Справа № 727/3676/17
Головуючий у 1-й інстанції: Ярема Л.В.
Суддя-доповідач: Сторчак В. Ю.
09 листопада 2017 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Сторчака В. Ю.
суддів: Мельник-Томенко Ж. М. Ватаманюка Р.В.
за участю: секретаря судового засідання: Гіюка Д.М.
позивача: ОСОБА_2
представника позивача: ОСОБА_3
представника відповідача: Решетняка Василя Федоровича
представника третьої особи: Юзьків Марини Василівни
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області на постанову Шевченківського районного суду м. Чернівці від 06 липня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області, державного інспектора за використанням і охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області Забленди Олександра Олександровича, третя особа на стороні позивача Чернівецька міська рада про визнання протиправною та скасування постанови від 05 квітня 2017 року №01,
В квітні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області (далі ГУ Держгеокадастру у Чернівецькій області, відповідач 1), державного інспектора за використанням і охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області Забленди О.О. (далі державний інспектор Забленда О.О., відповідач 2), третя особа на стороні позивача Чернівецька міська рада про визнання протиправною та скасування постанови від 05 квітня 2017 року №01.
Постановою Шевченківського районного суду м.Чернівці від 06 липня 2017 року адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач 1, звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просив скасувати постанову суду першої інстанції і прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.
В судовому засіданні позивач, його представник та представник третьої особи, заперечували щодо задоволення апеляційної скарги та просили постанову суду першої інстанції залишити без змін. В свою чергу, представник відповідача 1 підтримав апеляційну скаргу.
Відповідач 2 в судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення судової повістки. З клопотанням про відкладення розгляду справи та про участь у розгляді справи до суду не звертався.
Відповідно до статті 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню із слідуючих підстав.
Судом першої інстанцій встановлено, що державними інспекторами контролю за використанням та охороною земель ГУ Держгеокадастру у Чернівецькій області Спинулом І.Г., Заблендою О.О. та Колбаском В.Ф. в період з 09 березня 2017 року по 22 березня 2017 року проводилась перевірка з питань дотримання вимог земельного законодавства при використанні земель природно-заповідного фонду КП «Парк Жовтневий», результати якої оформлені актом № 01 від 22 березня 2017 року.
Згідно акту перевірки встановлено, що КП «Парк Жовтневий» в особі директора ОСОБА_2 використовує земельні ділянки загальною площею 2,0156 га, не за цільовим призначенням.
Одночасно з вищезазнечним актом посадовими особами відповідача 1 складено довідку щодо дотримання вимог земельного законодавства при використанні земель природно- заповідного фонду КП «Парк Жовтневий», в якій вказано, що на площу 2159,65 кв.м. та 1,8 га у відповідності до рішення Чернівецької міської ради укладені договори про співпрацю та права тимчасового користування окремими елементами благоустрою комунальної власності і суб'єктами господарювання, які здійснюють підприємницьку діяльність, а також зазначено, що такі договори суперечать Закону України «Про природно-заповідний фонд» та «Про оренду землі».
05 квітня 2017 року державним інспектором Спинулом І.Г. стосовно позивача складено протокол про адміністративне правопорушення № 00001.
В той же день, державним інспектором контролю за використанням та охороною земель ГУ Держгеокадастру у Чернівецькій області Заблендою О.О. винесено постанову № 01 про закриття справи про адміністративне правопорушення, яке вчинив директор КП «Парк Жовтневий» ОСОБА_2, на підставі статті 247 КУпАП за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
У мотивувальній частині постанови зазначено, що при розгляді справи зроблений висновок, що в порушенні є ознаки злочину, відповідальність за який передбачена статтею 197-1 КК України.
Пунктом 2 резолютивної частини постанови вирішено: матеріали справи передати до Чернівецької місцевої прокуратури.
Не погоджуючись з постановою про закриття справи, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.
Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваної постанови, оскільки відповідач 2 приймаючи рішення про закриття справи послався на п.6 ч.1 ст.247 КУпАП, а саме: скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність, тоді як судом встановлено, що державним інспектором жодного акту який встановлює адміністартивну відповідальність позивача скасовано не було.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції та надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, виходить із наступного.
Відповідно до ст.247 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КупАП), провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: 1) відсутність події і складу адміністративного правопорушення; 2) недосягнення особою на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку; 3) неосудність особи, яка вчинила протиправну дію чи бездіяльність; 4) вчинення дії особою в стані крайньої необхідності або необхідної оборони; 5) видання акта амністії, якщо він усуває застосування адміністративного стягнення; 6) скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність; 7) закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу; 8) наявність по тому самому факту щодо особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, постанови компетентного органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, або нескасованої постанови про закриття справи про адміністративне правопорушення, а також повідомлення про підозру особі у кримінальному провадженні по даному факту; 9) смерть особи, щодо якої було розпочато провадження в справі.
Згідно зі статтею 253 КУпАП, якщо при розгляді справи орган (посадова особа) прийде до висновку, що в порушенні є ознаки кримінального правопорушення, він передає матеріали прокурору або органу досудового розслідування.
За змістом статті 284 КУпАП, по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу; 3) про закриття справи.
Постанова про закриття справи виноситься при оголошенні усного зауваження, передачі матеріалів на розгляд громадської організації чи трудового колективу або передачі їх прокурору, органу досудового розслідування, а також при наявності обставин, передбачених статтею 247 цього Кодексу.
Аналіз вищезазначених правових норм свідчить про те, що у разі відсутності в діях особи, стосовно якої здійснюється розгляд справи про адміністративне правопорушення, події і складу адміністративного правопорушення, орган (посадова особа), що роглядає справу, має закрити провадження у справі на підставі ч.1 ст.247 КУпАП. При цьому, якщо в діях цієї особи є ознаки кримінального правопорушення, матеріали справи передаються прокурору або органу досудового розслідування. Тобто закриття справи про адміністративне правопорушення на підставі ст. 247 КУпАП не виключає того, що у випадку, якщо при розгляді справи орган (посадова особа) дійде висновку, що в порушенні є ознаки кримінального правопорушення, він може передати матеріали прокурору або органу досудового розслідування.
Як видно із протоколу від 05 квітня 2017 року про адміністративне правопорушення № 00001, державним інспектором Спинулом І.Г. встановлено, що КП «Парк Жовтневий» в особі директора ОСОБА_2 використовує земельні ділянки не за цільовим призначенням, що є порушенням вимог статей 92, 96 Земельного кодексу України, за яке передбачена відповідальність за ст. 53 КУпАП.
Разом з тим, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення дежавним інспектором Заблендою О.О. були встановлені обставини, що підпадають під дію п.1 ст.247 КУпАП: відсутність події і складу адміністративного правопорушення, оскільки він дійшов висновку про те, що в порушенні є ознаки злочину, відповідальність за який передбачено ст. 197-1 КК України.
Отже, зважаючи на те, що посадова особа, органу уповноваженого на здійснення контролю за використанням та охороною земель, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення прийшла до висновку, що в порушенні є ознаки кримінального правопорушення відповідальність за яке передбачено ст. 197-1 КК України, колегія суддів вважає, що постанова про закриття провадження у справі є обгрунтованою та такою, що прийнята на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Стосовно доводів ОСОБА_2 про те, що незважаючи на закриття провадження у справі, оскаржуваною постановою фактично встановлено його вину у порушенні земельного законодавства--нецільовому використанні земельних ділянок, суд апеляційної інстанції звертає увагу останнього на те, що державним інспектором Заблендою О.О. оцінка адміністративному правопорушенню, зафіксованому в протоколі № 00001, не надавалася. Правомірність дій позивача, перевірятиметься в процесі досудового розслідування, уповноваженими на те особами і тільки в ході цього розслідування може бути встановлено його вину.
Відповідно до частини другої статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Колегія суддів вважає, що відповідачами надано достатньо доказів правомірності дій щодо прийняття постанови про закриття справи № 1 від 05 квітня 2017 року, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами та наведеними законодавчими нормами.
Відносно посилання суду першої інстанції як на підставу для скасування оскаржуваної постанови, на ту обставину, що справу було закрито відповідно до п.6 ст.247 КУпАП, тоді як судом встановлено, що державним інспектором жодного акту який встановлює адміністартивну відповідальність позивача не скасовано, апеляційний суд ввважає, що в даному випадку має місце технічна помилка при складанні оскаржуваної постанови, оскільки з її змісту встановлено, що справу закрито з підстав, передбачених п.1 ст.247 КУпАП. Лише допущення описки в оскаржуваному документі, на думку колегії суддів, не може бути підставою для скасування оскаржуваного документу.
З огляду на зазначене, апеляційний суд вважає, що приймаючи рішення по суті, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про протиправними дій відповідача щодо оскаржуваної постанови та наявність підстав для її скасування.
В силу п. 3 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.
Згідно ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга- підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції--скасуванню, з прийняттям нової постанови.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області задовольнити повністю.
Постанову Шевченківського районного суду м. Чернівці від 06 липня 2017 року скасувати.
Прийняти нову постанову.
В задоволенні позову ОСОБА_2, відмовити.
Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі 16 листопада 2017 року.
Головуючий Сторчак В. Ю.
Судді Мельник-Томенко Ж. М. Ватаманюк Р.В.