести до акта зауваження. У разі відмови відповідальної сторони від підписання акту в ньому має бути запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо його на місці складення підписали не менше двох уповноважених представників сторони договору, що складала акт.
Відповідно до п. 3.34 ПКЕЕ будь-які роботи, пов'язані з порушенням або зміною схеми розрахункового обліку електричної енергії, заміною типу розрахункового засобу обліку електричної енергії, проводяться за погодженням з електропередавальною організацією (постачальником електричної енергії) у присутності представників заінтересованих сторін та оформляються актом.
Відповідно до п. 6.41 ПКЕЕ у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень. В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, які необхідно вжити для усунення допущених порушень. Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. Акт підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача.
У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації). Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання. Акт підписують тільки особи, які брали участь в контрольному огляді або технічній перевірці.
Судом встановлено, що 22.06.2017 представниками Комунального підприємства Київської обласної ради «Київська обласна сільськогосподарська брокерсько-комерційна фірма «Обрій» та Публічного акціонерного товариства «Київенерго» було складено Акт про порушення № 048398, в якому зазначено, що перевіркою встановлено, що споживач при користуванні електричною енергією за адресою: м. Київ, вул. Голосіївська, 9, порушив ст.ст. 26, 27 Закону України «Про електроенергетику», п.п. 3.2, 3.3, 6.40, 10.2 ПКЕЕ, а саме самовільно демонтував лічильник електроенергії з пломбами електропередавальної організації (відповідно до акту № 2263/2 від 13.11.2015 про опломбування засобів обліку).
В Акті про порушення № 048398 від 22.06.2017 зазначено, що за адресою: м. Київ, вул. Голосіївська, 9 лічильник № 7674534 та пломби відсутні (вказаний акт підписано представниками позивача та відповідача).
Згідно з п. 6.42 ПКЕЕ на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Комісія з розгляду актів порушень створюється постачальником електричної енергії (електропередавальною організацією) і має складатися не менше ніж з трьох уповноважених представників постачальника електричної енергії. Споживач має бути повідомлений про час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 5 робочих днів до призначеного дня засідання і має право бути присутнім на засіданні комісії. Рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу. Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електричної енергії та/або збитків. Споживач має право оскаржити рішення комісії в суді.
Судом встановлено, що 03.07.2017 відбулось засідання комісії Публічного акціонерного товариства «Київенерго» по розгляду Акту про порушення № 048398 від 22.06.2017 (на засіданні був присутній представник позивача), яке оформлене Протоколом № 1174 від 03.07.2017 засідання комісії по розгляду акту про порушення.
У вказаному Протоколі № 1174 від 03.07.2017 засідання комісії по розгляду акту про порушення від 03.07.2017 зазначено, що споживач порушив ПКЕЕ, а саме - відсутні пломби електропередавальної організації; самовільний демонтаж лічильника електроенергії з пломбами електропередавальної організації.
Засіданням комісії по розгляду Акту про порушення № 048398 від 22.06.2017 було прийнято рішення нарахування вартості не облікованої електроенергії провести згідно з п. 2.5 та за формулою № 2.4 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем ПКЕЕ; коефіцієнт використання - 0,5; тривалість роботи струмоприймачів протягом доби - 15 годин/7 днів на тиждень. Період нарахування - з 23.12.2016 по 22.06.2017. Підлягає до сплати - 66859 грн. 58 коп. (відповідно до Протоколу № 1174 від 03.07.2017 засідання комісії по розгляду акту про порушення від 03.07.2017).
Судом встановлено, що позивач був присутнім на засіданні комісії Публічного акціонерного товариства «Київенерго» по розгляду Акту про порушення № 048398 від 22.06.2017 та був ознайомлений з Протоколом № 1174 від 03.07.2017 засідання комісії по розгляду акту про порушення від 03.07.2017 (відповідно до інформації, вказаної у протоколі).
Звертаючись з даним позовом до суду, позивач зазначив, що 19.06.2017 за адресою: м. Київ, вул. Голосіївська, 9 невстановленими особами було викрадено електролічильник та кабеля, які знаходились в електрощитовій (по факту крадіжки відкрито кримінальне провадження), та про вказаний факт 20.06.2017 позивач повідомив відповідача.
Позивач вказав на те, що відповідно до п. 4.2.5 Договору № 2121 про постачання електричної енергії від 10.12.1991 (в редакції Додаткової угоди від 01.10.2008) споживач не несе відповідальність перед постачальником відповідно до вимог п.п. 4.2.2. - 4.2.4 цього договору (в тому числі у випадку самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії; пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, зняття пломб з засобів обліку; інших умов, визначених методикою), якщо доведе, що порушення виникли з вини постачальника або внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).
При цьому, згідно з п. 4.3.1 Договору № 2121 про постачання електричної енергії від 10.12.1991 (в редакції Додаткової угоди від 01.10.2008) сторони не несуть відповідальність за повне або часткове невиконання своїх зобов'язань за цим договором, якщо воно є результатом дії форс-мажорних обставин. До форс-мажорних обставин належать зокрема, протиправні дії третіх осіб.
Враховуючи викладене, позивач зазначив, що ним не було порушено Правила користування електричною електроенергією, у зв'язку з чим просив суд визнати Протокол № 1174 від 03.07.2017 засідання комісії по розгляду акту про порушення № 048398 від 22.06.2017 Публічного акціонерного товариства «Київенерго» недійсним.
Однак, суд зазначає, що згідно з п. 3.2 ПКЕЕ відповідальною за технічний стан засобів обліку є організація, на балансі якої вони перебувають, або оператор засобів комерційного обліку (електропередавальна організація або інша організація) на підставі відповідного договору.
Згідно з п. 3.3 ПКЕЕ відповідальність за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені.
Відповідно до п.п. 26 п. 10.2 ПКЕЕ споживач електричної енергії зобов'язаний забезпечувати збереження і цілісність встановлених на його території (у його приміщенні) розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування.
Згідно з п. 6.40 ПКЕЕ уразі виявлення представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричної енергії пошкоджень чи зриву пломб, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 № 562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 за № 782/12656.
Згідно з п. 4.2.4 Договору № 2121 про постачання електричної енергії від 10.12.1991 (в редакції Додаткової угоди від 01.10.2008) споживач сплачує постачальнику вартість недорахованої електроенергії, розраховану виходячи із приєднаної потужності струмоприймачів та кількість годин їх використання відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричної енергії, за тарифами, що діяли протягом споживання електричної енергії з порушенням , у разі таких дій споживача: самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії; пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, зняття пломб з засобів обліку; інших умов, визначених методикою.
Таким чином, саме позивач є відповідальною особою за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) та саме на позивача покладається обов'язок сплатити вартість електричної енергії, не облікованої внаслідок порушень ПКЕЕ.
Водночас, відповідно до п. 4.2.5 Договору № 2121 про постачання електричної енергії від 10.12.1991 (в редакції Додаткової угоди від 01.10.2008) споживач не несе відповідальність перед постачальником відповідно до вимог п.п. 4.2.2. - 4.2.4 цього договору, якщо доведе, що порушення виникли з вини постачальника або внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).
Згідно з п. 4.3.1 Договору № 2121 про постачання електричної енергії від 10.12.1991 (в редакції Додаткової угоди від 01.10.2008) сторони не несуть відповідальність за повне або часткове невиконання своїх зобов'язань за цим договором, якщо воно є результатом дії форс-мажорних обставин. До форс-мажорних обставин належать виняткові погодні умови і стихійні лиха (ураган, буря, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, землетрус, пожежа, просідання і зсув грунту); непередбачені ситуації, викликані діями сторони, що не є постачальником і споживачем електроенергії (страйк, локаут, дія суспільного ворога, оголошена та неоголошена війна, загроза війни, терористичний акт, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, громадська демонстрація, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух); умови, регламентовані державними органами управління, а також пов'язані з ліквідацією наслідків, викликані винятковими погодними умовами і непередбаченими ситуаціями, що перешкоджають виконанню договірних зобов'язань у цілому або частково. Термін виконання зобов'язань за цим договором у такому випадку відкладається на строк дії форс-мажорних обставин.
Відповідно до п. 4.3.2 Договору № 2121 про постачання електричної енергії від 10.12.1991 (в редакції Додаткової угоди від 01.10.2008) сторона, для якої виконання зобов'язань стало неможливим внаслідок дії обставин непереборної сили має не пізніше ніж через п'ять календарних днів письмово повідомити іншу сторону про початок, тривалість та вірогідну дату припинення дії форс-мажорних обставин.
У позовній заяві позивач вказав на те, що про факт викрадення електролічильника та кабелів він повідомив відповідача 20.06.2017.
Крім того, 01.11.2017 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли письмові пояснення по справі, в яких позивач зазначив, що після крадіжки невстановленою особою електролічильника та кабелів, які знаходились в електрощитовій за адресою: м. Київ, вул. Голосіївська, 9 представником позивача було подано заяву про вчинення злочину до Голосіївського управління поліції ГУ Національної поліції в місті Києві.
При цьому, позивач вказав на те, що 20.06.2017 він звернувся через електронну чергу до відділу обслуговування споживачів Публічного акціонерного товариства «Київенерго» та повідомив про крадіжку електролічильника, та працівник відповідача повідомив позивача, що додаткової письмової заяви подавати не потрібно.
Таким чином, оскільки позивач своєчасно повідомив відповідача про викрадення електролічильника, підстав для застосування Методики при визначенні обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення Правил ПКЕЕ, відсутні.
Однак, суд зазначає, що позивачем не доведено суду належними та допустимими доказами про наявність підстав для звільнення позивача від відповідальності з огляду на таке.
Суд зазначає, що дійсно, протиправні дії третіх осіб є форс-мажорною обставиною, яка звільняє сторону договору від відповідальності за повне або часткове невиконання своїх зобов'язань за договором (відповідно до п. 4.3.1 Договору № 2121 про постачання електричної енергії від 10.12.1991 (в редакції Додаткової угоди від 01.10.2008).
Однак, позивачем не надано суду належних доказів, які встановлюють факт крадіжки електролічильника та кабелів в електрощитовій за адресою: м. Київ, вул. Голосіївська, 9 (зокрема, вироку суду).
Так, відповідно до витягу з кримінального провадження № 12017100010005437 (копія долучена позивачем до позовної заяви) встановлено, що 19.06.2017 від ОСОБА_1 надійшло повідомлення (заява) про те, що 19.06.2017 за адресою: м. Київ, вул. Голосіївська, 9 невстановлена особа таємно викрала електролічильник та кабеля, які знаходились в електрощитовій.
Відповідно до Довідки Голосіївського управління поліції ГУ НПУ в м. Києві (копія довідки долучена позивачем до позовної заяви) встановлено, що в провадженні слідчого відділу Голосіївського управління поліції ГУ НПУ в м. Києві знаходиться кримінальне провадження щодо викрадення невстановленою особою 19.06.2017 електролічильнику та кабелів, що знаходились в електрощитовій за адресою: м. Київ, вул.. Голосіївська, 9.
Тобто, наразі кримінальне провадження щодо викрадення невстановленою особою 19.06.2017 електролічильнику та кабелів, що знаходились в електрощитовій за адресою: м. Київ, вул. Голосіївська, 9 триває, та належні докази на підтвердження встановлення факту вказаної крадіжки наразі відсутні.
Водночас, суд зазначає, що позивач має право на відшкодування завданої йому третіми особами шкоди (щодо викрадення електролічильника та кабелів з електрощитової за адресою: м. Київ, вул. Голосіївська, 9) у випадку встановлення осіб, які вчинили крадіжку.
Крім того, відповідно до п. 4.3.2 Договору № 2121 про постачання електричної енергії від 10.12.1991 (в редакції Додаткової угоди від 01.10.2008) сторона, для якої виконання зобов'язань стало неможливим внаслідок дії обставин непереборної сили має не пізніше ніж через п'ять календарних днів письмово повідомити іншу сторону про початок, тривалість та вірогідну дату припинення дії форс-мажорних обставин.
Доказів письмового повідомлення відповідача про крадіжку електролічильнику та кабелів, що знаходились в електрощитовій за адресою: м. Київ, вул. Голосіївська, 9 позивачем суду не надано.
За таких обставин, суд дійшов висновку в обґрунтованості рішення Комісії Публічного акціонерного товариства «Київенерго» по розгляду Акту про порушення № 048398 від 22.06.2017 (оформлене Протоколом № 1174 від 03.07.2017) щодо правомірності складення Акту про порушення № 048398 від 22.06.2017 та покладення відповідальності на позивача.
Згідно з п. 6.40 ПКЕЕ уразі виявлення представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричної енергії пошкоджень чи зриву пломб, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 № 562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 за № 782/12656.
Як встановлено судом, засіданням комісії по розгляду Акту про порушення № 048398 від 22.06.2017 було прийнято рішення нарахування вартості не облікованої електроенергії провести згідно з п. 2.5 та за формулою № 2.4 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем ПКЕЕ; коефіцієнт використання - 0,5; тривалість роботи струмоприймачів протягом доби - 15 годин/7 днів на тиждень. Період нарахування - з 23.12.2016 по 22.06.2017. Підлягає до сплати - 66859 грн. 58 коп. (відповідно до Протоколу № 1174 від 03.07.2017 засідання комісії по розгляду акту про порушення від 03.07.2017).
Відповідно до п. 1.2 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем ПКЕЕ Методика застосовується постачальником електричної енергії за регульованим тарифом (електропередавальною організацією) (далі - енергопостачальник) при визначенні обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення правил користування електричною енергією та/або виявлення фактів крадіжки електричної енергії, самовільного підключення до об'єктів електроенергетики і споживання електричної енергії без приладів обліку. У разі своєчасного (до виявлення порушення представниками енергопостачальника) письмового повідомлення споживачем енергопостачальника про виявлені ним пошкодження приладів (систем) обліку, пошкодження або зрив пломб та за відсутності явних ознак втручання в роботу приладів (систем) обліку Методика не застосовується.
Доказів письмового повідомлення відповідача про крадіжку електролічильнику та кабелів, що знаходились в електрощитовій за адресою: м. Київ, вул. Голосіївська, 9 позивачем суду не надано.
Відповідно до п. 2.5 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем ПКЕЕ у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2.1 цієї Методики, крім виявлення випадків фіксації індикатором впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів, величина розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії протягом робочого часу (W , кВт · год) визначається за формулою
W = P · t · K , (2.4)
доб доб в
де: P - потужність (кВт), визначена як: а) сумарна максимальна потужність наявних у споживача на час складання акта про порушення ПКЕЕ струмоприймачів відповідно до їх паспортних даних (за умови, якщо визначена таким чином потужність не перевищує дозволену потужність для даної точки обліку, зазначену в Договорі); б) потужність, обчислена виходячи зі струму навантаження електроустановки споживача при підключенні всіх наявних на час складання акта про порушення ПКЕЕ струмоприймачів на максимальну потужність, визначеного на підставі показів відповідних засобів вимірювальної техніки, повірених у терміни, передбачені законодавством у сфері метрології (за умови відсутності паспортних даних всіх струмоприймачів, наявних у споживача на час складення акта про порушення ПКЕЕ, та якщо визначена таким чином потужність не перевищує дозволену потужність для даної точки обліку, зазначену в Договорі); в) дозволена потужність для даної точки обліку, зазначена в Договорі (за умови, якщо потужність, визначена відповідно до положень підпунктів "а" або "б" цього пункту, перевищує дозволену потужність для даної точки обліку, ненадання споживачем інформації щодо паспортних даних струмоприймачів, недопуску представників постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) на свою територію для перевірки інформації щодо сумарної максимальної потужності струмоприймачів, відмови споживача від вимірювання струму навантаження електроустановки при підключенні всіх наявних струмоприймачів на повну потужність); t - тривалість роботи обладнання протягом доби (год.).
Перевіривши розрахунок вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення позивачем ПКЕЕ (відповідно до Акту про порушення № 048398 від 22.06.2017), копія якого долучена відповідачем до матеріалі справи 17.10.2017, суд дійшов висновку в його обгрунтвоаності (на суму 66859 грн. 58 коп.).
Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено суду належними та допустимими доказами наявності підстав для визнання недійсним рішення засідання Комісії Публічного акціонерного товариства «Київенерго» по розгляду Акту про порушення № 048398 від 22.06.2017, яке оформлене протоколом № 1174 від 03.07.2017), у зв'язку з чим відмовляє у позові Комунального підприємства Київської обласної ради «Київська обласна сільськогосподарська брокерсько-комерційна фірма «Обрій».
При цьому, як встановлено судом, позивач просив суд визнати недійсним саме Протокол №1174 від 03.07.2017 засідання комісії по розгляду акту про порушення № 048398 від 22.06.2017 Публічного акціонерного товариства «Київенерго».
Згідно зі статтею 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Способами захисту цивільних прав та інтересів, відповідно до ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України, можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Дана норма кореспондується з положеннями статті 20 Господарського кодексу України, якими визначено, що держава забезпечує захист прав та законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів у спосіб та порядок, що визначається цим кодексом та іншими законами України. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.
Відповідно до п. 3 Оглядового листа Вищого господарського суду України «Про практику застосування господарськими судами законодавства про постачання електричної енергії» від 30.12.2011 № 01-06/1872 рішення постачальника електричної енергії про нарахування вартості недоврахованої спожитої електроенергії є саме оперативно-господарською санкцією, а не актом ненормативного характеру в розумінні частини другої статті 20 ГК України.
Згідно з п. 6.42 ПКЕЕ споживач має право оскаржити рішення комісії в суді.
Таким чином, належним способом захисту, який передбачений п. 6.42 ПКЕЕ, є саме оскарженні споживачем рішення комісії, а не протоколу засідання комісії, так як протокол засідання комісії є лише формою оформлення рішення.
Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на позивача з огляду на відмову у позові.
На підставі викладеного, керуючись ст. 43, ч. 1 ст. 49, ст.ст. 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
У позові відмовити.
Відповідно до частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання, протягом 10 днів з дня складання повного рішення, апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва.
Повне рішення складено: 16.11.2017
Суддя І.М. Отрош