вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"10" листопада 2017 р. Справа № 911/2681/17
За позовом ОСОБА_1
до першого відповідача ОСОБА_2,
до другого відповідача Акціонерної компанії з обмеженою відповідальністю "Грейтберта Інвестментс ЛТД" (Greatberta Investments LTD)
та до третього відповідача Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Буча-Олімпійський"
за участю третьої особи 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 3 - ОСОБА_5
за участю третьої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 3 - ОСОБА_6
про визнання недійсним договору купівлі-продажу цінних паперів
Суддя Горбасенко П.В.
За участю представників:
від позивача ОСОБА_7 (дов. № 23/03-2017 від 23.03.2017);
від першого відповідача ОСОБА_2;
від другого відповідача Багагонок С.Б. (дов. б/н від 21.09.2017);
від третього відповідача Біба М.О. (дов. б/н від 21.09.2017);
від третьої особи 1 ОСОБА_10 (дов. № 82 від 22.02.2016);
від третьої особи 2 не з'явилися.
Обставини справи:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся з позовом до ОСОБА_2 (далі - перший відповідач), Акціонерної компанії з обмеженою відповідальністю "Грейтберта Інвестментс ЛТД" (Greatberta Investments LTD) (далі - другий відповідач) та Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Буча-Олімпійський" (далі - третій відповідач) про визнання договору купівлі-продажу цінних паперів № БВ-2008-1/БД-2008-1 від 20.08.2014, укладеного між Акціонерною компанією з обмеженою відповідальністю "Грейтберта Інвестментс ЛТД" (Greatberta Investments LTD) та Обслуговуючим кооперативом "Житлово-будівельний кооператив "Буча-Олімпійський" в особі голови ОСОБА_2 недійсним.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що під час укладення договору купівлі-продажу цінних паперів № БВ-2008-1/БД-2008-1 від 20.08.2014, перший відповідач перед підписанням спірного договору не виніс питання про підписання договору купівлі-продажу цінних паперів № БВ-2008-1/БД-2008-1 від 20.08.2014 на розгляд загальних зборів кооперативу. У зв'язку з наведеним, позивач вважає, що голова Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Буча-Олімпійський" ОСОБА_2 не був уповноважений на укладення даного правочину, чим порушено корпоративні права ОСОБА_1, як засновника та члена Обслуговуючого кооперативу, а саме права засновника на частку, яка визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управління господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Враховуючи вищевикладене, позивач вважає, що наявні підстави для визнання договору купівлі-продажу цінних паперів № БВ-2008-1/БД-2008-1 від 20.08.2014 недійсним на підставі ст. 203, 215 ЦК України.
Ухвалою господарського суду Київської області від 07.09.2017 порушено провадження у справі № 911/2681/17, залучено ОСОБА_5 та ОСОБА_6 до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 3, розгляд справи призначено на 13.10.2017.
Ухвалою господарського суду Київської області від 13.10.2017 на підставі ч. 3 ст. 69 Господарського процесуального кодексу продовжено строк розгляду спору на п'ятнадцять днів, розгляд справи відкладено на 10.11.2017.
09.11.2017 до канцелярії господарського суду Київської області від першого відповідача надійшло клопотання про припинення провадження у справі від 06.11.2017 (вх. № 23719/17 від 09.11.2017), згідно якого останній просив припинити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, яке прийнято судом.
09.11.2017 до канцелярії господарського суду Київської області від третього відповідача надійшов відзив на позовну заяву № 06/11/17 від 06.11.2017 (вх. № 23720/17 від 09.11.2017), згідно якого останній визнав позовні вимоги безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, який прийнято судом.
У судовому засіданні 10.11.2017 представник позивача повністю підтримав задоволення позовних вимог, представники відповідачів та третьої особи 1 заперечили проти задоволення позову у повному обсязі.
Заяв чи клопотань про застосування позовної давності до вимог позивача відповідачами не заявлено.
Третя особа 2 у судове засіданні 10.11.2017 не з'явилася, про причини неявки суд не повідомила, хоча про час та місце розгляду даної справи була повідомлена належним чином.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи 1, суд
20.08.2014 між Акціонерною компанією з обмеженою відповідальністю "Грейтберта Інвестментс ЛТД" (Greatberta Investments LTD) (Продавець) та Обслуговуючим кооперативом "Житлово-будівельний кооператив "Буча-Олімпійський" (Покупець) укладено договір купівлі-продажу цінних паперів № БВ-2008-1/БД-2008-1 від 20.08.2014, за умовами якого продавець зобов'язався передати у власність покупця, а покупець - прийняти та оплатити наступні цінні папери: Акції прості бездокументарні іменні на загальну суму 31 000 000 грн, що є еквівалентом 1 755 568,56 Євро. Від імені покупця договір підписано керівником ОСОБА_2.
На виконання договору купівлі-продажу цінних паперів № БВ-2008-1/БД-2008-1 від 20.08.2014 другий відповідач передав третьому відповідачу прості бездокументарні іменні акції на загальну суму 31 000 000 грн, що підтверджується актом прийому-передачі цінних паперів від 20.08.2014 (а.с. 26), підписаним та скріпленим печатками обох сторін договору.
Згідно з п.п. 3.1., 3.2. статуту Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Буча-Олімпійський", затвердженого протоколом загальних зборів учасників Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Буча-Олімпійський" № 3 від 27.09.2012 (далі - Статут) засновниками кооперативу є: ОСОБА_1, ОСОБА_11, ОСОБА_2, ОСОБА_12. Засновники є членами кооперативу.
Відповідно до п.п. 11.3, 11.3.11 Статуту до компетенції загальних зборів членів кооперативу належить визначення розмірів, порядку формування та використання фондів кооперативу.
Згідно з п.п. 12.4., 12.4.3. Статуту голова кооперативу укладає правочини, що стосуються діяльності кооперативу, підписує платіжні та інші документи, пов'язані з розпорядженням грошовим коштами кооперативу.
Предметом позову є вимога про визнання договору купівлі-продажу цінних паперів № БВ-2008-1/БД-2008-1 від 20.08.2014, укладеного між Акціонерною компанією з обмеженою відповідальністю "Грейтберта Інвестментс ЛТД" (Greatberta Investments LTD) та Обслуговуючим кооперативом "Житлово-будівельний кооператив "Буча-Олімпійський" в особі голови ОСОБА_2 недійсним.
Згідно з ст. 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Володіння корпоративними правами не вважається підприємництвом. Законом можуть бути встановлені обмеження певним особам щодо володіння корпоративними правами та/або їх здійснення. Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.
Так, у силу ч. 2 ст. 203 ЦК України особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
Згідно з ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
Статтею 92 ЦК України передбачено, що юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом. У випадках, встановлених законом, юридична особа може набувати цивільних прав та обов'язків і здійснювати їх через своїх учасників. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.
Відповідно до ст. 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.
У господарських відносинах правочин (договір), як правило, вчиняється шляхом складання документа (документів), що визначає (визначають) його зміст і підписується безпосередньо особою, від імені якої він вчинений, або іншою особою, яка діє в силу повноважень, заснованих, зокрема, на законі, довіреності, установчих документах. Для вчинення правочинів органи юридичної особи не потребують довіреності, якщо вони діють у межах повноважень, наданих їм законом, іншим нормативно-правовим актом або установчими документами. Письмовий правочин може бути вчинений від імені юридичної особи її представником на підставі довіреності, закону або адміністративного акта.
Припис абзацу першого частини третьої статті 92 ЦК України зобов'язує орган або особу, яка виступає від імені юридичної особи не перевищувати своїх повноважень. Водночас саме лише порушення даного обов'язку не є підставою для визнання недійсними правочинів, вчинених цими органами (особами) від імені юридичної особи з третіми особами, оскільки у відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження (абзац другий частини третьої статті 92 ЦК України).
Отже, позов про визнання недійсним відповідного правочину може бути задоволений у разі доведеності юридичною особою (позивачем) у господарському суді тієї обставини, що її контрагент знав або повинен був знати про наявні обмеження повноважень представника цієї юридичної особи, але, незважаючи на це, вчинив з ним оспорюваний правочин (що не отримав наступного схвалення особи, яку представляють). Водночас наступне схвалення юридичною особою правочину, вчиненого від її імені представником, з перевищенням повноважень, унеможливлює визнання такого правочину недійсним (п. 3.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 за №11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними").
Разом з тим при вирішенні позову про визнання недійсним оспорюваного правочину підлягають застосуванню загальні приписи ст.ст. 3, 15, 16 ЦК України та ст. 1 ГПК України, які передбачають право кожної особи на судовий захист саме порушеного, невизнаного чи оспореного права і охоронюваного законом інтересу. За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину і має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, що передбачені законом, але й визначено, чи було порушено цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце.
За приписами п. 4 ч. 1 ст. 12 ГПК України (у редакції на момент звернення з позовом у даній справі) господарським судам підвідомчі, зокрема, справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов'язаними із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, крім трудових спорів.
Отже, незалежно від наявності певного розміру частки у статутному фонді юридичної особи (учасник) юридичної особи може оспорити договір, вчинений юридичною особою, якщо обґрунтує відповідні позовні вимоги порушенням його корпоративних прав.
Водночас учасник юридичної особи не наділений суб'єктивним правом щодо здійснення повноважень власника майна юридичної особи та не вправі звертатися до суду за захистом прав, інтересів інших учасників юридичної особи, а також самої юридичної особи поза відносинами представництва.
Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 34 ГПК України).
Позивачем, належними та допустимими доказами, у розумінні ст.ст. 33, 34 ГПК України, не доведено суду порушення його корпоративних прав укладенням спірного договору купівлі-продажу цінних паперів № БВ-2008-1/БД-2008-1 від 20.08.2014, оскільки спірний договір від імені Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Буча-Олімпійський" підписаний уповноваженою особою - ОСОБА_2 в межах повноважень, наданих статутом Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Буча-Олімпійський", які не обмежують право голови кооперативу на укладення та підписання угод купівлі-продажу цінних паперів.
Укладення оспореного договору слід оцінювати як укладення головою кооперативу правочинів, що стосуються діяльності кооперативу.
Клопотання першого відповідача про припинення провадження у справі від 06.11.2017 (вх. № 23719/17 від 09.11.2017) з мотивів того, що спір у даній справі не підлягає розгляду в господарських судах як такий, що виник не з корпоративних відносин, не підлягає задоволенню судом, оскільки позивач при зверненні з позовом до суду посилався на порушення його корпоративних прав, які підлягають судовому захисту в залежності від доведеності такого порушення в процесі судового розгляду.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовна вимога про визнання договору купівлі-продажу цінних паперів № БВ-2008-1/БД-2008-1 від 20.08.2014, укладеного між Акціонерною компанією з обмеженою відповідальністю "Грейтберта Інвестментс ЛТД" (Greatberta Investments LTD) та Обслуговуючим кооперативом "Житлово-будівельний кооператив "Буча-Олімпійський" в особі голови ОСОБА_2 недійсним є необґрунтованою, безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню.
Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статей 44, 49 ГПК України, покладаються судом на позивача.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд
У задоволенні позову відмовити повністю.
Повне рішення складено: 15.11.2017
Суддя П.В.Горбасенко