Справа № 263/7092/17
Провадження № 2/263/1778/2017
15 листопада 2017 року м. Маріуполь Донецької області
Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі: головуючого судді Скрипниченко Т.І., при секретарі Диміч Т.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Маріуполі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів,
Позивач звернулась до суду з даним позовом у якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів на утримання сина - ОСОБА_3, в загальній сумі 5970,10 гривень. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що з 01.02.2016 по 01.05.2017відповідач не виконував обов'язків по утриманню дитини, то виникла заборгованість по аліментам на утримання дитини у розмірі 2970,10 грн.
Позивач вимоги скарги підтримала, наполягала на задоволенні, у подальшому надала заяву про зменшення розміру позовних вимог та стягнути з відповідача пеню за прострочення сплати аліментів на утримання сина ОСОБА_3 в загальній сумі 5815,10 грн. дійсно відповідач частками погашає заборгованість по аліментах, але став це робити після її звернення до суду із позовом.
Представник позивача адвокат ОСОБА_4 у судовому засіданні вимоги уточненого позову підтримала, наполягала на його задоволенні.
Відповідач у судове засідання не прибув, представник відповідача ОСОБА_5 уточнеені позовні вимоги визнала частково у розмірі 2000 грн., посилаючись на те, що відповідач має іншу сім'ю, де у липні 2016 року народилася дитина, яка перебуває на його утриманні, постійного доходу не мав, має скрутне матеріальне становище, багато витрат було під час вагітності дружини та при народженні другої дитини. У березні 2017 року ще до звернення позивача до суду сплатив 500 грн. аліментів, як з'явилася матеріальна можоливість. Також заборгованість по аліментах відповідач вже сплатив, на цей час звернувся до сду із позовом про зменшення розміру аліментів на корить позивача.
Суд, заслухавши сторін, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.
На підставі рішення Жовтневого районного суду м.Маріуполя Донецької області від 22.03.2016 (справа 263/987/16-ц) з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, стягнуто аліменти на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, в розмір ? частини з усіх видів заробітку щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку., починаючи з 01.02.2016 року до досягнення дитиною повноліття. Відповідно до цього рішення суду №263/987/16-ц, 14.04.2016 року видано виконавчий лист.
Згідно довідки-розрахунку від 05.05.2017 року Центральним відділом державної виконавчої служби міста Маріуполь ГТУЮ в Донецькій області, за період з 01.02.2016 по 01.05.2017 року нараховано аліментів за виконавчим листом №263/987/16-ц від 14.04.2016 року - 19694 грн., сплачено - 0,00 грн.
Положеннями ч. 3 ст. 10 ЦПК України встановлено що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Судом встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Дана обставина не спростована відповідачем.
Згідно зі ст.4 Цивільного процесуального кодексу України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Відповідно ст. 196 Сімейного кодексу України, у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.
Таким чином, виходячи зі змісту норм ст.196 СК України суд, відповідно до вимог ст.214 ЦПК України, повинен встановити факт заборгованості за аліментами й наявність чи відсутність вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, у її виникненні та залежно від цього вирішити питання про наявність чи відсутність у одержувача аліментів права на стягнення неустойки.
Відповідно наданих квитанцій від 10.03.2017 сплачено аліменти у сумі 500 грн., 10.07.2017, 21.07.2017, 14.08.2017,06.09.2017, 11.10.2017 (а.с.40-41), 13.11.2017, відповідачем перераховані грошові кошти ОСОБА_1 на загальну суму 19500 грн., тобто заборгованість по аліментам на утримання сина ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3, за період з 01.02.2016 по 01.05.2017, яка відповідно довідки державного виконавця склала 19694 грн. - сплачена.
Як роз'яснив, Пленум Верховного Суду України у п.22 постанови № 3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», передбачена ст.196 СК відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів.
Доказів про те, що заборгованість по аліментам виникла внаслідок з незалежних від платника причин, зокрема несвоєчасної виплати заробітної плати, затримки або неправильного перерахування аліментів банками або по іншим поважним причинам, відповідач суду не надав.
У Постанові від 11.09.2013 року у справі №6-81цс13 Верховний Суд України дійшов правового висновку про те, що оскільки зобов'язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинно виконуватися щомісяця, суд повинен з'ясувати розмір несплачених аліментів по кожному з цих періодичних платежів, встановити строк, до якого кожне із цих зобов'язань мало бути виконано, та з урахуванням встановленого обчислити розмір пені, виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов'язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму.
Така-ж правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від 1 липня, 25 листопада та 16 грудня 2015 року.
З урахуванням правової природи пені, яка є дієвим стимулом належного виконання обов'язку та виходячи з того, що аліменти призначаються та виплачуються (стягуються) щомісячно, за змістом ст.196 СК України неустойка (пеня) нараховується на суму заборгованості за той місяць, в якому не проводилось стягнення аліментів. При цьому сума заборгованості за аліментами за попередні місяці не додається до заборгованості за наступні місяці, а кількість днів прострочення обчислюється виходячи з того місяця, в якому аліменти не сплачувались.
Тобто неустойка (пеня) за один місяць рахується так: заборгованість за аліментами за місяць помножена на 1% пені і помножена на кількість днів місяця, в якому виникла заборгованість. Загальна сума неустойки (пені) визначається шляхом додавання нарахованої пені за кожен із прострочених платежів (за кожен місяць).
Відповідно до ч.2 ст.360-7 ЦПК України висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України №6-94цс15, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що права позивача порушені, а тому вона має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення, виходячи з наступного розрахунку:
Розмір пені за період з 01.02.2016 року по 01.05.2017 року за розрахунком позивча складає:
лютий 2016 року - 338,72 грн., (1168*0,01%*29);
березень 2016 року - 362,08 грн. (1168*0,01%*31);
квітень 2016 року - 350,40 грн. (1168*0,01%*30);
травень 2016 року - 362,08 грн. (1168*0,01%*31);
червень 2016 року - 350,40 грн. (1168*0,01%*30);
липень 2016 року - 389,67 грн. (1257*0,01%*31);
серпень 2016 року - 389,67 грн. (1257*0,01%*31);
вересень 2016 року - 377,10 грн. (1257*0,01%*31);
жовтень 2016 року -- 389,67 грн. (1257*0,01%*31);
листопад 2016 року - 377,10 грн. (1257*0,01%*31);
грудень 2016 року - - 389,67 грн. (1257*0,01%*31);
січень 2017 року - 489,18 грн. (1578*0,01%*31);
лютий 2017 року - 441,84 грн. (1578*0,01%*28);
березень 2017 року - 334,18. (1078*0,01%*9);
квітень 2017 року - 473,34 грн. (1578*0,01%*30)
Всього розмір неустойки (пені) складає - 5815,10 грн. Станом на 30.04.2017 року заборгованість по аліментах відповідачем сплачена не була.
Представник відповідача з арифметичним розрахунком позивача розміру пені згоден. В судовому засіданні представник відповідача посилалась на матеріальний стан відповідача та наявність у нього на утриманні ще малолітньої дитини, що просила врахувати та зменшити розмір пені до 2000 грн. відповідно до вимог ст. 196 СК України.
У п.22 Постанови Пленуму Верховного суду України "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" від 15.05.2006 року № 3 роз'яснено, що передбачена ст.196 СК України,Суд може зменшити розмір неустойки з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів, а за передбачених ст.197 СК України умов - повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості.
Суд, враховуючи те, що на даний час ОСОБА_2 має іншу сім'ю, перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_7 з 04.06.2016 року, від якого має малолітню дитину ОСОБА_8, 18.07.2016 року (а.с.32-33), вважає за можливе зменшити розмір неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів до 4000 грн.
Також відповідно до вимог ст. 88 ЦПК Українеи з відповідача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 640 гривень на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.196 Сімейного кодексу України , ст.ст. 6,10,11,60,88,209,212-215 ЦПК України, суд ,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів на утримання сина ОСОБА_3, в сумі 4000 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у сумі 640 грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Жовтневий районний суд м. Маріуполя протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя Т.І. Скрипниченко