15 листопада 2017 рокуЛьвів№ 876/4048/17
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді - Мікули О.І.,
суддів - Курильця А.Р., Кушнерика М.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Львові апеляційну скаргу Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області на постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 01 березня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області про зобов'язання здійснити перерахунок пенсії,-
Позивач - ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відповідача - Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області, в якому просив зобов'язати відповідача здійснити перерахунок його пенсії відповідно до ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру" № 1789-ХІІ з 01 червня 2016 року в розмірі 90 % від суми заробітної плати, зазначеної у довідці прокуратури Тернопільської області №162 від 29 листопада 2016 року, без обмеження граничного розміру пенсії.
Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 01 березня 2017 року, яка не оскаржувалася в апеляційному порядку, позовні вимоги за період з 01 червня 2016 року по 09 липня 2016 року залишено без розгляду.
Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 01 березня 2017 року позов задоволено. Визнано протиправними дії Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку пенсії за вислугу років у розмірі 90% від суми заробітної плати, визначеної в довідці прокуратури Тернопільської області №162 від 29 листопада 2016 року. Зобов'язано Тернопільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області здійснити з 10 липня 2016 року перерахунок та виплату раніше призначеної ОСОБА_1 пенсії за вислугу років з місячного (чинного) заробітку, зазначеного в довідці прокуратури Тернопільської області №162 від 29 листопада 2016 року в розмірі 90 % від суми заробітної плати, без обмеження граничного розміру пенсії. Допущено негайне виконання постанови суду в межах суми платежу за один місяць.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального права та підлягає скасуванню, покликаючись на те, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки тому факту, що відповідно до п.5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» №213-VIII від 02 березня 2015 року у разі неприйняття до 01 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються, зокрема, відповідно до Закону України «Про прокуратуру». У зв'язку з цим, з 01 червня 2015 року пенсії в порядку та на умовах, визначених вищезазначеним законом, не призначаються, раніше призначені пенсії не перераховуються. ОСОБА_2 України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» №213-VIII від 02.03.2015 року не скасовано, його положення у частині, що стосуються спірних правовідносин не визнано неконституційними, а до 01 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, прийнято не було, то відповідно, з вказаної дати, тобто з 01 червня 2015 року скасовано норми пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються, зокрема, відповідно до Закону України «Про прокуратуру». Крім того, відповідно до ч.20 ст.86 Закону України "Про прокуратуру" (чинної на час виникнення спірних правовідносин) умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України. Проте Кабінетом Міністрів України не прийнято нормативно-правового акта, який би визначав умови та порядок проведення перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури, а тому Тернопільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області не має підстав для проведення такого порахунку, оскільки відсутній механізм такого проведення. Апелянт також звертає увагу на те, що передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Таким чином, відсутні правові підстави для перерахунку пенсії позивача. Просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити.
Суд відповідно до положень п.3 ч.1 ст. 197 КАС України розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами та на основі наявних у ній доказів, оскільки апеляційну скаргу подано на постанову суду першої інстанції, яка прийнята в порядку скороченого провадження за результатами розгляду справи, передбаченої п.2 ч.1 ст.183-2 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а оскаржувану постанову - скасувати з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 працював на посаді прокурора Тернопільської області, з 20 грудня 2001 року перебуває на обліку в Тернопільському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Тернопільської області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про прокуратуру» у розмірі 90 відсотків від суми заробітної плати.
Згідно з довідкою виданою ОСОБА_1 прокуратурою Тернопільської області від 29 листопада 2016 року №162 заробітна плата на посаді прокурора області, з якої йому призначено пенсію, станом на 01 грудня 2015 року становить 45573,11 грн., у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №1013 від 09 грудня 2015 року.
30 листопада 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області із заявою про перерахунок та виплату пенсії на підставі довідки прокуратури Тернопільської області відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року №1013.
Тернопільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області листом від 12 грудня 2016 року № 632/В-11 відмовило позивачу у здійсненні перерахунку пенсії, мотивуючи це тим, що відповідно до п.5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» №213-УІІІ від 02.03.2015 року, у разі неприйняття до 01 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до Законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», «Про статус народного депутата України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про судову експертизу», «Про національний банк України», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про дипломатичну службу», Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України. У зв'язку з цим, з 01 червня 2015 року пенсії в порядку та на умовах, визначених вищезазначеними законами, не призначаються, раніше призначені пенсії не перераховуються.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, відмовляючи у перерахунку пенсії, діяв неправомірно, оскільки на час призначення пенсії позивача діяли норми Закону України «Про прокуратуру» про перерахунок пенсії, а прийняті зміни до законодавства стосуються осіб, яким пенсія призначається, а тому позовні вимоги необхідно задовольнити.
Даючи правову оцінку такому висновку суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.
Згідно зі ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Ст.58 Конституції України передбачає, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Виходячи з принципу незворотності дії законів у часі, норми Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" стосуються порядку призначення пенсії прокурорам у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії та не впливають на можливість проведення перерахунку пенсії, призначеної раніше, у відповідності до чинних на час її призначення норм Закону України "Про прокуратуру".
Згідно з ч.1 ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру" (в редакції, що діяла на час призначення пенсії позивачу) прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80% від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90% від суми місячного (чинного) заробітку.
Положеннями ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру" передбачалося, що обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, у якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.
Судом встановлено, що позивач працював в органах прокуратури та набув права на пенсійне забезпечення у грудні 2001 року за вислугою років на підставі ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789-ХІІ (в редакції, чинній на час набуття такого права).
Відповідно до ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789-ХІІ (в редакції, що діяла на час призначення пенсії позивачу) прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.
Згідно з ч.13 ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру" держава взяла на себе обов'язок забезпечити не лише нарахування, але й перерахунок пенсії працівникам прокуратури виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за перерахунком.
Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховувалися у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій проводився з першого числа місяця, що йде за місяцем, у якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій проводився з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи (ч.18 ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру").
Разом з тим, Законом України від 28 грудня 2014 року №76-VIII "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" внесено зміни до ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру" та частину вісімнадцяту викладено у такій редакції: "Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України".
Крім того, 15 липня 2015 року набув чинності ОСОБА_2 України "Про прокуратуру", згідно з Розділом ХІІ Прикінцевих положень якого визнано такими, що втратили чинність із набранням чинності цим Законом положення Закону України "Про прокуратуру" 1991 року, крім пункту 8 частини першої статті 15, частини четвертої статті 16, абзацу першого частини другої статті 46 2, статті 47, частини першої статті 49, частини п'ятої статті 50, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50- 1, частини третьої статті 51 2, статті 53 щодо класних чинів (їх дія поширюється на осіб, яким присвоєно класні чини до набрання чинності цим Законом), статті 55 щодо посвідчення працівника прокуратури, статті 2 у частині підстав звільнення з посади Генерального прокурора України, а також статті 13 щодо функціонування в системі органів прокуратури міських, районних, міжрайонних, районних у містах прокуратур, яка втрачає чинність з 15 грудня 2015 р.
Отже, на час звернення позивача до відповідача із заявою про перерахунок пенсії (листопад 2016 року) частини 13 та 18 статі 50-1 Закону України "Про прокуратуру" втратили чинність.
Відповідно до ч.20 ст.86 Закону України "Про прокуратуру" (чинної на час виникнення спірних правовідносин) умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України, а тому вказані зміни до законодавства не позбавляють позивача права на перерахунок пенсії, який був йому гарантований ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру" при призначені пенсії, проте визначення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури покладено на Кабінет Міністрів України.
На час звернення позивача за перерахунком пенсії Кабінетом Міністрів України відповідний нормативно-правовий акт не прийнято.
Норми законодавства щодо умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури на час розгляду цієї адміністративної справи є чинними і не визнані неконституційними, а тому підлягають до застосування всіма юридичними та фізичними особами
Таким чином, оскільки на час звернення позивача за перерахунком пенсії норми законодавства щодо умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури не визнані неконституційними, а тому стверджувати про те, що нова редакція Закону України "Про прокуратуру" суттєво звужує і обмежує зміст та обсяг прав позивача, і не повинна застосовуватися при вирішенні питання про перерахунок пенсії, не має підстав.
Враховуючи усе вищенаведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкових висновків про неправомірність дій відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії позивача у зв'язку із підвищенням заробітної плати працівникам прокуратури згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року №1013.
Конституційний Суд України у п.2.1 рішення №20-рп/2011 від 26.12.2011 р. зазначив, що зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист. У пункті 2.2. вказаного рішення зазначено, що Кабінет Міністрів України повноважний вживати заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина та проводити політику у сфері соціального захисту (пункти 2, 3 статті 116) ( 254к/96-ВР ).
При цьому колегія суддів вважає безпідставним врахування судом першої інстанції висновків Верховного Суду України, висловлених у постановах від 17 грудня 2013 року у справі № 21-445а13 та від 10 грудня 2013 року у справі № 21-348а13, оскільки у вказаних справах вирішувалося питання вибору норми права, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, в частині визначення саме розміру пенсії у відсотках, встановленого на момент призначення пенсії, а не питань перерахунку пенсії із застосуванням норм права, які станом на момент звернення за перерахунком пенсії втратили чинність.
Аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи, колегія суддів вважає, що відповідач - Тернопільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області діяв у межах своїх повноважень, на підставі та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України у сфері гарантій пенсійного забезпечення працівників прокуратури, а тому відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1
Доводи апелянта є підставними та спростовують висновки суду першої інстанції.
З врахуванням усіх вищенаведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що постанова суду прийнята з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим відповідно до вимог ст.202 КАС України постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови.
Керуючись ст. 160, 195, 197, п.3 ч.1 ст.198, п. 4 ч.1 ст.202, 205, 207, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області задовольнити.
Постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 01 березня 2017 року у справі № 607/303/17 - скасувати, та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.
Головуючий О.І. Мікула
Судді: А.Р. Курилець
ОСОБА_3