16 листопада 2017 р.м.ОдесаСправа № 661/3925/16-а
Категорія: 14 Головуючий в 1 інстанції: Бойко М.Є.
Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - Потапчука В.О.
суддів - Семенюка Г.В.
- ОСОБА_1
розглянувши в в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на ухвалу Новокаховського міського суду Херсонської області від 10 липня 2017 року про закриття провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3, який діє в інтересах фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Новокаховської міської ради Херсонської області про визнання протиправним та скасування рішення сесії, зобов'язання вчинити певні дії -,
У грудні 2016 року фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (далі - ФОП ОСОБА_2, позивач) звернулася до суду з позовом до Новокаховської міської ради Херсонської області про визнання протиправним та скасування рішення 19-ї сесії 7-го скликання Новокаховської міської ради Херсонської області від 15 грудня 2016 року №622 «Про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу земельних ділянок комунальної власності» в частині пункту 2.1, яким вирішено надати дозвіл на розробку технічної документації щодо поділу земельних ділянок комунальної власності» в частині пункту 1.2, яким вирішено надати дозвіл на розробку технічної документації щодо поділу земельних ділянок комунальної власності площею 0,5467 га. за адресою: вул.Ентузіастів, 1, в м.Нова Каховка, Херсонської області для розміщення та обслуговування нежилого приміщення адміністративного комплексу з фітнес-клубом та автостоянкою на землях житлової та громадської забудови, за функцією використання комерційні землі, кадастровий номер 6510700000:01:001:0382, на десять окремих земельних ділянок №1- площею 0,0785, №2 0,0117 га., №3 0,0139 га., №4 0,2284 га, №5 0,0264 га., №6 0,0359 га., №7 0,0134 га., №80,0603 га., №9 0,0554 га., №10 0,0094 га.
Ухвалою Новокаховського міського суду Херсонської області від 10 липня 2017 року провадження у справі закрито, відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.157 КАС України.
Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, ФОП ОСОБА_2 звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу суду скасувати та ухвалити нову, якою справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Відповідно до приписів ст. 197 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції, може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд за їх участю, а також у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги ФОП ОСОБА_2, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Закриваючи провадження у справі суд першої інстанції виходив з того, що справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, оскільки спори, що виникають із земельних відносин, у яких хоча б однією зі сторін є фізична особа, не зважаючи на участь у них суб'єкта владних повноважень, згідно зі статтею 15 ЦПК розглядаються в порядку цивільного судочинства, тобто, даний спір виник із відносин, урегульованих нормами цивільного права, відносини пов'язані зі здійсненням сторонами цивільних прав на земельну ділянку; спір виник щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень не при реалізації міською радою управлінських функцій у сфері земельних правовідносин, а тому має розглядатися в порядку цивільного судочинства.
Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Статтею 14 Конституції України встановлено, що право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Відповідно частин 1, 2 статті 2 Земельного кодексу України земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.
Частиною 2 статті 5 Конституції України встановлено, що носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування.
Згідно частини 3 статті 140, частини першої статті 144 Конституції України місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи; органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.
Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку (частина 10 статті 59 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні").
Статтею 80 Земельного кодексу України встановлено, що суб'єктами права власності на землю є, зокрема, територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, на землі комунальної власності.
Частиною 2 статті 83 Земельного Кодексу України, передбаченого, що землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об'єкти комунальної власності
Згідно пункту 1 частини 2 статті 17 КАС України до компетенції адміністративних судів віднесено спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб'єкт владних повноважень" означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини 1 статті 3 КАС України). Таким чином, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.
У пунктах "а", "б", "в", "г" і "к" статті 12 ЗК передбачено, що до повноважень міської ради належить: розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування; вилучення їх із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; викуп земельних ділянок для суспільних потреб відповідної територіальної громади міста; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.
Таким чином, земельні відносини поділяються на публічні та приватні. Відповідно і спори в таких відносинах можуть бути як публічно-правовими, так і приватноправовими (цивільними, господарськими).
Згідно з частиною другою статті 2 Цивільного кодексу України учасниками цивільних відносин є: держава Україна, ОСОБА_4 Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб'єкти публічного права.
Територіальні громади набувають і здійснюють цивільні права та обов'язки через органи місцевого самоврядування у межах їхньої компетенції, встановленої законом (стаття 172 ЦК).
Відповідно до постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 01 березня 2013 року № З «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» згідно зі статтями 13 і 14 Конституції України, статтями 177, 181, 324 і главою 30 ЦК земля та земельні ділянки є об'єктами цивільних прав, а держава і територіальні громади через свої органи беруть участь у земельних відносинах із метою реалізації цивільних та інших прав у приватноправових відносинах, тобто прав власників земельних ділянок.
Згідно пункту 7 вказаної постанови Пленуму ВСС земельні відносини, суб'єктами яких є фізичні чи юридичні особи, органи місцевого самоврядування, органи державної влади, а об'єктами - землі у межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї), регулюються земельним і цивільним законодавством на принципах забезпечення юридичної рівності прав їх учасників, забезпечення гарантій прав на землю (стаття 1 ЦК, статті 2, 5 Земельного Кодексу України; далі - ЗК). Захист судом прав на землю у цих відносинах здійснюється способами, визначеними статтями 16, 21, 393 ЦК, статтею 152 Земельного Кодексу України , у тому числі шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування.
Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуваним рішенням 19-ї сесії 7-го скликання Новокаховської міської ради Херсонської області від 15 грудня 2016 року №622 «Про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу земельних ділянок комунальної власності» в частині пункту 2.1, вирішено надати дозвіл на розробку технічної документації щодо поділу земельних ділянок комунальної власності» в частині пункту 1.2, яким вирішено надати дозвіл на розробку технічної документації щодо поділу земельних ділянок комунальної власності площею 0,5467 га. за адресою: вул.Ентузіастів, 1, в м.Нова Каховка, Херсонської області для розміщення та обслуговування нежилого приміщення адміністративного комплексу з фітнес-клубом та автостоянкою на землях житлової та громадської забудови, за функцією використання комерційні землі, кадастровий номер 6510700000:01:001:0382, на десять окремих земельних ділянок №1- площею 0,0785, №2 0,0117 га., №3 0,0139 га., №4 0,2284 га, №5 0,0264 га., №6 0,0359 га., №7 0,0134 га., №80,0603 га., №9 0,0554 га., №10 0,0094 га. При цьому поділ спірної земельної ділянки на 10 окремих земельних ділянок, здійснюється з метою подальшої їх передачі в користування іншим особам шляхом проведення земельних торгів.
З урахуванням викладеного, станом на момент розгляду даної справи, одночасно у позивача та інших осіб, яким надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельних ділянок, утворених внаслідок поділу земельної ділянки, на якій позивачка має у власності нерухоме майно, розташоване на цій земельній ділянці, виникло право вимоги до відповідача як до суб'єкта, якому відповідно до закону належить право розпорядження землями державної власності, про розгляд заяви про затвердження проекту землеустрою, виготовленого на підставі попередньо наданих відповідачем дозволів як для позивача, так і для окремих фізичних осіб, що свідчить про виникнення спору про право та не може бути вирішено адміністративними судами в порядку адміністративного судочинства.
За вказаними обставинами, в тому числі з урахуванням правової позиції, висловленої Верховним Судом України зокрема у постановах від 04 листопада 2015 року у справі №21-3296а15, від 11 листопада 2014 року у справі №21-493а14, від 29 вересня 2015 року у справі №21-345а15, від 10 листопада 2015 року у справі №21-2319а15, від 25 листопада 2015 року у справі №21-5535а15, від 26 січня 2016 року у справі №21-3367а15, 21-5523а15, від 09 лютого 2016 року у справі №21-5828а15, від 01 березня 2016 року у справі №21-3174а15, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанцій про те, що даний спір не носить характеру публічно-правового та не підпадає під юрисдикцію адміністративних судів, що є підставою для закриття провадження у справі відповідно до п.1 ч.1 ст.157 КАС України.
Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 185, 197, 199, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а ухвалу Новокаховського міського суду Херсонської області від 10 липня 2017 року про закриття провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3, який діє в інтересах фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Новокаховської міської ради Херсонської області про визнання протиправним та скасування рішення сесії, зобов'язання вчинити певні дії, - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направленні її копій сторонам та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі.
Суддя доповідач: Потапчук В.О.
Суддя: Шеметенко Л.П.
Суддя: Семенюк Г.В.