ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
13.11.2017 Справа №910/32172/15
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Медполіфарм»
До Публічного акціонерного товариства «Київенерго»
про скасування рішення
Суддя Трофименко Т.Ю.
Представники сторін:
від позивача: Лігун А.І. - по дов. №б/н від 01.10.2017р.
від відповідача: Жовта О.В. - по дов. №91/2017/04/27 від 27.04.2017р.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Медполіфарм» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Київенерго» про скасування рішення, оформленого протоколом № 3039 від 23.11.2015р. засідання комісії по розгляду акта про порушення № 30614 від 02.03.2016р. про застосування до позивача оперативно-господарської санкції - нарахування вартості недорахованої електричної енергії у сумі 373 841,11 грн. та покладення на позивача витрат з проведення криміналістичної експертизи в сумі 1 013,04 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.02.2016 р. у справі № 910/32172/15 в задоволенні позову було відмовлено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.05.2016 р., позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Медполіфарм» задоволено повністю - скасовано рішення Публічного акціонерного товариства «Київенерго», оформлене протоколом № 3039 від 23.11.2015 засідання комісії по розгляду акта про порушення №30614 від 02.03.2015., та стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Київенерго на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Медполіфарм» судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 1218 грн. та за подання апеляційної скарги в розмірі 1339,80 грн.
Не погоджуючись з постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.05.2016 р., Публічне акціонерне товариство «Київенерго» звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою.
Постановою Вищого господарського суду України від 01.08.2017 р. касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Київенерго» задоволено частково, рішення господарського суду м. Києва від 23.02.2016 р. та постанову Київського апеляційного Господарського суду від 17.05.2016 р. у справі № 910/32172/15 скасовано, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
Автоматизованою системою документообігу Господарського суду міста Києва справу № 910/32172/15 передано на новий розгляд судді Трофименко Т.Ю.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.08.2017р. справу № 910/32172/15 прийнято до свого провадження суддею Трофименко Т.Ю. та призначено судовий розгляд на 13.09.2017.
12.09.2017р. позивач через відділ діловодства суду подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із неможливістю забезпечити явку повноважного представника.
Представники позивача у судове засідання 13.09.2017р. не з'явились; про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином.
Представник відповідача у судовому засіданні 13.09.2017р. не заперечував проти клопотання про відкладення розгляду справи; подав суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Ухвалою від 13.09.2017р. продовжено строк вирішення спору на 15 календарних днів та відкладено розгляд справи на 25.10.2017р.
У судовому засіданні 25.10.2017р. у відповідності до ст.77 Господарського процесуального кодексу України було оголошено перерву до 06.11.2017р.
В судовому засіданні 06.11.2017р. представником відповідача було подано додаткові письмові пояснення по справі.
Представником позивача було надано усні пояснення по суті спору, згідно яких позовні вимоги підтримано в повному обсязі.
Представником відповідача проти задоволення позовних вимог було надано заперечення.
Згідно ст.77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 06.11.2017р. було оголошено перерву до 13.11.2017р.
В судовому засіданні 13.11.2017р. представник позивача підтримав позовні вимоги.
Представник відповідача письмові заперечення на позов підтримав.
В судовому засіданні 13.11.2017р. на підставі приписів ст.ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,
Правові, економічні та організаційні засади діяльності в електроенергетиці і регулює відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, постачанням і використанням енергії, забезпеченням енергетичної безпеки України, конкуренцією та захистом прав споживачів і працівників галузі визначено Законом України «Про електроенергетику».
Цей Закон регулює відносини, що виникають у зв'язку з виробництвом, передачею, розподілом, постачанням і використанням енергії, державним наглядом за безпечним виконанням робіт на об'єктах електроенергетики незалежно від форм власності, безпечною експлуатацією енергетичного обладнання і державним наглядом за режимами споживання електричної і теплової енергії, а також з централізованим диспетчерським (оперативно-технологічним) управлінням (ст.2 Закону України «Про електроенергетику»).
У статті 3 вказаного нормативно-правового акту вказано, що відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, постачанням і використанням енергії, а також з централізованим диспетчерським (оперативно-технологічним) управлінням, регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Зі змісту ст.26 Закону України «Про електроенергетику» вбачається, зокрема, що споживач енергії зобов'язаний додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України. Правила користування електричною і тепловою енергією для населення затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність. Правопорушеннями в електроенергетиці є: порушення вимог нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, нормативних документів з питань технічної експлуатації електричних станцій і мереж, енергетичного обладнання і мереж суб'єктів електроенергетики та споживачів енергії, виготовлення, монтажу, налагодження та випробування енергоустановок і мереж, виконання проектних робіт на енергоустановках і мережах; крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку; пошкодження приладів обліку; розкомплектування та пошкодження об'єктів електроенергетики, розкрадання майна цих об'єктів; створення перешкод у здійсненні державного енергетичного нагляду та у виконанні робіт, пов'язаних з обслуговуванням об'єктів електроенергетики; порушення правил охорони електричних мереж; порушення правил користування енергією; дії, які перешкоджають оперативному персоналу та посадовим особам об'єктів електроенергетики виконувати свої службові обов'язки; незабезпечення енергією споживачів, що не допускають порушень своїх обов'язків перед енергопостачальниками; припинення або обмеження електропостачання навчального закладу незалежно від форми власності протягом навчального року; невиконання законних вимог національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, щодо подання копій документів, пояснень та іншої інформації; інші правопорушення, передбачені законом.
Правила користування електричною енергією затверджено Постановою №28 від 1996р. Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України, яку зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.08.1996р. за №417/1442.
Відповідно до п.3.3 Правил користування електричною енергією (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) відповідальність за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) згідно акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені.
За приписами п.3.31 вказаних Правил розрахунковий засіб обліку електричної енергії має бути опломбований на кріпленні кожуха лічильника пломбою з тавром центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері технічного регулювання, а на затискній кришці - пломбою електропередавальної організації.
У п.6.38 Правил користування електричною енергією зазначено, що за результатами технічної перевірки складається акт, в якому зазначаються виявлені недоліки. У разі потреби проводиться експертиза відповідних засобів обліку. Якщо експертиза виявить втручання споживача в роботу засобів обліку, споживачу проводиться перерахунок кількості спожитої електричної енергії відповідно до законодавства України.
У разі виявлення представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричної енергії пошкоджень чи зриву пломб, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 N 562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 за N 782/12656. У разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень. В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень. Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. Акт підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача. У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації). Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання. Акт підписують тільки особи, які брали участь в контрольному огляді або технічній перевірці. На підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків (п.6.40-6.42 Правил користування електричною енергією).
За твердженнями представників обох сторін, 28.11.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Медполіфарм» та Публічним акціонерним товариством «Київенерго» був укладений договір № 11265 про постачання електричної енергії.
Відповідно до умов вказаного договору Публічне акціонерне товариство «Київенерго» зобов'язалось постачати електроенергію споживачу - Товариству з обмеженою відповідальністю «Медполіфарм», а споживач зобов'язався дотримуватися умов договору, Правил користування електричною енергією, затвердженихПостановою №28 від 1996р. Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України, яку зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.08.1996р. за №417/1442.
02.03.2015р. представниками Публічного акціонерного товариства «Київенерго» був складений акт про порушення №30614, в якому вказано, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Медполіфарм» порушено вимоги статей 26, 27 Закону України «Про електроенергетику» та пунктів 3.3, 3.31, 6.40 Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою №28 від 1996р. Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України, а саме: пошкоджені пломби електропередавальної організації на випробувальній колодці № 71121802; комірка ТТ №71121803 в КТП-7052.
При цьому, посилання заявника на те, що представник останнього не був присутнім під час складання вказаного акту, судом до уваги не приймаються, оскільки в останньому зазначено про присутність головного інженера Товариства з обмеженою відповідальністю «Медполіфарм» В.А. Домбран та вказано про відмову вказаної особи від підписання акту, що відповідає вимогам п.6.41 Правил користування електричною енергією.
З матеріалів справи вбачається, що 23.11.2015р. відбулось засідання комісії по розгляду акта про порушення №30614, на якому прийнято рішення, оформлене протоколом № 3039 від 23.11.2015р.
Згідно змісту вказаного протоколу комісією прийнято рішення про: проведення нарахування згідно з п. 2.5 та за формулою 2.4 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами ПКЕЕ. Потужність 799 кВт. Тривалість роботи струмоприймачів протягом доби 11 год., 6 днів на тиждень. Коефіцієнт використання обладнання К=0,5. Період нарахування з 15.12.14. (з дати останнього контрольного огляду засобів обліку, що передував даті складання акту про порушення) по 02.03.2015. Визначено, що всього підлягає сплаті: за недораховану електроенергію 373 841,11 грн.; за проведення експертизи 1013,04 грн.
Проте, за твердженнями позивача, означене рішення Публічного акціонерного товариства «Київенерго», яке оформлено протоколом №30614 від 02.03.2015р., є неправомірним та безпідставним, оскільки жодних пломб заявник не пошкоджував, а здійснений відповідачем розрахунок недорахованої електричної енергії за період з 15.12.2014р. по 02.03.2015р. є необґрунтованим. Крім того, позивачем також було наголошено на порушення відповідачем Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією. Вказані обставини у сукупності, на думку заявника, вказують на наявність підстав для скасування рішення Публічного акціонерного товариства «Київенерго», яке оформлено протоколом №30614 від 02.03.2015р.
Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідачем наголошено на обґрунтованості прийнятого рішення щодо застосування до споживача, яким допущено порушення правил користування електричною енергією, оперативно-господарської санкції.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та з огляду на те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, враховуючи вказівки Вищого господарського суду України, які наведено у постанові від 01.08.2017р., що у відповідності до ст.111-12 Господарського процесуального кодексу України є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи, господарський суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Медполіфарм» не підлягають задоволенню з урахуванням наступного.
Згідно із ст.1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
Відповідно до ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Частиною 1 вказаної статті Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
За приписами ч.1 ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, про захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.
Розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.
Виходячи зі змісту ст.ст.15, 16 Цивільного кодексу України, ст.20 Господарського кодексу України та Господарського процесуального кодексу України, застосування певного способу судового захисту вимагає доведеності належними доказами сукупності таких умов: наявності у позивача певного суб'єктивного права (інтересу); порушення (невизнання або оспорювання) такого права (інтересу) з боку відповідача; належності обраного способу судового захисту (адекватність наявному порушенню та придатність до застосування як передбаченого законодавством), і відсутність (недоведеність) будь-якої з означених умов унеможливлює задоволення позову.
Перелік основних способів захисту цивільних прав та інтересів визначається ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України, до яких, зокрема, відносяться: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Способи захисту за своїм призначенням можуть вважатись визначеним законом механізмом матеріально-правових засобів здійснення охорони цивільних прав та інтересів, що приводиться в дію за рішенням суду у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
За приписами ч.1 ст.216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Частинами 1, 2 ст.217 Господарського кодексу України визначено, що господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.235 вказаного нормативно-правового акту господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.
У господарських договорах сторони можуть передбачати використання таких видів оперативно-господарських санкцій: 1) одностороння відмова від виконання свого зобов'язання управненою стороною, із звільненням її від відповідальності за це - у разі порушення зобов'язання другою стороною; відмова від оплати за зобов'язанням, яке виконано неналежним чином або достроково виконано боржником без згоди другої сторони; відстрочення відвантаження продукції чи виконання робіт внаслідок прострочення виставлення акредитива платником, припинення видачі банківських позичок тощо; 2) відмова управненої сторони зобов'язання від прийняття подальшого виконання зобов'язання, порушеного другою стороною, або повернення в односторонньому порядку виконаного кредитором за зобов'язанням (списання з рахунку боржника в безакцептному порядку коштів, сплачених за неякісну продукцію, тощо); 3) встановлення в односторонньому порядку на майбутнє додаткових гарантій належного виконання зобов'язань стороною, яка порушила зобов'язання: зміна порядку оплати продукції (робіт, послуг), переведення платника на попередню оплату продукції (робіт, послуг) або на оплату після перевірки їх якості тощо; 4) відмова від встановлення на майбутнє господарських відносин із стороною, яка порушує зобов'язання. Перелік оперативно-господарських санкцій, встановлений у частині першій цієї статті, не є вичерпним. Сторони можуть передбачити у договорі також інші оперативно-господарські санкції.
Згідно п.11 Інформаційного листа №01-06/249 від 15.03.2011р. Вищого господарського суду України рішення постачальника електричної енергії про донарахування споживачу вартості спожитої електроенергії є оперативно-господарською санкцією, у разі незгоди із застосуванням якої заінтересована сторона може звернутися до суду із заявою про скасування такої санкції та відшкодування збитків, завданих її застосуванням, суд до уваги не приймає, оскільки у даному випадку мають місце інші правовідносини.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно із ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Відповідно до ст.33 вказаного Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
У ст.54 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що позовна заява повинна містити виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; законодавство, на підставі якого подається позов.
Тобто, звертаючись з позовними вимогами про скасування рішення про застосування оперативно-господарських санкцій, позивачем повинно бути доведено, порушення умов договору та чинного законодавства при застосуванні певних наслідків порушення господарських зобов'язань.
Як вказувалось вище, обґрунтовуючи поданий позов, заявник посилався на те, що рішення Публічного акціонерного товариства «Київенерго», яке оформлено протоколом №30614 від 02.03.2015р., є неправомірним та безпідставним, оскільки жодних пломб заявник не пошкоджував, а здійснений відповідачем розрахунок недорахованої електричної енергії за період з 15.12.2014р. по 02.03.2015р. є необгрунтованим. Крім того, позивачем також було наголошено на порушенні відповідачем Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією. Вказані обставини у сукупності, на думку заявника, вказують на наявність підстав для скасування рішення Публічного акціонерного товариства «Київенерго», яке оформлено протоколом №30614 від 02.03.2015р.
Наразі, твердження позивача про те, що останнім як споживачем електричної енергії не було порушено правил користування електричною енергією, яке б полягало у порушенні пломб, суд вважає безпідставними та такими, що спростовуються наявними в матеріалах справи документами. При цьому, судом враховано наступне.
Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору (ч.1 ст.32 Господарського процесуального кодексу України).
За приписами ст.36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Згідно зі ст.34 вказаного нормативно-правового акту господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Будь-які подані учасниками процесу докази (в тому числі, зокрема, й стосовно інформації у мережі Інтернет) підлягають оцінці судом на предмет належності і допустимості. Вирішуючи питання щодо доказів, господарські суди повинні враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Що ж до належності доказів, то нею є спроможність відповідних фактичних даних містити інформацію стосовно обставин, які входять до предмета доказування з даної справи (п.2.5 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).
Як вбачається з матеріалів справи, у період з 18.02.2015р. по 19.02.2015р. Державною інспекцією з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії в місті Києві було проведено позаплановий захід з державного енергетичного нагляду на енергетичних об'єктах Товариства з обмеженою відповідальністю «Медполіфарм».
За наслідками проведення заходу Державною інспекцією з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії в місті Києві складено акт №08/11-29-75 від 19.02.2015р. У вказаному акті було вказано, що облік спожитої Товариством з обмеженою відповідальністю «Медполіфарм» енергії здійснюється лічильником НІК 2303 АРК 1 №0116228, який опломбовано. Одночасно, в означеному акті встановлено наступні порушення: в РУ-0,4 кВ, комірці трансформатора КТП-7052 опорна ізоляція шинного мосту 0,4 - 10 кВ потребує очищення від пилу та павутинні; в електроустановках відсутні оперативно-диспечерські написи та знаки встановленого зразка; корпус КТП-7052 не захищено від пливу навколишнього середовища (іржавий); не виконується відповідне технічне обслуговування електроустаткування ГРЩ-0,4кВ (обладнання покрите шаром пилу; рухомі та нерухомі контакти рубильників - покриті електрохімічною корозією; не забезпечено індивідуальне приєднання нульових провідників; захист КЛ-0,22кВ виконується автоматичними вимикачами 0,4кВ; сторонні речі, незадіяні провідники, незаізольовані, назаземлені, незакорочені; не надано в повному обсязі, відповідно до наявних електроустановок, чергові випробування та вимірювання параметрів електрообладнання та апаратів 0,22-0,4-10кВ; пошкоджено контур заземлювального улаштування КТП-7052; система технічного обслуговування та ремонту (ТОР) електрообладнання не складена; сорбент, який запобігає зволоженню масла в розширнику силового трансформатору КТП-7052 потребує заміни (змінив колір); не надана документація, а саме перелік робіт, що виконуються в порядку поточної експлуатації. Вказаний акт було підписано представником споживача та державним інспектором Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії в місті Києві.
Як свідчать матеріали справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Медполіфарм» звернулось до Публічного акціонерного товариства «Київенерго» з листом №2/2015 від 23.02.2015р., який було отримано відповідачем 24.02.2015р., що підтверджується штампом реєстрації вхідної кореспонденції Публічного акціонерного товариства «Київенерго», який розміщено у нижньому правому куті аркуша, з проханням направити представників для розпломбування ячейки РУ-0,4 в ТП 7052, що знаходиться у місті Київ, Солом'янський район, проспект Відрадний, 95, до 27.02.2015р.
Доказів надання Публічним акціонерним товариством «Київенерго» відповіді на означене звернення заявника матеріали справи не містять. За твердженнями позивача, які з боку відповідача не заперечувались, Публічним акціонерним товариством «Київенерго» представника для розпломбування ячейки РУ-0,4 в ТП 7052 направлено не було.
У листі №3/2015 від 26.02.2015р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Медполіфарм» просило відповідача направити свого представника для опломбування дверцят ячейки РУ-0,4 в ТП 7052 після проведення регламентних робіт.
Як було зазначено судом вище, 02.03.2015р. представниками Публічного акціонерного товариства «Київенерго» був складений акт №30614 про порушення, в якому вказано, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Медполіфарм» порушено вимоги статей 26, 27 Закону України «Про електроенергетику» та пунктів 3.3, 3.31, 6.40 Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою №28 від 1996р. Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України, а саме: пошкоджені пломби електропередавальної організації на випробувальній колодці №71121802; комірка ТТ № 71121803 в КТП-7052.
Одночасно, 02.03.2015р. представниками відповідача було здійснено опломбування засобів обліку, про що складено акт №153р.
На підставі листа №030/32/1/5492 від 17.08.2015р. структурного відокремного підрозділу «Київські електричні мережі» Публічного акціонерного товариства «Київенерго», Державним науково-дослідним експертно-криміналістичним центром було проведено експертне дослідження пломб №71121802 та №71121803. На вирішення експертного дослідження було поставлено питання щодо наявності слідів втручання в наданих пломбах.
За наслідками проведеного експертного дослідження представниками Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру було складено висновок №5-425/Т від 24.09.2015р., в якому встановлено, що у наданій на дослідження пломбі №71121802 присутні наступні втручання: деформація верхньої частини корпусу та верхньої частини деталі замикання (якоря) в місці їх з'єднання; відсутній пломбувальний елемент в лівому отворі пломби; збільшення термічним способом отворів призначених для проходження пломбу вального елементу наданої пломби, що надає можливість доступу до внутрішнього елементу пломби «клин», який фіксує кінці замикання (якір) у корпусі пломби; пошкоджені верхні виступи, які призначені для фіксації верхніх кінців якоря, що не дозволяє фіксувати верхні кінці якоря у корпусі наданої пломби. У пломбі №71121803 втручання відсутні.
Судом зазначалось, що зі змісту ст.26 Закону України «Про електроенергетику» вбачається, зокрема, що споживач енергії зобов'язаний додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України. Правила користування електричною і тепловою енергією для населення затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність. Правопорушеннями в електроенергетиці є: порушення вимог нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, нормативних документів з питань технічної експлуатації електричних станцій і мереж, енергетичного обладнання і мереж суб'єктів електроенергетики та споживачів енергії, виготовлення, монтажу, налагодження та випробування енергоустановок і мереж, виконання проектних робіт на енергоустановках і мережах; крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку; пошкодження приладів обліку; розкомплектування та пошкодження об'єктів електроенергетики, розкрадання майна цих об'єктів; створення перешкод у здійсненні державного енергетичного нагляду та у виконанні робіт, пов'язаних з обслуговуванням об'єктів електроенергетики; порушення правил охорони електричних мереж; порушення правил користування енергією; дії, які перешкоджають оперативному персоналу та посадовим особам об'єктів електроенергетики виконувати свої службові обов'язки; незабезпечення енергією споживачів, що не допускають порушень своїх обов'язків перед енергопостачальниками; припинення або обмеження електропостачання навчального закладу незалежно від форми власності протягом навчального року; невиконання законних вимог національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, щодо подання копій документів, пояснень та іншої інформації; інші правопорушення, передбачені законом.
Правила користування електричною енергією затверджено Постановою №28 від 1996р. Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України, яку зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.08.1996р. за №417/1442.
Відповідно до п.3.3 Правил користування електричною енергією відповідальність за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені.
Тобто, виходячи з представлених суду документів, суд дійшов висновку щодо доказової обґрунтованості обставин порушення позивачем, як споживачем електричної енергії, Правил користування електричною енергією, що полягає у пошкодженні пломби №71121802.
У даному випадку посилання заявника на те, що фактично зняття пломби було обумовлено необхідністю проведення ремонтно-профілактичних робіт, ніяким чином не нівелюють обставин порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «Медполіфарм» Правил користування електричною енергією.
Таким чином, посилання позивача в якості обґрунтування позовних вимог на відсутність з боку Товариства з обмеженою відповідальністю «Медполіфарм» порушень приписів чинного законодавства, що регулює відносини у сфері користування електричною енергією, є юридично неспроможними та такими, що спростовуються наявними в матеріалах справи документами.
З приводу посилань заявника на невірне визначення відповідачем у спірному рішенні періоду нарахування недоврахованої електроенергії, а саме з 15.12.2014р. по 02.03.2015р., на виконання вказівок Вищого господарського суду України, суд зазначає наступне.
У відповідності до приписів Правил користування електричною енергією у разі виявлення представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричної енергії пошкоджень чи зриву пломб, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 N 562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 за N782/12656.
Ця Методика встановлює порядок визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.96 N 28 (ПКЕЕ), або Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.99 N 1357 (ПКЕЕН). Методика застосовується постачальником електричної енергії за регульованим тарифом (електропередавальною організацією) (далі - енергопостачальник) при визначенні обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення правил користування електричною енергією та/або виявлення фактів крадіжки електричної енергії, самовільного підключення до об'єктів електроенергетики і споживання електричної енергії без приладів обліку (п.п.1.1, 1.2 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії).
Відповідно до п.2.1 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії остання застосовується на підставі акта про порушення, складеного в порядку, установленому цією Методикою, з урахуванням вимог ПКЕЕ та в разі виявлення, в тому числі, таких порушень ПКЕЕ: порушення цілісності пломб, цілісності пломбувального матеріалу, на якому встановлені пломби (дріт, кордова нитка тощо), порушення цілісності гвинтів, на яких закріплено пломбувальний матеріал (далі - порушення пломб), або відсутності на приладах обліку пломб з відбитками тавр про повірку приладів обліку (за умови наявності акта про збереження пломб, складеного в порядку, установленому ПКЕЕ, або іншого документа, який підтверджує факт пломбування і передачу на збереження приладів обліку, установлених пломб, та за умови втручання споживача в роботу приладів обліку); пошкодження або відсутності пломб з відбитками тавр енергопостачальника чи інших заінтересованих сторін, індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, складеному в порядку, визначеному ПКЕЕ, або в іншому документі, який підтверджує факт пломбування і передачу на збереження приладів обліку, установлених пломб та індикаторів.
Згідно п.2.3 вказаної Методики обсяг електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення ПКЕЕ (W но, кВт·год.), розраховується на підставі акта про порушення, який складається відповідно до передбаченої ПКЕЕ процедури.
Розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії здійснюється: за тарифами для споживачів відповідної групи та класу напруги, які діяли під час порушення споживачем ПКЕЕ (Т, грн/кВт·год); за величиною розрахункового добового споживання електричної енергії (W доб, кВт·год.); за кількістю днів, протягом яких споживання електричної енергії здійснювалося з порушенням вимог ПКЕЕ (Д, день) (п.2.3 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії).
Пунктом 2.5 означеної методики визначено формулу розрахунку вартості необлікованої електричної енергії, яку і було застосовано в оспорюваному рішенні відповідачем. Зокрема, у відповідності до приписів п.2.5 кількість днів у періоді, за який має здійснюватися перерахунок (Д пер., день), визначається за формулою Д пер = Д пор + Д усун, де: Д пор - кількість робочих днів споживача від дня останнього контрольного огляду приладу обліку або технічної перевірки (у разі коли технічна перевірка проводилась після останнього контрольного огляду приладу обліку) до дня виявлення порушення, але не більше загальної кількості робочих днів у 6 календарних місяцях, що передували дню виявлення порушення.
Наразі, суд зазначає, що згідно п.1.2 Правил користування електричною енергією контрольний огляд засобу обліку - це виконання комплексу робіт з метою візуального обстеження цілісності засобу обліку (корпусу, скла, кріплення тощо), цілісності встановлених згідно з актом про пломбування пломб та наявності відбитків їх тавр, зняття показів засобів обліку, а також з метою виявлення без використання спеціальних технічних засобів та/або часткового демонтажу будівельних конструкцій або оздоблювальних матеріалів самовільних підключень; технічна перевірка - виконання комплексу робіт з метою визначення відповідності стану засобу обліку електричної енергії та схеми його підключення, а також відповідності стану електропроводки та електроустановок від межі балансової належності до точки обліку «Правилам устройства електроустановок» та іншим нормативно-технічним документам.
Зі змісту п.3.33 Правил користування електричною енергією полягає, що контрольний огляд здійснюється постачальником електричної енергії.
Тобто, з системного аналізу наведеного вище полягає, що постачальник електричної енергії при визначенні періоду, за який підлягає розрахунок вартості недорахованої електричної енергії, застосовує саме дату останнього контрольного огляду приладу обліку або технічної перевірки, який фактично ним самим і проводився, що і було здійснено у спірному рішенні.
У даному випадку посилання заявника на акт №08/11-29-75 від 19.02.2015р., складений Державною інспекцією з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії в місті Києві, в якому було вказано, що облік спожитої Товариством з обмеженою відповідальністю «Медполіфарм» енергії здійснюється лічильником НІК 2303 АРК 1 №0116228, який опломбовано, не може бути підставою для визначення початкової дати періоду, за який підлягає визначенню вартість недоврахової електричної енергії, оскільки означений документ не є актом контрольного огляду приладу обліку або технічної перевірки у розумінні Правил користування електричною енергією та Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії.
При цьому, суд звертає заявника, що означений акт складається Державною інспекцією з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії в місті Києві в межах здійснення державного енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії у порядку, що визначений Постановою №929 від 07.08.1996р. Кабінету Міністрів України.
Згідно п.1 Положення про державний енергетичний нагляд за режимами споживання електричної і теплової енергії державний енергетичний нагляд за технічним станом та організацією експлуатації електричних, теплових, тепловикористовувальних установок і мереж, режимами споживання електричної та теплової енергії суб'єктів електроенергетики, суб'єктів відносин у сфері теплопостачання і споживачів електричної енергії здійснює Державна інспекція з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії.
Метою державного енергетичного нагляду (контролю) є сприяння забезпеченню сталого функціонування об'єднаної енергетичної системи України, сфери теплопостачання, енергетичної безпеки держави шляхом здійснення контролю за дотриманням суб'єктами електроенергетики, суб'єктами відносин у сфері теплопостачання та споживачами електричної енергії вимог нормативно-правових і нормативно-технічних актів у сфері виробництва, постачання та споживання електричної і теплової енергії (далі - енергія) (п.3 Положення про державний енергетичний нагляд за режимами споживання електричної і теплової енергії).
Наказом №817 від 24.12.2004р. Міністерства палива та енергетики України затверджено Інструкцію з організації проведення заходів державного енергетичного нагляду за суб'єктами електроенергетики, суб'єктами відносин у сфері теплопостачання і споживачами електричної енергії та оформлення їх результатів.
Згідно п.1.2 вказаної Інструкції остання визначає процедуру здійснення заходів державного енергетичного нагляду (обстеження, перевірки, огляди, інспектування тощо) щодо контролю технічного стану та організації експлуатації електричних, теплових, тепловикористовувальних установок та мереж, а також дотримання режимів виробництва, постачання і споживання електричної та теплової енергії. Вимоги цієї Інструкції поширюються на суб'єктів електроенергетики, суб'єктів відносин у сфері теплопостачання та підприємства, установи і організації - споживачів енергії, незалежно від їх організаційно-правових форм та форм власності, які обстежуються, а також побутових споживачів енергії (населення) в частині розгляду їх звернень. Дія цієї Інструкції спрямована на забезпечення сталого функціонування об'єднаної енергетичної системи України, галузі електроенергетики, сфери теплопостачання та належного функціонування електричних, теплових, тепловикористовувальних установок та мереж.
Заходи державного енергетичного нагляду поділяються на планові та позапланові (п.3.2 Інструкції з організації проведення заходів державного енергетичного нагляду за суб'єктами електроенергетики, суб'єктами відносин у сфері теплопостачання і споживачами електричної енергії та оформлення їх результатів).
У розумінні вказаної Інструкції перевірка - це вид позапланового заходу про виконання суб'єктом господарювання вимог приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами здійснення планових заходів. Плановий захід - це вид державного енергетичного нагляду, який здійснюється відповідно до затверджених у встановленому порядку квартальних (річних) планів робіт з установленою нормативними документами періодичністю, яка залежить від ступеня прийнятого ризику. Позаплановий захід - це вид здійснення державного енергетичного нагляду, необхідність проведення якого визначається законодавством України. Акт - документ, складений посадовими особами Держенергонагляду, в якому зазначається стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.
У розділі 4 Інструкції з організації проведення заходів державного енергетичного нагляду за суб'єктами електроенергетики, суб'єктами відносин у сфері теплопостачання і споживачами електричної енергії та оформлення їх результатів визначено порядок організації здійснення заходів державного енергетичного нагляду, зокрема, п.4.2.7 передбачено, що під час обстеження інспектор перевіряє стан схем розрахункового обліку активної, реактивної електричної енергії та теплової енергії, визначену повноту та достатність обліку енергії. При цьому, перевіряється наявність необхідних пломб на елементах та пристроях відповідно до схем розрахункового обліку, дотримання термінів державної повірки.
Тобто, з наведеного вище вбачається, що у порядку здійснення Державною інспекцією з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії в місті Києві державного енергетичного нагляду за суб'єктами електроенергетики, інспекцією здійснюється перевірка, зокрема, наявності пломб на засобах обліку, проте, ніяким чином не їх стан, цілісність чи наявність пошкоджень, що фактично і було відображено в акті №08/11-29-75 від 19.02.2015р. здійснення позапланового заходу з державного енергетичного нагляду.
За таких обставин, за висновками суду, посилання заявника на акт №08/11-29-75 від 19.02.2015р. Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії в місті Києві в якості обґрунтування необхідності визначення періоду часу, за який розраховується вартість не облікованої електричної енергії, саме з дати складання вказаного акту є безпідставним та юридично неспроможним, оскільки нормами чинного законодавства визначено чітку методику визначення обсягу та вартості електричної енергії, яка передбачає у такому випадку застосування даних саме останнього контрольного огляду приладу обліку, що здійснюється безпосередньо енергопостачальною організацію, а ніяким чином не даних державного енергетичного нагляду.
Отже, твердження заявника про невірне визначення в оспорюваному рішенні вартості недорахованої електричної енергії є такими, що позбавлені належного доказового обґрунтування, а отже, не є підставою для скасування рішення, оформленого протоколом № 3039 від 23.11.15. засідання комісії по розгляду акта про порушення №30614 від 02.03.16. про застосування до позивача оперативно-господарської санкції - нарахування вартості недорахованої електричної енергії у сумі 373 841,11 грн. та покладення на позивача витрат з проведення криміналістичної експертизи в сумі 1 013,04 грн.
Таким чином, виходячи з наведеного вище у сукупності, враховуючи всі фактичні обставини справи, суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Медполіфарм» до Публічного акціонерного товариства «Київенерго» про скасування рішення, оформленого протоколом № 3039 від 23.11.2015р. засідання комісії по розгляду акта про порушення № 30614 від 02.03.2016р. про застосування до позивача оперативно-господарської санкції - нарахування вартості недорахованої електричної енергії у сумі 373 841,11 грн. та покладення на позивача витрат з проведення криміналістичної експертизи в сумі 1 013,04 грн.
Всі інші заяви, клопотання, доводи та міркування учасників судового процесу відповідно залишені судом без задоволення і не прийняті до уваги як необґрунтовані та безпідставні.
Судовий збір згідно приписів ст.49 Господарського процесуального кодексу України покладається на позивача.
Одночасно, за приписами п.4.4 Постанови №7 від 21.02. 2013р. «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» у випадках скасування рішення господарського суду і передачі справи на новий розгляд розподіл судового збору у справі, в тому числі й сплаченого за подання апеляційної та/або касаційної скарги або заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, здійснює господарський суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.
Враховуючи результати апеляційного та касаційного оскарження рішень по справі, враховуючи кінцеві висновки суду щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог, судові витрати за оскарження судових актів залишаються за кожною зі сторін, яка їх понесла.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Відмовити в задоволенні позову повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 17.11.2017р.
Суддя Трофименко Т.Ю.