Справа № 2-а-5336/11
Головуючий у 1-й інстанції: Мороз В.О.
Суддя-доповідач: ОСОБА_1
14 листопада 2017 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Курка О. П.
суддів: Совгири Д. І. Драчук Т. О. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у місті Хмельницькому на ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 25 вересня 2017 року за заявою ОСОБА_2 про заміну сторони виконавчого провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до управління Пенсійного фонду України у місті Хмельницькому про стягнення підвищення до пенсії,
в травні 2017 року ОСОБА_2 звернулась до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області з заявою про заміну сторони виконавчого провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до управління Пенсійного фонду України у місті Хмельницькому про стягнення підвищення до пенсії.
Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 25 вересня 2017 року заяву задоволено.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, управління Пенсійного фонду України у місті Хмельницькому подало апеляційну скаргу, у якій просило скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_2.
Справа призначалася в режимі відеоконференції. Однак, у зв'язку з виникненням проблеми із технічним забезпеченням розгляду справи, а також враховуючи, що судом участь сторін в судовому засіданні не визнавалась обов'язковою, колегія суддів прийшла до висновку щодо можливості апеляційного розгляду справи в порядку письмового провадження у відповідності до п.2 ч.1 ст.197 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 08 квітня 2011 року (справа № 2-а/5336/11), яка залишена без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 25.11.2013 р., зобов'язано Управління Пенсійного Фонду України в м. Хмельницькому провести нарахування та виплату ОСОБА_3 підвищення пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком на підставі положень ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", з 14.09.2010 р. по день припинення права на підвищення до пенсії як дитині війни з урахуванням ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та виплачених сум. Постанову звернуто до негайного виконання.
Відповідно до копії Свідоцтва про смерть серії 1-БВ №299216, виданого 07.02.2017 р. Хмельницьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області, ОСОБА_3 помер 07.02.2017 р.
Після смерті ОСОБА_3 спадкова справа не заводилася, що вбачається із відповіді нотаріуса від 14.09.2017 р. Єдиною спадкоємицею ОСОБА_3 за законом є його дружина ОСОБА_2, що вбачається із копії свідоцтва про одруження. Інших спадкоємців судом не встановлено.
З матеріалів справи вбачається, що на виконанні у Головному управлінні ДКС України у Хмельницькій області перебуває виконавчий лист Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 08.04.2011 в справі № 2а/2218/5336/11 про зобов'язання Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому провести нарахування та виплату ОСОБА_3 підвищення пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком на підставі положень ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з 14.09.2010 по день припинення права на підвищення до пенсії як "дитині війни" - з урахуванням ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та виплачених сум. Виконавчий документ передано Управлінням державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області до Головного управління Казначейства у квітні 2015 року відповідно до Порядку погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.09.2014 № 440.
Виконавчий лист Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області по справі № 2а/2218/5336/11 на даний час не виконаний, що вбачається із листа Головного управління від 21.06.2017 р.
З метою заміни сторони у виконавчому провадженні ОСОБА_2 звернулась до суду з відповідною заявою.
Суд першої інстанції, розглядаючи вказану заяву, прийшов до висновку, що для належного забезпечення виконання рішення суду необхідно замінити стягувача у виконавчому провадженні.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до статті 55 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.
Частиною 1 статті 264 КАС України встановлено, що у разі вибуття однієї зі сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд може замінити сторону виконавчого провадження її правонаступником.
В силу вимог ч. 5 ст. 15 Закону України "Про виконавче провадження" у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Статтею 1218 ЦК України встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно з частиною 1 статті 1227 Цивільного кодексу України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
У рішенні Європейського Суду України з прав людини від 29 червня 2004 року у справі "Півень про України" визначено, що право на судовий розгляд, гарантоване ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, також захищає і виконання остаточних та обовязкових судових рішень, які у країні, яка поважає верховенство права, не можуть залишаться невиконаними, завдаючи шкоди одній стороні.
Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що оскільки судовим рішенням, яке набрало законної сили, зобов'язано відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_3, підвищення пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком на підставі положень ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", з 14.09.2010 р. по день припинення права на підвищення до пенсії як дитині війни з урахуванням ст. 28 Закону України "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування" та виплачених сум, суми якої не були отримані позивачем за життя, з метою забезпечення виконання судового рішення необхідно замінити сторону стягувача за вказаним рішенням суду з ОСОБА_3 на його дружину - ОСОБА_2, як спадкоємиці померлого позивача.
З урахуванням того, що виконання судового рішення є складовою частиною судового розгляду та завершальною стадією судового провадження, а неможливість виконати рішення суду призведе до порушення прав, гарантованих ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правомірно задовольнив заяву ОСОБА_2 про заміну сторони виконавчого провадження.
Такі висновки узгоджуються з позицією Вищого адміністративного суду України висловленій в ухвалі від 28.02.2013 року № К/9991/77837/12 та в ухвалі від 20.11.2014 року № К/800/5749/14.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час ії розгляду, а відтак, відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги.
Згідно з ч.1 ст.199 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, зокрема, залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін.
Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у місті Хмельницькому залишити без задоволення, а ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 25 вересня 2017 року - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.
Головуючий ОСОБА_1
Судді ОСОБА_4 ОСОБА_5