09 листопада 2017 року м. Київ К/800/19752/16
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Суддів:Черпіцької Л.Т.
Мороза В.Ф.
Голяшкіна О.В.
розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Зоря" на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13.07.2016р. у справі № 804/9795/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Зоря" до Державного реєстратора Реєстраційної служби Межівського районного управління юстиції Дніпропетровської області Попової Ніни Василівни, Межівської районної державної адміністрації, за участю ОСОБА_5, про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_6 звернулася з позовом до державного реєстратора реєстраційної служби Межівського районного управління юстиції Дніпропетровської області Попової Н.В., в якому, з урахуванням зміни позовних вимог від 23.09.2015 року, просила:
- визнати протиправним рішення державного реєстратора реєстраційної служби Межівського районного управління юстиції Дніпропетровської області Попової Н.В. про залишення без розгляду змін до установчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Зоря» (код ЄДРПОУ 30851970), які були прийняті загальними зборами товариства 22 серпня 2015 року;
- зобов'язати державного реєстратора реєстраційної служби Межівського районного управління юстиції Дніпропетровської області прийняти до розгляду документи для державної реєстрації зміни до статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Зоря» (код ЄДРПОУ 30851970) згідно рішення загальних зборів учасників товариства від 22 серпня 2015 року;
- зобов'язати державного реєстратора реєстраційної служби Межівського районного управління юстиції Дніпропетровської області провести державну реєстрації змін до статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Зоря» (код ЄДРПОУ 30851970) відповідно до рішення загальних зборів учасників товариства від 22 серпня 2015 року;
- зобов'язати державного реєстратора реєстраційної служби Межівського районного управління юстиції Дніпропетровської області внести відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Зоря» (код ЄДРПОУ 30851970) на підставі рішення загальних зборів учасників товариства від 22 серпня 2015 року.
16 вересня 2015 року у судовому засіданні ухвалою суду змінено позивача ОСОБА_6 на Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Зоря».
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 18.09.2015 року рішенням державного реєстратора юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців реєстраційної служби Межівського районного управління юстиції Дніпропетровської області Поповою Н.В. за №96 документи ТОВ «Агрофірма «Зоря», які були подані для проведення державної реєстрації змін до статуту товариства, залишено без розгляду. Обґрунтовуючи рішення, державний реєстратор зазначив, що подані документи не відповідають вимогам частини 5 статті 8 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців». Позивач вважає, що таке рішення державного реєстратора є незаконним та протиправним, а тому, звернувся до суду за захистом порушеного права.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2015 року в адміністративній справі № 804/9795/15 позов ТОВ «Агрофірма «Зоря» задоволено повністю.
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13.07.2016р. постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.09.2015р. скасовано. Прийнято нове рішення яким в задоволенні позовних вимог відмовлено.
На постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13.07.2016р. надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Зоря", в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, ставиться питання про її скасування та залишення в силі рішення суду першої інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Зоря» створено за рішенням установчих зборів від 01 березня 2000 року (Протокол № 1). Державна реєстрація Товариства проведена районною державною адміністрацією Межівського району Дніпропетровської області 29 березня 2000 року.
Згідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 16 липня 2015 року № 20887604 статутний капітал (фонд) товариства становить 7 400,00 грн., який поділений на частки між засновниками (учасниками) наступним чином: ОСОБА_7 - розмір внеску до статутного фонду 2 960,00 грн.; ОСОБА_8 - розмір внеску до статутного фонду 1 480,00 грн.; ОСОБА_6 - розмір внеску до статутного фонду 1 480,00 грн.; ОСОБА_9 - розмір внеску до статутного фонду 1.480,00 грн.
14 серпня 2014 року помер один із засновників товариства ОСОБА_7, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим виконавчим комітетом Слов'янської сільської ради Межівського району Дніпропетровської області. Відповідно до Свідоцтва про право на спадщину за заповітом (додаткове) та відповідно до Свідоцтва про право власності від 23 липня 2015 року, спадкоємцями частки статутного капіталу ОСОБА_7 в Товаристві є його син, ОСОБА_10, та вдова померлого ОСОБА_5.
28 липня 2015 року ОСОБА_5 звернулась до голови зборів Товариства із заявою про прийняття її та ОСОБА_10 до учасників ТОВ.
06 серпня 2015 року учасником Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Зоря» ОСОБА_6 подано позов до Реєстраційної служби Межівського районного управління юстиції Дніпропетровської області про визнання протиправними дій, які полягають у прийнятті документів (від спадкоємців) стосовно внесення (державної реєстрації) змін складу учасників Товариства.
22 серпня 2015 року відбулися загальні збори учасників Товариства. За результатами голосування загальними зборами товариства, серед іншого, були прийняті наступні рішення: - вважати учасника Товариства ОСОБА_7, який володів часткою статутного капіталу у розмірі 2 960 грн., таким, що вибув зі складу учасників Товариства 14 серпня 2014 року, в зв'язку з його смертю; - відмовити ОСОБА_5 та ОСОБА_10 у прийнятті до складу учасників ТОВ; - придбати частку ОСОБА_7 у розмірі 2 960,00 грн. Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Зоря»; - визначити частки у статутному капіталі наступним чином: Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Зоря» 2 960,00 грн.; ОСОБА_6 - розмір внеску до статутного фонду 1 480,00 грн.; ОСОБА_8 - розмір внеску до статутного фонду 1 480,00 грн.; ОСОБА_9 - розмір внеску до статутного фонду 1 480,00 грн.; призначити ОСОБА_11 уповноваженою особою на вчинення всіх дій, необхідних для державної реєстрації прийнятих змін.
18 вересня 2015 року учасником Товариства ОСОБА_9 подано документи для проведення реєстраційної дії «Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи» ТОВ «Агрофірма «Зоря».
18 вересня 2015 року Рішенням за № 96 державного реєстратора юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців реєстраційної служби Межівського районного управління юстиції Дніпропетровської області Попова Ніна Василівна документи ТОВ «Агрофірма «Зоря», які були подані для проведення державної реєстрації змін до статуту товариства, залишено без розгляду з підставі невідповідності вимогам частини п'ятої статті 8 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» від 15 травня 2003 року N 755-IV.
Не погоджуючись з такими діями позивач і звернувся з даним позовом.
Розглядаючи справу та задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з протиправності дій відповідача, оскільки само по собі одержання статусу спадкоємця померлого учасника товариства засвідчує лише перехід до спадкоємця майнових прав померлого (частка в статутному капіталі, яка належала померлому учаснику товариства), та дає йому право на вступ до господарського товариства. Право ж безпосередньої участі в управлінні господарським товариством (корпоративні права) спадкоємці набувають тільки з моменту вступу до господарського товариства, яке має бути підтверджене рішенням загальних зборів товариства про вступ спадкоємця до товариства та відповідні відомості статуту товариства, які підлягають державній реєстрації у встановленому законом порядку.
Натомість, суд апеляційної інстанції скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позовних вимог вмотивував свої висновки тим, що після початку судового розгляду справи по суті, 23.09.2015р. безпосередньо від учасника судового процесу - учасника ТОВ «Агрофірма «Зоря» ОСОБА_6 Дніпропетровський окружний адміністративний суд прийняв позов до Реєстраційної служби Межівського районного управління юстиції Дніпропетровської області про скасування рішення Державного реєстратора та про зобов'язання вчинити дії щодо державної реєстрації змін до статуту Товариства, відповідно до рішення загальних зборів від 22 серпня 2015 року.
З огляду на викладене вище, така дія вчинена після початку судового розгляду справи по суті, стосується обставин, які мали місце після звернення з адміністративним позовом за захистом порушеного права, та є процесуально неможливою. Сторона не позбавлена можливості звернення до суду в установленому порядку, зі сплатою судового збору за кожну вимогу немайнового характеру. Отже, предметом судового розгляду має бути вимога учасника Товариства ОСОБА_6 (Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Зоря») до Реєстраційної служби Межівського районного управління юстиції Дніпропетровської області про визнання протиправними дій, в упередження змін державної реєстрації складу учасників спадкоємцями учасника Товариства.
Однак, колегія суддів вважає такі висновки судів передчасними, враховуючи наступне.
Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно з ст. 185 КАС України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Ухвали суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від постанови суду повністю або частково у випадках, встановлених цим Кодексом. Заперечення на інші ухвали можуть бути викладені в апеляційній скарзі на постанову суду першої інстанції.
Як вбачається з вказаних норм закону, судове рішення, яке оскаржується особою, яка не була залучена до розгляду справи, повинно безпосередньо стосуватися прав, свобод, інтересів та обов'язків цієї особи. Тобто судом має бути розглянуто спір у правовідносинах, учасником яких на момент його розгляду та прийняття судом першої інстанції рішення є скаржник, та саме у судовому рішенні містяться висновки та судження про права, свободи, інтереси та обов'язки цієї особи у таких правовідносинах.
Натомість, суд апеляційної інстанції, вказавши на те, що первісно заявлені позовні вимоги можуть стосуватись прав та обов'язків особи, що не приймала участь у суді першої інстанції, не з'ясував, у чому саме полягає порушення її прав та обов'язків оскаржуваним судовим рішенням та зміст правовідносин, у яких вирішено спір судовим рішенням та учасником яких вона є.
Відповідно до ч.1 ст. 196 КАС України апеляційний розгляд здійснюється колегією суддів у складі трьох суддів за правилами розгляду справи судом першої інстанції з урахуванням особливостей, встановлених цією главою.
Згідно з ч.1 ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч.1, 2 ст. 138 КАС України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі. Для встановлення обставин, зазначених у частині першій цієї статті, у судовому засіданні заслуховуються пояснення осіб, які беруть участь у справі, показання свідків, досліджуються письмові та речові докази, у тому числі носії інформації із записаною на них інформацією, висновки експертів.
Встановивши порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що полягали у помилковому розгляді змінених предмету та підстав позову, суд апеляційної інстанції відмовив у задоволенні заявлених позовних вимог, однак самостійно не встановив та не дослідив фактичних обставин, на яких вони ґрунтувались, не перевірив їх доказами, що є порушенням вимог ст. 159 КАС України щодо обґрунтованості та законності судового рішення.
Враховуючи визначені ст. 220 КАС України межі перегляду рішень, відповідно до яких суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Відповідно до ст. 227 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі. Підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
При цьому, оскільки відповідні порушення допущені судом апеляційної інстанції, справа підлягає направленню на новий розгляд до цього суду.
Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Зоря" задовольнити частково.
Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13.07.2016р. скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута в порядку ст.ст. 235-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: