Рішення від 13.11.2017 по справі 910/15431/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.11.2017Справа №910/15431/17

За позовом Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО УКРАЇНА»

до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта»

про стягнення 34 856,11 грн.

Суддя Гумега О.В.

Представники

від позивача: Яворська К.І. за довіреністю № 18 від 01.01.2017

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

11.09.2017 Приватне акціонерне товариство «Акціонерна страхова компанія «ІНГО УКРАЇНА» (позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта» (відповідач) про стягнення 34 856,11 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Приватним акціонерним товариством «Акціонерна страхова компанія «ІНГО УКРАЇНА» на підставі Договору страхування № 250506850.15 від 23.11.2015 внаслідок настання страхового випадку - дорожньо-транспортної пригоди (надалі - ДТП) виплачено страхове відшкодування у зв'язку з пошкодженням автомобіля «Mitsubishi ASX», реєстраційний номер НОМЕР_1, внаслідок його пошкодження в ДТП, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України «Про страхування» та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Цивільно-правова відповідальність за шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації автомобіля «Fiat Ducato», реєстраційний номер НОМЕР_2, яким спричинено ДТП, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах, застрахована відповідачем на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № АЕ/919773), а тому позивач вказує, що обов'язок з відшкодування матеріальної шкоди покладається на відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.09.2017 порушено провадження у справі № 910/15431/17 та призначено розгляд справи на 02.10.2017 о 14:20 год.

26.09.2017 через відділ діловодства суду у відповідь на запит суду надійшов лист Моторного (транспортного) страхового бюро № 7/2-28/23118 від 21.09.2017 з інформацією про страхове покриття за полісом № АЕ/919773.

26.09.2017 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшов супровідний лист з власним письмовим підтвердженням про відсутність аналогічного спору на виконання вимог ухвали суду від 12.09.2017 про порушення провадження у справі № 910/15431/17.

02.10.2017 через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшло клопотання, відповідно до якого відповідач просив суд відкласти розгляд справи, оскільки відповідач не має можливості забезпечити явку уповноваженого представника в судове засідання, яке призначене на 02.10.2017, у зв'язку з великою завантаженістю юридичного управління відповідача.

В судове засідання, призначене на 02.10.2017, представник позивача з'явився.

Представник відповідача в судове засідання, призначене на 02.10.2017, не з'явився, але повідомив суд про причини неявки, подавши 02.10.2017 через відділ діловодства суду клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з неможливістю відповідача забезпечити явку уповноваженого представника в судове засідання через велику завантаженість юридичного управління відповідача.

В судовому засіданні, призначеному на 02.10.2017, судом розглянуте та задоволене клопотання відповідача, подане 02.10.2017 через відділ діловодства суду, про відкладення розгляду справи.

Представник позивача в судовому засіданні 02.10.2017 подав клопотання про продовження строку вирішення спору.

Клопотання судом задоволене, залучене до матеріалів справи та передане до відділу діловодства суду для реєстрації.

Враховуючи клопотання позивача про продовження строку вирішення спору, клопотання відповідача про відкладення розгляду справи та положення ч. 1 ст. 77 ГПК України, суд дійшов висновку про неможливість вирішення справи по суті в судовому засіданні, призначеному на 02.10.2017.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.10.2017 продовжено строк вирішення спору та відкладено розгляд справи на 13.11.2017 о 12:20 год.

В судове засідання, призначене на 13.11.2017, представник позивача з'явився.

Представник відповідача в судове засідання 13.11.2017 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвал суду від 12.09.2017 та від 02.10.2017 не виконав про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи, а саме наявними в них рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення № 01030 4235268 7 та № 01030 4235430 2.

Відповідно до абз. 1 п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 26.12.2011 № 18 визначено, що у випадку нез'явлення в засідання представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 13.11.2017 без участі представника відповідача запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору.

Представник позивача в судовому засіданні 13.11.2017 надав усні пояснення по суті заявлених позовних вимог, позов підтримав у повному обсязі.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 13.11.2017 відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 4 ст. 85 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

23.11.2015 між Приватним акціонерним товариством «Акціонерна страхова компанія «ІНГО УКРАЇНА» та юридичною особою - Товариством з обмеженою відповідальністю «Сингента» (страхувальник) було укладено Договір страхування № 250506850.15 (надалі -договір страхування).

Згідно з договором страхування у позивача був, зокрема, застрахований автомобіль «Mitsubishi ASX», реєстраційний номер НОМЕР_1. Строк дії договору страхування визначено з 00:00 год. 23.11.2015 до 24:00 год. 22.11.2016.

07.11.2016 в місті Києві на вулиці Миколи Бажана сталася дорожньо-транспортна пригода (надалі - ДТП) за участю автомобіля «Mitsubishi ASX», реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля «Fiat Ducato», реєстраційний номер НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_3. Наведене підтверджується довідкою № 3016293626365397 Управління патрульної поліції міста Києва Націонельної поліції України.

ДТП сталася в результаті порушення ОСОБА_3 п. 10.4 Правил дорожнього руху України, що підтверджується постановою Дарницького районного суду міста Києва від 18.11.2016 у справі № 753/19793/16-п, відповідно до якої ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340,00 грн.

Загальна вартість матеріалів та складників, необхідних для проведення відновлювального ремонту автомобіля «Mitsubishi ASX», реєстраційний номер НОМЕР_1 відповідно до рахунку-фактури № ГРК2-0001/1 від 13.01.2017 Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, становить 38 356,11 грн. (надалі - рахунок-фактура № ГРК2-0001/1 від 13.01.2017).

За страховим випадком (ДТП) згідно складеного страхового акту № 147790 від 17.01.2017 по договору страхування визначено суму страхового відшкодування в розмірі 38 356,11 грн., виплата якого підтверджується позивачем платіжним дорученням № 764 від 23.01.2017.

Частиною другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

За чинним законодавством України окрім особи, винної у завданні шкоди, потерпілий у ДТП має також право одержати майнове відшкодування або за рахунок страхової організації, якою застраховане його майно, за правилами і в порядку, встановленому Цивільним кодексом України та Законом України «Про страхування», або за рахунок страховика, яким застраховано відповідальність особи, що володіє транспортним засобом, водія якого визнано винним у ДТП, за правилами та у порядку, встановленому ЦК України та Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Право потерпілого обрати той чи інший спосіб захисту чинним законодавством не обмежене.

В даному випадку потерпілий звернувся за відшкодуванням майнової шкоди до позивача, який застрахував його майно (автомобіль). В п. 1.1, 1.4, 1.7 ст. 1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин по страховому випадку, що настав 07.11.2016) наведені визначення наступних термінів:

- страхувальники - юридичні особи та дієздатні громадяни, що уклали із страховиками договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб під час експлуатації наземного транспортного засобу;

- особи, відповідальність яких застрахована, - страхувальник та інші особи, які правомірно володіють забезпеченим транспортним засобом. Володіння забезпеченим транспортним засобом вважається правомірним, якщо інше не встановлено законом або рішенням суду;

- забезпечений транспортний засіб - транспортний засіб, зазначений у чинному договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за умови його експлуатації особами, відповідальність яких застрахована.

Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 ЦК України (визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Стаття 28 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» надає визначення поняття «шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого». Шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого - це шкода, пов'язана:

з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу;

з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху;

з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого;

з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті дорожньо-транспортної пригоди;

з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров'я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу;

з евакуацією транспортних засобів з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

В спірному випадку позивачем заявлена до стягнення з відповідача сума страхового відшкодування, виплаченого позивачем на умовах договору страхування, що укладений між позивачем та страхувальником у відношенні транспортного засобу, який було пошкоджено в ДТП, з урахуванням ліміту по майну за полісом № АЕ/7578284. При цьому право вимоги до страховика винної особи переходить саме по розміру збитків, завданих пошкодженому автомобілю в межах фактичних витрат страховика.

Відповідачем на вимогу ухвали Господарського суду міста Києва від 05.09.2017 не представлено договору (полісу № АЕ/919773) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Матеріали справи містять інформацію МТСБУ про страхове покриття за зазначеним полісом, надану на запит суду.

Відповідно до полісу № АЕ/919773, судом встановлено, що транспортний засіб, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди застрахованому у позивача транспортному засобу, взято на страхування Товариством з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта» (відповідачем), страхувальником за даним полісом визначено ОСОБА_3, ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну визначений в сумі 100 000,00 грн., строк дії даного полісу з 31.05.2016 по 30.05.2017.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що ОСОБА_3 керував автомобілем «Fiat Ducato», реєстраційний номер НОМЕР_2, на законних підставах.

Таким чином відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля, застрахованого у позивача, відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» в межах, передбачених полісом № АЕ/919773, а до позивача як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором страхування, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до відповідача, як особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналогічні висновки по застосуванню положень закону містяться у постанові Верховного Суду України судової палати у господарських справах від 25 листопада 2008 року (справа 11/406-07), а також і у постанові Верховного Суду України 11/104 від 07.11.2011 (справа № 48/562), висновки якої про застосування правової норми у спірних правовідносинах при прийнятті рішення у справі, є обов'язкові до врахування судом згідно положень ч. 2 ст. 82 ГПК України.

По матеріалам справи судом встановлено, що фактичні витрати позивача по виплаті страхового відшкодування не перевищують розмір збитку, завданого транспортному засобу, пошкодженому у ДТП, що визначений рахунком-фактурою № ГРК2-0001/1 від 13.01.2017, страховим актом № 147790 від 17.01.2017, платіжним дорученням № 764 від 23.01.2017.

Положеннями Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (ст. 12) передбачена можливість встановлення франшизи при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, розмір якої при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що франшиза за полісом № АЕ/919773 становить 0,00 грн.

За встановлених обставин, до виплати із страховика, яким застраховано відповідальність особи, яку визнано винною у ДТП, належить сума в розмірі 34 856,11 грн. (38 356,11 грн. (сума страхового відшкодування, підтверджена рахунком-фактурою № ГРК2-0001/1 від 13.01.2017, страховим актом № 147790 від 17.01.2017, платіжним дорученням № 764 від 23.01.2017) - 3 500,00 грн. (франшиза за Договором страхування № 250506850.15 від 23.11.2015)).

Згідно з п. 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції, що була дійсною на момент виникнення спірних правовідносин) виплата страхового відшкодування здійснюється протягом 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування.

Страховик, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, має право звернутися до суду з вимогою про стягнення суми виплаченого страхового відшкодування, і таке право не пов'язане з попереднім зверненням з аналогічною вимогою до особи, відповідальної за заподіяний збиток, або до особи, у якої застраховано її цивільно-правову відповідальність.

Відповідно до ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Матеріалами справи, зокрема, копією претензії № 950 від 31.03.2017 на суму 34 856,11 грн. підтверджено, що позивач звертався з претензією до відповідача, про що свідчать матеріали справи (копії претензії та рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення наявні в матеріалах справи).

Станом на час вирішення спору по суті матеріали справи не містять доказів на підтвердження здійснення відповідачем виплати страхового відшкодування в сумі 34 856,11 грн.

Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За наведених обставин, вимога позивача про стягнення з відповідача 34 856,11 грн. страхового відшкодування підлягає задоволенню повністю сумі 34 856,11 грн.

Судові витрати позивача на оплату судового збору в розмірі 1 600,00 грн. відповідно до положень ч. 1 ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 119; ідентифікаційний код 35265086) на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО УКРАЇНА» (01054, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 33; ідентифікаційний код 16285602) 34 856,11 грн. (тридцять чотири тисячі вісімсот п'ятдесят шість гривень 11 коп.) страхового відшкодування, 1 600,00 грн. (одну тисячу шістсот гривень 00 коп.) судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 15.11.2017.

Суддя Гумега О.В.

Попередній документ
70319996
Наступний документ
70319998
Інформація про рішення:
№ рішення: 70319997
№ справи: 910/15431/17
Дата рішення: 13.11.2017
Дата публікації: 21.11.2017
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд міста Києва
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Укладення, зміни, розірвання, виконання договорів (правочинів) та визнання їх недійсними, зокрема:; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; страхування