Справа: № 826/8455/15 Головуючий у 1-й інстанції: Шулежко В.П. Суддя-доповідач: Літвіна Н. М.
Іменем України
14 листопада 2017 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Літвіної Н.М.
суддів Ганечко О.М. Коротких А.Ю.
при секретарі Архіповій Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Старокиївський Банк» Пантіної Любові Олександрівни на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 вересня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Старокиївський Банк» Пантіної Любові Олександрівни про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -
Позивач звернувся до суду з позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Старокиївський банк» Пантіної Л.О. про визнання протиправним та скасування рішення Уповноваженої особи Фонду, оформлене наказом № 61 від 29 серпня 2014 року в частині визнання нікчемними всіх транзакцій та договорів банківського вкладу № 05/1097-2014 від 21 травня 2014 року та банківського рахунку № 49095 від 21 травня 2014 року, укладених між ОСОБА_3 та ПАТ «Старокиївський банк»; зобов'язання Уповноваженої особи Фонду подати до Фонду додаткову інформацію щодо ОСОБА_3 (код НОМЕР_1, паспорт серії НОМЕР_2, виданий Джанкойським МРВ ГУ МВС в Криму 21.02.1997р.) як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами у ПАТ «Старокиївський банк» за рахунок Фонду; зобов'язання Фонду включити ОСОБА_3 до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Старокиївський банк» за рахунок Фонду.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 вересня 2015 року адміністративний позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Старокиївський банк» Пантіної Л.О., оформлене наказом № 61 від 29 серпня 2014 року в частині визнання нікчемними всіх транзакцій та договорів банківського вкладу № 05/1097-2014 від 21 травня 2014 року та банківського рахунку № 49095 від 21 травня 2014 року, укладених між ОСОБА_3 та ПАТ «Старокиївський банк»; зобов'язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Старокиївський банк» Пантіну Л.О. подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_1, паспорт серії НОМЕР_2, виданий Джанкойським МРВ ГУ МВС в Криму 21.02.1997р.), як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами ПАТ «Старокиївський банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та ПАТ «Старокиївський банк» укладений договір банківського вкладу № 05/1097-2014 від 21 травня 2014 року.
Відповідно до умов п.1.1 зазначеного договору ПАТ «Старокиївський банк» відкриває Вкладнику вкладний строковий рахунок НОМЕР_3 «Надійний», а Вкладник вносить на цей рахунок грошові кошти в сумі 180 000,00 грн. у тимчасове строкове користування на строк до 21 червня 2014 року Згідно п.1.3 Договору процентна ставка за вкладом встановлюється у розмірі 15 відсотків річних.
Згідно п.1.1 договору банківського рахунку № 49095 від 21 травня 2014 року банк за заявою Клієнта відкриває банківський поточних рахунок клієнта № НОМЕР_4 у гривні та здійснює за ним операції згідно діючого законодавства України.
Згідно платіжного доручення №CASH7 від 21 травня 2014 року банк прийняв від позивача грошові кошти в сумі 180 000,00 грн. на вкладний рахунок, який був відкритий відповідно до вказаного вище договору.
Постановою правління Національного банку України від 17 червня 2014 року № 365 ПАТ «Старокиївський банк» віднесено до категорії неплатоспроможних.
Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 17 червня 2014 року № 50 про виведення ПАТ «Старокиївський банк» з ринку та запровадження тимчасової адміністрації, яким призначено уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію ПАТ «Старокиївський банк» Пантіну Л.О.
В подальшому, постановою правління Національного банку України від 11 вересня 2014 року № 563 відкликано банківську ліцензію ПАТ «Старокиївський банк».
Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 17 вересня 2014 року № 92 розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Старокиївський банк» та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Старокиївський банк» Пантіну Л.О.
Позивачу стало відомо, що його не включено до переліку вкладників ПАТ «Старокиївський банк», які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду у зв'язку із чим він звернувся до Уповноваженої особи Фонду.
Уповноважена особа у листі від 17 вересня 2014 року № 2409/09-02 повідомила позивача, що правочини, в тому числі договір банківського вкладу № 05/1097-2014 від 21 травня 2014 року та договір банківського рахунку № 49095 від 21 травня 2014 року, операції з внесення та перерахування грошових коштів по рахункам, відкритим на виконання вказаних договорів, є нікчемними відповідно до вимог частин 2 та 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Вважаючи протиправними зазначені дії відповідачів щодо невключення позивача до переліку та загального реєстру вкладників позивач звернувся до суду.
Приймаючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено наявності підстав не включення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування вкладу за рахунок Фонду.
Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі - Закон №4452-VI).
Порядок визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, врегульований ст. 27 Закону №4452-VI.
Так, уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку Уповноважена особа Фонду формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.
Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.
Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах «Урядовий кур'єр» або «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.
Згідно зі ст.26 вказаного Закону, Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
Виконання зобов'язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов'язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам після ухвалення рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.
Відповідно до ч. 2 ст. 37 Закону №4452-VI Уповноважена особа Фонду має право, зокрема, повідомляти сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.
Частиною 2 ст. 38 Закону №4452-VI визначено, що протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.
Правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: 1)банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; 2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; 3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; 4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; 5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність»; 6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 7)банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.
Уповноважена особа Фонду протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у ч. 2 ст. 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.
Враховуючи зазначені норми закону, Уповноваженою особою Фонду на виконання обов'язків, передбачених ст. 38 Закону № 4452 створено комісію з перевірки договорів (інших правочинів) укладених ПАТ «Старокиївський банк», про що винесено наказ від 24 червня 2014 року.
Під час перевірки робочою комісією встановлено, що кошти на рахунок, відкритий на ім'я позивача, надходили внаслідок так званого «дроблення» рахунків інших клієнтів. Так, з рахунку клієнта банку, розмір вкладу якого становив більше ніж 200 000 грн. начебто знімались кошти і відразу ж ця сума «надходила» на рахунок відкритий на ім'я позивача.
Результати роботи комісії оформлено Протоколом засідання комісії з перевірки договорів, призначеної наказом № 30-А від 14 липня 2014 року. Вказаний протокол складено та підписано 29 серпня 2014 року.
Наказом тимчасової адміністрації ПАТ «Старокиївський банк» від 29 серпня 2014 року № 61 зупинено перерахування/виплату за транзакціями і правочинами та визнано нікчемними всі транзакції та правочини (договори) згідно переліку (зокрема, щодо договорів, укладених з ОСОБА_3.).
З матеріалів справи вбачається, що договір визнано нікчемним на підставі п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-VI, а саме, оскільки кошти на рахунок позивача надійшли внаслідок «розбивки» великого вкладу іншого клієнта з метою створення штучного зобов'язання Фонду на відшкодування коштів за рахунок держави.
Проте, умови вказаного договору банківського вкладу, укладеного з позивачем, не містять в собі жодних умов, які б передбачали платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.
В той же час, судом встановлено, що кошти на рахунок позивача внесено безпосередньо позивачем у касі банку, що підтверджується копією квитанції, яка долучена до матеріалів справи.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 228 ЦК України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
Однак, в матеріалах справи відсутні, а відповідачем не надані докази здійснення банком безоплатного відчуження майна, прийняття зобов'язань банком при укладенні договорів банківського вкладу та рахунку з позивачем без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій або відмовився від власних майнових вимог.
Відповідачами не надано суду доказів того, що внаслідок укладання договору банківського вкладу та рахунку з позивачем ПАТ «Старокиївський банк» став неплатоспроможним та виконання його зобов'язань перед іншими кредиторами стало неможливим та/або даними договорами передбачено передачу майна (коштів) з метою надання окремим категоріям пільг прямо не встановлених законодавством.
З матеріалів справи також встановлено, що за заявою відповідача проводиться досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12014000000000367 за фактом зловживання службовими особами юридичної особи приватного права ПАТ «Старокиївський банк» своїми повноваженнями з метою одержання неправомірної вигоди для інших осіб, що спричинило тяжкі наслідки, у вигляді матеріальних збитків Банку, які в 250 і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян, передбаченого ч. 2 ст. 364-1 КК України.
Проте, відповідачами не надано до суду відповідного вироку суду, постановленого у кримінальній справі, який би підтверджував факт участі позивача у фінансових операціях пов'язаних з незаконним заволодінням чужим майном (грошовими коштами).
А ні в суді першої інстанції, а ні в ході апеляційного провадження відповідачами не надано доказів, які б підтверджували наявність причинно-наслідкового зв'язку між правочином, укладеним позивачем з ПАТ «Старокиївський банк», і неплатоспроможністю Банку та/або недобросовісність позивача при його укладанні чи наявність будь-яких інших правових підстав для визнання правочину нікчемним, визначених ст. 38 Закону № 4452-VI.
Не заслуговують також на увагу доводи апелянта про недотримання позивачем письмової форми укладення договору, оскільки вказані обставини спростовуються матеріалами справи.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що посилання апелянта на наявність постанови Правління Національного банку України від 12 травня 2014 року № 276/БТ, якою ПАТ «Старокиївський банк» про віднесення банку до категорії проблемних, як на підставу визнання договорів нікчемними, є безпідставним.
Відповідачем під час розгляду справи не доведено, що про визнання банку проблемним позивач знав або міг знати під час виникнення спірних правовідносин.
При цьому, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії проблемних, є банківською таємницею (ч. 3 ст. 75 Закону України 4452-VI).
Також колегія суддів критично оцінює доводи апелянта про те, що кошти було внесено позивачем до ПАТ «Старокиївський банк» протягом декількох хвилин, так як вказана обставина жодним чином не свідчить про нікчемність укладеного договору банківського вкладу.
З огляду на зазначені вище обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд, -
Апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку Публічного акціонерного товариства «Старокиївський банк» Пантіної Любові Олександрівни - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 вересня 2015 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, встановлені ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя Літвіна Н.М.
Судді Ганечко О.М.
Коротких А.Ю.
Повний текст ухвали виготовлено 15 листопада 2017 року.
Головуючий суддя Літвіна Н. М.
Судді: Ганечко О.М.
Коротких А. Ю.