15 листопада 2017 р.м.ОдесаСправа № 481/826/17
Категорія: 11.5 Головуючий в 1 інстанції: Уманська О.В.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Осіпова Ю.В.,
суддів - Димерлія О.О., Скрипченка В.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі апеляційну скаргу Новобузької районної ради Миколаївської області на ухвалу Новобузького районного суду Миколаївської області від 20 вересня 2017 року про залишення позовної заяви без розгляду по справі за адміністративним позовом Новобузької районної ради Миколаївської області до Відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області про визнання неправомірною та скасування постанови про накладення штрафу, -
17.07.2017 року Новобузька районна рада Миколаївської області звернулась до Новобузького районного суду Миколаївської області із адміністративним позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ у Миколаївській області, в якому просила суд визнати неправомірною та скасувати постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ у Миколаївській області ОСОБА_1 від 18.04.2017р. про накладення штрафу по виконавчому провадженню №53668033 в розмірі 5100 грн.
21.07.2017р. ухвалою судді Новобузького районного суду Миколаївської області відкрито провадження по даній справі та справу призначено до судового розгляду.
20.09.2017р. ухвалою Новобузького районного суду Миколаївської області адміністративний позов Новобузької районної ради Миколаївської області залишено без розгляду.
Не погоджуючись з вищезазначеною ухвалою суду 1-ї інстанції, представник Новобузької районної ради Миколаївської області 22.09.2017р. подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати вказану вище ухвалу Новобузького районного суду Миколаївської області від 20.09.2017 року та направити дану справу №481/826/17 до суду 1-ї інстанції для продовження розгляду по суті.
Згідно приписів п.п.1,2 ч.1 ст.197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі: відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю та/або неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, сповіщених належним чином про дату, час і місце судового розгляду.
Заслухавши суддю-доповідача, уважно дослідивши матеріали справи, оскаржувану ухвалу суду 1-ї інстанції, а також перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що дана апеляційна скарга є необґрунтованою і не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Так, постановляючи ухвалу про залишення адміністративного позову Новобузької районної ради Миколаївської області без розгляду, районний суд виходив з того, що позивач пропустив встановлений законом десятиденний строк для звернення до адміністративного суду із цими позовними вимогами.
Колегія суддів, уважно дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, погоджується з такими висновками суду 1-ї інстанції і вважає їх обгрунтованими, з огляду на наступне.
Як вбачається зі змісту положень ст.99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до вимог ч.2 ст.99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно ж із ч.3 ст.99 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчисляються з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Відповідно до ст.121 КАС України, за наслідками підготовчого провадження суду порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду постановляє ухвалу про: залишення позовної заяви без розгляду; зупинення провадження у справі; закриття провадження у справі; закінчення підготовчого провадження і призначення справи до судового розгляду.
Пунктом 5 ст.121 КАС України, передбачено, що якщо в ході підготовчого провадження суд встановить, що провадження у справі відкрито за позовною заявою, поданою з пропущенням установленого законом строку звернення до адміністративного суду, або викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, позовна заява залишається без розгляду.
За приписами ч.1 ст.181 КАС України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Відповідно до ч.2 цієї ж статті, позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
При цьому, необхідно зазначити, що дотримання строків звернення до суду з адміністративним позовом є однією з обов'язкових передумов ефективності адміністративних проваджень щодо строку розгляду адміністративних справ, оскільки захист прав, свобод та інтересів осіб безпосередньо залежить від меж їх реалізації у часі. Провадження в адміністративних судах, як спосіб захисту цих прав, базується на процесуальних принципах та забезпечується чітко регламентованими строками. Дотримання цих строків впливає на права та обов'язки учасників адміністративних правовідносин, спонукаючи їх до своєчасного здійснення наданих їм прав чи виконання покладених на них обов'язків.
Так, процесуальний закон визначає, що «строк звернення до адміністративного суду» - це строк, в межах якого особа, яка має право на позов, повинна звернутися до адміністративного суду для захисту своїх прав у публічно-правових відносинах або для реалізації владних повноважень.
При чому, днем, коли особа дізналась про порушення свого права, - є день, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про рішення, дію чи бездіяльність відповідача (суб'єкта владних повноважень), внаслідок яких відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.
Практика Європейського суду з прав людини, яка, відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», є джерелом права, також, в свою чергу, свідчить про те, що право на звернення до суду «не є абсолютним» і «може бути обмеженим», в тому числі і встановленням строків для звернення до суду за захистом порушених прав (рішення ЄСПЛ від 27.02.1980р., 22.10.1996р.).
Так, як встановлено судами обох інстанцій та вбачається з матеріалів справи №481/1305/16-а провадження №6-а/481/7/2017, позивач фактично звернувся до Новобузького районного суду Миколаївської області із даним адміністративним позовом з вимогою про скасування спірної постанови від 18.04.2017р. про накладення штрафу у розмірі 5100 грн. - 15.05.2017 року.
При цьому, позивач є боржником у виконавчому провадженні №53668033 та спірну постанову від 18.04.2017р. ним одержано 25.04.2017р. (а.с. 36). Таким чином, останнім днем для звернення до суду та оскарження даної є 05.05.2017р.
Крім того, колегія суддів погоджується з висновками суду 1-ї інстанції, що наведені представником позивача обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду не є поважними причинами.
Так, перебування працівника районної ради у відпустці чи на лікарняному не може вважатися поважною причиною пропуску строку, оскільки на час відсутності працівника його обов'язки виконує інша особа призначена наказом (розпорядженням) керівника.
Крім того наявність п'яти судових справ не може говорити про велике навантаження, так само як і відсутність посади юрисконсульта у штаті ради, оскільки рада має можливість укласти угоду із фахівцем у галузі права, який буде надавати допомогу у вирішенні процесуальних питань, що і було зроблено при підготовці даного позову, оскільки представник ОСОБА_2 не є штатним працівником Новобузької районної ради Миколаївської області, а представляє позивача на підставі довіреності.
Також, щодо посилань апелянта, що 24.04.2017р. голова Новобузької районної ради Миколаївської області - ОСОБА_3 звернувся до суду із заявою про роз'яснення Новобузького районного суду від 21.01.2017р. по справі №481/1305/16-а та відстрочення його виконання до одного місяця після дати його роз'яснення, у зв'язку з чим судом 13.05.2017р. прийнято рішення та відлік часу на оскарження постанови про накладення штрафу в сумі 5100 грн. потрібно розрахувати саме з цієї дати, слід зазначити, що 13.05.2017р. судом 1-ї інстанції відмовлено у задоволенні заяви про роз'яснення судового рішення в адміністративній справі та відстрочення його виконання.
Отже, разом з тим, позивач на підтвердження факту пропущення ним встановленого законом строку саме з поважних причин жодного належного доказу до суду так і не надав.
У відповідності до змісту вимог ст.100 КАС України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
При чому, необхідно зауважити, що сутність зазначеного «інституту» полягає в тому, що особа, яка звертається до суду за захистом порушеного права була не в змозі зробити це внаслідок незалежних від неї обставин, зокрема, якщо цьому перешкоджала надзвичайна або невідворотна за даних умов подія.
Відповідно до п.9 ч.1 ст.155 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.
Отже, за вказаних обставин, судова колегія вважає, що суд 1-ї інстанції дійшов обґрунтованого висновку про пропуск позивачем без поважних причин встановленого ч.3 ст.99 та приписами ч.1 ст.181 КАС України десятиденного строку для звернення до адміністративного суду із даними позовними вимогами, в зв'язку із чим, даний позов дійсно підлягає залишенню без розгляду.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.199 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду 1-ї інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін.
Отже, оскільки судом 1-ї інстанції винесено оскаржувану ухвалу з додержанням усіх норм матеріального та процесуального права, колегія суддів апеляційного суду, діючи виключно в межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до ст.200 КАС України, залишає цю апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст.195,197,199,200,205,206,254 КАС України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу Новобузької районної ради Миколаївської області - залишити без задоволення, а ухвалу Новобузького районного суду Миколаївської області від 20 вересня 2017 року - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.
Головуючий: Ю.В. Осіпов
Судді: О.О. Димерлія
ОСОБА_4