донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
14.11.2017 справа №908/981/17
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий: Геза Т.Д.
судді Дучал Н.М., Склярук О.І.
при секретарі за участю представників сторін від апелянта: від ініціюючого кредитора: від кредиторів: від боржника: розпорядник майна: розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргуГузіковій Я.А. Король В.В. за довіреністю Нетецький А.С. за довіреністю, Шендріков Д.О. за довіреністю Пистогова С.В (за довіреністю від ПАТ «Укрексімбанк») Клімова Д.В. (за довіреністю від ДК «Укроборонпром») не з'явився не з'явився Публічного акціонерного товариства "Укргазпромбанк", м.Київ
на ухвалу господарського суду від Запорізької області 28.09.2017 року
у справі№ 908/981/17
за заявою до боржникаДержавної компанії з експорту та імпорту продукції військового та спеціального призначення "Укрспецекспорт" Публічного акціонерного товариства "Топаз" м.Запоріжжя
пробанкрутство
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 28.09.2017р. по справі 908/981/17 визнано такими, що підлягають окремому включенню до реєстру кредиторів забезпечені заставою майна боржника, зокрема, вимоги ПАТ "Укргазпромбанк" у розмірі - 222.129.029,9 грн.
Відхилено вимоги ПАТ "Укргазпромбанк" у розмірі - 2.293.667,08 грн. (штрафи та пеня).
Ухвала суду першої інстанції в цій частині мотивована тим, що в суму заявленої заборгованості заявником включено заборгованість за тілом кредитів, процентів за користування кредитом, відсотки відповідно до статті 625 ЦК України, пеня та штрафи "за порушення умов надання фінансової звітності".
Враховуючи, що ПАТ "Топаз" до 08.10.2014р. було зареєстровано та провадило свою господарську діяльність у місті Донецьку, а Законом України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року забороняється нарахування штрафів та пені за кредитними зобов'язаннями юридичним особам, що провадили свою господарську діяльність на території населених пунктів, де здійснюється антитерористична операція, суд першої інстанції дійшов висновку про безпідставне нарахування боржнику пені на прострочену заборгованість за основним боргом, пені за прострочену заборгованість за відсотками та штрафу "за порушення умов надання фінансової звітності", тому вимоги в цій частині на загальну суму -2.293.667,08 грн. за договорами №171-КЛ/09 від 17.11.2009р. та № 170-КЛ/09 від 17.11.2009р. є необґрунтованими.
Суд першої інстанції, посилаючись на те, що на забезпечення виконання вимог ПАТ "Топаз" перед Банком за кредитними договорами: Договору банківського кредиту (кредитної лінії) №170-КЛ/09 від 17.11.2009р., Договору банківського кредиту (кредитної лінії) №171-КЛ/09 від 17.11.2009р., Кредитного договору № 238-КЛ/10 від 27.12.2010р., Кредитного договору № 01-КЛ/11 від 14.01.2011р., укладені договори застави: № 150-З/09 від 17.11.2009р., № 197-З/10 від 27.12.2010р., № 3-З/11 від 14.01.2011р., дійшов висновку, що вимоги ПАТ "Укргазпромбанк" до ПАТ "Топаз" в розмірі 222.129.029,91грн. підлягають визнанню з окремим внесенням до реєстру кредиторів як забезпечені заставою майна боржника.
Публічне акціонерне товариство "Укргазпромбанк" звернулося з апеляційною скаргою вих.№1440/17-л від 12.10.17 на ухвалу господарського суду Запорізької області від 28.09.17 по справі №908/981/17, в якій просить її скасувати в частині:
відмови визнання кредиторських вимог ПАТ «Укргазпромбанк» до ПАТ «Топаз» у розмірі 2.293.667,08 грн.;
визнання такими, що підлягають окремому включенню до реєстру вимог кредиторів забезпечені заставою майна боржника вимоги ПАТ «Укргазпромбанк» до ПАТ «Топаз» в розмірі 222.129.029,91грн.
та прийняти нове рішення, яким задовольнити кредиторські вимоги ПАТ «Укргазпромбанк» до ПАТ «Топаз» у розмірі 2115837,98 грн. в частині нарахування пені, а всього в загальній сумі 224244867,07 грн., з яких визнати ПАТ «Укргазпромбанк» конкурсним кредитором щодо боржника ПАТ «Топаз» з вимогами у розмірі 145389657,86 грн.; визнати ПАТ «Укргазпромбанк» забезпеченим кредитором щодо боржника ПАТ «Топаз» з вимогами, що підлягають включенню до реєстру кредиторів, забезпечених заставою майна боржника у розмірі 78855209,21грн.
Апелянт вважає ухвалу суду першої інстанції в оскаржуваній частині такою, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.
ПАТ «Укргазпромбанк» посилається на те, що ПАТ «Топаз» в жовтні 2014р. змінив місце реєстрації та почав провадити господарську діяльність на території, що не відноситься до зони проведення антитерористичної операції, та вважає, що банком правомірно нарахована пеня за період 31.05.2016р.-29.05.2017р. у розмірі 2115837,98грн.
Апелянт вважає висновки суду, що кредиторські вимоги ПАТ «Укргазпромбанк» у розмірі 222.129.029,9 є такими, що повністю забезпечені заставою необґрунтованими, оскільки майно, яке виступало предметом застави відповідно до договорів застави №3-3/11 від 14.01.2011р., №197-3/10 від 27.12.2010р., №150-3/09 від 17.11.2009р. та розташовувалось в м. Донецьку, на сьогодні є втраченим/знищеним та таким, що не підлягає відновленню, тому банк позбавлений можливості задовольнити кредиторські вимоги до боржника за рахунок цього майна.
ПАТ «Укргазпромбанк» посилається на договір застави №01-3/15 та вважає, що за рахунок предмету застави, можуть бути частково задоволені кредиторські вимоги у сумі 78855209,21грн., а відтак він є забезпеченим кредитором на суму 78855209,21грн. та конкурсним кредитором з вимогами до боржника у розмірі 145389657,86грн.
У відзиві на апеляційну скаргу Державний концерн «Укроборонпром» вважає, що Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» не повязує включення до реєстру вимог кредиторів вимоги, які забезпечені заставою майна боржника із встановленням договірної вартості предметів забезпечення, як єдиного критерію визначення розміру забезпечених заставою вимог. Розмір таких вимог встановлюється виходячи з розміру заборгованості за кредитом та розміру дійсних на момент подання заяви з кредиторськими вимогами зобов'язань майнової поруки по даному кредитному договору, незалежно від вартості предметів застави. Якщо кредитор-заставодержатель вважає, що реалізаційна вартість предметів застави буде відмінною від визначеної договором застави вартості, то дійсна вартість заставного забезпечення визначається за наслідком продажу предмета застави, після чого вимоги, які не забезпечені заставою, переходять до 4 черги вимог кредиторів, якщо боржник у справі про банкрутство отримував кредит чи надав фінансову поруку і вона не припинилася, або погашаються (припиняються), якщо боржник у справі є тільки майновим поручителем третьої особи, яка отримувала кредит.
Державний концерн «Укроборонпром» вважає, що на етапі первісного формування реєстру вимог кредиторів боржника, суд має право включити до вимог, які забезпечені заставою, усі фактично існуючі вимоги на момент подання заяви з кредиторськими вимогами, на які поширюється забезпечення заставою, відповідно до договорів застави та незалежно від вартості предметів застави, яка визначена у таких договорах.
У відзиві на апеляційну скаргу розпорядник майна - арбітражний керуючий Федоренко Д.В. вважає, що на етапі первісного формування реєстру вимог кредиторів боржника, суд має право включити до вимог, які забезпечені заставою, усі фактично існуючі вимоги на момент подання заяви з кредиторськими вимогами, на які поширюється забезпечення заставою, відповідно до договорів застави та незалежно від вартості предметів застави, яка визначена у таких договорах, тому вимоги ПАТ «Укргазпромбанк» у сумі 222129029,09 грн. обґрунтовано включено до реєстру вимог кредиторів ПАТ «Топаз» окремо, як такі, що забезпечені заставою боржника.
У відзиві на апеляційну скаргу Державна компанія з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення "Укрспецекспорт", м.Київ вважає, що ухвала суду першої інстанції прийнята відповідно до норм матеріального та процесуального права.
ДК «Укрспецекспорт» посилається на те, що в процедурі розпорядження майном визнання та включення до реєстру вимог кредитора заставодержателя окремо, як таких, що задовольняються позачергово згідно ч.9 ст.45 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» повинно враховуватися як саме визначив ці вимоги кредитор-заставодержатель, згідно поданої ним заяви та реальний розмір конкурсної заборгованості по кредитному договору, існуючої на момент подання заяви кредитора.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.10.17р. визначено склад колегії суддів для розгляду апеляційної скарги: головуючий суддя - Геза Т.Д., судді., Сгара Е.В., Дучал Н.М.
Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 24.10.2017р. порушене провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Укргазпромбанк" на ухвалу господарського суду Запорізької області від 28.09.17 по справі №908/981/17. Розгляд справи призначено на 31.10.2017р.
27.10.2017р. від розпорядника майна - арбітражного керуючого Федоренка Д.В. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату.
Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 31.10.2017р. за клопотанням Публічного акціонерного товариства "Державний експортно - імпортний банк", Публічного акціонерного товариства "Укргазпромбанк", Державної компанії "Укроборонпром" продовжено строк розгляду справи, розгляд апеляційної скарги відкладено на 14.11.2017р.
Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 01.11.2017р. відмовлено Публічному акціонерному товариству "Укргазпромбанк" у задоволені клопотання про участь у судових засіданнях 14.11.2017 р. по справі №908/981/17 в режимі відеоконференції.
У зв'язку з відрядженням судді-члена колегії Сгари Е.В., протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів визначено наступний склад колегії суддів: Геза Т.Д.- головуючий суддя, судді Дучал Н.М., Склярук О.І.
Статтею 99 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційна інстанція переглядає справу за наявними в ній доказами та не зв'язана доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі.
Згідно ст.106 Господарського процесуального кодексу України, апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 41 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Провадження у даній справі про банкрутство регулюється Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 22.12.2011 року №4212-VI, ГПК України, іншими законодавчими актами України.
Відповідно до ч.1 ст.8 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ухвали господарського суду, винесені у справі про банкрутство за наслідками розгляду господарським судом заяв, клопотань та скарг, а також постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури можуть бути оскаржені в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.
Відповідно до ст.81-1 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні апеляційної інстанції 31.10.2017р. та 14.11.2017р. здійснено фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу та складено протокол.
Дослідивши докази матеріалів справи, заслухавши присутніх у судовому засіданні апеляційної інстанції представників сторін, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду встановила.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 30.05.2017р. порушено провадження у справі №908/981/17 про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Топаз", код ЄДР-14310371 (69071 м.Запоріжжя вул. Магістральна, 84), визнані безспірні грошові вимоги Державної компанії з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення "Укрспецекспорт" до боржника у розмірі - 174324208,38 грн., введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого - Федоренка Дмитра Володимировича.
На офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України 30.05.2017р. за № 43303 розміщено повідомлення про порушення провадження у справі про банкрутство боржника - Публічного акціонерного товариства "Топаз".
22.06.2017р. Публічне акціонерне товариство "Укргазпромбанк" (вх. №08-06/16233 від 29.06.2017р.) звернулося до господарського суду Запорізької області з заявою про грошові вимоги №997/17-л, в якій просило визнати вимоги Публічного акціонерного товариства "Укргазпромбанк" до ПАТ «ТОПАЗ» у розмірі - 227414145,11 грн., що складається із заборгованості ПАТ «Топаз» перед ПАТ «Укргазпромбанк» за кредитом у розмірі 147435794,87грн., заборгованості за процентами за користування кредитними коштами у розмірі 66445105,86 грн., неустойки - у розмірі 2309568,42 грн., відповідальності за неналежне виконання договорів банківського кредиту у розмірі 11223675,94 грн.; включити грошові вимоги ПАТ «Укргазпромбанк» до реєстру вимог кредиторів; внести до реєстру вимог кредиторів вимоги кредитора ПАТ «Укргазпромбанк» в сумі 179944578,41 грн., як такі, що забезпечені заставою майна боржника ПАТ «Топаз» за договором застави; внести до реєстру вимог кредиторів відомості про майно ПАТ «Топаз», яке є предметом застави.
Згідно вимог ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі за текстом - Закон про банкрутство) сторони у справі про банкрутство - конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів), боржник (банкрут).
Згідно із ч. 1 ст. 9 Закону про банкрутство, справи про банкрутство розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими ГПК України, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Відповідно до вимог ст. 1 Закону про банкрутство, кредитор - юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя).
Грошове зобов'язання - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов'язань відносяться також зобов'язання щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов'язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов'язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов'язань боржника, в тому числі зобов'язань щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов'язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про порушення справи про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Законом (абз.5ч.1 ст.1 Закону №4212).
У відповідності до ч. 1 ст. 23 Закону про банкрутство, конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.
Відповідно до ч. 3 ст. 24 Закону про банкрутство, заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, у тому числі щодо яких є заперечення боржника чи інших кредиторів, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду. За наслідками розгляду зазначених заяв господарський суд ухвалою визнає чи відхиляє (повністю або частково) вимоги таких кредиторів.
Згідно з ч. 2 ст. 25 Закону про банкрутство, у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, у тому числі щодо яких були заперечення боржника і які не були внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, а також ті, що визнані боржником та внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, і вирішує питання про його затвердження.
Виходячи з вимог ст.ст. 23, 24, 25 Закону про банкрутство, обов'язок розгляду грошових вимог та надання правового аналізу наданих кредитором письмових доказів, підставам виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру та змісту, а також, обов'язок встановлення розміру та моменту виникнення грошових вимог, покладений на господарський суд, який здійснює правосуддя в процедурах банкрутства.
Отже, правомірність та обґрунтованість грошових вимог кредитора до боржника визначає суд незалежно від того, чи визнані ці вимоги боржником (ліквідатором боржника) чи ні. При цьому, обов'язок кредитора полягає у доведенні обґрунтованості своїх вимог до боржника перед судом належними доказами, оскільки відповідно до ст. 23 Закону про банкрутство, конкурсні кредитори одночасно з заявою про грошові вимоги до боржника зобов'язані подати до господарського суду документи, що їх підтверджують. Забезпечені кредитори зобов'язані подати заяву з грошовими вимогами до боржника під час провадження у справі про банкрутство лише в частині вимог, що є незабезпеченими, або за умови відмови від забезпечення.
Положеннями ст. 45 Закону про банкрутство визначено черговість задоволення вимог кредиторів.
Так, зокрема, у першу чергу задовольняються витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді та роботою ліквідаційної комісії, у тому числі витрати на оплату судового збору; у третю чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), вимоги центрального органу виконавчої влади, що здійснює управління державним резервом; у четверту чергу задовольняються вимоги кредиторів, не забезпечені заставою, у тому числі і вимоги кредиторів, що виникли із зобов'язань у процедурі розпорядження майном чи в процедурі санації; у шосту чергу задовольняються інші вимоги, зокрема, вимоги щодо сплати неустойки (штрафу, пені), що передбачено ч. 4 ст. 25 цього Закону.
Погашення вимог забезпечених кредиторів за рахунок майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється в позачерговому порядку.
Вимоги ПАТ "Укргазпромбанк" на суму - 224.422.696,98грн. виникли внаслідок неналежного виконання боржником зобов'язань за кредитними договорами: Договору банківського кредиту (кредитної лінії) №170-КЛ/09 від 17.11.2009р., Договору банківського кредиту (кредитної лінії) №171-КЛ/09 від 17.11.2009р., Кредитного договору № 238-КЛ/10 від 27.12.2010р., Кредитного договору № 01-КЛ/11 від 14.01.2011р.
Наявними в матеріалах справи доказами підтверджується, що ПАТ «Укргазпромбанк» в повному обсязі виконав передбачені перед ПАТ «Топаз» зобов'язання за договором банківського кредиту № 170-КЛ/09 від 17.11.2009р., за договором банківського кредиту № 171-КЛ/09 від 17.11.2009р., за кредитним договором № 238-КЛ/10 від 27.12.2010р., за кредитним договором № 01-КЛ/11 від 14.01.2011р.
На забезпечення виконання вимог ПАТ "Топаз" перед Банком укладені договори застави: Договір застави № 150-З/09 від 17.11.2009р., Договір застави № 197-3/10 від 27.12.2010р., Договір застави № 3-3/11 від 14.01.2011р., Договір застави №01-3/15 від 31.08.2015р.
Станом на 01.06.2017р. ПАТ «Топаз» не виконав своїх зобов'язань, передбачених договором банківського кредиту № 170-КЛ/09 від 17.11.2009р., договором банківського кредиту № 171-КЛ/09 від 17.11.2009р., кредитним договором № 238-КЛ/10 від 27.12.2010р., кредитним договором № 01-КЛ/11 від 14.01.2011р. - не сплатив відсотки за користування кредитними коштами та не повернув кредитні кощти в передбачені строки.
Заявник в судовому порядку стягнув частину заборгованості за вказаними кредитними договорами, що підтверджується рішенням господарського суду Запорізької області від 05.10.2015р. по справі №908/4248/15, рішенням господарського суду Запорізької області від 18.09.2015р. по справі №908/4328/15, рішенням господарського суду Запорізької області від 19.10.2015р. по справі №908/4441/15, рішенням постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 03.10.2014р. по справі №1619/14; отримав судові накази, проте заборгованість не погашена, кредитні кошти Банку не повернуто, в зв'язку з чим здійснено нарахування відсотків та штрафних санкцій за подальший період.
Заявлені вимоги складаються з сум заборгованості станом на 29.05.2017 (з урахуванням заяви про уточнення від 19.09.2017р): за договором №170/-КЛ/09 від 17.11.2009р. - 31.259.518,06 грн., № 171-КЛ/09 від 17.11.2009р. - 109.447.412,22 грн., № 238-КЛ/10 від 27.12.2010р. - 80.960.648,79 грн., № 01-КЛ/11 від 14.01.2011р. - 2.755.117,9 грн.
В суму заявленої заборгованості заявником включено заборгованість за тілом кредитів, процентів за користування кредитом, відсотки відповідно до статті 625 ЦК України, пеня та штрафи "за порушення умов надання фінансової звітності".
Положенням про встановлення офіційного курсу гривні до іноземних валют та курсу банківських металів, затвердженим Постановою Правління Національного Банку України № 496 від 12.11.2003 р.(зі змінами станом на 13.10.2016р.), визначено, що офіційний курс гривні до іноземних валют та банківських металів, зазначених в абзаці другому пункту 2 цього Положення, починає діяти наступного робочого дня після дня встановлення.
Щодо показників курсу валют, застосованих при визначені заборгованості, то оскільки ПАТ "Укргазпромбанк" заявлені вимоги - 22.06.2017р., ним обґрунтовано застосовано курс валют долара та євро станом на 21.06.2017р.
З матеріалів справи вбачається, що ПАТ «Укргазпромбанк» нараховано боржнику пеню за прострочені відсотки за договорами банківських кредитів №170/-КЛ/09 від 17.11.2009р., № 171-КЛ/09 від 17.11.2009р., № 238-КЛ/10 від 27.12.2010р., № 01-КЛ/11 від 14.01.2011р. за період з 31.05.2016р. по 29.05.2017р.
Відповідно до статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.
Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов'язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.
Зазначеним законом, що є спеціальним, дія якого поширюється лише на певне коло субєктів, визначаються тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють або здійснювали господарську діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.
На виконання ст. 6 Закону, Національний банк України направив всім банкам лист від 27.10.2014 року №18-112/64138 про необхідність суворого і безумовного дотримання вимог ст. 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" та повідомив, що невиконання законних вимог є підставою для застосування для порушників адекватних заходів впливу.
Указом Президента України № 405/2014 від 14.04.2014 року введено в дію рішення РНБО України від 13.04.2014 року "Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України" та розпочато проведення антитерористичної операції на території Донецької і Луганської областей.
Згідно з ч. 5 ст. 11 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" на Кабінет Міністрів України покладено обов'язок у 10-денний строк з дня опублікування вказаного Закону затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14.04.2014 року №405/2014, у період з 14.04.2014 року до її закінчення.
Таким чином, періодом проведення антитерористичної операції вважається час з 14 квітня 2014 року до дати набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.
За розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1053-р від 30.10.2014 року затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція, до якого входить і місто Донецьк.
05.11.2014 року Кабінетом Міністрів України прийнято нове розпорядження № 1079-р, яким зупинено дію розпорядження КМУ від 30.10.2014 року №1053-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція».
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.01.2015 року у справі №826/18327/14 за адміністративним позовом ТОВ "Тар Альянс" до Кабінету Міністрів України визнано нечинним розпорядження Кабінету Міністрів України №1079-р від 05.11.2014 року "Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України" від 30.10.2014 року №1053-р.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02.04.2015 року постанова Окружного адміністративного суду м.Києва від 26.01.2015 року у зазначеній адміністративній справі залишена без змін.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України К/800/19383/15 від 28.07.2015 року постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.01.2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02.04.2015 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України. Закріплене в ст. 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", право субєкта господарювання, який проводив та/або проводить свою господарську діяльність на території, де проводилась або проводиться антитерористична операція, бути звільненим від відповідальності за несвоєчасне повернення кредиту на період проведення антитерористичної операції не може бути ілюзорним, носити декларативний характер. Зазначене право повинно бути гарантованим, незалежно від того, що державним органом повною мірою не забезпечено передумови виконання зазначеного Закону і з цієї причини не може бути відмовлено судом в захисті законного права відповідача.
Крім того, ст. 1 Закону України "Про боротьбу з тероризмом" встановлено, що районом проведення антитерористичної операції є визначені керівництвом антитерористичної операції ділянки місцевості або акваторії, транспортні засоби, будівлі, споруди, приміщення та території чи акваторії, що прилягають до них і в межах яких проводиться зазначена операція.
Відповідно до рішення РНБО України від 13.04.2014 року, введеного в дію Указом Президента України від 14.04.2014 року №405/2014, Антитерористичним центром при Службі безпеки України, видано наказ від 07.10.2014 року №33/6/а "Про визначення районів проведення антитерористичної операції та термінів її проведення", згідно з яким визначено районом проведення антитерористичної операції Донецьку та Луганську області з 07.04.2014 року.
Отже, проведення з 07.04.2014 року антитерористичної операції на території Донецької області, до складу якої відноситься м. Донецьк, є встановленим фактом.
ПАТ "Топаз" до 08.10.2014р. було зареєстровано та провадило свою господарську діяльність у місті Донецьку.
Законом забороняється нарахування штрафів та пені за кредитними зобов'язаннями юридичним особам, що провадили свою господарську діяльність на території населених пунктів, де здійснюється антитерористична операція.
За таких обставин, нарахування боржнику пені на прострочену заборгованість за основним боргом, пені за прострочену заборгованість за відсотками та штрафу "за порушення умов надання фінансової звітності" є безпідставним, вимоги в цій частині на загальну суму - 2.293.667,08 грн. за договорами №171-КЛ/09 від 17.112009р. та № 170-КЛ/09 від 17.11.2009р. обґрунтовано відхилені судом першої інстанції, а доводи апелянта щодо правомірності нарахування пені та штрафу за період з 31.05.2016р. по 29.05.2017р., за час, коли боржник зареєструвався у м.Запоріжжі, є необґрунтованими.
Судова колегія апеляційної інстанції, дослідивши заяву Публічного акціонерного товариства "Укргазпромбанк" м. Київ з грошовими вимогами до боржника на підставі наявних у справі доказів, вважає обґрунтованими та такими, що підлягають визнанню та включенню до реєстру вимог кредиторів вимоги Публічного акціонерного товариства "Укргазпромбанк" у розмірі 222129029,9 грн. з окремим внесенням до реєстру кредиторів як таких, що забезпечені заставою майна боржника.
Посилання апелянта на те, що, виходячи з вартості заставного (іпотечного) майна та враховуючи Інформаційний лист Вищого господарського суду "України "Про Закон України "про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 року №4212-VI", окремо до Реєстру кредиторів ПАТ «Топаз» як такі що забезпечені майном боржника, мають бути включені вимоги банку у розмірі 78855209,21 грн є необґрунтованими, з огляду на наступне.
Відповідно до ст.193 ГК України та ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст.19 Закону України «Про заставу» за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.
Відповідно до Договорів застави, заставодержатель за рахунок заставленого майна має право задовольнити вимоги, зазначені в договорі застави в повному обсязі, що визначаються на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання, неустойкою, пеню, необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, що будуть понесені заставодержателем при зверненні стягнення на заставне майно, його реалізації.
Відповідно до ч.2 ст.23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", забезпечені кредитори зобов'язані подати заяву з грошовими вимогами до боржника під час провадження у справі про банкрутство лише в частині вимог, що є незабезпеченими, або за умови відмови від забезпечення.
Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не пов'язує включення до реєстру вимог, забезпечених заставою майна боржника, із встановленням договірної вартості предметів забезпечення, як єдиного критерію визначення розміру забезпечених заставою вимог. Розмір таких вимог встановлюється виходячи з розміру заборгованості за кредитом та розміру дійсних на момент подання заяви з кредиторськими вимогами зобов'язань майнової поруки по даному кредитному договору, незалежно від вартості предметів застави. Якщо кредитор-заставодержатель вважає, що реалізаційна вартість предметів застави буде відмінною від визначеної договором застави вартості, то дійсна вартість заставного забезпечення визначається за наслідком продажу предмета застави, після чого вимоги, які не забезпечені заставою, переходять до 4 черги вимог кредиторів, якщо боржник у справі про банкрутство отримував кредит чи надав фінансову поруку і вона не припинилася, або погашаються (припиняються), якщо боржник у справі є тільки майновим поручителем третьої особи, яка отримувала кредит.
Судова колегія апеляційної інстанції дійшла до висновку, що договірна вартість заставного майна (за зобов'язальними Договорами) не може обмежувати розмір зобов'язання, в обсязі визначеному основними Договорами (Кредитними договорами), оскільки вартість застави (іпотеки), визначена в Договорах застави (іпотеки) не є грошовим показником, що обмежує заявлені кредиторські грошові вимоги, які забезпечені заставою та не може вважатись розміром вимог кредитора, що забезпечені заставою.
Оцінка предмета забезпечення (майна) на момент укладення договору застави не впливає на визначення розміру забезпечувального зобов'язання. Обсяг задоволення таких вимог прямо залежить від фактичної вартості предмета застави під час реалізації у ліквідаційній процедурі відповідно до вимог Закону про банкрутство.
Отже, при визнанні вимог кредитора-заставодержателя та включенні їх до реєстру вимог окремо як таких що задовольняються позачергово згідно частини 9 статті 45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", потрібно враховувати реальний розмір заборгованості по кредитному договору, існуючої на момент подання заяви кредитора та з огляду на час порушення справи про банкрутство.
До аналогічних висновків прийшов Вищий господарський суд України у постанові від 14.12.2016 року по справі № 918/166/16, від 20.09.2017р. по справі №914/1964/15.
Доводи Публічного акціонерного товариства "Укргазпромбанк" м. Київ, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному процесуальному документі.
За таких обставин, апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства "Укргазпромбанк" м. Київ на ухвалу господарського суду Запорізької області від 28.09.2017р. по справі 908/981/17 в частині розгляду заяви Публічного акціонерного товариства "Укргазпромбанк" м. Київ з грошовими вимогами до боржника не підлягає задоволенню.
Ухвала господарського суду Запорізької області від 28.09.2017р. по справі 908/981/17 в частині розгляду заяви Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" м. Київ з грошовими вимогами до боржника підлягає залишенню без змін.
Розподіл судових витрат за подання апеляційної скарги відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на заявника - Публічне акціонерне товариство "Укргазпромбанк" м. Київ
Керуючись ст.49, 99, 101, 102, п.1 ч.1 ст.103, ст. 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укргазпромбанк" м. Київ на ухвалу господарського суду Запорізької області від 28.09.2017р. по справі №908/981/17 в частині розгляду заяви Публічного акціонерного товариства "Укргазпромбанк" м. Київ з грошовими вимогами до боржника залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Запорізької області від 28.09.2017р. по справі №908/981/17 в частині розгляду заяви Публічного акціонерного товариства "Укргазпромбанк" м. Київ з грошовими вимогами до боржника - залишити без змін.
Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом 20 днів.
Головуючий: Т.Д. Геза
Судді: Н.М. Дучал
О.І. Склярук