Справа № 727/8275/17
Головуючий у 1-й інстанції: Волошин С.О.
Суддя-доповідач: ОСОБА_1
15 листопада 2017 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Граб Л.С.
суддів: Білої Л.М. Гонтарука В. М.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області на постанову Шевченківського районного суду м. Чернівці від 05 вересня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання дій неправомірними дій щодо відмови у здійсненні перерахунку та зобовязання здійснити перерахунок грошового утримання,
В серпні 2017 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, в якому просила: визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо відмови у здійсненні перерахунку розміру щомісячного довічного грошового утримання як судді у відставці із зарахуванням до стажу роботи на посаді судді половини строку навчання за денною формою в Харківському юридичному інституті; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області зарахувати до стажу роботи, що дає право на щомісячне довічне грошове утримання суддів у відставці, половину строку навчання за денною формою у Львівському державному університеті, що становить два роки чотири місяці 28 днів, провести перерахунок, нарахувати та виплатити щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 90% заробітку судді без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання.
Постановою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 05 вересня 2017 року позовні вимоги задоволено.
Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з'ясування обставин справи і, як наслідок - невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованої постанови.
Сторони, будучи належним чином повідомленими про час, дату та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явились.
Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, відповідно до пунктів 1, 2 частини 1 статті 197 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, давши правову оцінку обставинам у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, а постанову суду - частково скасувати, виходячи з наступного.
Як слідує з матеріалів справи, 26 січня 1993 року ОСОБА_2 рішенням ХІІ сесії Чернівецької обласної ради обрано суддею Першотравневого районного суду м. Чернівці, а з 01 серпня 1996 року - переведено суддею в обласний суд м. Чернівці.
У послідуючому, постановою Верховної Ради України від 16.11.2006 року №365-V позивачку обрано суддею апеляційного суду Чернівецької області безстроково.
04.10.2016 року згідно наказу № 05-02/182-к ОСОБА_2 відрахована із штату суду на підставі постанови Верховної Ради України від 08 вересня 2016 року №1515-VIII у зв'язку з поданням заяви про відставку.
З 05 жовтня 2016 року позивачці управлінням призначено довічне грошове утримання, як судді у відставці в розмірі 86 % від заробітку, врахувавши стаж роботи на посаді судді - 23 роки 7 місяців 21 день.
Не погоджуючись з розміром щомісячного довічного грошового утримання, ОСОБА_2 13 липня 2017 року звернулася до відповідача із заявою про зарахування до стажу роботи на посаді судді половини строку навчання за денною формою у Львівському державному університеті з 31 серпня 1974 року по 26 червня 1979 року, а саме - 2 роки 4 місяці 28 дні.
Листом №229/Г-11 від 20 липня 2017 року управлінням відмовлено ОСОБА_2 у задоволенні зазначеної заяви, однак остання, вважаючи дану відмову незаконною та такою, що порушує її права, звернулася з даним позовом до суду.
Суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з чим частково погоджується суд апеляційної інстанції, з огляду на наступне.
За приписами ч. 3 ст. 141 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не може бути більшим ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання.
Пунктом 11 «Перехідних положень» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день набрання чинності цим Законом.
Відповідно до ч. 4 ст. 43 Закону України «Про статус суддів», який діяв до набрання чинності Законом України «Про судоустрій і статус суддів», судді у відставці, який має стаж роботи на посаді судді не менше 20 років, виплачується за його вибором пенсія або звільнене від сплати податку щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді. За кожний повний рік роботи понад 20 років на посаді судді розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше ніж до 90 відсотків заробітку судді.
До стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов'язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.
Положеннями пп. 3-1 п. 3 постанови Кабінету Міністрів України №865 від 03 вересня 2005року «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів» визначено, що до стажу роботи, який дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та календарний період проходження строкової військової служби.
Враховуючи вказане, колегія суддів зазначає, що законодавством, що діяло на момент набрання чинності Законом України «Про судоустрій і статус суддів», було передбачено право судді на зарахування до стажу, що дає право на відставку та одержання щомісячного довічного грошового утримання за умови роботи на посаді судді не менше як 10 років, половини строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів, календарного періоду проходження строкової військової служби, а також часу роботи на посадах прокурорів і слідчих.
Аналогічна правова позиція висловлена в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 15 вересня 2017 року у справі №К/800/25322/17 та від 25 вересня 2017 року у справі №К/800/30934/17.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції в частині зарахування до стажу роботи ОСОБА_2 на посаді судді половини строку навчання за денною формою у Львівському державному університеті з 31 серпня 1974 року по 26 червня 1979 року, що складає 2 роки 4 місяці 28 днів, у розмірі 90% заробітної плати судді без обмеження та зобов'язання здійснення перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 90% заробітної плати.
Однак, судом першої інстанції вказано, що перерахунок довічного грошового утримання судді необхідно здійснити з 18 лютого 2017 року, при тому, що позивачка не визначала в адміністративному позові дати.
Колегія суддів не погоджується з судом першої інстанції в цій частині, оскільки ОСОБА_2 звернулася з заявою про вказаний перерахунок 13 липня 2017 року, а тому зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачці щомісячного довічного грошового утримання слід з 13.07.2017 року.
Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що відповідачем надано суду достатньо належних доказів, які свідчать про часткове спростуванняЗ висновку суду першої інстанції.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.
Згідно пп. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Зважаючи на те, що суд першої інстанції не правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з порушенням норм матеріального права, апеляційну скаргу слід частково задовольнити, а рішення суду - частково скасувати.
Керуючись ст.ст. 71, 160, 167, 183-2, 195, 197, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області задовольнити частково.
Постанову Шевченківського районного суду м. Чернівці від 05 вересня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання дій неправомірними дій щодо відмови у здійсненні перерахунку та зобовязання здійснити перерахунок грошового утримання скасувати в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області здійснити перерахунок та виплату призначеного ОСОБА_2 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 18.02.2017 року, зарахувавши до стажу роботи, що дає їй право на щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, половину строку навчання за денною формою у Львівському державному університеті, що становить два роки чотири місяці 28 днів, в розмірі 90% заробітку судді без обмеження граничного розміру щомісячного грошового утримання, з урахуванням раніше виплачених сум грошового утримання.
В цій частині винести нову постанову.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області здійснити перерахунок та виплату призначеного ОСОБА_2 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 13.07.2017 року, зарахувавши до стажу роботи, що дає їй право на щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, половину строку навчання за денною формою у Львівському державному університеті, що становить два роки чотири місяці 28 днів, в розмірі 90% заробітку судді без обмеження граничного розміру щомісячного грошового утримання, з урахуванням раніше виплачених сум грошового утримання.
В решті постанову залишити без змін.
Відповідно до ч. 10 ст.183-2 КАС України у разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, постанова суду апеляційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий ОСОБА_1
Судді ОСОБА_3 ОСОБА_4