18 жовтня 2017 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
Мазур Л.М., ЗавгородньоїІ.М., Попович О.В.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до Козелецького району електричних мереж публічного акціонерного товариства «Чернігівобленерго», публічного акціонерного товариства «Чернігівобленерго» про зобов'язання списати борг, за зустрічним позовом публічного акціонерного товариства «Чернігівобленерго» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Козелецького районного суду Чернігівської області від 15 листопада 2016 року та рішення апеляційного суду Чернігівської області від 28 лютого 2017 року,
У лютому 2016 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом, у якому просив скасувати нарахований йому борг з абонентської плати у сумі 9 272 грн 32 коп. та списати з його особового рахунку цю заборгованість, стягнути з публічного акціонерного товариства «Чернігівобленерго» (далі - ПАТ «Чернігівобленерго») на його користь 8 000 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди.
На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_4 посилався на те, що вказана заборгованість виникла не з його вини, а з вини співробітників відокремленого підрозділу Козелецького району електричних мереж ПАТ «Чернігівобленерго», оскільки останні протягом тривалого часу невірно знімали показання лічильника спожитої ним електрики, у зв'язку з чим у нього утворилася велика заборгованість з абонплати, а тому просив позов задовольнити.
У квітні 2016 року ПАТ «Чернігівобленерго» звернулося до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_4, у якому просило стягнути з відповідача на їх користь 9 179 грн 88 коп. заборгованості з абонплати за спожиту електричну енергію, посилаючись на те, що 22 січня 2016 року під час перевірки кур'єром Козелецького району електричних мереж ПАТ «Чернігівобленерго» показників електролічильника у помешканні ОСОБА_4 було зафіксовано показник лічильника «27470», у той час як попередній його показник становив «20940», у зв'язку з цим ОСОБА_4 нарахована абонплата за 6530 кВт/год. спожитої електрики у вищевказаному розмірі, що обчислений у відповідності до постанови НКРЕКП № 220 від 26 лютого 2015 року, яку відповідач у добровільному порядку відмовився сплатити.
Рішенням Козелецького районного суду Чернігівської області від 15 листопада 2016 року у задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено.
Зустрічний позов ПАТ «Чернігівобленерго» задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ПАТ «Чернігівобленерго» заборгованість з абонплати за спожиту електричну енергію у розмірі 9 179 грн 88 коп.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішенням апеляційного суду Чернігівської області від 28 лютого 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 задоволено частково, рішення Козелецького районного суду Чернігівської області від 15 листопада 2016 року змінено в частині розподілу судових витрат.
В іншій частині рішення суду залишено без змін.
У касаційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі суду.
Відповідно до п. 6 розд. ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.
У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги та заперечення ПАТ «Чернігівобленерго» на неї, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.
Згідно із ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_4 та задовольняючи зустрічний позов ПАТ «Чернігівобленерго», з висновками якого в незміненій частині погодився й апеляційний суд, на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами (ст.ст. 57, 212 ЦПК України), правильно встановив характер правовідносин сторін у справі, застосувавши норми матеріального права, які їх регулюють, виходив з того, що 22 січня 2016 року представником Козелецького району електричних мереж ПАТ «Чернігівобленерго» у присутності споживача ОСОБА_4 у його помешканні, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, зафіксовано показники електролічильника «27470», тоді як попередні, відповідно до яких ним сплачено абонплату, становили «20940», тобто різниця між цими показниками становить 6530 кВт/год., що підтверджується копією обхідного листа від 22 січня 2016 року за показаннями електролічильників споживачів (а.с. 35, зворот) та копіями рахунку на сплату ОСОБА_4 абонплати за спожиту електрику від 01 лютого 2016 № 01-16 та квитанції «Ощадбанк» від 16 січня 2016 № 52 про сплату ним абонплати за грудень 2015 року (а.с. 9, 10), а також актом проведення експертизи лічильника № 0449092 типу СОЭ 1.02/2 від 18 лютого 2016 року № 44, який є придатним для подальшої експлуатації, метрологічні характеристики лічильника відповідають вимогам нормативних документів, регістр лічильника працює правильно (а.с. 37), дійшовши обґрунтованого висновку, що споживач ОСОБА_4 взяті на себе зобов'язання щодо оплати послуг за спожиту електроенергію виконував неналежним чином, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість за спожиті 6530 кВт/год., яка відповідно до тарифів на електроенергію, що відпускається населенню, встановлених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг № 220 від 26 лютого 2015 року становить 9 179 грн 88 коп., у зв'язку з чим суди правильно стягнув вказану заборгованість з ОСОБА_4
Докази та обставини, на які посилається заявник у касаційній скарзі, були предметом дослідження судами першої та апеляційної інстанцій та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судами попередніх інстанцій були дотримані норми матеріального та процесуального права.
Доводи касаційної скарги є аналогічними доводам, викладеним в апеляційній скарзі, та не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій, обґрунтовано викладених у мотивувальній частині рішень, та зводяться до переоцінки доказів та незгоди заявника з висновками судів попередніх інстанцій щодо їх оцінки.
На підставі вищевикладеного та керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
ухвалила:
Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.
Рішення Козелецького районного суду Чернігівської області від 15 листопада 2016 року в частині, яка не змінена рішенням апеляційного суду, та рішення апеляційного суду Чернігівської області від 28 лютого 2017 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Колегія суддів: Л.М. Мазур
І.М.Завгородня
О.В.Попович