"09" листопада 2017 р. Справа № 363/3387/17
Іменем України
09 листопада 2017 року Вишгородським районним судом Київської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретарі - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вишгороді кримінальне провадження № 12017110150000219 за обвинуваченням
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Жукин, Вишгородського району, Київської області, громадянки України, заміжньої, на утриманні має дваох малолітніх дітей 2007 року народження та 2013 року народження, працюючої бухгалтером ТОВ «Фудмережа», зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судима,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,
встановив:
11.03.2017 року близько 11-30 год., ОСОБА_5 керуючі технічно справним автомобілем марки OPEL ASTRA реєстраційний номер НОМЕР_1 , та здійснювала рух по проїзній частині автодороги сполученням «Київ-Вишгород-Десна», в с. Жукин, Вишгородського району, Київської області у напрямку с. Боденьки.
На шляху прямування, рухаючись за трактором марки «МТЗ 92» з причепом під керуванням ОСОБА_6 та наблизившись до нерегульованого перехрестя проїзних частин автодороги сполученням «Київ-Вишгород-Десна» і проїзної частини вул. Української в с. Жукин, водій ОСОБА_5 з метою здійснення маневру лівого повороту і подальшого руху по вул. Українській, здійснила повну зупинку транспортного засобу за трактором марки МТЗ 92 з причепом, який також зупинився перед здійсненням маневру лівого повороту. Після чого водій ОСОБА_5 діючи необережно - проявляючи злочинну недбалість, діючи в порушення вимог п. 10.1 і п. 16.13 Правил дорожнього руху України, маючи об'єктивну можливість спостерігати за рухом трактора марки МТЗ 92 з причепом, який поновив рух і почав виконувати маневр лівого повороту на проїзну частину вул. Української, не дочекалась завершення останнім вказаного маневру, перед початком руху і зміни напрямку руху ліворуч, а саме перед поворотом ліворуч на проїзну частину вул. Української, не переконалась в тому, що на рівнозначній дорозі в зустрічному напрямку відсутні інші учасники руху для яких може бути створена перешкода або небезпека, поновила рух і здійснюючи поворот ліворуч, випередила трактор марки МТЗ 92 з причепом та виїхавши на зустрічну смугу руху не надала дорогу мопеду марки MUSSTANGMT50Q2 реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_7 , що рухався по рівнозначній дорозі проїжджої частині автодороги сполученням «Київ-Вишгород-Десна» в зустрічному їй напрямку, та допустила зіткнення передньою частиною кузова автомобіля марки OPEL ASTRA реєстраційний номер НОМЕР_1 з передньою частиною мопеда MUSSTANGMT50Q2.
Внаслідок даної дорожньо-транспортної події водію мопеду марки MUSSTANGMT50Q2 реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_7 , спричинені тілесні ушкодження у вигляді: ВЧМТ, множинних геморагічних забоїв головного мозку, субарахноїдальних нашарувань правої скроневої ділянки, посттравматичного субарахноїдального крововиливу, лінійного перелому лівої скроневої ділянки з переходом на основу черепа, відкритого II ст. уламкового перелому с/3-н/3 лівої стегнової кістки в АЗФ, вивиху акроміального кінця лівої ключиці, множинних геморагічних вогнищ забою справа в лобової і скроневої областях без зміщення серединних структур, які в своїй сукупності відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя.
Порушення ОСОБА_5 , вимог п. 10.1 і п. 16.13 ПДР України, перебувають в прямому причинному зв'язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди та настанням наслідків у вигляді спричинення тяжких тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_7 .
Допитана у судовому засіданні ОСОБА_5 свою винність у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, визнала, не оспорюючи час, місце, спосіб, вид, мотив і мету, форму вини та повністю підтвердив обставини вчиненого нею кримінального правопорушення. Зокрема пояснила, що 11.03.2017 року близько 11-30 год. керуючи автомобілем марки OPEL ASTRA реєстраційний номер НОМЕР_1 рухаючись по автодорозі сполученням «Київ-Вишгород-Десна» в с. Жукин допустила зіткнення з мопедом під керуванням ОСОБА_7 . Після чого визвала зразу швидку та працівників поліції, щиро розкаюється у вчиненому. Частково відшкодувала шкоду, а саме моральну. Просить застосувати до неї Закон України «Про амністію у 2016 році» та звільнити від відбування покарання.
Потерпілий ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснив, що дійсно 11.03.2017 року близько 11-30 год. в с. Жукин, він рухаючись на мопеді марки MUSSTANG реєстраційний номер НОМЕР_2 , на його смузі руху відбулося дорожньо-транспортна пригода. Більше нічого не пам'ятає. Внаслідок чого йому було завдано тілесні ушкодження. Претензій до обвинуваченої він не має, моральну шкоду йому відшкодували. Він її пробачив та просив суворо не карати.
На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників процесу, судом визнано недоцільним дослідження доказів, стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачена та інші учасники правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позицій немає.
При цьому розгляд провадження проводився відносно обвинуваченої в межах пред'явленого її обвинувачення.
При встановлених обставинах, оцінюючи зібрані докази, суд вважає, що винуватість обвинуваченої у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення в судовому засіданні доведена повністю і зібраних доказів достатньо для визнання її винною.
Таким чином, враховуючи викладене, суд вважає, що своїми діями, які виразились у вчиненні порушення правил дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинила тяжке тілесне ушкодження потерпілому ОСОБА_7 вчинила кримінальне правопорушення, передбачений ч. 2 ст. 286 КК України.
Призначаючи покарання обвинуваченій, у відповідності зі ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують покарання.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченій згідно ст. 66 КК України, суд визнає, щире каяття та надання допомоги потерпілому безпосередньо після вчинення злочину.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченій, згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Крім цього, при обранні обвинуваченій міри покарання, судом враховується її відношення до вчиненого, матеріали, що її характеризують та стан здоров'я обвинуваченої.
При визначенні міри покарання ОСОБА_5 суд враховує, що обвинувачена за місцем роботи характеризується позитивно, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, вперше вчинила необережний тяжкий злочин, раніше не судима, відшкодування моральної шкоди, думку потерпілого, щодо призначення покарання не пов'язаного з позбавлення волі та не позбавлення права керування.
Додаткове покарання в вигляді позбавлення права керування транспортним засобом суд не призначає, оскільки у обвинуваченої знаходяться на утриманні двоє малолітніх дітей, які потребують уваги та догляду пов'язаною з використанням автомобіля і це є її єдиний засіб для забезпечення свого існування та родини.
Обвинувачена подала суду заяву про застосування відносно неї Закону України «Про амністію у 2016 році».
Відповідно до ст. 10 ЗУ «Про амністію у 2016 році» питання про застосування амністії суд вирішує за ініціативою особи, яка підтримує публічне обвинувачення в суді чи здійснює нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян, органу або установи виконання покарань, а також за ініціативою обвинуваченого (підсудного) чи засудженого, їх захисників чи законних представників.
Згідно ст. 1 п. «в» Закону України «Про амністію у 2016 році», який набрав законної сили 07.09.2017 року, від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, звільняються особи, які вчинили необережний злочин, який не є особливо тяжким відповідно до ст. 12 КК України та не позбавлених батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років, дітей-інвалідів та/або повнолітніх сина, дочку, визнаних інвалідами.
Прокурор не заперечував проти звільнення обвинуваченої від покарання з зазначених підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 3 ЗУ «Про застосування амністії в Україні» установивши в стадії судового розгляду кримінальної справи наявність акта амністії, що усуває застосування покарання за вчинене діяння, суд, за доведеності вини особи, постановляє обвинувальний вирок із звільненням засудженого від відбування покарання.
Особи, на яких поширюється дія закону про амністію, можуть бути звільнені від відбування як основного, так і додаткового покарання, призначеного судом, крім конфіскації майна, в частині вироку, яка не була виконана на день набрання чинності законом про амністію (ч. 1 ст. 6 Закону України «Про застосування амністії в Україні»).
Суд вважає, що зазначене клопотання підлягає задоволенню, оскільки ОСОБА_5 раніше не судима, характеризується позитивно, є мати двох малолітніх дітей 2007 року народження та 2013 року народження не позбавлена батьківських прав, притягується до відповідальності за необережний злочин.
Перешкод до застосування амністії, зазначених у ст. 9 Закону України «Про амністію у 2016 році» судом, не встановлено.
Цивільний позов не заявлено.
Долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Процесуальні витрати по справі відсутні.
Ухвалами Вишгородського районного суду Київської області від 14.03.2017 року накладено арешт на автомобіль марки «OPEL ASTRA» реєстраційний номер НОМЕР_1 , який перебуває у власності ОСОБА_5 та мопед марки MUSSTANGMT50Q2 реєстраційний номер НОМЕР_2 , який перебуває у власності ОСОБА_7 . Визначено місце зберігання транспортних засобів, майданчик тимчасового зберігання транспортних засобів за адресою: Київська область, м Гостомель, вул. Садова, 20.
Відповідно до ч. 2 ст. 174 КПК України, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
У зв'язку з тим, що в подальшому застосуванні арешту автомобіля відпала потреба, суд вважає за можливе його скасувати.
Керуючись ст.ст. 370, 374, 377 КПК України, суд, -
засудив:
ОСОБА_5 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначити їй покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі без позбавленням права керувати транспортними засобами.
Звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного основного покарання за ч. 2 ст. 286 КК України на підставі ст. 1 п. «в» Закону України «Про амністію в 2016 році».
Скасувати арешт з автомобіля марки «OPEL ASTRA» реєстраційний номер НОМЕР_1 та мопеду марки MUSSTANGMT50Q2 реєстраційний номер НОМЕР_2 , накладеного ухвалами Вишгородського районного суду Київської області від 14.03.2017 року.
Речовий доказ після набрання вироком законної сили, а саме: автомобіль марки «OPEL ASTRA» реєстраційний номер НОМЕР_1 та мопед марки MUSSTANGMT50Q2 реєстраційний номер НОМЕР_2 повернути власникам.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Київської області через Вишгородський районний суд Київської області протягом тридцяти діб з моменту його проголошення, а обвинуваченим - з моменту отримання його копії.
Суддя ОСОБА_1