09 листопада 2017 р.Справа № 820/4069/16
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Мінаєвої О.М.
Суддів: Макаренко Я.М. , Шевцової Н.В.
за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 - представника Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Дніпра Головного управління ДФС, Державної податкової інспекції у Соборному районі м. Дніпра Головного управління ДФС, Дніпровської ОДПІ Головного управління ДФС, Державної податкової інспекції у Чечелівському районі м. Дніпра Головного управління ДФС, Державної податкової інспекції у Новокадацькому районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.12.2016р. по справі № 820/4069/16
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Олімп Ойл"
до Державної податкової інспекції у Соборному районі м. Дніпра Головного управління ДФС, Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, Дніпровської ОДПІ Головного управління ДФС, Державної податкової інспекції у Новокадацькому районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, Державної податкової інспекції у Чечелівському районі м. Дніпра Головного управління ДФС, Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Дніпра Головного управління ДФС, Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю "Олімп Ойл", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, в якому просив суд:
- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення: від 17.12.2015 р. №0000662203, від 17.12.2015 р. №0000942100, від 17.12.2015 р. №0000922100, від 17.12.2015 р. №0000882100, від 17.12.2015 р. №0003202201, від 16.12.2015 р. №0002962203, від 17.12.2015 р. №0000482100, які винесені на підставі висновків акту перевірки від 20.11.2015 р. №2541/04-62-22-4/39796599;
- зобов'язати відповідачів відновити суми податкових зобов'язань ТОВ "Олімп Ойл" в електронній базі даних "Автоматизована система співставлення інформаційної системи Міністерства доходів та зборів України "Податковий блок", інформаційній базі результатів контрольно-перевірочної роботи АРМ "Аудит", а також в інтегрованій картці, зміни до яких були внесені на підставі відомостей, викладених в акті перевірки від 20.11.2015 р. №2541/04-62-22-4/39796599.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 09.12.2016 р. по справі № 820/4069/16 адміністративний позов задоволено частково. Скасовані податкові повідомлення - рішення: Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 17.12.2015 р. №0000922100, №0000942100; Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 17.12.2015 р. №0000482100; Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 16.12.2015 р. №0002962203; Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 17.12.2015 р. №0003202201; Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 17.12.2015 р. №0000882100; Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 17.12.2015 р. №0000662203.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Представник Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Дніпра Головного управління ДФС, Державної податкової інспекції у Соборному районі м. Дніпра Головного управління ДФС, Дніпровської ОДПІ Головного управління ДФС, Державної податкової інспекції у Чечелівському районі м. Дніпра Головного управління ДФС, Державної податкової інспекції у Новокадацькому районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області - ОСОБА_1 не погодився з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу. Свою незгоду з постановою суду обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови порушено норми матеріального права, а саме пп.14.1.4 п. 14.1 ст. 14, пп. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14, пп. 212.1.11 п. 212.1 ст. 212. пп. 222.3.1 -222.3.2 п. 222.3 ст. 222. пп. 213.1.9 п. 213,1 ст. 213, пп.214.1.4 п, 214.1 ст. 214. пп. 216.1.9 п. 216.1 ст. 216 Податкового кодексу України, п. 3 Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої спільним наказом Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Міністерства палива та енергетики України, Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики України від 20.05.2008 №281/171/578/155, п.п. 1, 2, 10 Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затверджених постановою КМУ від 20.12.1997 року № 1442 та норм процесуального права, а саме ст.ст. 69, 71, 86, 138, 159, п. 3 ч. 1 ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України. Просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.12.2016р. по справі № 820/4069/16 та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Протокольною ухвалою від 26.10.2017 року було замінено відповідачів ОСОБА_2 податкову інспекцію у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, ОСОБА_2 податкову інспекцію у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, Дніпропетровську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, ОСОБА_2 податкову інспекцію у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, ОСОБА_2 податкову інспекцію у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, ОСОБА_2 податкову інспекцію у Кіровському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на належних відповідачів ОСОБА_2 податкову інспекцію у Центральному районі м. Дніпра Головного управління ДФС, ОСОБА_2 податкову інспекцію у Соборному районі м. Дніпра Головного управління ДФС, Дніпровську ОДПІ Головного управління ДФС, ОСОБА_2 податкову інспекцію у Чечелівському районі м. Дніпра Головного управління ДФС, ОСОБА_2 податкову інспекцію у Новокадацькому районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, ОСОБА_2 податкову інспекцію у Шевченківському районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.
Представник позивача в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував, просив суд залишити без змін постанову суду першої інстанції.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 195 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що товариство з обмеженою відповідальністю "Олімп Ойл" зареєстровано як юридична особа (т.6, а.с.187), на час спірних відносин перебувало на податковому обліку у ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області, на теперішній час перебуває на обліку в Центральній ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області як платник податків, є платником податків на додану вартість (т.6, а.с.188).
Судом встановлено, що ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ "Олімп Ойл" з питань дотримання вимог податкового законодавства України з акцизного податку за липень та серпень 2015 року, про що було складено акт №2541/04-62-22-4/39796599 від 20.11.2015 року (т.1, а.с. 30-60).
Під час перевірки було встановлено порушення позивачем вимог пп.213.1.9 п.213.1 ст.213 та пп.214.1.4 п.214.1 ст. 214 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством неправомірно занижено податкові зобов'язання із плати акцизного податку на 1480220, грн., в т.ч. за липень 2015 року в сумі 322828 грн. (в т.ч. по ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області - 50239 грн., по Дніпропетровській ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області - 27760 грн., по Дніпропетровській ОДПІ (Солонянське відділення) ГУ ДФС у Дніпропетровській області - 4643 грн., по ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області - 53532 грн., по ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області -70550 грн., по ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області -57369 грн.) та за серпень 2015 року в сумі 1157392 грн. (в т.ч. по ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області - 129250 грн., по Дніпропетровській ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області - 60294 грн., по Дніпропетровській ОДПІ (Солонянське відділення) ГУ ДФС у Дніпропетровській області - 7585 грн., по ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області - 112835 грн., по ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області -370518 грн., по ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області -117185 грн.).
На підставі акту перевірки від 20.11.2015 року №2541/04-62-22-4/39796599 відповідачами прийняті податкові повідомлення-рішення:
- від 16.12.2015 р. №0002962203, яким збільшено суму грошового зобов'язання з акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизним товаром в розмірі 551335 грн., в т.ч. за основним платежем - 441068 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями) - 110267 грн. (т.1, а.с. 23);
- від 17.12.2015 р. №0000482100, яким збільшено суму грошового зобов'язання з акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизним товаром в розмірі 523072,50 грн., в т.ч. за основним платежем - 418458 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями) - 104614,50 грн. (т.1, а.с. 24);
- від 17.12.2015 р. №0000662203, яким збільшено суму грошового зобов'язання з акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизним товаром в розмірі 224361,25 грн., в т.ч. за основним платежем - 179489 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями) - 44872,25 грн. (т.1, а.с. 25);
- від 17.12.2015 р. №0000942100, яким збільшено суму грошового зобов'язання з акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизним товаром в розмірі 15285 грн., в т.ч. за основним платежем - 12228 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями) - 3057 грн. (т.1, а.с. 26);
- від 17.12.2015 р. №0000922100, яким збільшено суму грошового зобов'язання з акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизним товаром в розмірі 110067,50 грн., в т.ч. за основним платежем - 88054 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями) - 22013,50 грн. (т.1, а.с. 27);
- від 17.12.2015 р. №0000882100, яким збільшено суму грошового зобов'язання з акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизним товаром в розмірі 218192,50 грн., в т.ч. за основним платежем - 174554 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями) - 43638,50 грн. (т.1, а.с. 28);
- від 17.12.2015 р. №0003202201, яким збільшено суму грошового зобов'язання з акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизним товаром в розмірі 207958,75 грн., в т.ч. за основним платежем - 166367 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями) - 41591,75 грн. (т.1, а.с. 29).
Позивач не погодився з податковими повідомленнями-рішеннями, звернувся з даним позовом до суду.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з незаконності та необґрунтованості оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, у зв'язку з відсутністю господарських операцій з реалізації суб'єктом господарювання підакцизних товарів, які є об'єктом оподаткування акцизним збором згідно з пп. 213.1.9 п. 213.1 ст. 213 Податкового кодексу України.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Як встановлено з матеріалів справи, оскаржувані податкові повідомлення-рішення ґрунтуються на висновках контролюючих органів про заниження позивачем акцизного податку з реалізації роздрібної торгівлі підакцизними товарами на загальну суму 1480220, грн., в т.ч. за липень 2015 року в сумі 322828 грн.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками відповідача, виходячи з наступного.
Підпунктом 14.1.4 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (норма, що діяла на час виникнення спірних відносин) акцизний податок визначається як непрямий податок на споживання окремих видів товарів (продукції), визначених цим Кодексом як підакцизні, що включається до ціни таких товарів (продукції).
Відповідно до підпункту 212.1.11 пункту 212.1 статті 212 Податкового кодексу України платником акцизного податку є особа - суб'єкт господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів.
Об'єктами оподаткування акцизним податком є операції з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (підпункт 213.1.9 пункту 213.1 ст.213 Податкового кодексу України).
Відповідно до пп. 14.1.212 п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України у цьому Кодексі поняття вживаються в такому значенні, а саме реалізація суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів - продаж пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, товарів, зазначених у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 цього Кодексу, безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб'єктах господарювання громадського харчування.
У свою чергу, за приписами пункту 215.1 статті 215 Податкового кодексу України до підакцизних товарів належать: спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво; тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну; нафтопродукти, скраплений газ, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, паливо моторне альтернативне; автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб і більше, транспортні засоби для перевезення вантажів; електрична енергія.
Отже, зі змісту вказаних норм випливає, що оподаткуванню акцизним податком підлягають операції з роздрібної торгівлі підакцизних товарів, зазначених у ст. 215 Податкового кодексу України безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання.
Відповідно до приписів Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 року № 14, відповідно до якого Додаток 6 “Розрахунок суми акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів” до декларації акцизного податку заповнюється в такому порядку:
- графа 3 - загальна вартість (з податком на додану вартість) реалізованих підакцизних товарів у роздрібній торговельній мережі та у мережі громадського харчування споживачам незалежно від форми розрахунків;
- графа 4 - вартість (з податком на додану вартість) реалізованих підакцизних товарів у роздрібній торговельній мережі споживачам незалежно від форми розрахунків для їх комерційного використання, тобто для подальшої реалізації кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання;
- у графі 5 вартість підакцизних товарів до оподаткування, грн. (гр. 3 - гр. 4) вказується різниця між графами 3 та 4 цього розрахунку.
Отже, контролюючий орган окремою графою виділив вартість підакцизних товарів, реалізованих в роздрібній торговельній мережі (а відтак - і через АЗС), але для комерційного використання, які не входять до бази оподаткування акцизним податком.
Колегія суддів зазначає, що на виконання вищевказаних законодавчих приписів у перевіреному періоді вартість від реалізації товарів для комерційного використання позивач відобразив у графі 4 Додатків 6 до Декларацій акцизного податку суми коштів від реалізації товарів для комерційного використання, що підтверджується наявними в матеріалах справи деклараціями з акцизного податку за липень 2015 року.
Визначальним для віднесення операції з роздрібної торгівлі підакцизних товарів до оподатковуваної є здійснення такої реалізації кінцевому споживачу для некомерційного використання.
Відповідно до ст. 3 Господарського кодексу України господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).
Поняття господарської комерційної діяльності (підприємництво) наведено у главі 4 Господарського кодексу України.
Відповідно до ст. 42 Господарського кодексу України підприємництво як вид господарської діяльності - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Поняття некомерційної господарської діяльності наведено у главі 5 Господарського кодексу України.
Згідно ст. 52 Господарського кодексу України некомерційне господарювання - це самостійна систематична господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання, спрямована на досягнення економічних, соціальних та інших результатів без мети одержання прибутку.
Таким чином, будь-який суб'єкт господарювання придбаває нафтопродукти для їх використання у своїй господарській діяльності, таке використання не тотожне особистому некомерційному використанню кінцевим споживачем, у зв'язку з чим ці операції не є об'єктом оподаткування акцизним податком, передбаченим пп. 213.1.9 п. 213.1 ст. 213 Податкового кодексу України, а дата їх здійснення не є датою виникнення податкових зобов'язань з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизними товарами згідно з п. 216.9 ст. 216 Податкового кодексу України.
З матеріалів справи встановлено, що видами діяльності ТОВ "Олімп Ойл", зокрема, є оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами; неспеціалізована оптова торгівля.
Як встановлено з акту перевірки, податковим органом зроблено висновок, що через мережу АЗС позивача здійснюється роздрібна торгівля нафтопродуктами кінцевому споживачу, такі операції є об'єктом оподаткування акцизним податком відповідно до пп. 213.1.9 п. 213.1 ст. 213 Податкового кодексу України.
В ході судового розгляду судом встановлено, що позивач здійснював господарську діяльність шляхом роздрібної та оптової торгівлі паливо - мастильними матеріалами, через орендовані АЗС. На підтвердження оренди вказаної АЗС позивачем до матеріалів справи надано відповідні договори оренди нерухомого майна, разом з додатками про перелік нерухомого майна - стаціонарних АЗС, що орендуються відповідно до договорів, акти приймання - передачі майна (т.10, а.с.81-162).
З матеріалів справи встановлено, що між ТОВ "Олімп Ойл" (постачальник) та ТОВ ВТФ "Авіас", укладено договір поставки від 17.07.2015 р. №П15-541, разом з додатками (т. 6, а.с. 169-177). Згідно п.п. 1.1 вказаного договору поставки, постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити паливо - мастильні матеріали (бензин, дизельне паливо і газ), надалі іменовані "товар", в кількості та за ціною, передбаченими у додатках, які є невід'ємною частиною цього договору. Відповідно до п.п.2.2 зазначеного договору товар за цим договором поставляється щоденно і безперервно на умовах EXW АЗС, а також пп. 3.1.1 передбачено, що проводити відпуск товару через наявну мережу АЗС по довірчим документам покупця в кількостях: для паливних карток - зазначених у квитках терміналу; - для скретч - карток - зазначених у квитанціях терміналу.
На підтвердження виконання умов вказаного договору поставки позивачем до матеріалів справи надано акти приймання - передачі товару (т. 6, а.с.178-181), податкові накладні, реєстр чеків на відпуск паливо - мастильних матеріалів (т.1, а.с. 96-250, т.2 - т.5, т. 6, а.с. 1-42, т.7 - т. 9, т. 10, а.с.164-250, т. 11, а.с.1-44).
Також, з матеріалів справи встановлено, що позивач у перевіряємий період здійснював реалізацію паливо - мастильних матеріалів іншим юридичним особам, зокрема, ТОВ "Морсел" та ТОВ "Седес компані" для комерційного використання через орендовані АЗС.
Реальність господарської операції між позивачем та ТОВ "Морсел", ТОВ "Седес компані" підтверджують наявні в матеріалах справи первинні документи: податкові накладні на придбаний товар вказаних контрагентів, реєстр чеків на відпуск паливо - мастильних матеріалів тощо (т.1, а.с. 96-250, т.2 - т.5, т. 6, а.с. 1-42, 204-250, т.7 - т. 9, т. 10, а.с.164-250, т. 11, а.с.1-44).
Отже, контрагенти позивача, які придбавали паливо - мастильні матеріали є суб'єктами господарювання, що здійснюють свою діяльність з метою отримання прибутку.
Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Колегія суддів зазначає, що відповідачем не надано доказів та не доведено, що ТОВ ВТФ “Авіас”, ТОВ "Морсел", ТОВ "Седес компані" отримували на АЗС позивача паливо для особистого некомерційного використання.
Посилання відповідачів в апеляційній скаргзі на те, що відповідно до ДСТУ 4303:2004 “Роздрібна та оптова торгівля” це вид економічної діяльності в сфері товарообігу, що охоплює купівлю-продаж товарів кінцевому споживачеві та надавання йому торговельних послуг, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки у разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення цього Кодексу (п.5.2. ст. 5 ПК України).
Також, посилання відповідачів в апеляційній скарзі на те, що отримання палива по довірчим документам (паливним карткам, скетч-карткам) свідчить про проведення позивачем роздрібної торгівлі паливом, що підлягала оподаткуванню акцизним податком, колегія суддів вважає необгрунтованими, оскільки визначальною умовою для визначення об'єкту оподаткування є наявність реалізації товару кінцевому споживачу для некомерційного використання.
В силу ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що контролюючим органом не доведено здійснення позивачем роздрібної торгівлі підакцизних товарів кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання, а тому погоджується з висновками суду першої інстанції про скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.
Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій, бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, серед іншого, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. При розгляді справи встановлено, що при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень відповідачі діяли необґрунтовано, без врахування всіх обставин справи та всупереч вимогам чинного законодавства.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті постанови Харківського окружного адміністративного суду від 09.12.2016р. по справі № 820/4069/16 суд дійшов правильних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - представника Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Дніпра Головного управління ДФС, Державної податкової інспекції у Соборному районі м. Дніпра Головного управління ДФС, Дніпровської ОДПІ Головного управління ДФС, Державної податкової інспекції у Чечелівському районі м. Дніпра Головного управління ДФС, Державної податкової інспекції у Новокадацькому районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області залишити без задоволення.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.12.2016р. по справі № 820/4069/16 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_3
Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_4 ОСОБА_5
Повний текст ухвали виготовлений 15.11.2017 р.