ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
15.11.2017Справа №910/14751/17
За позовом Публічного акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ БАНК»
До Публічного акціонерного товариства «Апекс-банк»
Третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб
Третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю Підприємство з
іноземними інвестиціями «ІТ ІНВЕСТ»
Третя особа-3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Публічне акціонерне товариство «ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНО- МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД»
Третя особа-4, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні
відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Київська будівельна компанія «АЛЬЯНС»
Третя особа-5, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні
відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОМБУДСЕРВІС-2012»
Про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину
Суддя Лиськов М.О.
Представники сторін:
від позивача: Шабліовська В.В. (дов. №37 від 31.08.2017)
від відповідача: Боченко О.В.
від третьої особи-1: не з'явився
від третьої особи-2: Герасименко Т.В. (посв.№622)
від третьої особи-3: не з'явився
від третьої особи-4: не з'явився
від третьої особи-5: не з'явився
Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 15.11.2017 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
31.08.2017 до канцелярії Господарського суду м.Києва надійшла позовна заява №01-10/983 від 28.08.2017 Публічного акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ БАНК» (далі - позивач) до Публічного акціонерного товариства «Апекс-банк» (далі - відповідач) про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.09.2017 прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі № 910/14751/17, розгляд справи призначено на 13.09.2017.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.09.2017 у справі №910/14751/17 залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі - третя особа-1)
11.09.2017 представником Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, через канцелярію Господарського суду міста Києва були подані письмові пояснення.
В судове засідання, призначене на 13.09.2017, представник позивача та третьої особи-1 з'явилися.
В судове засідання, призначене на 13.09.2017, представник відповідача не з'явився, однак 12.09.2017 через канцелярію Господарського суду міста Києва подав клопотання про перенесення судового засідання.
В судовому засіданні, призначеному 13.09.2017 представник позивача заявив клопотання про витребування доказів по справі, яке було задоволено судом.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.09.2017 розгляд справи відкладено на 27.09.2017.
В судове засідання, призначене на 27.09.2017, з'явились представники позивача, відповідача та третьої особи-1, надали пояснення по справі.
Представник відповідача у судовому засіданні надав письмовий відзив на позовну заяву та заявив клопотання про зупинення провадження у справі. Судом відкладено розгляд вказаного клопотання.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.09.2017 розгляд справи відкладено на 18.10.2017 та залучено до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю Підприємство з іноземними інвестиціями «ІТ ІНВЕСТ» (далі - третя особа-2) та Публічне акціонерне товариство «ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНО-МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД» (далі - третя особа-3).
В судове засідання, призначене на 18.10.2017, з'явилися представники позивача, відповідача та третьої особи-1.
Представник позивача у судовому засіданні 18.10.2017 надав додаткові документи по справі та заявив клопотання про витребування додаткових доказів. Суд, дослідивши зазначене клопотання, заслухавши доводи представників сторін, дійшов висновку про необхідність його задоволення.
Представник відповідача у судовому засіданні 18.10.2017 надав додаткові письмові пояснення по справі.
Представник третьої особи-1 заявив клопотання про відкладення розгляду справи.
Представниками сторін подано клопотання про продовження строку розгляду справи на 15 днів.
Суд дослідивши вказані клопотання, вважає їх вмотивованими, належним чином обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.10.2017 було продовжено строки розгляду справи на 15 днів та розгляд справи було відкладено на 08.11.2017.
02.11.2017 через канцелярію Господарського суду міста Києва від представника позивача надійшли письмові пояснення по справі.
В судове засідання призначене 08.11.2017 з'явився представник позивача, надав пояснення по суті справи.
В судове засідання призначене 08.11.2017 представники третіх осіб не з'явились, причин неявки суд не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
В судове засідання, призначене 08.11.2017 представник відповідача не з'явився, однак через канцелярію Господарського суду міста Києва подав клопотання про відкладення розгляду справи та заяву про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Київська будівельна компанія «АЛЬЯНС», яку судом було задоволено.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.11.2017 було залучено третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Київська будівельна компанія «АЛЬЯНС» та Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОМБУДСЕРВІС-2012» (далі - третя особа-4 та третя особа-5). Розгляд справи було відкладено до 15.11.2017.
У судове засідання 15.11.2017 з'явилися представники позивача, відповідача та третьої особи-2.
У судовому засіданні 15.11.2017 представник позивача подав клопотання про долучення документів до матеріалів справи, надав пояснення по справі, позовні вимоги підтримав повністю.
У судовому засідання 15.11.2017 представник відповідача надав письмові пояснення, відповідно до яких заперечував проти позовних вимог.
Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд
30.04.2015 між Публічним акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ БАНК» (далі - позивач, заставодавець) та Публічним акціонерним товариством «Апекс-банк» (далі - відповідач, заставодержатель) був укладений Договір застави майнових прав №30042015/97/Z (далі - Договір застави).
В подальшому до Договору застави було укладено 13 Додаткових угод.
Відповідно до п.1.1. Договору застави, з урахуванням Додаткових угод до нього, даний Договір забезпечує вимоги ПАТ «Апекс-банк» до ПАТ «УКРАЇНСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИМ БАНК» за Генеральною Угодою №13042010 від 13.04.2010, Угодою МБК від 30.04.2015 року (надалі - Угода 1) та Договором №6835- УКВ (надалі - Договір 6835-УКВ) про встановлення кореспондентських відносин від 12.05.2010 року, укладеними між відповідачем та позивачем.
Заставодавець передає в заставу Заставодержателю належні йому на момент укладання цього Договору застави майнові права (відступив право вимоги усіх майнових прав на грошові кошти з відкладальною умовою) відповідно до укладеного між Заставодавцем та Товариством з обмеженою інвестиціями «ІТ ІНВЕСТ» (далі - третя особа-2, Боржник 1) Договору про надання кредиту №888 від 03.12.2007 та додаткових угод до нього, в тому числі укладених в майбутньому (надалі - Кредитний договір 1). Під майновими правами що відступаються, за Кредитним договором 1 Сторони розуміють право на отримання від Боржника 1 грошових коштів у розмірі 33 965 000,00 грн та процентів за їх користування з розрахунку - 18%, можливих штрафних санкцій, не пізніше 17.12.2015 року, а також всі права вимоги за забезпечувальними договорами до Кредитного договору 1.
Заставодавець передає в заставу Заставодержателю належні йому на момент укладання цього Договору застави майнові права (відступив право вимоги усіх майнових прав на грошові кошти з відкладальною умовою) відповідно до укладеного між Заставодавцем та Публічним акціонерним товариством «ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНО МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД» (далі - третя особа-3, Боржник 2) Договору про надання кредиту №967 від 25.12.2007 року та додаткових угод до нього і тому числі укладених в майбутньому (надалі - Кредитний договір 2). Під майновими правами Заставодавця за Кредитним договором 2 Сторони розуміють право на отримання Заставодавцем від Боржника 2 грошових коштів у розмірі 40 315 000,00 грн та процентів за їх користування з розрахунку - 24%, можливих штрафних санкцій не пізніше 17.12.2015 року а також всі права вимоги за забезпечувальним договором до Кредитного договору 2. Майнові права за Кредитним договором 1 та майнові права за Кредитним договором 2 надалі разом іменуються «Майнові права».
Згідно з п.2.3. Договору застави Сторони встановлюють, що положення цього пункту разом з іншими положеннями Договору застави, являють собою повну укладену угоду між Сторонами, під відкладальною умовою, про переведення (уступку) Майнових прав Заетаводержателя, з метою звернення стягнення на Майнові права в позасудовому порядку. Такою відкладальною умовою є настання будь-якої з наступних обставин, в тому числі невиконання або неналежне виконання будь-яких зобов'язань за Договором застави та/або Угодою 1 та/або Договором №6835-УКВ.
Сторони домовились, що відповідно до ст.212 Цивільного кодексу України право вимоги вважається уступленим (в т.ч. по забезпечувальним договорам) Заставодавцем та таким, що перейшло Заставодержателю у день настання обставин, передбачених п.2.3. Договору застави, та за умови, що якщо Заставодержатель направив відповідну заяву Заставодавцю. Заставодавець підтверджує, що уступка права вимоги відбувається за його згодою та не потребує ведення переговорів та підписання будь-яких договорів.
Заставодавець передає, а Заставодержатель приймає Майнові права при умові, що Заставодавець не виконає належним чином зобов'язання за Договором застави та/або Угодою 1 та/або Договором № 6835-УКВ.
З метою виконання п. 2.3. Договору застави, Сторони домовились, що час переведення Майнових прав та розмір таких Майнових прав, при невиконанні вище зазначених зобов'язань, визначаються згідно з фактом невиконання цих зобов'язань. Заставодавець зобов'язаний протягом 2-х робочих днів з дня виникнення обставин, передбачених п. 2.3. Договору застави, та направлення Заставодержателем заяви, надати Заставодержателю всі документи та інформацію, вчинити всі необхідні дії щодо заміни кредитора по Кредитному договору 1 та Кредитному договору 2, що впливають на права Заставодержателя.
Відповідно до п.5.1. Договір застави набуває чинності з моменту його укладання і діє до повного виконання Заставодавцем всіх зобов'язань по Угоді 1 та/або Договору №6835-УКВ.
Як встановлено судом, та сторонами не заперечувалося відповідач заявою від 26.05.2015 №739 повідомив позивача про те, що відповідно до умов Договору застави право вимоги коштів від Боржника 1 та Боржника 2 за Кредитним договором 1 та Кредитним договором 2 вважається уступленим Первісним кредитором та таким, що перейшло до Нового кредитора 26.05.2015, про що Новий кредитор повідомляє Первісного кредитора. Дану заяву отримано позивачем 26.05.2015, що підтверджується відміткою про реєстрацію на другому примірнику заяви.
Листом від 26.05.2015 №01-10/1452 позивач повідомив, що він, як Первісний кредитор відступив Новому кредиторові право вимоги за Кредитним договором 1 та Кредитним договором 2.
Факт переходу усіх майнових прав від Первісного кредитора до Нового кредитора за Кредитним договором 1 та Кредитним договором 2 також підтверджується Актами приймання-передавання від 26.05.2015 та від 27.05.2015, відповідно до яких на виконання Договору застави позивач передає, а відповідач приймає документи згідно з переліком.
Крім того, як встановлено судом 28.05.2015 Правлінням Національного банку України прийнято Постанову №348 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ БАНК» до категорії неплатоспроможних», на підставі чого Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 28.05.2015 №107 «Про запровадження тимчасової адміністрації в ПАТ «УКРАЇНСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ БАНК», згідно з яким з 29.05.2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію строком на три місяці до 28.08.2015 року включно та призначено уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «УКРАЇНСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ БАНК» повідного професіонала з питань регулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Пантіну Любов Олександрівну.
Наказом Тимчасової адміністрації №26/ТА від 29.05.2015 року встановлено здійснити в ПАТ «УКРАЇНСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ БАНК» перевірку договорів (інших правочинів), укладених ПАТ «УКРАЇНСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ БАНК» протягом одного року з дня запровадження тимчасової адміністрації в банку, на предмет виявлення правочинів ( в тому числі договорів), виконання яких спричинило або може спричинити погіршення фінансового стану банку та які відповідають критеріям, передбаченим ч. 2 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Під час здійснення перевірки було виявлено, що Договір застави майнових прав від 30.04.2015 №30042012/97/Z, з урахуванням усіх додаткових договорів до нього, укладений між позивачем та відповідачем є нікчемним, оскільки при укладені даного договору було допущено ряд порушень норм чинного законодавства України, обмежень, встановлених Національним банком України та було встановлено, що такий правочин має ознаки нікчемності, визначені ч.3 ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», оскільки такий правочин має безоплатний характер, направлений на позачергове задоволення вимог одного з кредиторів неплатоспроможного банку, що зумовило неможливість виконання зобов'язань неплатоспроможного банку перед іншими кредиторами.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.03.2017 у справі №910/722/17 у задоволенні первісного позову Публічного акціонерного товариства «Апекс-банк» до Публічного акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ БАНК» про визнання недійсним одностороннього правочину та визнання відсутнім права вчиняти дії щодо застосування наслідків недійсності правочинів було відмовлено, зустрічний позов Публічного акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ БАНК» до Публічного акціонерного товариства «Апекс-банк» про визнання нікчемного правочину недійсним задоволено, визнано недійсним нікчемний правочин, а саме Договір застави майнових прав № 30042015/97/Z від 30.04.2015 року, з урахуванням усіх додаткових договорів та додатків, що укладений між Публічним акціонерним товариством «УКРАЇНСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ БАНК» та Публічним акціонерним товариством «Апекс-банк».
Рішення Господарського суду міста Києва від 28.03.2017 у справі №910/722/17, залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.07.2017 та постановою Вищого господарського суду України від 02.11.2017.
Позивач, обґрунтовуючи свої позовні вимоги, у зв'язку із визнанням нікчемного Договору застави майнових прав №30042015/97/Z від 30.04.2015 року господарським судом недійсним, просить суд застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину шляхом відновлення становища, яке існувало до укладення цього договору, а саме, визнати наявність у Публічного акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ БАНК» права майнової вимоги до наступних позичальників:
- Товариства з обмеженою відповідальністю підприємства з іноземними інвестиціями «ІТ ІНВЕСТ» за договором про надання кредиту від 03.12.2007 №888, з усіма додатковими договорами, договорами про внесення змін та угодами до нього, за договором поруки від 25.12.2007 №888-1 з усіма додатковими договорами, договорами про внесення змін та угодами до нього та іпотечним договором, посвідченим 25.12.2007 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лавренюк С.М. за реєстровим номером 949, з усіма додатковими договорами, договорами про внесення змін та угодами до нього;
- Публічного акціонерного товариства «ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНО-МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД» за договором про надання кредиту №967 від 25.12.2007 з усіма додатковими договорами, договорами про внесення змін та угодами до нього, та іпотечним договором, посвідченим 25.12.2007 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лавренюк С.М. за реєстровим номером 949, з усіма додатковими договорами, договорами про внесення змін та угодами до нього.
Пунктом 1 ч.4 ст.38 Закону «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», визначено, що уповноважена особа Фонду «протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів».
Згідно з ч.5 ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», у разі отримання повідомлення уповноваженої особи Фонду про нікчемність правочину на підставах, передбачених ч.3 ст.38 вказаного закону, кредитор зобов'язаний повернути банку майно (кошти), які він отримав від такого банку, а у разі неможливості повернути майно в натурі - відшкодувати його вартість у грошових одиницях за ринковими цінами, що існували на момент вчинення правочину.
Так, Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» регламентовано право Уповноваженої особи Фонду формувати висновок про нікчемність правочинів та повідомляти про це сторін договору. У даному випадку, вказані функції реалізовані Уповноваженою особою Фонду через затвердження вищезгаданого Протоколу №44 від 26.08.2015 р., а також через повідомлення про нікчемність правочину, що зумовлює подальше здійснення з боку Уповноваженої особи Фонду дій щодо застосування наслідків нікчемності договору.
Як встановлено судом, на виконання вимог зазначеної статті та Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб N2 від 05.07.2012, Уповноваженою особою Фонду було направлено на адресу ПАТ «Апекс-банк» відповідне повідомлення про нікчемність (№01-10/4983 від 24.09.2015 р.) з вимогою в 10-денний термін з дня отримання повідомлення повернути всі отримані ПАТ «Апекс-банк» документи (Кредитні договори, Договори застави, всі інші документи відповідно до Актів приймання - передачі від 26.05.2015 та 27.05.2015.
У зв'язку з тим, що вимога позивача щодо повернення документів відповідачем не виконана, Публічне акціонерне товариства «УКРАЇНСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ БАНК» звернулось до суду за захистом, на думку позивача, своїх порушених прав.
Відповідно до ч.2 ст. 215 Цивільного кодексу України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Частиною 1 ст. 236 Цивільного кодексу України передбачено, що нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.
Згідно вимог ч.1 ст.216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
При цьому, у відповідності до постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» судам відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України необхідно розмежовувати види недійсності правочинів: нікчемні правочини - якщо їх недійсність встановлена законом та оспорювані - якщо їх недійсність прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує їх дійсність на підставах, встановлених законом (частина друга статті 222, частина друга статті 223, частина перша статті 225 Цивільного кодексу України тощо). Нікчемний правочин є недійсним через невідповідність його вимогам закону та не потребує визнання його таким судом (пункт 4 постанови).
Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» передбачено, що відповідно до статей 215 та 216 Цивільного кодексу України суди розглядають справи за позовами: про визнання оспорюваного правочину недійсним і застосування наслідків його недійсності, про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину.
Вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена як одночасно з вимогою про визнання оспорюваного правочину недійсним, так і у вигляді самостійної вимоги в разі нікчемності правочину та наявності рішення суду про визнання правочину недійсним.
Відповідно до статей 215 та 216 Цивільного кодексу України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.
Разом з тим, як вже зазначалося судом, обставини щодо недійсності нікчемного правочину, а саме Договору застави майнових прав № 30042015/97/1 від 30.04.2015 р., з урахуванням усіх додаткових договорів до нього, встановлені рішенням Господарського суду міста Києва від 28.03.2017 по справі №910/722/17, залишеним в силі постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.07.2017р. та постановою Вищого господарського суду України від 02.11.2017.
Відповідно до положень частини 3 статті 35 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
З означеного вбачається, що обставини недійсності нікчемного правочину встановлені рішенням господарського суду, а відтак, з урахуванням приписів зазначеної вище статті доказуванню не підлягають.
Згідно з абз.1 пункту 10 Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» Реституція як спосіб захисту цивільного права (частина перша статті 216 ЦК) застосовується лише в разі наявності між сторонами укладеного договору, який є нікчемним чи який визнано недійсним. У зв'язку з цим вимога про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, за правилами реституції може бути пред'явлена тільки стороні недійсного правочину.
Таким чином, у зв'язку з наявністю між сторонами укладеного договору, а саме нікчемного Договору застави, який визнано судом недійсним, вимога позивача про застосування наслідків недійсності правочину в частині визнання наявності права майнової вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю підприємства з іноземними інвестиціями «ІТ ІНВЕСТ» за договором про надання кредиту від 03.12.2007 №888 (Кредитний договір 1), з усіма додатковими договорами, договорами про внесення змін та угодами до нього, за договором поруки від 25.12.2007 №888-1 з усіма додатковими договорами, договорами про внесення змін та угодами до нього та іпотечним договором, посвідченим 25.12.2007 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лавренюк С.М. за реєстровим номером 949, з усіма додатковими договорами, договорами про внесення змін та угодами до нього є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Враховуючи викладене, також підлягає і задоволенню позовна вимога про зобов'язання ПАТ «Апекс-банк» повернути позивачу документи, отримані згідно Акту приймання-передачі від 26.05.2015, оскільки така вимога є похідною від вимоги про визнання наявності у позивача права майнової вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю підприємства з іноземними інвестиціями «ІТ ІНВЕСТ» за Кредитним договором 1.
Щодо заявлених вимог про застосування наслідків недійсності правочину в частині визнання наявності права майнової вимоги до Публічного акціонерного товариства «ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНО-МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД» за договором про надання кредиту №967 від 25.12.2007 з усіма додатковими договорами, договорами про внесення змін та угодами до нього, та іпотечним договором, посвідченим 25.12.2007 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лавренюк С.М. за реєстровим номером 949, з усіма додатковими договорами, договорами про внесення змін та угодами до нього, суд повідомляє наступне.
Як встановлено судом, 20 січня 2017 року відповідачем було відступлено право вимоги за Кредитним договором 2 рівними частинами Товариству з обмеженою відповідальністю «Київська будівельна компанія «АЛЬЯНС» (третя особа-4) та Товариству з обмеженою відповідальністю «ПРОМБУДСЕРВІС-2012» (третя особа-5).
Матеріалами справи підтверджується, що між ПАТ «Апекс-банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Київська будівельна компанія «АЛЬЯНС» був укладений Договір про відступлення права вимоги №ЦЕС/200117/1 від 20 січня 2017 року предметом якого є відступлення Банком на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська будівельна компанія «АЛЬЯНС» частини права вимоги за Договором про відкриття кредитної лінії №967 від 26.12.2007 року з усіма змінами та доповненнями. Під частиною права вимоги, що відступається за цим Договором , розуміється право вимоги до Боржника за Кредитним договором у розмірі 50% від загального розміру заборгованості за Кредитним договором, що обмежується та становить 23 888 074, 29 грн.
Між ПАТ «Апекс-банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРОМБУДСЕРВІС-2012» був укладений Договір про відступлення права вимоги №ЦЕС/200117/2 від 20 січня 2017 року предметом якого є відступлення Банком на користь ТОВ «ПРОМБУДСЕРВІС-2012» частини права вимоги за Договором про відкриття кредитної лінії №967 від 26.12.200 року з усіма змінами та доповненнями. Під частиною права вимоги, що відступається за цим Договором, розуміється право вимоги до Боржника за Кредитним договором у розмірі 50% від загального розміру заборгованості за Кредитним договором, що обмежується та становить 23 888 074, 28 грн, копія зазначеного договору міститься у матеріалах справи.
Відповідно до ч.1 ст.216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
При цьому, реституція як спосіб захисту цивільного права (частина перша статті 216 Цивільного кодексу України) застосовується лише в разі наявності між сторонами укладеного договору, який є нікчемним чи який визнано недійсним (п. 10 постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» №9 від 06.11.2009)
Наслідки недійсності правочину підлягають застосуванню лише стосовно сторін даного правочину (пп. 2.15 п. 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 №11 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними».
Право вимоги за Договором про відкриття кредитної лінії №967 від 26.12.2007р. з усіма змінами та доповненнями було відступлено рівними частинами третій особі-4 та третій особі-5, які не є стороною Договору застави майнових прав №30042015/97/2 від 30.04.2015.
Відповідно до п.2.15 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29 травня 2013 року N11 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» наслідки недійсності правочину підлягають застосуванню лише стосовно сторін даного правочину, тому на особу, яка не брала участі в правочині, не може бути покладено обов'язок повернення майна за цим правочином. У зв'язку з цим не підлягають задоволенню позови власників (володільців) майна про визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження майна, які були вчинені після правочину, визнаного недійсним, У відповідних випадках майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, позовів відповідно до статей 387 - 390 або глави 83 ЦК України, зокрема, від добросовісного набувача - з підстав, передбачених частиною першою статті 388 ЦК України. При цьому необхідно мати на увазі, що добросовісність набувача майна в силу частини п'ятої статті 12 названого Кодексу презюмується.
У п. 10 Постанови Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 6 листопада 2009 року N9 визначено, що реституція не може застосовуватись як підстава позову про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, яке було відчужене третій особі. У разі якщо відчуження майна мало місце два і більше разів після укладення правочину, який в подальшому визнано недійсним, таке майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, як від добросовісного набувача шляхом подання віндикаційного позову на підставі ч.1 ст. 388 Цивільного кодексу України.
Така правова позиція узгоджується з висновком Вищого господарського суду України, викладеними у постанові від 18.07.2017 року по справі №904/11165/16 та постанові від 02.08.2017р. по справі №904/11398/16.
Таким чином, позовні вимоги про визнання наявності у позивача права майнової вимоги до Публічного акціонерного товариства «ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНО-МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД» за договором про надання кредиту №967 від 25.12.2007 (Кредитний договір 2) з усіма додатковими договорами, договорами про внесення змін та угодами до нього, та іпотечним договором, посвідченим 25.12.2007 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лавренюк С.М. за реєстровим номером 949, з усіма додатковими договорами, договорами про внесення змін та угодами до нього, задоволенню не підлягають.
Враховуючи викладене, не підлягає і задоволенню позовна вимога про зобов'язання ПАТ «Апекс-банк» повернути позивачу документи, отримані згідно Акту приймання-передачі від 27.05.2015, оскільки така вимога є похідною від вимоги про визнання наявності у позивача права майнової вимоги до Публічного акціонерного товариства «ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНО-МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД» за Кредитним договором 2.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги про до Публічного акціонерного товариства «Апекс-банк» про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, оскільки позов підлягає частковому задоволенню.
Керуючись статтями 4, 49, 82 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину - Договору застави майнових прав від 30.04.2015 №30042015/97/Z, шляхом визнання наявності у Публічного акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ БАНК» права майнової вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІТ ІНВЕСТ» за Договором про надання кредиту від 03.12.2007 №888, з усіма додатковими договорами, договорами про внесення змін та угодами до нього, за Договором поруки від 25.12.2007 №888-1 з додатковими договорами, договорами про внесення змін та угодами до нього та Іпотечним договором, посвідченим 25.12.2007 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лавренюк С.М. за реєстровим №949, з усіма додатковими договорами, договорами про внесення змін та угодами до нього.
3. Зобов'язати Публічне акціонерне товариство «Апекс-банк» повернути Публічному акціонерному товариству «УКРАЇНСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ БАНК» документи, отримані згідно Акту приймання-передачі від 26.05.2015.
4. В іншій частині позову - відмовити.
5. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Апекс-банк» (01014, м. Київ, вул. Печерська, будинок 2/16; ідентифікаційний код: 36482677) на користь Публічного акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ БАНК» (02660, м. Київ, вул. М. Раскової, будинок 15; ідентифікаційний код: 19019775) витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 400,00 грн.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня підписання повного тексту рішення.
Повне рішення складено 17.11.2017.
Судддя М.О. Лиськов