14 листопада 2017 рокусправа № 203/2701/17(2а/0203/158/2017)
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого судді: Коршуна А.О. (доповідач)
суддів: Панченко О.М. Чередниченка В.Є.
за участю секретаря судового засідання: Яковенко О.М.
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Центральної районної у м. Дніпрі ради
на постанову Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 20.09.2017р. у справі №203/2701/17 (2а/0203/158/2017)
за позовом:ОСОБА_1
до: про:Управління праці та соціального захисту населення Центральної районної у м. Дніпрі ради визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії
26.07.2017р. ОСОБА_1 звернувся до Кіровського районного суду м.Дніпропетровська з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Центральної районної у м. Дніпрі ради ( далі - УПСЗН) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії /а.с. 1-8/.
Ухвалою Кіровського районного суджу м. Дніпропетровська від 31.07.2017р. за вищезазначеним адміністративним позовом відкрито провадження в адміністративній справі №203/2701/17 (2а/0203/158/2017) та справу призначено до судового розгляду / а.с. 31 /.
Позивач, посилаючись у позовній заяві на те, що він є інвалідом ІІ групи та одинокою особою, та починаючи з 2016р. він регулярно звертається до відповідача із заявами про призначення йому державної соціальної допомоги як малозабезпеченій сім'ї відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям» і така допомога йому неодноразово призначалась, 23.06.2017р. він у черговий раз звернувся до відповідача з заявою про призначення йому державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім'ї, але відповідач повідомленням за вих. №4051 від 30.06.2017р. повідомив його про відмову у призначенні йому допомоги у зв'язку з підписанням заяви про призначення допомоги від його імені не уповноваженою особою, але він вважає такі дії відповідача необґрунтованими та безпідставними, з огляду на те, що від його імені заяву до відповідача 23.07.2017р. подавала його мати ОСОБА_2 на підставі нотаріально посвідченої довіреності у якій серед іншого містяться певні повноваження на звернення від його імені до органів УПСЗН та подання і отримання будь-яких документів з правом підпису від його імені будь-яких заяв, тому просив суд визнати протиправними дії відповідача щодо відмови йому у призначені державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям та зобов'язати відповідача з 01.06.2017р. призначити йому державну соціальну допомогу.
Постановою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 20.09.2017р. у справі №203/2701/17 (2а/0203/158/2017) адміністративний позов задоволено; - визнано дії Управління праці та соціального захисту населення Центральної районної у м. Дніпрі ради з відмови ОСОБА_1 у призначенні державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям протиправними; - зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Центральної районної у м. Дніпрі ради від 01.06.2017р. призначити ОСОБА_1 державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям. (суддя Католікян М.О.) / а.с. 64/.
Відповідач , не погодившись з постановою суду першої інстанції від 20.09.2017р. у даній справі, подав апеляційну скаргу / а.с. 69-74/, у якій посилаючись на те, що судом першої інстанції під час розгляду даної справи зроблено висновки, які суперечать фактичним обставинам справи, що призвело до прийняття рішення у даній справі з порушенням норм чинного матеріального та процесуального права, тому просив суд скасувати постанову суду першої інстанції від 20.09.2017р. та постановити у справі нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні вимог адміністративного позову у повному обсязі.
Позивач, у письмових запереченнях на апеляційну скаргу / а.с. 106-109/, заперечував проти доводів апеляційної скарги відповідача та посилаючись на те, що судом першої інстанції було об'єктивно та повно з'ясовано усі обставини справи та постановлено обґрунтоване рішення у справі, просив апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції від 20.09.2017р. залишити без змін.
Представники відповідача у судовому засіданні підтримали доводи апеляційної скарги та просили суд апеляційну скаргу задовольнити, постанову суду першої інстанції від 20.09.2017р. скасувати та постановити у справі нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні адміністративного позову у повному обсязі.
Представники позивача у судовому засіданні заперечували проти доводів апеляційної скарги, підтримали доводи викладені у письмових запереченнях на апеляційну скаргу та просили суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції від 20.09.2017р. залишити без змін.
Заслухавши у судовому засіданні представників відповідача та позивача, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали даної адміністративної справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Під час розгляду даної адміністративної справи, як судом першої інстанції так і апеляційним судом встановлено, що ОСОБА_1 - позивач у справі, ІНФОРМАЦІЯ_1, є інвалідом ІІ групи, не одружений, мешкає та зареєстрований за адресою ІНФОРМАЦІЯ_2, з початку 2016 року позивач на підставі відповідних заяв отримував державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям, зазначені обставини не заперечувались представниками осіб, які беруть участь у розгляді справи, а також підтверджені належними письмовими доказами, які були досліджені судом під час розгляду справи та долучені до матеріалів справи / а.с. 12-25/.
Також у судовому засіданні встановлено, що 23.06.2017р. позивач у черговий раз звернувся до відповідача із заявою про призначення йому державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, ця заява від імені позивача була підписана його представником - ОСОБА_2, на підставі довіреності від 23.06.2017 р., яка посвідчена приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3. та зареєстрована в реєстрі за №3759 / а.с. 11/, але відповідач повідомленням про відмову в призначенні допомоги №4051 від 30.06.2017р. повідомив ОСОБА_1 про те, що державна соціальна допомога малозабезпеченим сім'ям йому не призначена в зв'язку з тим, що «заява про надання державної соц.допомоги подається уповноваженим представником сім'ї відповідно до пункту 1 статті 4 Закону України «Про державну допомогу малозабезпеченим сім'ям» /а.с. 9/.
Спірні відносини, які виникли між сторонами у справі врегульовано положеннями Закону України «Про державну допомогу малозабезпеченим сім'ям» (далі - Закон) та Порядком призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України №250 від 24.02.2003р. (далі - Порядок).
Сукупний аналіз положень Закону , зокрема ч. 1,6,9,10 ст. 4 Закону, та положень Порядку дає можливість зробити висновок про те, що заява про надання державної соціальної допомоги подається уповноваженим представником сім'ї до місцевої державної адміністрації або до виконавчого комітету сільської, селищної ради, державна соціальна допомога призначається з місяця звернення, якщо протягом місяця подано всі необхідні документи, рішення про відмову в наданні державної соціальної допомоги має бути вмотивованим і містити роз'яснення порядку його оскарження.
Аналіз повідомлення про відмову в призначенні допомоги №4051 від 30.06.2017р. / а.с. 9/ дає можливість зробити висновок про те, що відповідачем, який у спірних правовідносинах виступає у якості суб'єкта владних повноважень, під час надання позивачу вищезазначеного повідомлення не було дотримано вимоги Закону та Порядку в частині вимог закону щодо надання мотивованого рішення про відому у наданні державної соціальної допомоги, оскільки зазначене відповідачем у повідомленні - «заява про надання державної соц.допомоги подається уповноваженим представником сім'ї відповідно до пункту 1 статті 4 Закону України «Про державну допомогу малозабезпеченим сім'ям» не може бути визнано судом як мотивоване рішення органу державної влади до компетенції якого Закон віднесене питання надання державної соціальної допомоги малозабепеченим сім'ям.
Як вбачається з наданої суду ксерокопії довіреності від 23.06.2017 р., яка посвідчена приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3. та зареєстрована в реєстрі за №3759 / а.с. 11/ цією довіреністю позивач у справі - ОСОБА_1, серед іншого уповноважив ОСОБА_2 вести від його імені справи та представляти інтереси в будь-яких установах та організаціях, в тому числі в органах соціального захисту населення того, та надав для цього право підписувати та подавати будь-які заяви відповідного змісту, підписувати, подавати та одержувати будь-які документи…
Враховуючи вищенаведене та приймаючи до уваги положення ст.ст. 237,238,244,245,1003 ЦК України, які визначають інститут представництва, та положення Закону України «Про державну допомогу малозабезпеченим сім'ям» (далі - Закон) та Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України №250 від 24.02.2003р. , колегія суддів вважає, що заява, яка була подана відповідачу 23.06.2017р. від імені позивача - ОСОБА_1 його представником -ОСОБА_2, яка діла на підставі довіреності від 23.06.2017 р., яка посвідчена приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3. та зареєстрована в реєстрі за №3759 / а.с. 11/, подано з дотриманням вимог Закону України «Про державну допомогу малозабезпеченим сім'ям», а тому відповідач під час прийняття повідомленням про відмову в призначенні допомоги №4051 від 30.06.2017р. діяв не у спосіб, який визначено чинним законодавством, тому суд першої інстанції зробив правильний висновок про неправомірність таких дій відповідача і постановив у справі обґрунтоване рішення про задоволення заявлених позивачем у справі позовних вимог у повному обсязі.
З огляду на вищенаведене колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення даної адміністративної справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права, які регулюють саме ці правовідносини, та постановив правильне рішення про задоволення заявлених позивачем позовних вимог, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються зібраними у справі доказами, і оскільки під час апеляційного розгляду справи не було встановлено будь-яких порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які б потягли за собою наявність підстав для скасування або зміни оскаржуваного судового рішення, вважає необхідним постанову суду першої інстанції від 20.09.2017р. у даній адміністративній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача необхідно залишити без задоволення, оскільки доводи, які викладені у апеляційній скарзі, суперечать зібраним у справі доказам та фактичним обставинам справи, зводяться до переоцінки заявником апеляційної скарги доказів, які були досліджені судом першої інстанції під час розгляду даної адміністративної справи і незгоди з висновками суду з оцінки обставин у справі, а також помилкового тлумачення заявником апеляційної скарги норм матеріального та процесуального права, а тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції у даній справі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Центральної районної у м. Дніпрі ради - залишити без задоволення.
Постанову Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 20.09.2017р. у справі №203/2701/17 (2а/0203/158/2017) - залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки встановлені ст. 212 КАС України.
Повний текст виготовлено - 16.11.2017р.
Головуючий: А.О. Коршун
Суддя: О.М. Панченко
Суддя: В.Є. Чередниченко