ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
09.11.2017Справа №910/14214/17
За позовом Приватного підприємства "ПРОФІТ ПЛЮС 2015"
до 1) Публічного акціонерного товариства "ЗЛАТОБАНК"
2) Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та гарантія"
третя особа 1 без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача
Товариство з додатковою відповідальністю "Технотранссервіс"
третя особа 2 без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача
Державна організація (установа, заклад) "Фонд гарантування вкладів фізичних осіб"
про визнання припиненим договору кредиту
Суддя Турчин С.О.
Представники учасників поцесу:
від позивача: ОСОБА_6 (довіреність)
від відповідача 1: Ільчук В.Л. (довіреність)
від відповідача 2: Бадах С.М. (довіреність)
від третьої особи 1: не з'явився
від третьої особи 2: Гудова О.В. (довіреність)
Приватне підприємство "ПРОФІТ ПЛЮС 2015" (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "ЗЛАТОБАНК" (відповідач) про визнання припиненим договору кредиту № 72/13/13-KL від 22.03.2013, укладеного між ПАТ "ЗЛАТОБАНК" та ПП "Кіровоградспецстандарт".
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що пред'явивши вимогу про повне дострокове погашення заборгованості за кредитним договором ПАТ "ЗЛАТОБАНК" припинив дію основного зобов'язання.
Ухвалою Господарського суду міст Києва від 22.08.2017 порушено провадження у справі № 910/14214/17, залучено до участі у справі Товариство з додатковою відповідальністю "Технотранссервіс" як третю особу 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Державну організацію (установа, заклад) "Фонд гарантування вкладів фізичних осіб" як третю особу 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача та призначено справу до розгляду на 19.09.2017.
19.09.2017 через відділ діловодства суду від позивача надійшли документи по справі та заява про уточнення обставин справи. Так, позивач зазначає, що в доповнення до обставин, викладених у позовній заяві, слід зазначити додаткові підстави для задоволення позову, зокрема, з моменту відкликання банківської ліцензії та початку ліквідації, ПАТ "ЗЛАТОБАНК" фактично втратив статус банку, його банківська діяльність припинилась, а тому кредитний договір фактично припинено у зв'язку з ліквідацією юридичної особи - сторони договору.
19.09.2017 через відділ діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
19.09.2017 через відділ діловодства суду від третьої особи 2 надійшли письмові пояснення по справі.
В судове засідання 19.09.2017 з'явився представники позивача та третьої особи 2, представники відповідача, третьої особи 1 не з'явились.
Представник позивача надав суду пояснення щодо обставин справи та не заперечив проти поданого через відділ діловодства суду клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.
Представник третьої особи 2 надав суду пояснення щодо обставин справи.
Ухвалою Господарського суду міст Києва від 19.09.2017 розгляд справи №910/14214/17 відкладено на 28.09.2017.
27.09.2017 через відділ діловодства суду від позивача надійшла телеграма про відкладення розгляду справи.
28.09.2017 через відділ діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про заміну сторони в порядку правонаступництва, з Публічного акціонерного товариства "ЗЛАТОБАНК" на Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та гарантія" у зв'язку з укладення договору про відступлення права вимоги за спірним кредитним договором.
Представники позивача, відповідача, третьої особи 1 в судове засідання 28.09.2017 не з'явились.
Присутній у судовому засіданні 28.09.2017 представник третьої особи 2 надав суду пояснення щодо обставин справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.09.2017 залучено до участі у справі №910/14214/17 відповідача 2 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та гарантія" та відкладено розгляд справи № 910/14214/17 на 19.10.2017
17.10.2017 через відділ діловодства суду від позивача надійшли заява про доповнення позовних вимог, клопотання про витребування доказів, пояснення та документи по справі.
У заяві про доповнення підстав позову позивач зазначає, що ПАТ "ЗЛАТОБАНК", відступивши свої права за кредитним договором № 72/13/13-KL від 22.03.2013, втратив права щодо отримання заборгованості за кредитним договором та договорами забезпечення та тим самим припинив дію кредитного договору.
17.10.2017 через відділ діловодства суду від відповідача 2 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
19.10.2017 через відділ діловодства суду від третьої особи 2 надійшли пояснення по справі.
В судове засідання 19.10.2017 з'явились представники позивача, відповідача 1 та третьої особи 2.
Представник позивача просив суд прийняти до розгляду заяву про доповнення позовних вимог.
Суд зазначає, що зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається. Разом з тим не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.
Суд, розглянувши заяву про доповнення позовних вимог, встановив, що вказана заява є доповненням позову новими підставами, а тому, судом розглядаються позовні вимоги вказані в позові з урахуванням заяви позивача про доповнення новими підставами.
Представник позивача надав суду пояснення щодо клопотання про витребування доказів, просив суд його задовольнити. Представник відповідача 1 заперечив проти клопотання позивача про витребування доказів та надав суду документи для долучення до матеріалів справи. Судом відкладено розгляд клопотання позивача про витребування доказів.
В судовому засіданні розглядалось клопотання відповідача 2 про відкладення розгляду справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.10.2017 розгляд справи відкладено на 09.11.2017.
08.11.2017 через відділ діловодства суду від відповідача 2 надійшли заперечення на позовну заяву, у яких відповідач 2 зазначає, що підстави для визнання кредитного договору припиненим відсутні, а тому у задоволені позову просить відмовити.
09.11.2017 від позивача надійшли письмові пояснення щодо клопотання про витребування доказів.
09.11.2017 від третьої особи 2 надійшли письмові пояснення на заяву позивача щодо доповнення підстав позову.
У судовому засіданні 09.11.2017 представник позивача підтримав клопотання про витребування доказів, просив суд його задовольнити.
Суд, розглянувши клопотання позивача про витребування доказів, дійшов висновку що останнє задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.
Так, у поданому клопотання позивач просить витребувати у відповідача 2: протокол засідання кредитного комітету АТ "ЗЛАТОБАНК" від 31.12.2014, Договір про відступлення права вимоги № 3 від 31.12.2014, укладеного між АТ "ЗЛАТОБАНК" та ТОВ «ФК «Домінон»; Договір застави майнових прав № 3 від 31.12.2014, укладеного між АТ "ЗЛАТОБАНК" та ТОВ «ФК «Домінон»; Акт прийому-передачі від 31.12.2014 до договору про відступлення права вимоги № 3 від 31.12.2014.
Згідно із ч. 1, ч. 2 ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, що перешкоджають його наданню; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має підприємство чи організація; 4) обставини, які може підтвердити цей доказ.
Однак, суд зазначає, що з урахуванням приписів ст. ст. 32-34, 38 ГПК України, документи, які позивач просить суд витребувати у відповідача 2, за висновками суду не вплинуть на вирішення спору у даній справі.
Представник позивача надав суду пояснення по справі, підтримав вимоги з підстав викладених в позові та у заявах про доповнення підстав позову, просив суд їх задовольнити.
Представники відповідачів заперечили проти задоволення позовних вимог.
Представник третьої особи 2 надав суду пояснення по справі.
Представники третьої особи 1 у судове засідання 09.11.2017 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
За змістом зазначеної статті 64 ГПК України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Третя особа 1 була належним чином повідомлена про час та місце судового розгляду ухвалами суду, надісланими на юридичну адресу, вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
В судовому засіданні 09.11.2017 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.
Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників учасників процесу, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд
22.03.2013 між Публічним акціонерним товариством "ЗЛАТОБАНК" (далі - кредитодавець, банк) та Приватним підприємством «Кіровоградспецстандарт», назву якого було змінено на Приватне підприємство "ПРОФІТ ПЛЮС 2015" (далі - позичальник, боржник) укладено кредитний договір №72/13/13-KL, відповідно до п. 1.1 якого в порядку та на умовах, встановлених договором та чинним законодавством України, кредитодавець надає позичальнику кредит, а позичальник зобов'язується в повному обсязі повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші умови договору.
В подальшому сторонами укладено додаткові договори та договори про внесення змін до кредитного договору.
Положеннями п. 1.3, 1.4 договору встановлено, що максимальний ліміт заборгованості за кредитною лінією становить 2500000,00 грн., кінцева дата повернення кредиту - не пізніше 19.09.2014 включно.
За користування кредитом позичальником сплачуються проценти у вигляді фіксованої процентної, яка встановлюється у розмірі 27% річних.
Пунктом 3.1.4. кредитного договору зазначено, що кредитодавець має право відмовитись від подальшого кредитування позичальника за цим кредитним договором частково або в повному обсязі та/або вимагати повернення у повному обсязі наданих кредитних коштів (в тому числі дострокового повернення), сплати процентів за весь строк користування кредитними коштами та неустойки/штрафів (за їх наявності) у випадку одноразового порушення позичальником будь-якого з боргових зобов'язань, в будь-якій їх частині, наявності/виникнення випадку невиконання умов, використання кредиту не за цільовим призначенням.
Пунктами 3.4.3, 3.4.4. та 3.4.10. кредитного договору зазначено, що позичальник зобов'язаний повернути кредит в повному обсязі в порядку та в строки, передбачені цим кредитним договором, в тому числі достроково, у разі настання обставин, за яких банк має право вимагати дострокового повернення кредиту, в тому числі у випадку настання несприятливих обставин/подій і безумовно сплатити неустойку (штраф, пеню), інші штрафні санкції, відшкодувати заподіяні банку збитки, завдані невиконанням/неналежним виконанням умов кредитного договору.
Положеннями п. 7.6 кредитного договору встановлено, що останній набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін, скріплення печатками і діє до повного виконання сторонами зобов'язань.
В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором були укладені договори поруки з ОСОБА_6, ОСОБА_5 та Публічним акціонерним товариством «Технотранссервіс», назву якого було змінено на Товариство з додатковою відповідальністю «Технотранссервіс», а також договір застави рухомого майна та договір іпотеки.
14.07.2017 між ПАТ "ЗЛАТОБАНК" в особі Уповноваженої особи Фонди гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "ЗЛАТОБАНК" Славкіної М.А. та Фінансова компанія "Довіра та гарантія" укладено: договір про відступлення прав вимоги №У-72/13/13- KL та додаток №1 до даного договору, відповідно до 1 якого, в порядку та на умовах, визначених цим договором, банк відступає новому кредитору належні банку, а новий кредитор набуває права вимоги банку до позичальника, іпотекодавця, поручителя, зазначених в Додатку № 1 до цього договору, включаючи права вимоги до правонаступників боржників.
Відповідно до Додатку № 1 до договору про відступлення прав вимоги №У-72/13/13- KL, банк відступає належні банку, а новий кредитор набуває права вимоги банку за, зокрема, кредитним договором №72/13/13-KL від 22.03.2013 з усіма додатковими угодами та додатками до нього.
У п. 3 Додатку № 1 до договору про відступлення прав вимоги №У-72/13/13- KL встановлено, що загальна сума прав вимоги за кредитним договором №72/13/13-KL від 22.03.2013 станом на 14.07.2017 становить 5727931,65 грн.
Позивач, звертаючись до суду з даним позовом зазначає, що 18.11.2013 банк звернувся із листом-вимогою про повне дострокове погашення заборгованості за кредитним договором, у якому вимагав протягом 10 календарних днів погасити існуючу заборгованість.
Таким чином, за твердженням позивача, листом-вимогою від 18.11.2013 банк припинив дію основного зобов'язання.
Крім того, у заявах про доповнення підстав позову, як на підставу для задоволення позовних вимог позивач посилається на те, що з моменту відкликання банківської ліцензії та початку ліквідації, ПАТ "ЗЛАТОБАНК" фактично втратив статус банку, його банківська діяльність припинилась, а тому кредитний договір фактично припинено у зв'язку з ліквідацією юридичної особи - сторони договору.
Також позивачу стало відомо, що 31.12.2014 ПАТ "ЗЛАТОБАНК" відступив своє право грошової вимоги за спірним кредитним договором ТОВ ФК «Домінон», а тому, за твердженням позивача, відступивши свої права за кредитним договором №72/13/13-KL від 22.03.2013 та договорами забезпечення, банк втратив свої права щодо отримання заборгованості за цим договором та тим самим припинив дію кредитного договору.
Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
В силу положень ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно із ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч. 3 ст. 1049 ЦК України).
Відповідно до вимог частини другої статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати відсотків.
Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частинами 1 і 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що:
- суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться;
- кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Також, згідно зі статтею 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Відповідно до статті 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Так, позивач зазначає, що листом-вимогою від 18.11.2013 про дострокове погашення заборгованості за кредитним договором банк припинив дію основного зобов'язання, а отже кредитний договір є припиненим.
Однак, суд зазначає, що положення спірного кредитного договору містять умову про те, що останній діє повного виконання сторонами зобов'язань.
Разом з тим, підстави припинення зобов'язань встановлені главою 50 Цивільного кодексу України.
Матеріали справи не містять доказів повного погашення заборгованості кредитним договором №72/13/13-KL від 22.03.2013.
В той же час, звернення з вимогою про дострокове повернення всіх сум за кредитним договором у зв'язку з порушенням умов договору згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК не означає односторонньої відмови від договору, а є наслідком невиконання чи неналежного виконання боржником своїх договірних зобов'язань та реалізацією банком наданих прав, передбачених договором та законом.
При цьому, таке звернення жодним чином не припиняє ні кредитний договір, ні зобов'язання з погашення заборгованості.
Пред'явлення вимоги про повне дострокове погашення заборгованості за кредитом лише змінює строк виконання зобов'язання.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про безпідставність та необґрунтованість тверджень позивача про припинення кредитного договору №72/13/13-KL від 22.03.2013 у зв'язку з пред'явленням вимоги про дострокове погашення заборгованості.
Також, як на підставу для визнання кредитного договору №72/13/13-KL від 22.03.2013 припиненим, позивач посилається на те, з моменту відкликання банківської ліцензії та початку ліквідації, ПАТ "ЗЛАТОБАНК" фактично втратив статус банку, його банківська діяльність припинилась, а тому кредитний договір фактично припинено у зв'язку з ліквідацією юридичної особи - сторони договору.
На підставі постанови Правління Національного банку України від 13.02.2015 № 105 "Про віднесення ПАТ "Златобанк" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 13.02.2015 № 30 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Златобанк", згідно з яким з 14.02.2015 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Златобанк", Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "Златобанк" призначено провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Славінського Валерія Івановича.
Тимчасову адміністрацію в ПАТ "Златобанк" запроваджено строком на три місяці з 14.02.2015 по 13.05.2015 включно.
Відповідно до постанови Правління НБУ від 12.05.2015 № 310 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Златобанк" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 13 травня 2015 № 99, "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Златобанк" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку", згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Златобанк" та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ "Златобанк" провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Славінського Валерія Івановича строком на 1 рік з 18 год. 00 хв. 13 травня 2015 до 12 травня 2016 включно.
З метою виконання всіх заходів, пов'язаних з ліквідацією ПАТ "Златобанк", передбачених Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", на підставі пункту 2 частини п'ятої статті 12, частини першої статті 35, частини п'ятої статті 44, частини третьої статті 48 Закону, виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення від 24 березня 2016 р. № 391 про продовження строків здійснення процедури ліквідації ПАТ "Златобанк" на два роки до 13 травня 2018 року включно.
Статтею 609 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов'язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов'язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.
Процедура з виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків врегульована Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", яким встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" тимчасова адміністрація - це процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом.
В свою чергу ліквідацією банку є процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства.
Відповідно до ч. 2 ст. 104 Цивільного кодексу України юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
Відповідно до положень ст. 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність», Фонд гарантування вкладів фізичних осіб у день отримання рішення Національного банку України про ліквідацію банку набуває прав ліквідатора банку та розпочинає процедуру його ліквідації відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Процедура ліквідації банку вважається завершеною, а банк ліквідованим з дня внесення запису про це до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
Національний банк України вносить запис до Державного реєстру банків про ліквідацію банку на підставі отриманого від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб рішення про затвердження ліквідаційного балансу та звіту ліквідатора.
В той же час, суд зазначає, що станом на 09.11.2017 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутній запис про припинення (ліквідацію) Публічного акціонерного товариства "ЗЛАТОБАНК", а лише зазначені відомості про перебування останнього в стані припинення.
Таким чином, сам по собі факт відкликання банківської ліцензії Публічного акціонерного товариства "ЗЛАТОБАНК" без внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про припинення юридичної особи не означає та не свідчить про ліквідацію (припинення) даної юридичної особи.
Наведене спростовує доводи позивача про припинення кредитного договору №72/13/13-KL від 22.03.2013 з моменту відкликання банківської ліцензії ПАТ "ЗЛАТОБАНК".
Крім того, однією з підстав для визнання кредитного договору №72/13/13-KL від 22.03.2013 припиненим позивачем зазначено про те, що 31.12.2014 ПАТ "ЗЛАТОБАНК" відступив своє право грошової вимоги за спірним кредитним договором ТОВ ФК «Домінон», а тому, за твердженням позивача, відступивши свої права за кредитним договором №72/13/13-KL від 22.03.2013 та договорами забезпечення, банк втратив свої права щодо отримання заборгованості за цим договором та тим самим припинив дію кредитного договору.
При цьому, про наявність договору відступлення права вимоги між ПАТ "ЗЛАТОБАНК" та ТОВ ФК «Домінон» позивач дізнався із Акту прийому-передачі документів від 14.04.2017, який підписаний між ПАТ "ЗЛАТОБАНК" та ТОВ "Фінансова компанія "Довіра та гарантія" у зв'язку з укладенням договору відступлення прав вимоги №У-72/13/13- KL.
Проте, суд вважає вказані твердження позивача безпідставними та необґрунтованими, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 512, 513 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
При відступленні права вимоги не відбувається припинення або зміна зобов'язання, а лише змінюється кредитор у відповідному зобов'язанні. Заміна кредитора у зобов'язанні не призводить до припинення зобов'язання, а тому доводи позивача про те, що у зв'язку з укладенням договору відступлення прав вимоги кредитний договір №72/13/13-KL від 22.03.2013 є припиненим, є безпідставними та суперечать чинному законодавству України.
У зв'язку з укладення договору відступлення права вимоги, право вимоги виконання зобов'язання перейшло до нового кредитора, при цьому зобов'язання за договором, як і сам кредитний договір, у зв'язку цим не припиняється.
При цьому, наявність/відсутність у матеріалах справи договору відступлення права вимоги від 31.12.2013, укладеного між ПАТ "ЗЛАТОБАНК" та ТОВ ФК «Домінон», не впливає на вирішення спору у даній справі, оскільки, по-перше, заміна кредитора у зобов'язанні не призводить до припинення зобов'язання, по-друге, на момент вирішення спору право вимоги за кредитним договором належить відповідачу 2, ТОВ ФК «Домінон» не є стороною у даній справі, та рішення не впливає на його права та/або обов'язки.
Оскільки матеріали справи не місять доказів виконання зобов'язань по кредитному договору №72/13/13-KL від 22.03.2013, а обставини, на які посилається позивач, не є підставами для визнання припиненими зобов'язань за кредитним договором, то твердження позивача про припинення договору кредиту 72/13/13-KL від 22.03.2013 є безпідставними.
У відповідності до приписів ст. 1 ГПК України, завданням господарського судочинства є захист підприємств, установ, організацій, інших суб'єктів господарювання від порушень їх прав, свобод та охоронюваних законом інтересів.
Згідно зі статтею 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ст. 4-1 ГПК України, господарські суди вирішують господарські спори в порядку позовного провадження.
Позов - це вимога позивача до відповідача, спрямована через суд, про захист порушеного або оспорюваного суб'єктивного права та охоронюваного законом інтересу, яке здійснюється у визначеній законом процесуальній формі. Предмет позову - це певна матеріально - правова вимога позивача до відповідача, яка кореспондує зі способами захисту права, визначеними зокрема, ст. 16 ЦК України, ст. 20 ГК України.
Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Дана норма кореспондується з положеннями статті 20 Господарського кодексу України.
Кредитним договором №72/13/13-KL від 22.03.2013 не встановлено іншого способу захисту, зокрема такого, як "визнання припиненим договору кредиту".
Визначений статтею 16 Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України спосіб захисту "припинення правовідношення" та "установлення, зміна і припинення господарських правовідносин" не є тотожними обраному позивачем способу захисту, а саме "визнання припиненим договору іпотеки".
З урахування вищенаведеного, аналізуючи зміст заявлених позивачем вимог, можна дійти висновку, що позивач під час звернення до суду обрав неналежний спосіб захисту права.
У відповідності до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Враховуючи встановлені судом обставини, заявлені позивачем вимоги про визнання припиненим договору кредиту №72/13/13-KL від 22.03.2013 не підлягають задоволенню.
Підсумовуючи вищенаведене, суд відмовляє у задоволенні позову Приватного підприємства "ПРОФІТ ПЛЮС 2015".
У зв'язку з відмовою в задоволенні позову судовий збір, відповідно до ст. ст. 49 ГПК України, покладається на позивача.
Керуючись ст. ст. 4, 32-34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
В задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повний текст рішення складено та підписано 16.11.2017.
Суддя С.О. Турчин