14 листопада 2017 року м. Київ
Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Іваненко Ю.Г., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_2 нарішення Дрогобицького міськрайонного сулу Львівської області від 13 квітня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 18 липня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,
Позивач ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 та просить стягнути на її користь аліменти на утримання доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 частини із всіх видів заробітку, щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з дня подання позову і до досягнення дитиною повноліття.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що відповідач по справі є її колишнім чоловіком, з яким вона 13 липня 2016 року розірвала шлюб. Від даного шлюбу ІНФОРМАЦІЯ_1 року у них народилась донька ОСОБА_4, яка проживає разом із нею та знаходиться її утриманні.
Позивач зазначає, що на даний час знаходиться у скрутному матеріальному становищі, чоловік, який є батьком дитини, матеріальної допомоги на утримання доньки в добровільному порядку не дає, ухиляється від покладених на нього обов'язків щодо утримання дитини.
Посилаючись на вищевикладене, позивач просить суд позовні вимоги задовольнити.
У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Відповідно до п. 6 розд. ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.
У зв'язку з цим скарга підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.
Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Згідно з ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, врахувавши стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів та дитини, виходив з рівності обов'язку матері та батька утримувати дитину.
Крім того, визначаючи розмір аліментів - 1/4 частини всіх видів заробітку, але не менше 30 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивач подала заяву про визначення розміру аліментів у частці від доходу відповідача.
Доводи касаційної скарги та зміст судових рішень не дають підстав для висновку, що судами було допущено порушення норм матеріального та процесуального права, які відповідно до ст. ст. 338-341 ЦПК України є підставами для скасування судових рішень.
Керуючись п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України,
Відмовити ОСОБА_2 у відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали повернути особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Вищого спеціалізованого суду
України з розгляду цивільних
і кримінальних справ Ю.Г.Іваненко