вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"30" жовтня 2017 р. Справа № 911/2456/17
Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В., розглянувши матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Фірма “Промгазтехнологія”
до Комунального підприємства “Фастівтепломережа”
про стягнення 289 187,36 грн.
за участю представників сторін:
позивач - 1) ОСОБА_1, предст. за дов. від 01.01.2017 № 01/1;
2) ОСОБА_2, предст. за дов. від 01.01.2017 № 2\01;
відповідач - 1) ОСОБА_3, предст. за дов. від 10.10.2017 № 33;
2) ОСОБА_4, предст. за дов. від 10.10.2017 № 35
До господарського суду Київської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю “Фірма “Промгазтехнологія” (позивач) до Комунального підприємства “Фастівтепломережа” (відповідач) про стягнення 933 628,98 грн.
Ухвалою господарського суду Київської області від 17.08.2017 порушено провадження у справі № 911/2456/17 та призначено до розгляду на 11.09.2017.
На підставі ухвали суду від 11.09.2017, у зв'язку з поданим клопотанням сторін, розгляд справи було відкладено на 25.09.2017.
Ухвалами господарського суду Київської області від 11.09.2017 та 25.09.2017, розгляд справи відкладався.
На підставі ухвали від 25.09.2017 строк розгляду спору було продовжено на п'ятнадцять днів.
25.09.2017 та 30.10.2017 від відповідача на адресу суду подані заперечення на позов, які долучено до матеріалів справи. У поданих запереченнях останній вказує, що мета Договору досягнута не була, а послуги споживачам не надані, відтак доходи, відповідачем не отримані, у зв'язку з чим підстав для задоволення позовних вимог, немає.
Також 25.09.2017 від відповідача на адресу суду надійшло клопотання про залучення до участі у справі Виконавчий комітет Фастівської міськради в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 27 ГПК України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін.
Розглянувши вказане клопотання, суд встановив, що оскільки рішення з господарського спору не впливає на права та обов'язки Виконавчого комітету Фастівської міськради, в задоволенні поданого відповідачем клопотання, суд відмовив.
30.10.2017 від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, відповідно до якої він просить стягнути з відповідача 289 187,36 грн., що становить 12, 95 % частки у спільній власності на підставі укладеного Договору, виходячи із отриманого відповідачем доходу 2 233 107,00 грн. (2 233 107,00*12,95%).
Відповідно до ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.
Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 55 ГПК України, ціна позову визначається у позовах про стягнення грошей - стягуваною сумою або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) поряду.
Враховуючи те, що у відповідності до вищезазначених норм законодавства, ціну позову вказує позивач, суд зазначає, що має місце нова ціна позову - 289 187, 36 грн., виходячи з якої й вирішується спір.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.
Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, 30.10.2017 у судовому засіданні була оголошена вступна та резолютивна частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення присутніх в судовому засіданні представника позивача та відповідача, суд,
встановив:
30.07.2014 між ТОВ «Фірма» Промгазтехнологія» (сторона-1) та КП «Фастівтепломережа» (сторона-2) укладено договір про спільну діяльність простого товариства, відповідно до якого сторони за цим договором шляхом об'єднання своїх зусиль та майна, що належить сторонам на відповідних правових підставах, зобов'язуються спільно діяти в сфері надання послуг теплопостачання установам, підприємствам організаціям та населенню м. Фастова через приєднану мережу, яка перебуває на балансі сторони-2 та на підставі виданих стороні-2 ліцензійних умов без створення юридичної особи для досягнення наступних спільних господарських цілей: забезпечення споживачів послугами теплопостачання, виробленими за рахунок використання альтернативного палива.
Як зазначає позивач, за період з 01.12.2015 по 31.03.2016 в результаті спільної діяльності вироблена теплова енергія з використанням альтернативного палива на котельнях № 18 та №19 в розмірі 1405 г/кал. При цьому, протоколом № 1 від 31.01.2015 погодження тарифів на постачання теплової енергії визначена вартість 1г/кал в розмірі 1589, 40 грн., а тому за вказаний період вироблена теплова енергія на суму 2 233 107,00 грн.
Так, як слідує з протоколу № 1 погодження тарифів на постачання теплової енергії виробленої за договором про спільну діяльність від 30.01.2015, який укладений на виконання вимог Постанови КМУ № 453 від 10.09.2014 «Про стимулювання заміщення природного газу під час виробництва теплової енергії для установ та організацій, що фінансуються з державного і місцевого бюджетів» сторони визначили тариф на виробництво теплової енергії для бюджетних установ та організацій м. Фастова на теплогенеруючій установці по виробництву теплової енергії з заміщенням природного газу тепловою потужністю 3,0МВт по вул. Героїв Прикордонників в м. Фастові на рівні діючого тарифу на виробництво теплової енергії для бюджетних установ та організацій з використанням природного газу, затвердженого рішенням сесії Фастівської міської ради 07.11.2014 № 12-LVII-VІ в розмірі 1589,40 грн./Гкал.
Як вбачається із вищезазначеного рішення Фастівської міської ради щодо затвердження тарифів на послуги з централізованого опалення, що надає Комунальне підприємство «Фастівтепломережа» було затверджено наступні тарифи: для споживачів І групи (населення) в розмірі 17,53 грн. за 1 кв.м. (п.1); для споживачів ІІ групи (бюджетні установи та організації) в розмірі 1589,40 грн. за 1 Гкал (п.2); для споживачі ІІІ групи (госпрозрахункові організації) в розмірі 1606, 28 грн. за 1 Гкал.
Тобто, з метою приведення тарифу на теплову енергію у відповідність відповідно до ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст. 13 Закону України «Про теплопостачання», постанови КМУ «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги» № 869 від 01.06.2011 р., на виконання постанови КМУ № 81 від 25.03.2014 року «Про вдосконалення державної політики регулювання цін на природний газ і тарифів на теплову енергію та забезпечення посилення соціального захисту населення під час оплати житлово-комунальних послуг», міська рада встановила тарифи для окремих груп категорій споживачів в різних ставках.
Разом з тим, як зазначалось вище та вбачається з умов договору, метою Договору спільної діяльності є забезпечення споживачів послугами теплопостачання всіх груп категорій, як підприємств, установ, організацій, так і населення.
Однак, із поданого позивачем розрахунку, з посиланням на ОСОБА_5 № 1, позивач застосовує тариф на вироблену теплову енергію з використанням альтернативного палива згідно тарифу встановленого ІІ групі споживачів.
При цьому, доказів надання послуг на об'єктах котельні № 18 та № 19 лише ІІ групі споживачів та підстав для застосування тарифної ставки в розмірі 1589,40 грн. за 1Гкал позивач не надав, а суд не встановив, оскільки з поданих позивачем ОСОБА_5 № 1-05 та № 2-05 про результати діяльності неможливо встановити для якої категорії споживачів вказані послуги були надані. Таким чином, сума отриманого відповідачем доходу в розмірі 2 233 107,00 грн. не підтверджена матеріалами справи та поданими доказами.
Що стосується визначеної позивачем частки в розмірі 12,95% від результатів спільної діяльності, слід зазначити наступне:
Розділом 8 Договору про спільну діяльність визначено, що всі доходи, що отримуються в результаті спільної діяльності, використовуються в першу чергу на відшкодування матеріальних витрат пов'язаних із здійсненням такої діяльності. Результати спільної діяльності розподіляються пропорційно часткам, визначених у статті 6 цього Договору (п.п. 8.1, 8.2).
Статтею 6 визначені вклади сторони-1 (п.п. 6.1.1-6.1.5) та вклади сторони-2 (п. 6.2.1 та 6.25).
Вклад сторони-1 складається з проектної документації, обладнання для виробництва теплової енергії з використанням альтернативного палива, монтажних робіт з підключення та введення в експлуатацію, забезпечення альтернативним паливом протягом сезону, інших передбачених додатковими угодами внесків.
Вклад сторони-2 складається з дозволів та ліцензій з надання послуг теплопостачання, приміщення для встановлення обладнання, мережі постачання теплоносія, системи обліку спожитих послуг теплопостачання, трудові ресурси для забезпечення контролю та обліку спожитих та вироблених енергетичних ресурсів, інших передбачених додатковими угодами внесків.
Грошова оцінка вкладів сторін визначається додатковими угодами до Договору (п.6.3).
У відповідності до п. 8.3 Договору про спільну діяльність, оцінка результатів спільної діяльності та розподіл її результатів між сторонами здійснюється в місячний термін з моменту складення стороною-2 балансу спільної діяльності за попередній квартал.
Однак, як свідчать матеріали справи, грошова оцінка вкладів сторін визначалась лише протоколами, та цінами зазначеними сторонами, при цьому, жодних доказів оцінки вартості майна, а також оцінки результатів діяльності, в матеріалах справи не міститься, а тому визначити дійсну частку внеску кожної із сторін не вбачається можливим.
Більш того, як зазначено в п. 8.5 Договору, порядок і строк фактичного розподілу результату спільної діяльності встановлюється сторонами згідно окремих домовленостей та здійснюється стороною-2.
Пунктом 11.2 Договору передбачено, що дія Договору починає свій перебіг у момент, визначений в п. 11.1 (з моменту підписання) та закінчується досягненням мети спільної діяльності.
Однак, матеріали справи свідчать, що мета Договору спільної діяльності досягнута не була (доказів забезпечення всіх категорій споживачів послугами теплопостачання за рахунок альтернативного палива та отримання прибутку не надано), а відтак і строк розподілу результатів спільної діяльності сторонами в Додаткових угодах сторонами не визначено.
Відповідно до ч.1 ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Порушення або оспорювання прав та інтересів особи, яка звертається до суду за їх захистом, є обов'язковими, а тому обов'язком позивача є доведення в установленому законом порядку наявності факту порушення його прав та інтересів відповідачем в справі.
Позивачем під час розгляду спору не надано належних та допустимих доказів наявності підстав заявленого позову. Так, всупереч наведеним приписам законодавства, позивачем не доведено суду належними та допустимими доказами отримання відповідачем прибутку в розмірі зазначеному позивачем - 2 233 107,00 грн., а також визначеної частки від отриманого прибутку, яка дорівнює 12,95 % та настання строків розподілу результатів спільної діяльності.
З урахуванням вищезазначених обставин, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір при відмові в задоволенні позову покладається на позивача.
Враховуючи вищезазначене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 32-34, 44, 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
вирішив:
Відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.
Дата підписання повного тексту рішення: 17.11.2017
Суддя О.В. Щоткін