13 листопада 2017 рокуЛьвів№ 876/8435/17
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ільчишин Н.В.,
суддів Пліша М.А., Шинкар Т.І.,
за участю секретаря судового засідання Федак С.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 22.06.2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Залізничної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги,-
ОСОБА_1 12.04.2017 року звернувся в суд з позовом до Залізничної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області в якому просить визнати протиправним і скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 02 лютого 2017 року № Ф-4553-17.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 22.06.2017 року позов задоволено повністю.
Не погодившись з прийнятим рішенням суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій просить зазначену постанову скасувати та прийняти нову, якою задовольнити позов в повному обсязі, покликаючись на невірне застосування судом першої інстанції норм матеріального права.
Згідно із частиною 4 статті 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Відповідно до частини 6 статті 12, частини 1 статті 41 КАС України, у випадку неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі під час судового розгляду повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, припинено діяльність ФОП ОСОБА_1, запис від 20.01.2017 року № 24150060004029610.
Станом на 31.01.2017 року борг позивача зі сплати єдиного соціального внеску склав 60677,67 грн., у зв'язку з чим відповідач сформував вимогу №4553-17 від 02.02.2017.
09 березня 2017 року ОСОБА_1 отримав вимогу про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску № Ф-4553-17 від 02 лютого 2017 року в сумі 60677, 67 грн.
Не погоджуючись з вимогою Залізничної ОДПІ про сплату боргу (недоїмки) № Ф-4553-17 від 02 лютого 2017 року позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправною та скасування вказаної вимоги.
Частиною 1 статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI (далі - Закон України № 2464-VI) визначено, що платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою-підприємцем, якщо виконуванні роботи (надані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 6 Закону України № 2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця. (пункт 8 статті 9 цього Закону України № 2464-VI).
Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» є недоїмкою та стягується з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.
Відповідно до частини 4 статті 25 Закону України № 2464-VI орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.
У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.
Порядок і умови направлення платнику вимоги про сплату боргу визначено Інструкцією про порядок нарахування і слати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 року № 449 (далі - Інструкція).
У відповідності до пункту 2 Розділу VI Інструкції у разі виявлення платником своєчасно не нарахованих сум єдиного внеску такі платники зобов'язані самостійно обчислити ці внески, відобразити у звітності, що подається платником до фіскальних органів, та сплатити їх. До такого платника застосовуються штрафні санкції у порядку і розмірах, визначених розділом VІІ цієї Інструкції.
У разі виявлення фіскальним органом своєчасно не нарахованих та/або несплачених платником сум єдиного внеску такий фіскальний орган обчислює суми єдиного внеску, що зазначаються у вимозі про сплату боргу (недоїмки), та застосовує до такого платника штрафні санкції у порядку і розмірах, визначених розділом VІІ цієї Інструкції.
Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені Законом, обчислена фіскальними органами у випадках, передбачених Законом, є недоїмкою.
Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.
Також, пунктом 2 Розділу VII Інструкції встановлено, що відповідно до частини одинадцятої статті 25 Закону до платників, визначених підпунктами 1 - 4 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, органи доходів і зборів застосовують штрафні санкції у таких розмірах: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення у період до 01 січня 2015 року, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення, починаючи з 01 січня 2015 року накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.
При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за формою згідно з додатком 12 до цієї Інструкції.
Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів.
Відповідно до пункт 3 розділу VI Інструкції фіскальні органи надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки) в таких випадках: якщо дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску фіскальними органами; якщо платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску; якщо платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.
Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи фіскального органу платника на суму боргу, що перевищує 10 гривень.
Згідно з пунктом 5 розділу VI Інструкції протягом десяти календарних днів з дня одержання вимоги про сплату боргу (недоїмки) платник зобов'язаний сплатити зазначені у вимозі суми недоїмки, штрафів та пені.
У разі незгоди з розрахунком фіскального органу суми боргу (недоїмки) платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання вимоги, узгоджує її з фіскальним органом шляхом оскарження вимоги про сплату боргу (недоїмки) в адміністративному або судовому порядку.
У разі якщо згоди з фіскальним органом не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного фіскального органу або оскаржити вимогу до фіскального органу вищого рівня чи в судовому порядку.
Строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується (пункт 13 розділу VIІ Інструкції).
Згідно із частиною 16 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.
Судом встановлено, що станом на 31.01.2017 згідно з обліковими даними картки особового рахунку платника по єдиному соціальному внеску (платіж - 71010000) борг становить 28101,82 грн., який передано управлінням Пенсійного фонду України станом на 01.10.2013 року.
Дана заборгованість змінювалася протягом наступних періодів згідно наступних документів: 18.10.2013 року позивачем здійснено сплату в розмірі 1898,13 грн. згідно платіжного доручення №7259; 21.10.2013 року по декларації №1300568835 вiд 09.10.2013 проведено нарахування по сплаті 20.10.2013 в розмірі 1432,95 грн.; 20.11.2013 року по декларації № НОМЕР_1 вiд 13.11.2013 терм. спл. 20.11.2013 в розмірі 1928.14 грн.; 20.12.2013 року по декларації № НОМЕР_2 вiд 11.12.2013 терм. спл. 20.12.2013 в розмірі 1432,95 грн.; 20.01.2014 року по декларації № НОМЕР_3 вiд 09.01.2014 терм. спл. 20.01.2014 в розмірі 1504,73 грн.; 20.02.2014 року по декларації № НОМЕР_4 вiд 14.02.2014 терм. спл. 20.02.2014 в розмірі 1504,73 грн.; 20.03.2014 року позивачем здійснено сплату в розмірі 1012,05 грн. згідно платіжного доручення №7270; 20.03.2014 року по декларації № НОМЕР_5 вiд 18.03.2014 терм. спл. 20.03.2014 в розмірі 2902,04 грн.; 04.04.2014 року позивачем здійснено сплату в розмірі 96,19 грн. згідно платіжного доручення №1; 21.04.2014 року по декларації № НОМЕР_6 вiд 08.04.2014 терм.спл. 21.04.2014 в розмірі 1012,05 грн.; 07.05.2014 року позивачем здійснено сплату в розмірі 1012,05 грн. згідно платіжного доручення №244 від 20.05.2014 року по декларації № НОМЕР_7 вiд 19.05.2014 терм. спл. 20.05.2014 в розмірі 1012,05 грн.; 20.06.2014 року по декларації № НОМЕР_8 вiд 13.06.2014 терм. спл. 20.06.2014 в розмірі 1012,05 грн.; 21.07.2014 року по декларації № НОМЕР_9 вiд 07.07.2014 терм. спл. 21.07.2014 в розмірі 1193,56 грн.; 23.07.2014 року позивачем здійснено сплату в розмірі 1193,56 грн. згідно платіжного доручення №7607; 23.07.2014 року позивачем здійснено сплату в розмірі 1504,73 грн. згідно платіжного доручення №7606; 20.08.2014 року позивачем здійснено сплату в розмірі 1504,73 грн. згідно платіжного доручення №5232; 20.08.2014 року по декларації № НОМЕР_10 вiд 19.08.2014 терм. спл. 20.08.2014 в розмірі 1504,73 грн.; 22.09.2014 року по декларації № НОМЕР_11 вiд 18.09.2014 терм. спл. 22.09.2014 в розмірі 1504,73 грн.; 20.10.2014 року по декларації № НОМЕР_12 вiд 14.10.2014 терм. спл. 20.10.2014 в розмірі 566,3 грн.; 20.11.2014 року по декларації № НОМЕР_13 вiд 18.11.2014 терм. спл. 20.11.2014 в розмірі 566,3 грн.; 22.12.2014 року по декларації № НОМЕР_14 вiд 20.12.2014 терм. спл. 22.12.2014 в розмірі 566,3 грн.; 20.01.2015 року по декларації № НОМЕР_15 вiд 19.01.2015 терм. спл. 20.01.2015 в розмірі 566,3 грн.; 20.02.2015 року по декларації № НОМЕР_16 вiд 17.02.2015 терм. спл. 20.02.2015 в розмірі 948,06 грн.; 20.03.2015 року по декларації № НОМЕР_17 вiд 19.03.2015 терм. спл. 20.03.2015 в розмірі 1051,7грн.; 20.04.2015 року позивачем здійснено сплату в розмірі 1051,76 грн. згідно платіжного доручення №10846; 20.04.2015 року по декларації № НОМЕР_18 вiд 17.04.2015 терм. спл. 20.04.2015 в розмірі 1051,7 грн.; 20.05.2015 року позивачем здійснено сплату в розмірі 1051,76 грн. згідно платіжного доручення №5885; 20.05.2015 року по декларації № НОМЕР_19 вiд 19.05.2015 терм. спл. 20.05.2015 в розмірі 1051,7 грн.; 19.06.2015 року позивачем здійснено сплату в розмірі 626,21 грн. згідно платіжного доручення №6564; 22.06.2015 року по декларації № НОМЕР_20 вiд 20.06.2015 терм. спл. 22.06.2015 в розмірі 2767,55 грн.; 02.07.2015 року позивачем здійснено сплату в розмірі 166,55 грн. згідно платіжного доручення №5124; 02.07.2015 року позивачем здійснено сплату в розмірі 83,55 грн. згідно платіжного доручення №1; 20.07.2015 року по декларації № НОМЕР_21 вiд 19.07.2015 терм. спл. 20.07.2015 в розмірі 655,42 грн.; 27.07.2015 року позивачем здійснено сплату в розмірі 669,22 грн. згідно платіжного доручення №2015; 20.08.2015 року по декларації № НОМЕР_22 вiд 09.08.2015 терм. спл. 20.08.2015 в розмірі 669,22 грн.; 31.08.2015 року позивачем здійснено сплату в розмірі 669,22 грн. згідно платіжного доручення №117570; 18.09.2015 року позивачем здійснено сплату в розмірі 669,22 грн. згідно платіжного доручення №2403; 21.09.2015 року по декларації № НОМЕР_23 вiд 21.09.2015 терм. спл. 21.09.2015 в розмірі 669,22 грн.; 20.10.2015 року по декларації № НОМЕР_24 вiд 19.10.2015 терм. спл. 20.10.2015 в розмірі 669,22 грн.; 20.11.2015 року позивачем здійснено сплату в розмірі 669,22 грн. згідно платіжного доручення №399; 20.11.2015 року по декларації № НОМЕР_25 вiд 19.11.2015 терм. спл. 20.11.2015 в розмірі 669,22 грн.; 21.12.2015 року по декларації № НОМЕР_26 вiд 17.12.2015 терм. спл. 21.12.2015 в розмірі 669,22 грн.; 20.01.2016 року по декларації № НОМЕР_27 вiд 18.01.2016 терм. спл. 20.01.2016 в розмірі 669,22 грн.; 29.01.2016 року позивачем здійснено сплату в розмірі 669,22 грн. згідно платіжного доручення №4994; 29.01.2016 року позивачем здійснено сплату в розмірі 669,22 грн. згідно платіжного доручення №4997; 19.02.2016 року позивачем здійснено сплату в розмірі 374 грн. згідно платіжного доручення №4884; 22.02.2016 року по декларації № НОМЕР_28 вiд 18.02.2016 терм. спл. 22.02.2016 в розмірі 374 грн.; 18.03.2016 року позивачем здійснено сплату в розмірі 374 грн. згідно платіжного доручення №4326; 21.03.2016 року по декларації № НОМЕР_29 вiд 19.03.2016 терм. спл. 21.03.2016 в розмірі 374 грн.; 20.04.2016 року позивачем здійснено сплату в розмірі 374 грн. згідно платіжного доручення №4485; 20.04.2016 року по декларації № НОМЕР_30 вiд 16.04.2016 терм. спл. 20.04.2016 в розмірі 374 грн.; 20.05.2016 року позивачем здійснено сплату в розмірі 374 грн. згідно платіжного доручення №354; 20.05.2016 року по декларації № НОМЕР_31 вiд 15.05.2016 терм. спл. 20.05.2016 в розмірі 374 грн.; 21.06.2016 року по декларації № НОМЕР_32 вiд 16.06.2016 терм. спл. 21.06.2016 в розмірі 374 грн.; 20.07.2016 року по декларації № НОМЕР_33 вiд 10.07.2016 терм. спл. 20.07.2016 в розмірі 387,2 грн.; 19.08.2016 року позивачем здійснено сплату в розмірі 387,2 грн. згідно платіжного доручення №4144; 22.08.2016 року по декларації № НОМЕР_34 вiд 19.08.2016 терм. спл. 22.08.2016 в розмірі 387,2 грн.; 20.09.2016 року позивачем здійснено сплату в розмірі 387,2 грн. згідно платіжного доручення №4519; 20.09.2016 року по декларації № НОМЕР_35 вiд 18.09.2016 терм. спл. 20.09.2016 в розмірі 387,2 грн.; 20.10.2016 року по декларації № НОМЕР_36 вiд 19.10.2016 терм. спл. 20.10.2016 в розмірі 387,2 грн.; 21.11.2016 року по декларації № НОМЕР_37 вiд 20.11.2016 терм. спл. 21.11.2016 в розмірі 387,2 грн.; 20.12.2016 року по декларації № НОМЕР_38 вiд 19.12.2016 терм. спл. 20.12.2016 в розмірі 387,2 грн.; 20.01.2017 року по декларації № НОМЕР_39 вiд 17.01.2017 терм. спл. 20.01.2017 в розмірі 387,2 грн.
Крім того, згідно картки особового рахунку платника по єдиному соціальному внеску (платіж - 71040000) борг становив 8967,33 грн., який передано управління Пенсійного фонду України станом на 01.10.2013 року. В подальшому дана заборгованість змінювалася згідно наступних документів:
18.10.2013 року позивачем здійснено сплату в розмірі 800 грн. згідно платіжного доручення №7257; 21.10.2013 року по декларації №421851 вiд 21.10.2013 терм. спл. 21.10.2013 в розмірі 1194,03 грн.; 20.01.2014 року по декларації № 432907 вiд 20.01.2014 терм. спл. 20.01.2014 в розмірі 1218,67 грн.; 22.04.2014 року по декларації № 3142271 вiд 22.04.2014 терм. спл. 22.04.2014 в розмірі 1267,95 грн.; 21.07.2014 року по декларації № 3908828 вiд 21.07.2014 терм. спл. 21.07.2014 в розмірі 1267,95 грн.; 20.10.2014 року по декларації № 4803720 вiд 20.10.2014 терм. спл. 20.10.2014 в розмірі 1267,95 грн.; 20.01.2015 року по декларації № 381939 вiд 20.01.2015 терм. спл. 20.01.2015 в розмірі 1267,95 грн.; 11.02.2015 року позивачем здійснено сплату в розмірі 422,65 грн. згідно платіжного доручення №124; 20.04.2015 року по декларації № 1197069 вiд 20.04.2015 терм. спл. 20.04.2015 в розмірі 1267,95 грн.; 20.04.2015 року позивачем здійснено сплату в розмірі 1268 грн. згідно платіжного доручення №10843; 20.07.2015 року позивачем здійснено сплату в розмірі 1269 грн. згідно платіжного доручення №4847; 20.07.2015 року по декларації № 1980484 вiд 20.07.2015 терм. спл. 20.07.2015 в розмірі 1267,95 грн.; 18.09.2015 року позивачем здійснено сплату в розмірі 422,65 грн. згідно платіжного доручення №2412; 20.10.2015 року позивачем здійснено сплату в розмірі 900,82 грн. згідно платіжного доручення №3403; 19.10.2015 року по декларації № 3839768 вiд 19.10.2015 терм. спл. 19.10.2015 в розмірі 1323,47 грн.; 20.10.2015 року позивачем здійснено сплату в розмірі 900,82 грн. згідно платіжного доручення №3403; 19.01.2016 року по декларації № 319032 вiд 19.01.2016 терм. спл. 19.01.2016 в розмірі 1434,51 грн.; 29.01.2016 року позивачем здійснено сплату в розмірі 1461,51 грн. згідно платіжного доручення №5003; 19.02.2016 року позивачем здійснено сплату в розмірі 303,16 грн. згідно платіжного доручення №4882; 18.03.2016 року позивачем здійснено сплату в розмірі 303,16 грн. згідно платіжного доручення №4323; 19.04.2016 року по декларації № 1855507 вiд 19.04.2016 терм. спл. 19.04.2016 в розмірі 909,48 грн.; 20.04.2016 року позивачем здійснено сплату в розмірі 303,16 грн. згідно платіжного доручення №4486; 20.05.2016 року позивачем здійснено сплату в розмірі 303,16 грн. згідно платіжного доручення №355; 19.07.2016 року по декларації № 2629881 вiд 19.07.2016 терм. спл. 19.07.2016 в розмірі 941,16 грн.; 19.08.2016 року позивачем здійснено сплату в розмірі 320 грн. згідно платіжного доручення №4143; 20.09.2016 року позивачем здійснено сплату в розмірі 320 грн. згідно платіжного доручення №4523; 19.10.2016 року по декларації № 3425661 вiд 19.10.2016 терм. спл. 19.10.2016 в розмірі 957 грн.; 11.11.2016 року позивачем здійснено сплату в розмірі 960 грн. згідно платіжного доручення №4447; 19.01.2017 року позивачем здійснено сплату в розмірі 960 грн. згідно платіжного доручення №2880; 19.01.2017 року по декларації № 323395 вiд 19.01.2017 терм. спл. 19.01.2017 в розмірі 990 грн.
Інших належних та допустимих доказів, які б вказували на відсутність боргу, позивач не надав та до матеріалів справи не долучив.
З огляду на наведене та з урахуванням вимог Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та Інструкції про порядок нарахування і слати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, суд вважає, що відповідач правомірно виставив позивачу вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-4553-17 від 02 лютого 2017 року на загальну суму 60677, 67 грн.
Відповідно до частини 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Колегія суддів дійшла до висновку, що податковим органом доведено факт правомірності прийняття оскаржуваного рішення, а відтак, підстави для задоволення позову відсутні, доказів своєчасного погашення єдиного внеску позивачем не надано.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, що відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду - без змін.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 22.06.2017 року у справі № 813/1459/17 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили негайно після проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20-ти днів після набрання нею законної сили, а у разі складення такої в порядку ч. 3 ст. 160 КАС України, протягом того ж строку з часу складення в повному обсязі.
Головуючий Н.В. Ільчишин
Судді М.А. Пліш
ОСОБА_2
Повний текст ухвали виготовлено 15.11.2017 року