Справа № 677/831/17
Головуючий у 1-й інстанції: Федишин І.В.
Суддя-доповідач: Гонтарук В. М.
14 листопада 2017 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Гонтарука В. М.
суддів: Граб Л.С. Білої Л.М.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Старокостянтинівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області на постанову Красилівського районного суду Хмельницької області від 28 серпня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Старокостянтинівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області про визнання протиправним та скасування рішення про відмову в призначенні пенсії та зобов'язання призначити пенсію,
В червні 2017 року ОСОБА_2 звернулась до Красилівського районного суду Хмельницької області з адміністративним позовом до Старокостянтинівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області про визнання протиправним та скасування рішення про відмову в призначенні пенсії та зобов'язання призначити пенсію.
Постановою Красилівського районного суду Хмельницької області від 28 серпня 2017 року позов задоволено частково.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Сторони будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явились.
Відповідно до ч.4 ст.196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
За таких обставин, а також враховуючи, що судом участь сторін в судовому засіданні не визнавалась обов'язковою, колегія суддів прийшла до висновку щодо можливості апеляційного розгляду справи в порядку письмового провадження у відповідності до пункту 2 частини 1 статті 197 КАС України.
Згідно з частиною 6 статті 12, частиною 1 статті 41 КАС України у випадку неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, під час судового розгляду повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а постанову суду скасувати, прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити, з огляду на наступне.
Як встановлено судом першої інстанції, з 02.10.2016 позивач взята на облік в Старокостянтинівському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Хмельницької області, як внутрішньо переміщена особа.
10.10.2016 року та 18.04.2017 року позивач звернулась до управління Пенсійного фонду України в Красилівському районі Хмельницької області із заявою про призначення пенсії за віком.
Листами від 16.11.2016 № 7347/02 та від 26.04.2017 № 5068/02-12 відповідачем було відмовлено в призначенні ОСОБА_2 пенсії за віком, у зв'язку з відсутністю необхідного трудового стажу.
Вважаючи такі дії відповідача протиправними позивач звернулась до суду за захистом своїх порушених прав.
Постановою Красилівського районного суду Хмельницької області від 28 серпня 2017 року позов задоволено частково.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Згідно ч. 2 ст. 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із внесеними змінами з жовтня 2011 p. право на призначення пенсії за віком мають жінки, дата народження яких з 01.10.1958 року по 31.03.1959 року після досягнення віку 57 років 6 місяців та наявності страхового стажу не менше 15 років.
Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Зазначеній нормі відповідає пункт 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 р. № 637.
Відповідно до п. 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. N 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Відповідно до п. 18 вказаної Постанови у разі відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.
Згідно з пунктом 2.4 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України 29 липня 1993 року № 58 записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.
Як встановлено судом першої інстанції, позивач з 02.01.1986 року по 29.12.1989 року працювала на Макіївському СУ треста "Укрметалургремонт".
При дослідженні трудової книжки позивача було встановлено, що на сторінці 21 міститься запис №15 російською мовою від 02.01.1986 року "Макеевское СЦ треста "Укрметалургремонт". Принята на должность уборщицы. Пр. №1К от 02.01.1986", де в даті наказу міститься виправлення, що суперечить пунктам 2.6-2.9 Інструкції, якими встановлено порядок внесення виправлень до трудових книжок.
Крім того, трудова книжка була видана " Каражбей" та виправлена на "Волянскую", а в даному випадку до суду з адміністративним позовом звернулась "Смирнова".
Також, на підтвердження записів в трудовій книжці позивачем надано до суду копії первинних документів, а саме "приказ Макеевского специализированого управления треста "Укрметаллургремонт" № 2-к від 03.01.1986 року та "приказ № 1-к" від 02.01.1990 року", який на думку позивача підтверджує факт її роботи у вказаний період на даному підприємстві.
Разом з тим, колегія суддів апеляційної інстанції дослідивши вказані накази прийшла до висновку, що вони не можуть бути належним доказом, які б би підтверджували факт роботи позивача на вказаному підприємстві, оскільки не завірені підписом і печаткою підприємства, установи, організації, відділу, який їх надав, а також в наказі на прийняття на роботу виправлене прізвище позивача.
За таких обставин, вказані документи, не можуть слугувати належними доказами на підтвердження трудового стажу роботи позивача з 01.01.1986 року по 29.12.1989 року.
Колегія суддів також зазначає, що відповідно до постанови КМУ від 07.11.2014 року №595 з 01.12.2014 року на територіях, які тимчасово не контролюються українською владою, органи державної влади, в тому числі ПФУ, не функціонують.
Розпорядженням КМУ від 07.11.2014 №1085-р визначено перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження. Крім того ЗУ "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" від 15.04.2014 №1207-УІІ визначено особливості діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на тимчасово окупованій території. Відповідно до зазначеного закону будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку , не передбаченому законом.
Будь-який акт (рішення документ), виданий органами та /або особами передбаченими частиною третьою ст.9 Закону, є недійсними і не створюють правових наслідків. (лист правління ПФУ від 30.05.2016 року №18008/02-02).
Враховуючи вищезазначене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що архівні довідки, які містяться в матеріалах справи від 21.12.2016 року за №23-65/6386 та за №2356/6386/3 видані архівним відділом адміністрації міста Макіївки Донецької народної республіки (а.с. 18-19), не можуть братись до уваги, як доказ по справі.
Щодо зарахування періодів підприємницької діяльності ОСОБА_2 за 2000-2001 роки колегія суддів зазначає наступне.
Згідно Порядку подання та оформлення документів для призначеній (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", періоди здійснення фізичною особою підприємницької діяльності, крім осіб, які здійснювали підприємницьку діяльність за спрощеною системою оподаткування, з 01.07.2000 року, підтверджується даними персоніфікованого обліку за інформацією відділу персоніфікованого обліку. Період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування до 01.01.2004 року підтверджується спеціальним торговим патентом, або свідоцтвом про сплату єдиного податку, або патентом про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян, або довідкою про сплату страхових внесків, а з 01.01.2004 року - даними персоніфікованого обліку за інформацією відділу персоніфікованого обліку.
З аналізу вищезазначеної норми, колегія суддів приходить до висновку, що для зарахування періодів підприємницької діяльності позивача до трудового стажу, необхідна довідка державної податкової інспекції про систему оподаткування під час здійснення підприємницької діяльності.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На підставі вищезазначеного, колегія суддів вважає, що відповідачем надано суду достатньо належних доказів, у підтвердження доводів заявлених в апеляційній скарзі, які свідчать про те, що в даному випадку Старокостянтинівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Хмельницької області діяло в межах повноважень та у спосіб, що передбачений чинним законодавством України, а позивачем в свою чергу не доведено належними доказами заявлені позовні вимоги, у зв'язку з чим рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
На підставі викладеного, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції не дав належної оцінки вказаним обставинам та зібраним по справі доказам, не правильно застосував норми матеріального права, у зв'язку із чим, ухвалив рішення, яке підлягає скасуванню.
Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до статті 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд
апеляційну скаргу Старокостянтинівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області задовольнити повністю.
Постанову Красилівського районного суду Хмельницької області від 28 серпня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Старокостянтинівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області про визнання протиправним та скасування рішення про відмову в призначенні пенсії та зобов'язання призначити пенсію скасувати.
Прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Старокостянтинівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області про визнання протиправним та скасування рішення про відмову в призначенні пенсії та зобов'язання призначити пенсію відмовити.
Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі протягом трьох днів з дня закінчення розгляду справи.
Головуючий Гонтарук В. М.
Судді Граб Л.С. Біла Л.М.