Справа: № 380/1160/17 Головуючий у 1-й інстанції: Косович Т.П. Суддя-доповідач: Степанюк А.Г.
Іменем України
14 листопада 2017 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Степанюка А.Г.,
суддів - Кузьменка В.В., Шурка О.І.,
при секретарі - Ліневській В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на ухвалу Тетіївського районного суду Київської області від 19 жовтня 2017 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до виконавчого комітету Тетіївської міської ради Київської області про визнання незаконною та скасування постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, -
У серпні 2017 року фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (далі - Позивач, ОСОБА_2.) звернувся до Тетіївського районного суду Київської області з позовом до виконавчого комітету Тетіївської міської ради Київської області (далі - Відповідач, Виконком Тетіївської міськради) про визнання незаконною та скасування постанови від 05.05.2017 року №06-07/24.
Ухвалою Тетіївського районного суду Київської області від 19.10.2017 року позовну заяву було залишено без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що, дізнавшись про результати розгляду справи судом апеляційної інстанції 18.07.2017 року, із вказаним позовом ОСОБА_2 звернувся лише 09.08.2017 року, тобто після спливу п'ятнадцятиденного строку оскарження постанов про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, визначеного ст. 5 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».
Не погоджуючись з викладеним в ухвалі рішенням, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу до суду першої інстанції на новий розгляд, але іншим складом суду. При цьому звертає увагу на те, що і вперше, і вдруге з даним позовом ОСОБА_2 звертався вчасно. Крім того, підкреслює, що провадження у справі за другою позовною заявою було відкрито судом першої інстанції.
У судовому засіданні представник Відповідача проти задоволення апеляційної скарги заперечував з підстав її необґрунтованості.
Позивач, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи, у судове засідання не прибув.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів, заслухавши пояснення представника відповідача, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню, виходячи з такого.
Як вбачається з матеріалів справи, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 18.07.2017 року у справі №380/737/17 задоволено апеляційну скаргу відділу державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Тетіївської міської ради Київської області - скасовано постанову Тетіївського районного суду Київської області від 02.06.2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до відділу державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Тетіївської міської ради Київської області про визнання незаконною та скасування постанови від 05.05.2017 року №06-07/24 та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено повністю (а.с. 25). В обґрунтування зазначеного рішення суд апеляційної інстанції зазначив, відділ державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Тетіївської міської ради Київської області, не будучи юридичною особою, є неналежним відповідачем у справі, у зв'язку з чим, оскільки суд апеляційної інстанції позбавлений процесуального права на заміну відповідача, позовні вимоги заявлені до особи, яка не повинна відповідати за таким позовом.
У зв'язку з викладеним ОСОБА_2 09.08.2017 року звернувся до Тетіївського районного суду Київської області з новим позовом вже до Виконкому Тетіївської міськради.
На підставі встановлених вище обставин, суд першої інстанції, проаналізувавши положення ст. ст. 99, 100 КАС України та ст. 5 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», прийшов до висновку, що оскільки Позивач був присутній 18.07.2017 року у судовому засіданні суду апеляційної інстанції, останній був обізнаний про ухвалене рішення, а тому звернення у подальшому до суду першої інстанції лише через 22 дні свідчить про пропуск останнім п'ятнадцятиденного процесуального строку.
Однак з такими висновками суду першої інстанції судова колегія не може погодитися з огляду на таке.
Положеннями ч. 1 ст. 99 КАС України закріплено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності може бути оскаржено до суду протягом 15 днів з дня її винесення з повідомленням про таке оскарження у той самий строк органу, який виніс постанову.
Приписами ч. 2 ст. 99 КАС України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Тобто, положення процесуального закону пов'язують початок перебігу строку звернення до суду або з дня, коли особа дізналася про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, або з дня, коли особа могла дізнатися їх порушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
З наведеного випливає, що суд вправі залишити адміністративний позов без розгляду виключно у випадку, коли на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними.
З огляду вищевикладене, судова колегія вважає за необхідне підкреслити, що згідно ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Приписами ст. 7 КАС України визначено, що принципами здійснення правосуддя в адміністративних судах є: верховенство права; законність; рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом; змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі; гласність і відкритість адміністративного процесу; забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішень адміністративного суду, крім випадків, установлених цим Кодексом; обов'язковість судових рішень.
Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в адміністративному суді, до підсудності якого вона віднесена цим Кодексом.
Як вбачається з матеріалів справи, встановлено судом першої інстанції та не заперечується сторонами, Київським апеляційним адміністративним судом 18.07.2017 року було проголошено вступну та резолютивну частини постанови у справі №380/737/17.
Згідно ч. 4 ст. 205 КАС України судові рішення суду апеляційної інстанції ухвалюються, проголошуються, видаються або надсилаються особам, які беруть участь у справі, в порядку, встановленому статтями 160 і 167 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 167 КАС України на вимогу особи, яка бере участь у справі, а так само особи, яка не брала участі у справі, але щодо якої суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси чи обов'язки, суд у цей самий день видає копію постанови (або її вступної та резолютивної частин) чи ухвали суду. У разі проголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частин постанови суд повідомляє час, коли особи, які беруть участь у справі, можуть одержати копію постанови в повному обсязі. Суд складає повний текст постанови у строк, передбачений частиною третьою статті 160 цього Кодексу.
Водночас, залишаючи без розгляду позовну заяву, суд першої інстанції не забезпечив з'ясування обставин дати отримання ОСОБА_2 копії повного тексту постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 18.07.2017 року, оскільки відсутність мотивувальної частини рішення, а відтак й необізнаність щодо підстав відмови у задоволенні позову позбавляла змоги Позивача звернутися до суду вдруге. Адже сам по собі факт перебування ОСОБА_2 у судовому засіданні суду апеляційної інстанції жодним чином не підтверджує обставини його обізнаності з мотивувальною частиною судової постанови.
При цьому суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зауважити, що відповідно до ч. 2 ст. 100 КАС України позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.
Згідно ч. 3 ст. 71 КАС України якщо особа, яка бере участь у справі, не може самостійно надати докази, то вона повинна зазначити причини, через які ці докази не можуть бути надані, та повідомити, де вони знаходяться чи можуть знаходитися. Суд сприяє в реалізації цього обов'язку і витребовує необхідні докази. Про витребування доказів або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу. Ухвала суду про відмову у витребуванні доказів окремо не оскаржується. Заперечення проти неї може бути включене до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за наслідками розгляду справи.
З наведеного випливає, що законодавець передбачив можливість залишення позовної заяви без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи, оскільки наведеному кореспондує забезпечення дотримання судом принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі.
Однак, матеріали справи не містять вчинення судом першої інстанції дій з витребування у сторін доказів, які б підтверджували дату отримання ОСОБА_2 копії судового рішення від 18.07.2017 року у справі №380/737/17.
За таких обставин, судова колегія вважає передчасними висновки суду першої інстанції про наявність правових підстав для залишення позовної заяви без розгляду, оскільки ухвалення судом апеляційної інстанції постанови 18.07.2017 року у відкритому судовому засіданні не може бути безумовною підставою для залишення позовної заяви без розгляду за відсутності доказів дати отримання Позивачем копії даного рішення.
Щодо вимоги Апелянта про направлення справи до суду першої інстанції на новий розгляду іншим складом суду, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що приписи ст. 199 КАС України містять вичерпний перелік повноважень суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі. При цьому у межах перегляду в апеляційному порядку такої ухвали суду першої інстанції направлення справи на новий розгляд іншим складом суду до компетенції адміністративного суду апеляційної інстанції не віднесено.
Відповідно до приписів ст. 199 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 204 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при вирішенні питання про залишення позовної заяви без розгляду було допущено порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, у зв'язку з чим вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, а ухвалу суду першої інстанції скасувати, направивши справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст.ст. 99, 100, 160, 167, 195, 199, 204, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 - задовольнити частково.
Ухвалу Тетіївського районного суду Київської області від 19 жовтня 2017 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до виконавчого комітету Тетіївської міської ради Київської області про визнання незаконною та скасування постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності - скасувати.
Справу направити до Тетіївського районного суду Київської області для продовження розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає як така, що не перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Головуючий суддя А.Г. Степанюк
Судді В.В. Кузьменко
О.І. Шурко