вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"13" листопада 2017 р. Справа № 911/2880/17
за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Київоблгаз", 08150, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Боярка, вул. Шевченка, буд. 178
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укропт "Мастер-Енерго", 08298, Київська обл., м.Ірпінь, смт Коцюбинське, вул. Доківська, буд. 14
про стягнення 1 239 531,55 грн.
суддя Шевчук Н.Г.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 (дов. №1-167 від 27.12.2016);
від відповідача: ОСОБА_2 (дов. б/н від 20.06.2017).
суть спору:
Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Київоблгаз" звернулось в господарський суд з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укропт "Мастер-Енерго" про стягнення 1 058 184,67 грн. основного боргу, 117471,63 грн. пені за сукупний період з 10.01.2017 по 12.09.2017, 15735,84 грн. 3% річних за сукупний період з 10.01.2017 по 12.09.2017 та 48139,41 грн. інфляційних втрат за сукупний період з лютого 2017 року по серпень 2017 року.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов типового договору розподілу природного газу, до якого Товариство з обмеженою відповідальністю "Укропт "Мастер-Енерго" приєдналось згідно заявки №09420XDEMYFT016 від 01.01.2016.
Відповідач у відзиві на позовну заяву підтверджує наявність заборгованості в розмірі 929 292,67грн та зазначає, що вказана заборгованість утворилась внаслідок використання Товариством економічно застарілих тарифів на теплопостачання, затверджених ще у 2010 та 2011 роках, а економічно обґрунтовані тарифи виконком Коцюбинської селищної ради погодив тільки 05.12.2016, внаслідок чого протягом 2016 року та за перший квартал 2017 року діяльність Товариства з обмеженою відповідальністю "Укропт "Мастер-Енерго" була збитковою.
Окрім цього відповідач вказує на низький рівень та несвоєчасність оплати наданих послуг з теплопостачання мешканцями смт. Коцюбинське, яким ці послуги надаються, та затримку відшкодування із державного бюджету різниці тарифів між діючими та економічно обґрунтованими тарифами за 2015 та 2016 роки.
У зв'язку з викладеними обставинами та беручи до уваги скрутне матеріальне становище відповідач подав клопотання про зменшення розміру нарахованих позивачем штрафних санкцій (вх. №23969 від 13.11.2017, т.1. а.с. 38-39).
13.11.2017 від позивача надійшло повідомлення (вх. №23961, т.1, а.с. 53), відповідно до якого станом на дату подання повідомлення заборгованість відповідача становить 929 292,67 грн.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд
встановив:
01.01.2016 ТОВ “Укропт “Мастер-Енерго” (Споживач) заявою №09420XDEMYFT016 (т.1, а.с. 18) приєдналось до умов типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2498 (Договір, т.1, а.с. 11-17), відповідно до пункту 2.1. якого ПАТ “Київоблгаз” (Оператор ГРМ) зобов'язується надати споживачу послугу з розподілу природного газу, а споживач зобов'язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим договором.
Відповідно до пункту 5.2. Договору визначення об'єму розподілу та споживання природного газу по Споживачу здійснюється на межі балансової належності між Оператором ГРМ та Споживачем на підставі даних комерційного вузла обліку (лічильника газу), визначеного в заяві-приєднанні, та з урахуванням регламентних процедур, передбачених кодексом газорозподільних систем та цим договором.
Пунктом 6.1. Договору передбачено, що оплата вартості послуги Оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється Споживачем за тарифом, встановленим регулятором для Оператора ГРМ, що сплачується як плата за потужність (абонентська плата), з урахуванням вимог кодексу газорозподільних систем.
Відповідно до пункту 6.3. договору розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.
Згідно пункту 6.4. Договору оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим Договором здійснюється споживачем, який не є побутовим, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунка оператора ГРМ. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться споживачем до 10 числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.
Пунктом 6.6. Договору встановлено, що надання оператором ГРМ послуги з розподілу природного газу споживачу, що не є побутовим, має підтверджуватися підписаними між сторонами актом наданих послуг, що оформлюється відповідно до Кодексу ГРМ (п. 6.6. Договору).
Цей договір укладається на невизначений строк (пункт 12.1 Договору).
На виконання умов Договору позивачем за період з листопада 2016 року по березень 2017 року надано відповідачу послуги з розподілу природного газу на загальну суму 1 137 006,13 грн., що підтверджується підписаними та скріпленими печатками сторін актами надання послуг з транспортування природного газу від 30.11.2016 на суму 213 563,14 грн., від 31.12.2016 на суму 254 497,08 грн., від 31.01.2017 на суму 284 696,05 грн., від 28.02.2017 на суму 265 113,36 грн. та від 31.03.2017 на суму 119 136,50 грн.
Позивач стверджує, що відповідач належним чином умови Договору не виконав, за отримані послуги в повному обсязі не розрахувався, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість в розмірі 1 058 184,67 грн., що стало підставою для звернення до суду.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором про надання послуг.
Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Частиною першою статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частина перша статті 612 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Як вбачається доданих до відзиву на позовну заяву документів, між Головним управлінням Державної казначейської служби України у Київській області (сторона №1), Департаментом фінансів Київської обласної держадміністрації (сторона №2), ТОВ "Укропт "Мастер-Енерго" (сторона №3), ПАТ “Київоблгаз (сторона №4), ПАТ “Укртрансгаз” (сторона №5) та Національною акціонерною компанією “Нафтогаз України” (сторона остання) було укладено спільне протокольне рішення про організацію взаєморозрахунків за теплопостачання, природний газ та послуги з постачання транспортування, розподілу природного газу за рахунок коштів загального фонду державного бюджету №3497/у від 18.09.2017 на суму 128 892 грн. (Спільне протокольне рішення, т.1, а.с. 34-35).
Предметом цього спільного протокольного рішення є організація проведення сторонами взаєморозрахунку відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 січня 2005 року №20 “Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій”.
Згідно розділу 1 предметом Спільного протокольного рішення є організація проведення сторонами взаєморозрахунку відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 №20 "Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій".
Розділом 2 Спільного протокольного рішення визначено порядок проведення розрахунків.
За умовами пункту 2.6 Спільного протокольного рішення ТОВ "Укропт "Мастер-Енерго" перераховує ПАТ “Київоблгаз кошти у сумі 128 892 грн., у тому числі ПДВ 21482 грн., за розподіл природного газу в 2016 році згідно заяви приєднання №09420XDEMYFT016 від 01.01.2016 до умов типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2948, із записом в графі «призначення платежу»: «Постанова уряду від 11.01.2005 №20, дата і номер спільного протокольного рішення, за розподіл природного газу в 2016 році згідно заяви приєднання №09420XDEMYFT016 від 01.01.2016 до умов типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2948, у тому числі ПДВ 21482 грн.».
У відповідності до розділу 3 Спільного протокольного рішення сторони зобов'язались перерахувати кошти наступній стороні не пізніше наступного дня після зарахування коштів на їх рахунок; забезпечити проведення розрахунків відповідно до цих спільних протокольних рішень та з урахуванням укладених договорів на розрахункове-касове обслуговування, якими може передбачатися, що у разі несвоєчасного надання учасниками розрахунків платіжних документів перерахувати кошти за схемою, передбаченою спільними протокольними рішеннями.
Відповідно до розділу 4 Спільного протокольного рішення сторони, що підписали спільні протокольні рішення, несуть відповідальність за недотримання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 № 20 та Порядку проведення розрахунків і невиконання своїх зобов'язань за цими спільними протокольними рішеннями про організацію взаєморозрахунків відповідно до вимог чинного законодавства
На виконання Спільного протокольного рішення згідно платіжного доручення №56 від 27.09.2017 відповідачем перераховано позивачу грошові кошти у розмірі 128 892 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи виписками з банківських рахунків сторін (т.1., а.с. 36, 54).
Вказані обставини підтверджені і позивачем в повідомленні від 13.11.2017, відповідно до якого заборгованість відповідача станом на день подання повідомлення становить 929 292,67 грн.
Як зазначено в пункті 4.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 11 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
У зв'язку з тим, що заборгованість в розмірі 128 892 грн. відповідачем була погашена після звернення позивача з позовом до суду, суд припиняє провадження у справі в цій частині на підставі пункту 11 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи, що заборгованість за договором розподілу природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2498, в розмірі 929 292,67 грн. на час прийняття рішення відповідачем не погашена, докази ї оплати відповідачем відсутні, та відповідач визнав вказану заборгованість в повному обсязі, вимоги про стягнення з відповідача 929 292,67 грн. основного боргу підлягають задоволенню.
Також позивач просить стягнути з відповідача 15735,84 грн. 3% річних за сукупний період з 10.01.2017 по 12.09.2017 та 48139,41 грн. інфляційних втрат за сукупний період з лютого 2017 року по серпень 2017 року.
Згідно з частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд, перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, встановив, що він не суперечить вимогам законодавства та обставинам справи, у зв'язку з чим дана позовна вимога підлягає задоволенню в повному обсязі, а з відповідача на користь позивача підлягають до стягнення 15735,84 грн. 3% річних за сукупний період з 10.01.2017 по 12.09.2017 та 48139,41 грн. інфляційних втрат за сукупний період з лютого 2017 року по серпень 2017 року.
Крім цього, позивачем заявлені вимоги про стягнення 117471,63 грн. пені за сукупний період з 10.01.2017 по 12.09.2017.
Відповідно до пункту 8.2. Типового договору розподілу природного газу у разі порушення споживачем строків оплати за цим Договором він сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
У частині першій статті 546 Цивільного кодексу України зазначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд встановив, що він здійснений арифметично вірно.
Проте, ТОВ "Укропт "Мастер-Енерго" подало клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій (т.1., а.с. 38-39).
В обґрунтування поданого клопотання відповідач зазначає, що договір між Позивачем та Відповідачем вперше укладений 01.01.2016, з цього часу Відповідачем сплачено 954 384 грн. фактичний залишок боргу становить 929 292,67 грн. Оскільки діяльність Підприємства має сезонний характер, основні кошти від населення починають надходити лише в грудні-січні місяці, реально сплачувати поточні платежі Підприємство буде мати змогу саме з цього часу.
Також до 01.01.2017 Товариство вимушено було використовувати економічно застарілі тарифи на теплопостачання, затверджені ще у 2010 та 2011 роках, а економічно обґрунтовані тарифи виконком Коцюбинської селищної ради погодив тільки 05.12.2016 року, завдяки чому протягом 2016 року діяльність підприємства була збитковою. Збитки складають 11 414.2 млн. грн. За перший квартал 2017 р. діяльність Підприємства також є збитковою;
Окрім цього, у зв'язку з низьким рівнем та несвоєчасністю оплати наданих послуг з теплопостачання мешканцями смт. Коцюбинське, яким ці послуги надаються, борг населення станом на 01.11.2017 р. складає 2 333 028,32 грн., а також до теперішнього часу не вирішене питання щодо відшкодування із державного бюджету різниці тарифів між діючими та економічно обґрунтованими тарифами за 2015 та 2016 роки.
На підтвердження вказаних обставин відповідач додав до клопотання копії рішення виконкому Коцюбинської селищної ради №214 від 30.11.2010, №199 від 16.08.2011, №90 від 05.12.2016, фінансовий звіт ТОВ "Укропт "Мастер-Енерго" станом на 31.12.2016, довідку про заборгованість населення станом на 01.11.2017 та фінансову звітність про витрати на виробництво та фінансові показника діяльності ТОВ "Укропт "Мастер-Енерго" за січень-грудень 2016 та січень-березень 2017 року (т.1., а.с. 40-51).
Згідно з частиною третьою статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Відповідно до частини другої статті 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Розглянувши клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій та дослідивши додані до нього документи суд прийшов до висновку, що нараховані позивачем до стягнення штрафні санкції в розмірі 117471,63 грн. надмірно великі порівняно із збитками позивача, у зв'язку з чим суд вважає за можливе на підставі пункту 3 частини першої статті 83 Господарського процесуального кодексу України клопотання відповідача задовольнити та зменшити розмір пені до 1174 грн.
При цьому судом взято до уваги, що відповідач повинен сплатити позивачу 15735,84 грн. 3% річних за сукупний період з 10.01.2017 по 12.09.2017 та 48139,41 грн. інфляційних втрат за сукупний період з лютого 2017 року по серпень 2017 року.
Відповідно до пункту 3.17.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011 вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.
У резолютивній частині судового рішення зазначається про часткове задоволення позову і розмір суми неустойки, що підлягає стягненню. Судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 07.10.2015 у справі № 904/1814/15.
Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення 929 292,67 грн. основного боргу, 1174 грн. пені, 15735,84 грн. 3% річних та 48139,41 грн. інфляційних втрат.
Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, стягуються з відповідача на користь позивача у розмірі 16659,59 грн.
Керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд
вирішив:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укропт "Мастер-Енерго" (код 33482826) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Київоблгаз" (код 20578072) 929 292 (дев'ятсот двадцять дев'ять тисяч двісті дев'яносто дві) грн. 67 коп. основного боргу, 1174 (одна тисяча сто сімдесят чотири) грн. пені, 15735 (п'ятнадцять тисяч сімсот тридцять п'ять) грн. 84 коп. 3% річних, 48139 (сорок вісім тисяч сто тридцять дев'ять) грн. 41 коп. інфляційних втрат та 16659 (шістнадцять тисяч шістсот п'ятдесят дев'ять) грн. 59 коп. судового збору.
3. Провадження у справі в частині стягнення 128 892 (сто двадцять вісім тисяч вісімсот дев'яносто дві) грн. основного боргу припинити.
4. В іншій частині вимог у позові відмовити.
5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя Н.Г. Шевчук
Повне рішення складене і підписане 17.11.2017.