Справа № 686/12288/17
Головуючий у 1-й інстанції: Стефанишин С.Л.
Суддя-доповідач: ОСОБА_1
14 листопада 2017 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Гонтарука В. М.
суддів: Білої Л.М.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України на постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 05 вересня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,
В червні 2017 року ОСОБА_2 звернулась до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області з адміністративним позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.
Постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 05 вересня 2017 року позов задоволено.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим, апелянт просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.
13 листопада 2017 року на адресу Вінницького апеляційного адміністративного суду від представника позивача надійшло заперечення на апеляційну скаргу ( вх. № 16160/17), в якому просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Сторони в судове засідання не з'явились. Про час, день та місце розгляду справи повідомлені завчасно та належним чином. Причини неявки суду не відомі.
Відповідно до ч.4 ст.196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
За таких обставин, а також враховуючи, що судом участь сторін в судовому засіданні не визнавалась обов'язковою, колегія суддів прийшла до висновку щодо можливості апеляційного розгляду справи в порядку письмового провадження у відповідності до пункту 2 частини 1 статті 197 КАС України.
Згідно з частиною 6 статті 12, частиною 1 статті 41 КАС України у випадку неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, під час судового розгляду повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити повністю, а постанову суду першої інстанції - скасувати, прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, в період з 06.06.2017 року по 12.06.2017 року згідно направлення для проведення позапланової перевірки № 586 від 02.06.2017 року Державною архітектурно-будівельною інспекцією України була проведена позапланова перевірка дотримання вимог законності виконання будівельних робіт з реконструкції та добудови до квартири, яка знаходиться за адресою: Хмельницька обл, АДРЕСА_1.
За результатами перевірки складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 12 червня 2017 року висновками якого встановлено, що ОСОБА_2 розпочато виконання будівельних робіт з реконструкції та добудови до квартири яка знаходитьсь за адресою: АДРЕСА_2. без повідомлення про початок виконання будівельних робіт, чим порушено ч.5 ст.36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".
12 червня 2017 року на підставі акту перевірки винесено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, яким з метою усунення виявлених порушень вимагається у термін до 12 грудня 2017 року привести об'єкт у відповідність до вимог чинного законодавства.
23 червня 2017 року головний інспектор будівельного нагляду відділу контролю та нагляду за проведенням перевірок Управління Державної архітектурно - будівельної інспекції у Хмельницькій області ОСОБА_3, розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення від 12 червня 2017 року виніс постанову про адміністративне правопорушення № 122, згідно якої ОСОБА_2 притягнуто до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.5 ст.96 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 8500 грн.
Вважаючи дії відповідача протиправними позивач звернулась до суду за захистом своїх порушених прав.
Постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 05 вересня 2017 року позов задоволено.
Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до ч.3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.
Відповідно до п. 7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553 підставою для проведення позапланової перевірки є перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів інспекцій.
Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 № 3038-VI (далі - Закон № 3038-VI ) у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин встановлено, що суб'єкти містобудування зобов'язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об'єктів (ч. 2 ст. 26 Закону №3038).
Відповідно до ч. 1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» замовник має право виконувати будівельні роботи після: 1) подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України; 2) реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до I - III категорій складності; 3) видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до IV і V категорій складності.
Відповідно до ст. 38 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" у разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.
Так, згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами по справі про адміністративне правопорушення, згідно зі ст. 251 КУпАП є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчинені та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення та іншими документами.
Як встановлено судом апеляційної інстанції, на час перевірки позивачем виконані будівельні роботи з реконструкції та добудови до квартири АДРЕСА_3, а саме виконано роботи з розробки траншеї (котлован) під фундамент на відстані 1.5 метра від стіни сусідньої квартири та входу в квартиру № 9, розпочато будівництва стін (бокова та торцева) з газоблоків, без документа, що дає право на виконання зазначених будівельних робіт.
Вказане підтверджується матеріалами справи про правопорушення, а саме: актом перевірки від 12.06.2017 року, приписом про усунення порушення, та протоколом про адміністративне правопорушення. Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що позивач щодо вчиненого нею адміністративного правопорушення не заперечує.
Отже, враховуючи вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку, що позивач свідомо виконує будівельні роботи без повідомлення про початок виконання будівельних робіт, що є порушенням ст.34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".
Суд першої інстанції наведеного не врахував, що призвело до неправильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що відповідачем надано суду достатньо належних доказів, які свідчать про неправомірність заявлених позовних вимог, а доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.
Відповідно до ст.202 КАС України, підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Зважаючи на те, що суд першої інстанції не правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з порушенням норм матеріального права, апеляційну скаргу слід задовольнити, а рішення суду - скасувати.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд
апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України задовольнити повністю.
Постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 05 вересня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення скасувати.
Прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення відмовити.
Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі протягом трьох днів з дня закінчення розгляду справи.
Головуючий ОСОБА_1
Судді ОСОБА_4