ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
15.11.2017Справа №910/16415/17
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "СІБ"
до Державного підприємства "СЕТАМ"
Головного територіального управління юстиції в м. Києві
Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві
про визнання недійсними електронних торгів з реалізації майна
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - ОСОБА_1
Суддя М.О. Лиськов
Представники :
від позивача: Скопич Я.В. (дов від 12.04.2017)
від відповідача-1: Козмінська М.В. (дов.№44/18-1617 від 09.10.2017)
від відповідача-2: не з'явився
від відповідача-3: не з'явився
від третьої особи: не з'явився
На підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 15.11.2017 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма «СІБ» (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства «СЕТАМ» (далі - відповідач-1), Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві (далі - відповідач-2), Головного територіального управління юстиції в м. Києві (далі - відповідач-3) про визнання електронних торгів недійсними.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.09.2017 порушено провадження у справі № 910/16415/17, судове засідання призначено на 11.10.2017 року.
Разом з позовною заявою, позивачем подана заява про забезпечення позову, яка обґрунтована тим, що існує як прямий зв'язок між зазначеними в заяві заходами забезпечення позову та предметом позовних вимог (визнання недійсними торгів), так і ймовірність утруднення виконання рішення господарського суду, у випадку задоволення позовних вимог, в разі невжиття заходів забезпечення.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 27.09.2017 у справі № 910/16415/17 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «СІБ» про вжиття заходів до забезпечення позову по справі №910/16415/17 задоволено частково, вжито заходів забезпечення позову - заборонено Державному підприємству «СЕТАМ» (01001, м.Київ, вул. Стрілецька, будинок 4-6, код ЄДРПОУ 39958500), його посадовим особам, та Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві (03056, м. Київ, вул. Виборзька, 32), його посадовим особам та/або будь-яким третім особам вчиняти дії з оформлення результатів електронних торгів за протоколом № 286352, сформованим 20.09.2017 о 22:00:20, за реєстраційним номером лоту № 209240.
В судове засідання, призначене на 11.10.2017, представники відповідача-1, відповідача-2 та відповідача-3 в судове засідання не з'явилися, витребувані ухвалою суду документи не надіслали, причин не явки суд не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи, були належним чином повідомлені.
В судове засідання, призначене на 11.10.2017, представник позивача в судове засідання з'явився та подав клопотання про витребування доказів.
Клопотання позивача мотивоване тим, що з метою повного та всебічного з'ясування всіх обставин проведення електронних торгів, що оскаржуються, необхідно витребувати у Відповідачів 1 та 2 всі матеріали, що стосуються виконавчого провадження № 36753150 та процедури реалізації земельної ділянки Позивача у вказаному виконавчому провадженні, в тому числі інформацію щодо переможця торгів для залучення до участі у справі як третьої особи, оскільки рішення суду в цій справі може вплинути на його права та обов'язки.
Також, вказані матеріали можуть підтвердити доводи позивача щодо незаконності та невідповідності процедури реалізації майна позивача у виконавчому провадженні № 36753150 вимогам чинного законодавства України.
Позивач позбавлений можливості самостійно надати суду матеріали виконавчого провадження № 36753150 та документи, оформлені за результатами проведення електронних торгів із реалізації земельної ділянки позивача (номер лоту № 209240), з огляду на їх відсутність у Позивача та відсутність можливості отримати належним чином завіренні копії.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.10.2017 задоволено клопотання позивача про витребування доказів, розгляд справи відкладено на 25.10.2017.
В судове засідання призначене 25.10.2017 з'явились представники позивача та відповідача-2.
В судове засідання 25.10.2017 представник відповідача-1 не з'явився, однак через канцелярію Господарського суду міста Києва подав клопотання про відкладення розгляду справи та залучення третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідачів
В судове засідання призначене на 25.10.2017 представник відповідача-3 не з'явився, причин неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
В судовому засіданні 25.10.2017 представник відповідача-2 надав документи витребувані ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.10.2017 та заявив клопотання про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідачів - ОСОБА_1 (84301, АДРЕСА_1), який став переможцем торгів згідно Протоколу №288484.
Відповідно до частини 1, 2 статті 38 Господарського процесуального кодексу України, сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.10.2017 було залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідачів та відкладено розгляд справи на 08.11.2017.
В судове засідання призначене 08.11.2017 з'явився представник позивача та відповідача-1.
В судове засідання призначене 08.11.2017 представники відповідача-2, відповідача-3 та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідачів не з'явились, причин неявки суд не повідомили.
В судовому засіданні призначеному 08.11.2017 представник відповідача-1 подав відзив на позовну заяву.
Представник позивача заявив клопотання про відкладення розгляду справи, яке суд задовольнив.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.11.2017 розгляд справи було відкладено на 15.11.2017.
До відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач, посилаючись на ст. 22 ГПК України, просить суд:
визнати недійсними електронні торги, проведенні Державним підприємством «Сетам» 20.09.2017, із реалізації лоту № 209240 - земельної ділянки Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «СІБ» загальною площею 0,0326 га, кадастровий номер: НОМЕР_1, місцезнаходження: АДРЕСА_2, у виконавчому провадженні №36753150.
визнати недійсними та скасувати протоколи проведення електронних торгів, сформовані за результатами проведення електронних торгів із реалізації лоту № 209240 - земельної ділянки ТОВ Фірма «СІБ» загальною площею 0,0326 га, кадастровий номер: НОМЕР_1, місцезнаходження: АДРЕСА_2, у виконавчому провадженні №36753150, а саме: протокол проведення електронних торгів №286352, сформований 20.09.2017 о 22:00:20; протокол проведення електронних торгів №288484, сформований 02.10.2017 о 10:29:29; протокол проведення електронних торгів №288484, сформований 03.10.2017 о 10:50:20.
визнати недійсним та скасувати Акт про проведення електронних торгів від 03.10.2017, складений старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Пишним А.В. у виконавчому провадженні №36753150 щодо реалізації лоту № 209240 - земельної ділянки ТОВ Фірма «СІБ» загальною площею 0,0326 га, кадастровий номер: НОМЕР_1, місцезнаходження: АДРЕСА_2.
визнати недійсним та скасувати Свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів від 04.10.2017 за реєстраційним №1092, видане приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Змисловською Т.В. переможцю торгів - ОСОБА_1 (щодо придбання земельної ділянки загальною площею 0,0326 га, кадастровий номер: НОМЕР_1, місцезнаходження: АДРЕСА_2).
скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 37404156 від 04.10.2017 14:26:17, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Змисловською Тетяною Василівною, та державну реєстрацію прав на нерухоме майно, а саме реєстрацію права власності за ОСОБА_1 на земельну ділянку загальною площею 0,0326 га, кадастровий номер: НОМЕР_1, місцезнаходження: АДРЕСА_2, цільове призначення - землі громадської забудови, для будівництва, експлуатації та обслуговування торгівельно-офісного комплексу, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1369556580000, номер запису про право власності 22659419.
Відповідно до ч. 5 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.
Відповідно до положень пункту 3.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011 року № 18 визначено, що під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.
В пункті 3.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011 № 18 зазначено, що право позивача на зміну предмета або підстави позову може бути реалізоване лише до початку розгляду господарським судом справи по суті та лише у суді першої інстанції шляхом подання до суду відповідної письмової заяви, яка за формою і змістом має узгоджуватися із статтею 54 ГПК з доданням до неї документів, зазначених у статті 57 названого Кодексу. Невідповідність згаданої заяви вимогам цих норм процесуального права є підставою для її повернення з підстав, передбачених частиною першою статті 63 ГПК.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.
Разом з тим не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.
Водночас, судом встановлено, що заявою про збільшення позовних вимог Позивач доповнює свої позовні вимоги, з огляду на невиконання Відповідачами ухвали Господарського суду м. Києва про вжиття заходів забезпечення позову та вчинення подальших дій із оформлення результатів торгів, що оскаржуються (формування нових протоколів електронних торгів, складання старшим державним виконавцем Акту про проведенні електронні торги, видача нотаріусом переможцю торгів свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів, тощо), що по суті є не збільшенням розміру позовних вимог, а зміною предмету позову, при цьому підстави позову не змінюються.
За таких обставин, враховуючи, що вказана заява підписана представником позивача, який відповідно до довіреності не обмежений у праві змінювати предмет позову, та позивачем подано суду докази сплати судового збору та направлення вказаної заяви сторонам та учасникам справи, суд прийняв до розгляду подану позивачем заяву, як заяву про зміну предмету позову.
В судове засідання призначене 15.11.2017 з'явились представники позивача та відповідача-1, надали пояснення по справі.
Представник позивача у судовому засіданні 15.11.2017 надав усні пояснення по справі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог).
Представник відповідача-1 у судовому засіданні 15.11.2017 надав усні пояснення по суті спору, проти задоволення позову заперечив.
Окрім того, 15.11.2017 представником позивача подано клопотання про залучення приватного нотаріуса Змисловської Т.В. у якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів.
Враховуючи норму ст.27 Господарського процесуального кодексу України, якою передбачено, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора. Якщо господарський суд при прийнятті позовної заяви, вчиненні дій по підготовці справи до розгляду або під час розгляду справи встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права і обов'язки осіб, що не є стороною у справі, господарський суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору.
У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити або допустити до участі у справі.
Питання про допущення або залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, до участі у справі вирішується ухвалою суду про прийняття позовної заяви до розгляду (із зазначенням про це в ухвалі про порушення провадження у справі) або під час розгляду справи, але до прийняття господарським судом рішення, з урахуванням того, чи є у цієї особи юридичний інтерес у даній справі. Саме лише зазначення в позовній заяві та/або у вступній частині судового рішення певного підприємства чи організації як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, без вирішення судом питання щодо її допущення або залучення до участі у справі не надає їй відповідного процесуального статусу.
Що ж до наявності юридичного інтересу у третьої особи, то у вирішенні відповідного питання суд має з'ясовувати, чи буде у зв'язку з прийняттям судового рішення з даної справи таку особу наділено новими правами чи покладено на неї нові обов'язки, або змінено її наявні права та/або обов'язки, або позбавлено певних прав та/або обов'язків у майбутньому (п. 1.6 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011.).
З урахуванням наведеного, клопотання від 15.11.2017 судом визнано необґрунтованим, враховуючи, що у зв'язку з прийняттям рішення у даній справі приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Змисловська Т.В. не буде наділена новими правами чи покладено на неї нові обов'язки, або змінено її наявні права та/або обов'язки, або позбавлено певних прав та/або обов'язків у майбутньому.
У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 811 Господарського процесуального кодексу України.
Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувся з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані суду докази, суд
Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма «СІБ» звернулось до Господарського суду м. Києва із позовом до Державного підприємства «СЕТАМ», Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві та Головного територіального управління юстиції у м. Києві про визнання недійсним електронних торгів з реалізації майна позивача - земельної ділянки загальною площею 0,0326 га, кадастровий номер: НОМЕР_1, місцезнаходження: АДРЕСА_2, цільове призначення - землі громадської забудови, для будівництва, експлуатації та обслуговування торгівельно-офісного комплексу.
Відповідно до автоматизованої системи документообігу суду справа № 910/16415/17 розподілена судді Лиськову М.О.
Справа прийнята до провадження суддею ухвалою від 27.07.2017 р.
Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що оскаржувані торги проведені з порушенням вимог чинного законодавства, зокрема Порядку реалізації арештованого майна затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 за №2831/5, п. 1 якого встановлено, що спеціалізована організація проводить електронні торги за заявкою державного виконавця, в якій зазначається початкова вартість майна, що виставляється на торги, за ринковою оцінкою. Позивач стверджує, що оскаржувані торги проведені всупереч Порядку, а саме на оскаржуваних торгах проведена реалізація майна, початкова вартість на підставі оцінки, яка не відображає її реальну ринкову вартість, є явно заниженою, та перебуває в процесі оскарження (справа № 5011-9/15826-2012, суддя Привалов А.І.), станом на сьогоднішній день рішення суду за результатами скарги позивача не прийнято, справу № 5011-9/15826-2012 зупинено до проведення оціночно-земельної експертизи.
Крім цього позивач стверджує, що Відповідачам 1 та 2 при реалізації майна Позивача у виконавчому провадженні №36753150 не було дотримано встановлених правил проведення електронних торгів, визначених Порядком реалізації арештованого майна, а саме: правил, які визначають процедуру підготовки, проведення торгів; правил, які регулюють сам порядок проведення торгів; правил, які стосуються оформлення кінцевих результатів торгів, зокрема майно передано на реалізацію до моменту ознайомлення Позивача з результатами оцінки, переможцем торгів визначено Учасника 11 з порушенням встановлених вимог Порядку реалізації арештованого майна, Учасником 11 сплачено ціну продажу земельної ділянки Позивача до моменту визначення його переможцем торгів, результати торгів оформлено всупереч встановленої судом заборони, тощо.
Державне підприємство «СЕТАМ» у своєму відзиві проти позову заперечило з тих підстав, що дії по організації і проведенню електронних торгів проводились на підставі документів, переданих органами державної виконавчої служби, на який покладається відповідальність за правильність і повноту цих документів.
Матеріалами справи встановлені такі фактичні обставини.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 15 січня 2013р. у справі №5011-9/15826-2012 задоволені позовні вимоги Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про стягнення із Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «СІБ» заборгованості у загальному розмірі 3 700 830,00 грн.
04.02.2013 Господарським судом м. Києва видано наказ №5011-9/15826-2012.
28.02.2013 постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві відкрито виконавче провадження №36753150 з виконання наказу №5011-9/15826-2012, виданого 04.02.2013.
В ході виконавчого провадження Відділом примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби ГТУЮ у м. Києві описано належну позивачу земельну ділянку загальною площею 0,0326 га, кадастровий номер: НОМЕР_1, цільове призначення - будівництво, експлуатація та обслуговування торгівельно-офісного комплексу, розташовану за адресою: АДРЕСА_2, про що складено відповідний Акт опису і арешту від 02.10.2014.
Постановою заступника начальника Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби ГТУЮ у м. Києві від 16.03.2017 призначено Приватне підприємство «Центр незалежної оцінки та експертизи» в особі директора ОСОБА_6 (сертифікат суб'єкт оціночної діяльності №16345/14, виданий ФДМУ 22 квітня 2014р.), експертом у виконавчому проваджені з примусового виконання наказу №5011-9/15826-2012, виданого 04.02.2013.
ПП «Центр незалежної оцінки та експертизи» проведено визначення ринкової вартості земельної ділянки позивача станом на 20.03.2017, за результатами чого складено Звіт про експертну грошову оцінку земельної ділянки № 165. Вартість земельної ділянки Позивача визначено у розмірі 2 782 000,00 грн.
Судом встановлено, що Відділом примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби ГТУЮ у м. Києві результати оцінки земельної ділянки направлено на адресу Позивача 31.03.2017 (супровідний лист від 31.03.2017 за вих. № 36753150/10).
Також, 31.03.2017 Відділом примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби ГТУЮ у м. Києві передано земельну ділянку Позивача на реалізацію Державному підприємству «Сетам» (заявка від 31.03.2017 № 20/10).
18.04.2017 ухвалою Господарського суду м. Києва у справі № 5011-9/15826-2012 (суддя Привалов А.І.) прийнято скаргу позивача на дії посадових осіб Відповідача 2 до провадження.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 27.07.2017 у справі № 5011-9/15826-2012 призначено судову оціночно-земельну експертизу для визначення дійсної ринкової вартості земельної ділянки ТОВ Фірма «СІБ» та зупинено провадження у справі № 5011-9/15826-2012 з розгляду скарги до повернення матеріалів справи із експертної установи.
Крім того, ухвалою Господарського суду м. Києва від 05.04.2017 зупинено стягнення за наказом Господарського суду м. Києва №5011-9/15826-2012 від 04.02.2013, та зупинено провадження у справі з розгляду заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню до вирішення справи №910/4682/17, що розглядається Господарським судом м. Києва.
14.04.2017 на підставі вказаної ухвали суду, старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у м. Києві Пишним А.В. винесено постанову про зупинення вчинення виконавчих дій з примусового виконання наказу суду №5011-9/15826-2012 від 04.02.2013.
За результатами розгляду апеляційної скарги Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.08.2017 ухвалу Господарського суду м. Києва від 05.04.2017 в справі №5011-9/15826-2012 скасовано.
Позивач оскаржив постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.08.2017 в касаційному порядку. На момент проведення торгів, касаційну скаргу позивача Вищим господарським судом України не розглянуто, рішення по ній не прийнято.
01.09.2017 старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби ГТУЮ у м. Києві винесено постанову про поновлення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №36753150, що стало підставою для поновлення процедури реалізації майна позивача.
Із протоколу проведення електронних торгів №286352, сформованого 20.09.2017 о 22:00:20, залученого Відповідачем 1 до матеріалів справи, вбачається що 20.09.2017 були проведенні електронні торги із реалізації земельної ділянки позивача загальною площею 0,0326 га, кадастровий номер: НОМЕР_1, місцезнаходження: АДРЕСА_2, переможцем торгів став Учасник 12 - ОСОБА_7, ціна продажу 4 200 000,00 грн. Згідно вказаного протоколу № 286352 сума в розмірі 3 990 000,00 грн. за придбане майно має бути сплачена переможцем торгів до 04.10.2017.
27.09.2017 постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби ГТУЮ у м. Києві Пишного А.В. зупинено виконавче провадження №36753150 на тій підставі, що ухвалою Вищого господарського суду України від 20.09.2017 у справі №5011-9/15826-2012 зупинено касаційне провадження за скаргою позивача.
29.09.2017 постановою в.о. начальника відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві скасовано постанову державного виконавця Пишного А.В. від 27.09.2017 про зупинення виконавчого провадження №36753150, як незаконну та прийняту з порушенням вимог Закону України «Про виконавче провадження».
Із залучених ДП «СЕТАМ» до матеріалів справи документів вбачається, що 28.09.2017 переможець торгів згідно протоколу №286352 (Учасник 12, ОСОБА_7.), а також ще чотири учасники торгів звернулися до Державного підприємства «СЕТАМ» із заявами про повернення сплачених гарантійних внесків у зв'язку із зупиненням виконавчого провадження.
28.09.2017 Відповідач 1 повернув переможцю торгів - гр. ОСОБА_7, а також іншим чотирьом учасникам сплачені ними гарантійні внески.
Із залученого Відповідачем 1 до матеріалів справи протоколу електронних проведення торгів №288484, сформованого 02.10.2017 в 10:29:29, вбачається, що новим переможцем електронних торгів із реалізації земельної ділянки Позивача став Учасник № 11 - ОСОБА_1, ціна продажу 2 921 100,00 грн.; підстава визначення переможця: невнесення суми за придбане майно попередньо визначеним переможцем; строк сплати ціни продажу - до 17.10.2017. При цьому вказаний протокол не підписаний переможцем торгів - ОСОБА_1
Відповідачем 2 до матеріалів справи залучений протокол проведення електронних торгів №288484, сформований 03.10.2017 о 10:50:20, згідно якого переможцем електронних торгів із реалізації земельної ділянки Позивача став Учасник № 11 - ОСОБА_1, ціна продажу 2 921 100,00 грн.; підстава визначення переможця: невнесення суми за придбане майно попередньо визначеним переможцем; строк сплати ціни продажу - до 17.10.2017. Вказаний протокол підписаний посадовою особою Державного підприємства «СЕТАМ» та переможцем торгів - ОСОБА_1
03.10.2017 старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Пишним А.В. складено Акт проведення електронних торгів.
Із акту проведення електронних торгів вбачається, що він складений на підставі протоколу проведення електронних торгів №288484 від 20.09.2017.
Крім того, із акту проведення електронних торгів від 03.10.2017 вбачається, що переможець торгів (Учасник 11 - ОСОБА_1.) сплатив всю належну до сплати суму -(2 775 045,00 грн.) 02.10.2017.
04.10.2017 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Змисловською Т.В. переможцю торгів видано свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів за реєстраційним №1092.
Також, 04.10.2014 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис (№22659419) про державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку загальною площею 0,0326 га, кадастровий номер: НОМЕР_1, місцезнаходження: АДРЕСА_2, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1369556580000, номер запису про право власності 22659419.
Згідно з ч. 1 ст. 61 Закону України «Про виконавче провадження» реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною.
Відповідно до ч. 2 ст. 61 Закону України «Про виконавче провадження» порядок проведення електронних торгів визначається Міністерством юстиції України.
Реалізація майна в межах виконавчого провадження здійснюється відповідно до Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 29.09.2016 р. № 2831/5, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 30.09.2016 р. за № 1301/29431 (далі - «Порядок реалізації арештованого майна» або «Порядок»).
Згідно з п. 2 розділу І Порядку реалізація майна здійснюється шляхом проведення організатором електронних торгів або торгів за фіксованою ціною.
Порядком визначено наступні поняття
Система реалізації майна (далі - система) - інформаційна електронна система, що забезпечує здійснення в електронній формі процесів прийняття та розміщення інформації про лоти, подання й обробки заявок на участь в електронних торгах (торгах за фіксованою ціною), проведення електронних торгів (торгів за фіксованою ціною) з реалізації арештованого виконавцями майна, обробки інформації про електронні торги (торги за фіксованою ціною) (п. 1 розділу І Порядку).
Електронні торги - продаж майна за принципом аукціону засобами системи електронних торгів через Веб-сайт, за яким його власником стає учасник, який під час торгів запропонував за нього найвищу ціну.
Веб-сайт реалізації майна (далі - Веб-сайт) - електронний ресурс, що є складовою частиною системи електронних торгів, на якому розміщуються організаційно-методичні матеріали, інформаційні повідомлення про електронні торги та результати їх проведення, повідомлення про безоплатну передачу конфіскованого майна, здійснюються реєстрація учасників, подання заяв на участь в електронних торгах та торгах за фіксованою ціною, забезпечується доступ спостерігачів торгів та проводяться електронні торги та торги за фіксованою ціною.
Організатор електронних торгів, торгів за фіксованою ціною (далі - Організатор) - державне підприємство, яке належить до сфери управління Міністерства юстиції України та уповноважене відповідно до законодавства на здійснення заходів зі створення та супроводження програмного забезпечення системи реалізації арештованого майна, технологічного забезпечення, збереження та захисту даних, що містяться у цій системі, на організацію та проведення електронних торгів та торгів за фіксованою ціною, забезпечення збереження майна, виконання інших функцій, передбачених цим Порядком;
Відповідно до п. 3 розділу II Порядку виконавець у строк не пізніше п'яти робочих днів після ознайомлення із результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна готує проект заявки на реалізацію арештованого майна, який містить інформацію, передбачену абзацами третім - шістнадцятим пункту 2 цього розділу.
Відповідно до розділу VІІІ Порядку після закінчення електронних торгів (закінчення строку аукціону з урахуванням його можливого продовження) на Веб-сайті відображаються відомості про завершення електронних торгів. Не пізніше наступного робочого дня Система автоматично формує та розміщує на Веб-сайті протокол електронних торгів за лотом.
Протокол електронних торгів підписується Організатором та не пізніше наступного робочого дня з дня формування Системою розміщується у відповідному особистому кабінеті відділу державної виконавчої служби (приватного виконавця).
Відповідно до п. 1 розділу Х Порядку на підставі копії протоколу переможець електронних торгів протягом десяти банківських днів з дня визначення його переможцем здійснює розрахунки за придбане на електронних торгах майно.
Згідно п. 3 розділу VIIІ Порядку у разі якщо належна до сплати сума (у тому числі винагорода Організатору) від переможця електронних торгів не зарахована на рахунок одержувача у десятиденний строк або в інший строк, визначений абзацом одинадцятим пункту 1 розділу X цього Порядку, з дня проведення електронних торгів, гарантійний внесок йому не повертається, а переможцем електронних торгів визнається учасник, який запропонував ціну, що була перед ціною, запропонованою переможцем, що не сплатив належної грошової суми за придбане майно.
У цьому разі Організатор вносить відповідні відомості до Системи й засобами Системи формує новий протокол електронних торгів, який повинен містити, крім інформації, зазначеної в пункті 1 цього розділу, також інформацію про невнесення попередньо визначеним переможцем (переможцями) електронних торгів належної грошової суми в строки, передбачені пунктом 1 розділу X цього Порядку, та про визнання наступного учасника цих електронних торгів новим переможцем електронних торгів. Цей протокол розміщується Системою на Веб-сайті, в особистому кабінеті наступного учасника цих електронних торгів, визначеного новим переможцем електронних торгів, та особистому кабінеті відділу державної виконавчої служби (приватного виконавця), яким майно передано на реалізацію.
У разі невнесення наступним учасником, визначеним новим переможцем електронних торгів у формі аукціону, усієї належної грошової суми в установлені пунктом 1 розділу X цього Порядку строки відповідні дії повторюються для наступного учасника, що визначається згідно з абзацами першим, третім цього пункту.
Згідно п. 1 розділу Х Порядку у разі зупинення вчинення виконавчих дій після завершення електронних торгів переможець має право відмовитись від сплати за придбане на електронних торгах майно. У такому випадку йому повертається гарантійний внесок. Інші учасники зупинених електронних торгів мають право на повернення гарантійного внеску за умови звернення до Організатора із письмовою заявою.
Слід зазначити, що правова природа продажу майна з публічних торгів дає підстави для можливості визнання торгів недійсними за правилами визнання недійсними правочинів, зокрема на підставі норм цивільного законодавства (статей 203, 215 ЦК України) про недійсність правочину як такого, що не відповідає вимогам закону, у разі невиконання вимог щодо процедури, порядку проведення торгів, передбачених Порядком реалізації арештованого майна.
При цьому підставою для визнання прилюдних торгів недійсними є порушення встановленої законодавством процедури та порядку проведення торгів, визначених Порядком реалізації арештованого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016р. № 2831/5 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30.09.2016р. за № 1301/29431, чинним на момент проведення оспорюваних електронних торгів.
Судом встановлено, що при проведенні електронних торгів із реалізації земельної ділянки Позивача у виконавчому провадженні №36753150 були допущені порушення процедури та порядку проведення прилюдних торгів, визначених Порядком реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Мінюсту від 29.09.2016 № 2831/5.
Зокрема, після повернення гарантійного внеску попередньому переможцю торгів (Учаснику 12, ОСОБА_7.) у зв'язку із зупиненням виконавчого провадження у організатора торгів - Державного підприємства «СЕТАМ» не було правових підстав для застосування положень п. 3 розділу VIIІ Порядку та визначення переможцем торгів - Учасника 11 (ОСОБА_1.). Оскільки п. 3 розділу VIIІ Порядку застосовується тільки у випадку несплати переможцем електронних торгів на рахунок одержувача всієї належної до сплати суми у встановлений десятиденний строк.
Правовими наслідками несплати переможцем торгів у встановлений строк належної до сплати суми є:
гарантійний внесок переможцю торгів не повертається,
переможцем електронних торгів визнається учасник, який запропонував ціну, що була перед ціною, запропонованою переможцем, що не сплатив належної грошової суми за придбане майно.
При цьому, Порядком реалізації арештованого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016р. № 2831/5, не передбачено право Організатора аукціону визначати переможцем торгів наступного учасника торгів, який запропонував ціну, що була перед ціною, запропонованою переможцем, у випадку повернення попередньому переможцю торгів гарантійного внеску на підставі п. 1 розділу Х Порядку, у зв'язку із зупиненням виконавчого провадження.
Також судом встановлено, що внаслідок незаконного винесення старшим державним виконавцем відділу державної виконавчої служби постанови про зупинення виконавчого провадження від 27.09.2017 та подальше скасування вказаної постанови (29.09.2017), та визначення у зв'язку із цими обставинами переможцем торгів Учасника 11 із ціновою пропозицією 2 921 100,00 грн., призвело до зменшення ціни продажу земельної ділянки та недоотримання стягувачем у виконавчому проваджені № 36753150 - Департаментом економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) суми в розмірі 1 278 900,00 грн., що є порушенням прав та інтересів як стягувача так і позивача.
Крім того, як вбачається із матеріалів справи, цінова пропозиція Учасника 11 (ОСОБА_1.), який був визначених переможцем торгів, не являється наступною перед ціновою пропозицією, що була запропонована переможцем, що не сплатив належної грошової суми за придбане майно (Учасник 12, із ціновою пропозицією - 4 200 000,00 грн.). Вищі цінові пропозиції ніж Учасник 11 запропонували Учасник 9 (4 123 000,00 грн.), Учасник 10 (3 600 000,00 грн.), Учасник 8 та 7.
При цьому, Порядком реалізації арештованого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016р. № 2831/5, не передбачено, що цінові пропозиції учасників торгів, яким повернуто гарантійні внески відповідно до вимог п. 1 розділу Х Порядку, не враховуються при визначені переможця торгів у разі несплати попереднім переможцем всієї належної до сплати суми.
Крім того, з положень Порядку реалізації арештованого майна випливає, що під час проведення електронних торгів організатор торгів у встановленому законом порядку визначає переможця торгів та ціну продажу майна, в результаті чого переможець торгів набуває право на придбання майна. Результатом проведення прилюдних торгів є визначення покупця - переможця аукціону та завершення процедури торгів шляхом підписання протоколу організатором торгів та покупцем, який одержав право на придбання майна. Факт підписання протоколу торгів має юридичне значення в аспекті виникнення підстав для подальшої сплати коштів за придбане майно, оформлення органом виконавчої служби відповідного акту та видачі покупцеві свідоцтва про придбання майна.
Із залученого Відповідачем 2 до матеріалів справи підписаного протоколу проведення електронних торгів №288484, сформованого 03.10.2017 о 10:50:20), вбачається, що ОСОБА_1 було визначено переможцем торгів тільки 03.10.2017.
Судом встановлено, що всю належну до сплати суму за придбану земельну ділянку ОСОБА_1 перерахував на рахунок органу державної виконавчої служби 02.10.2017, що підтверджується актом державного виконавця про проведенні електронні торги від 03.10.2017 та банківською випискою, залученою Відповідачем 1.
Таким чином, Учасником 11 - ОСОБА_1 було сплачено ціну продажу земельної ділянки до визначення його переможцем торгів (кошти перераховано 02.10.2017, а переможцем торгів його визначено тільки 03.10.2017), що являться очевидним порушенням процедури проведення електронних торгів, встановленої Порядком реалізації арештованого майна.
Крім того, в Акті про проведення електронних торгів від 03.10.2017, складеним старшим державним виконавцем Відповідача 2, невірно зазначено реквізити протоколу проведення електронних торгів (№288484 від 20.09.2017 замість №288484 від 03.10.2017).
Також, із заявки Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві адресованої ДП «Сетам» від 31.03.2017 № 20/10) вбачається, що відділом державної виконавчої служби земельну ділянку позивача було передано на реалізацію 31.03.2017, тобто до моменту отримання позивачем повідомлення про результати оцінки, що являється порушенням Порядку реалізації арештованого майна та ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження».
Крім того, судом встановлено, що після винесення Господарським судом м. Києва ухвали про вжиття заходів забезпечення позову у справі № 910/16415/17 від 27.09.2017 щодо заборони відповідачам вчиняти дії із оформлення результатів оспорюваних торгів, посадовими особами Державного підприємства «СЕТАМ» та органу державної виконавчої служби вчинено дії з оформлення результатів спірних торгів за лотом № 209240, що випливають із протоколу № 286352, сформованого 20.09.2017 о 22:00:20, а саме: повернуто гарантійні внески, визначено нового переможця торгів, сформовано новий протокол проведення електронних торгів №288484. Також, з метою подальшого оформлення результатів торгів старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві складено Акт про проведення електронних торгів від 03.10.2017.
04.10.2017 на підставі вказаного Акту приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Змисловською Т.В. переможцю торгів видано свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів №1092.
Із матеріалів справи вбачається, що ухвалу суду про забезпечення позову позивачем було подано до Державного підприємства «СЕТАМ» та Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби ГТУЮ у м. Києві до відома та виконання, що підтверджуються залученими до матеріалів справи копіями заяв від 27.09.2017 та від 28.09.2017.
Відповідно до ч.1 статті 203, ч.1 статті 215 Цивільному кодексу України (далі - ЦК України) зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, а недодержання стороною (сторонами) правочину в момент його вчинення цих вимог є підставою для визнання недійсності відповідного правочину.
Згідно із частинами другою та третьою статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
При цьому правом оспорювати правочин і вимагати проведення реституції ЦК України наділяє не лише сторону (сторони) правочину, але й інших, третіх осіб, що не є сторонами правочину, визначаючи їх статус як «заінтересовані особи» (статті 215, 216 ЦК України).
Статтею 124 Конституції України визначено принцип обов'язковості судових рішень, який також поширюється на ухвалу суду про забезпечення позову. При цьому відповідно до статті 66 ГПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
З урахуванням особливостей мети забезпечення позову копія ухвали про забезпечення позову надсилається заявнику та заінтересованим особам негайно після її постановлення. Така ухвала суду виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень. Крім того, навіть оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання та не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Зазначені обмеження встановлюються ухвалою суду, вони діють до скасування заходів забезпечення позову (стаття 68 ГПК України).
Згідно правової позиції Верховного суду України той факт, що встановлені ухвалою суду обмеження не були зареєстровані у відповідному державному реєстрі, ведення якого передбачено Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», не може слугувати підставою для висновку про відсутність таких обмежень і про те, що відповідач має право вільно розпоряджатися нерухомим майном, якщо про встановлену судом заборону відповідачу було відомо (постанова ВСУ від 18 січня 2017 року у справі № 6-2552цс16).
Обізнаність Відповідачів з ухвалою суду від 27.09.2017, якою встановлено судову заборону на вчинення подальших дій з оформлення результатів торгів, підтверджується наявними в матеріалах справи заявами позивача на адресу відповідачів (з відмітками про прийняття 27.09.2017 та повторно 28.09.2017).
Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
У рішенні від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Дорани проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.
Таким чином, Держава Україна несе обов'язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. Причому обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.
Відповідно до ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним.
Таким чином, вчинення Відповідачами 1 та 2 подальших дій з оформлення результатів торгів під час дії судової заборони, зокрема складання посадовими особами Відповідача 2 за наслідками проведення торгів акту про проведенні електронні торги від 03.10.2017, що за своєю правовою природою є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на прилюдних торгах (вчинення правочину) є порушенням публічного порядку, що відповідно до ст. 228 ЦК України є підставою для визнання такого правочину недійсним.
Пунктом 3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011р. № 10 «Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам» визначено, що господарські суди на загальних підставах вирішують усі спори між суб'єктами господарської діяльності, а також спори, пов'язані, зокрема, з визнанням недійсними договорів, укладених суб'єктами господарювання, або між суб'єктами господарювання та органами державної влади і місцевого самоврядування шляхом проведення прилюдних торгів (аукціону), у тому числі договорів купівлі-продажу і оренди землі, а так само визнання недійсними актів про проведення відповідних торгів (аукціону).
Відповідно до статті 650 Цивільного кодексу України особливості укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах тощо встановлюються відповідними актами цивільного законодавства.
Виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на електронних торгах, яка полягає в продажі майна, тобто у забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця - переможця прилюдних торгів. Крім того, враховуючи особливості, передбачені законодавством, складання за наслідками проведення прилюдних торгів відповідного акта є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на прилюдних торгах, а отже є правочином.
Такий висновок узгоджується й з нормами ст. ст. 650, 655 та ч. 4 ст. 656 ЦК України, які відносять до договорів купівлі-продажу процедуру прилюдних торгів, результатом яких є видача нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів на підставі складеного та затвердженого в установленому порядку акта державного виконавця про проведені торги (постанова ВСУ від 23.09.2017 у справі № 3-112гс14).
Наведене узгоджується з нормами частини четвертої статті 656 ЦК України, за якою до договору купівлі-продажу на біржах, аукціонах (публічних торгах) застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.
Таким чином, правова природа продажу майна з публічних торгів дає підстави для можливості визнання торгів недійсними за правилами визнання недійсними правочинів, зокрема, на підставі норм цивільного законодавства (статей 203, 215 ЦК України) про недійсність правочину як такого, що не відповідає вимогам закону, у разі невиконання вимог щодо процедури, порядку проведення торгів, передбачених Порядком реалізації арештованого майна.
Оскільки, виходячи зі змісту ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставами недійсності укладеного за результатами прилюдних торгів правочину є недодержання вимог закону в момент його укладення, тобто безпосередньо за результатами прилюдних торгів, то підставами для визнання прилюдних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення торгів .
Статтею 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
У відповідності до норми 16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів судом, зокрема, є визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі, тощо.
З урахуванням вказаних норм, правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.
З огляду на положення зазначених вище правових норм та принципу диспозитивності у господарському судочинстві, позивач має право вільно обирати способи захисту порушеного права чи інтересу.
При цьому, господарський суд зазначає, що під порушенням права слід розуміти такий стан суб'єктивного права, при якому воно зазнавало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок якого суб'єктивне право уповноваженої особи зазнало зменшення або ліквідації як такого. Порушення права пов'язане з позбавленням його носія можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
Верховний Суд України у своїй постанові від 13.04.2016р. у справі №6-2988цс15 приходить до правового висновку, що «головною умовою, яку повинні встановити суди, є наявність порушень, що могли вплинути на результати торгів, тобто не тільки недотримання норм закону під час проведення прилюдних торгів, а й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними».
Таким чином, за результатами розгляду справи встановлено, що проведення електронних торгів відбулося з порушенням норм Закону України «Про виконавче провадження» та Порядку реалізації арештованого майна затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 за №2831/5, що вплинуло на результати торгів, зокрема, на ціну правочину.
З огляду на викладені обставини справи, судом встановлено порушення прав і законних інтересів позивача, шляхом відчуження майна позивача з порушенням Порядку реалізації арештованого майна затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 за №2831/5, що вплинуло на процедуру проведення торгів, визначення переможця торгів, і як наслідок на ціну продажу земельної ділянки позивача.
Враховуючи викладене, оскільки при реалізації майна позивача у виконавчому провадженні №36753150 не було дотримано встановлених правил проведення електронних торгів, визначених Порядком реалізації арештованого майна, а саме: правил, які визначають процедуру підготовки, проведення торгів; правил, які регулюють сам порядок проведення торгів; правил, які стосуються оформлення кінцевих результатів торгів, внаслідок чого відбулося порушення прав та інтересів позивача, господарський суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог про визнання недійсними електронних торгів, проведенних ДП «Сетам» 20.09.2017, із реалізації лоту № 209240.
Враховуючи, що електронні торги є недійсними, а відтак позовні вимоги про визнання недійсними та скасування всіх протоколів, сформованих за результатами таких торгів, підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 34 Закону України «Про нотаріат» нотаріуси видають свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів).
Відповідно до Глави 12 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 №296/5, свідоцтво про придбання арештованого нерухомого майна з прилюдних торгів видається нотаріусом на підставі складеного державним виконавцем акта про проведені публічні торги, затвердженого начальником відповідного відділу державної виконавчої служби.
Виходячи з викладеного, господарський суд приходить до висновку, що акт державного виконавця про проведені електронні торги є правочином, що складається за результатами проведення торгів і на підставі якого видається свідоцтво про право власності.
Враховуючи, що електронні торги є недійсними, а відтак і акт державного виконавця про проведені електронні торги від 03.10.2017 є правочином, який являється недійсним, позовні вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню.
Крім того, свідоцтво на право власності на нерухоме майно є документом, що посвідчує право власності й видається на підставі відповідних правочинів, тому господарський суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог про визнання недійсним свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів від 04.10.2017 за реєстраційним №1092, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Змисловською Т.В. переможцю торгів - ОСОБА_1
Правовідносини, пов'язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень врегульовані Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 №1952-IV (надалі - Закон №1952-IV).
Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону №1952-IV, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Відповідно до ст. 4 Закону № 1952-IV державній реєстрації прав підлягають: 1) право власності; 2) речові права, похідні від права власності: право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншою капітальною спорудою (їх окремою частиною), що виникає на підставі договору найму (оренди) будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладеного на строк не менш як три роки; іпотека; право довірчої власності; інші речові права відповідно до закону; 3) право власності на об'єкт незавершеного будівництва; 4) заборона відчуження та арешт нерухомого майна, податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, та інші обтяження.
В той же час, п. 2 ч. 1 ст. 10 Закону №1952-IV, державним реєстратором є нотаріус як спеціальний суб'єкт, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно.
У п.1 ч.1 ст.27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката.
У разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав (ч. 2 ст. 26 Закону).
Оскільки державну реєстрацію прав на нерухоме майно, а саме реєстрацію права власності за ОСОБА_1 на земельну ділянку загальною площею 0,0326 га, кадастровий номер: НОМЕР_1, місцезнаходження: АДРЕСА_2, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1369556580000, номер запису про право власності 22659419, здійснено на підставі свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів від 04.10.2017 за реєстраційним №1092, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Змисловською Т.В., яке підлягає визнанню недійсним, тому господарський суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 37404156 від 04.10.2017 14:26:17, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Змисловською Тетяною Василівною, та державну реєстрацію прав на нерухоме майно, а саме реєстрацію права власності за ОСОБА_1 на земельну ділянку загальною площею 0,0326 га, кадастровий номер: НОМЕР_1, місцезнаходження: АДРЕСА_2, цільове призначення - землі громадської забудови, для будівництва, експлуатації та обслуговування торгівельно-офісного комплексу, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1369556580000, номер запису про право власності 22659419.
Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду зазделегіть встановленої сили.
Таким чином, дослідивши матеріали даної справи, оцінивши відповідно до вимог ст. 43 ГПК України надані сторонами докази та проаналізувавши їх згідно з вимогами діючого законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позову.
Частиною 6 ст. 84 ГПК України передбачено, що в резолютивній частині рішення вказується про розподіл господарських витрат між сторонами, про повернення судового збору з бюджету.
Відповідно ст.49 ГПК України, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, повязані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем при подачі позовної заяви сплачено судовий збір в сумі 8 000,00грн., що підтверджується відповідними квитанціями.
Суд дійшов висновку про необхідність стягнути з відповідача-1 та відповідача-2 на користь позивача по 4000,00 грн. судового збору.
Керуючись ст .ст. 24, 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Визнати недійсними електронні торги, проведенні Державним підприємством «Сетам» 20.09.2017, із реалізації лоту № 209240 - земельної ділянки Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «СІБ» загальною площею 0,0326 га, кадастровий номер: НОМЕР_1, місцезнаходження: АДРЕСА_2, у виконавчому провадженні №36753150.
3. Визнати недійсними та скасувати протоколи проведення електронних торгів, сформовані за результатами проведення електронних торгів із реалізації лоту № 209240 - земельної ділянки ТОВ Фірма «СІБ» загальною площею 0,0326 га, кадастровий номер: НОМЕР_1, місцезнаходження: АДРЕСА_2, у виконавчому провадженні №36753150, а саме: протокол проведення електронних торгів №286352, сформований 20.09.2017 о 22:00:20; протокол проведення електронних торгів №288484, сформований 02.10.2017 о 10:29:29; протокол проведення електронних торгів №288484, сформований 03.10.2017 о 10:50:20.
4. Визнати недійсним та скасувати Акт про проведення електронних торгів від 03.10.2017, складений старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень УДВС Головного територіального управління юстиції у м. Києві Пишним А.В. у виконавчому провадженні №36753150 щодо реалізації лоту № 209240 - земельної ділянки ТОВ Фірма «СІБ» загальною площею 0,0326 га, кадастровий номер: НОМЕР_1, місцезнаходження: АДРЕСА_2.
5. Визнати недійсним та скасувати Свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів від 04.10.2017 за реєстраційним №1092, видане приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Змисловською Т.В. переможцю торгів - ОСОБА_1 (щодо придбання земельної ділянки загальною площею 0,0326 га, кадастровий номер: НОМЕР_1, місцезнаходження: АДРЕСА_2).
6. Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 37404156 від 04.10.2017 14:26:17, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Змисловською Тетяною Василівною, та державну реєстрацію прав на нерухоме майно, а саме реєстрацію права власності за ОСОБА_1 на земельну ділянку загальною площею 0,0326 га, кадастровий номер: НОМЕР_1, місцезнаходження: АДРЕСА_2, цільове призначення - землі громадської забудови, для будівництва, експлуатації та обслуговування торгівельно-офісного комплексу, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1369556580000, номер запису про право власності 22659419.
7. Стягнути з Державного підприємства «СЕТАМ» (Код ЄДРПОУ 39958500, 01025, м. Київ, вулиця Стрілецька, будинок 4-6) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «СІБ» (код ЄДРПОУ 2371151901601, м. Київ, вул. Червоноармійська, 13, оф. 413) судовий збір в сумі 4 000 грн.
8. Стягнути з Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві (03056, м. Київ, вул.. Виборзька, буд. 32; код ЄДРПОУ 34691374) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «СІБ» (код ЄДРПОУ 2371151901601, м. Київ, вул. Червоноармійська, 13, оф. 413) судовий збір в сумі 4 000 грн.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня підписання повного тексту рішення.
Повний текст рішення складено 17.11.2017
Суддя М.О. Лиськов